І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

АДАЛАТ

(ADALAT)

 

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: nifedipine; диметиловий ефір 2,6-диметил-4-(2'-нітрофеніл)-1,4-дигідропіридин-3,5-дикарбонової кислоти;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;

склад: 50 мл інфузійного розчину містить 5 мг ніфедипіну;

допоміжні речовини: спирт етиловий 96%, макрогол 400, розчин натрію хлориду (0,1 N),  вода для ін’єкцій, азот.

 

Форма випуску. Розчин для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Селективні антагоністи кальцію з переважним впливом на судини. Похідні дигідропіридину. АТС С08С А05.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ніфедипін має виражену антиангінальну та гіпотензивну дії, гальмує трансмембранне надходження іонів кальцію у клітини гладенької мускулатури артеріальних судин. Знижує тонус гладеньких м'язів коронарних артерій, що призводить до збільшення коронарного кровотоку та запобігає ангіоспазму. При довготривалому застосуванні запобігає розвитку атеросклеротичних бляшок у стінці судин.  

Крім того, препарат зменшує потребу міокарда в кисні за рахунок зменьшення після навантаження.   

Ніфедипін знижує тонус гладенької мускулатури артеріол, тим самим зменшує підвищений опір периферичних судин, що призводить до зниження артеріального тиску. До того ж препарат збільшує виведення натрію та води з організму. Антигіпертензивна дія ніфедипіну особливо виражена у пацієнтів, які страждають на артеріальну гіпертензію.

На початку лікування Адалатом® можливе тимчасове рефлекторне підвищення частоти серцевих скорочень та величини серцевого викиду.

Фармакокінетика. Максимальна концентрація ніфедипіну в плазмі крові реєструється практично безпосередньо після внутрішньовенного введення препарату. Біодоступність ніфедипіну досягає 98%. До 94 - 99 % введеної дози піддається зв'язуванню з білками плазми крові.

Період напіввиведення ніфедипіну із плазми крові становить приблизно 2 години. Приблизно 60 - 80% введеної дози препарату виводиться нирками у вигляді неактивних метаболітів. Явище кумуляції для ніфедипіну не характерне.

У незначних кількостях ніфедипін проникає через гематоенцефалічний бар'єр, а також у материнське молоко і, можливо, через плацентарний бар'єр.

 

Показання для застосування. Вазоспастична стенокардія, гіпертонічні кризи.

 

Спосіб застосування та дози. Дозу препарату підбирають індивідуально для кожного пацієнта, залежно від ступеня тяжкості захворювання і чутливості хворого до ніфедипіну. Для купірування гіпертензивного кризу Адалат® вводять внутрішньовенно крапельно по 50 мл (5 мг ніфедипіну) протягом 4-8 годин, тобто зі швидкістю 6,3 - 12,5 мл інфузійного розчину за 1 годину (що відповідає введенню ніфедипіну в дозах 0,63 - 1,25 мг/год).

Протягом 24 годин доза препарату, який вводиться, не повинна перевищувати 150 - 300 мл, що відповідає добовій дозі ніфедипіну 15-30 мг.

При введенні Адалату® пацієнтам із порушеннями функцій печінки потрібен ретельний контроль активності ферментів печінки, а в деяких випадках зменшення дози препарату. Інфузійна терапія може проводитись не більше трьох днів, потім рекомендується призначати таблетовані форми ніфедипіну.

Готовий до використання Адалат® слід вводити лише за допомогою шприців для систем "Перфузор" або "Інжектомат" і пристосувань, які до них додаються, це практично виключає втрати препарату. Ніфедипін має високу чутливість до впливу світла, що необхідно враховувати при використанні розчину.

При підготовці змішаної інфузії також необхідно забезпечити захист розчину від впливу світла. Адалат® можна додавати тільки до іншого розчину, який вже надходить по системі, причому введення в систему варто здійснювати якнайближче до місця пункції вени. Категорично забороняється вливати розчин ніфедипіну безпосередньо в ємність з сольовим розчином та розчинами з іншими препаратами.

Парентерально можна вводити тільки розчин ніфедипіну, який має кімнатну температуру

(18 -25°С).

 

Побічна дія. Найчастіше (> 1% спостережень) відзначалися тахікардія, головний біль, запаморочення, зниження артеріального тиску, гіперемія та відчуття печіння шкіри обличчя та інших ділянок тіла, а також у місці ін'єкції.

Рідше (менше як у 1% хворих) спостерігалися алергічні реакції у вигляді шкірних висипань та свербежу, запаморочення, знервованості, підвищеної пітливості, загрудинного болю.

 

Протипоказання. Застосування розчину для інфузій Адалат® протипоказане при відомій індивідуальній підвищеній чутливості до ніфедипіну, при кардіогенному шоку, при гострих коронарних синдромах, аортальному стенозі. а також протягом усього періоду вагітності та лактації. Діти до 15 років.

Препарат не рекомендується призначати пацієнтам, у яких біль має ішемічний характер, можливо, пов'язаний з попередньою терапією ніфедипіном.

 

Передозування. Симптоми гострої інтоксикації: головний біль, гіперемія обличчя, пролонгована системна гіпотензія, відсутність пульсу на периферичних артеріях, тахікардія. У тяжких випадках спостерігаються брадикардія, пригнічення функції синусового вузла, уповільнення атріовентрикулярної провідності, гіперглікемія, метаболічний ацидоз та гіпоксія, розвивається колапс з втратою свідомості та кардіогенний шок, що супроводжується набряком легенів.

Лікування. Заходи під час надання невідкладної допомоги при передозуванні в першу чергу повинні бути спрямовані на виведення препарату з організму та відновлення стабільної гемодинаміки. У хворих необхідно постійно контролювати функції серцево-судинної та дихальної систем, рівні цукру та електролітів (калій, кальцій) у плазмі крові, добовий діурез і об'єм крові, що циркулює. Терапевтичним антидотом ніфедипіну є кальцій. Залежно від ступеня тяжкості інтоксикації можна ввести розчин хлориду кальцію або глюконату кальцію (спочатку – внутрішньовенно повільно, потім - шляхом тривалої інфузії).

Для ніфедипіну характерний високий ступінь зв'язування з білками плазми крові та відносно невеликий об'єм розподілу, тому гемодіаліз неефективний, але рекомендується проведення плазмаферезу.

Брадикардію можна купірувати бета-симпатоміметиками. У разі уповільнення серцевого ритму, яке загрожує життю, рекомендується застосування штучного водія ритму.

Гіпотензію, що виникла внаслідок кардіогенного шоку і вазодилатації, можна купірувати препаратами кальцію. Якщо введення кальцію недостатньо ефективне, доцільним є застосування таких симпатоміметиків, як допамін або норадреналін. Дози препаратів підбирають з урахуванням досягнутого ефекту. До додаткового введення рідини слід підходити дуже обережно, оскільки при цьому підвищується небезпека перевантаження серця.

 

Особливості застосування. При вираженій артеріальній гіпотензії (систолічний тиск < 90 мм рт. ст.), тяжких порушеннях мозкового кровообігу, цукровому діабеті, порушеннях функцій печінки та нирок препарат можна застосовувати лише за умов постійного клінічного спостереження. Це ж саме стосується і хворих, що знаходяться на гемодіалізі, а також пацієнтів із злоякісною гіпертензією та вираженою гіповолемією.

Слід з особливою обережністю призначати ніфедипін пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі або страждають на злоякісну гіпертензією та гіповолемію (зменшення об'єму крові, що циркулює), оскільки розширення кровоносних судин може викликати у них значне зниження артеріального тиску.

Ніфедипін проникає в грудне молоко, тому годування груддю слід припинити, якщо в період лактації потрібне застосування Адалату®.

Окремі експерименти in vitro виявили взаємозв'язок між застосуванням антагоністів кальцію, зокрема ніфедипіну, та оборотними біохімічними змінами сперматозоїдів, що погіршують здатність останніх до запліднення. Ніфедипін не показаний хворим з серцевою недостатністю, а також з аортальним та мітральним стенозом.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При поєднанні Адалату® з гіпотензивними засобами, нітратами і трициклічними антидепресантами відбувається посилення гіпотензивного ефекту.

При комбінуванні з бета-адреноблокаторами можливий розвиток гіпотензії та серцевої недостатності.

При комбінації Адалату® із серцевими глікозидами і теофіліном відзначається підвищення рівнів останніх у плазмі крові.

Одночасне застосування Адалату® і циметидину (меншою мірою - ранітидину) може призвести до підвищення концентрації ніфедипіну в плазмі крові та посилення його гіпотензивної дії. В окремих випадках при поєднанні Адалату® та хінідину відзначається зменшення концентрації останнього в плазмі крові.

Рифампіцин посилює активність печінкових ферментів, що прискорює метаболізм ніфедипіну та може призвести до послаблення ефектів останнього, тому одночасне проведення терапії Адалатом® і рифампіцином протипоказане.

Дилтіазем уповільнює виведення ніфедипіну з організму, тому комбіновану терапію цими препаратами слід проводити дуже обережно, за необхідності потрібно дозу Адалату® знизити.

Фармацевтична взаємодія.

При поєднанні інфузійного розчину ніфедипіну, який містить етиловий спирт, з розчинами інших лікарських засобів необхідно враховувати сумісність останніх з етанолом.

Розчин Адалат® перевірений на сумісність при використанні у системі для парентерального введення з такими препаратами, як ізотонічний розчин натрію хлориду, 5% розчин глюкози та 5% розчин фруктози (при швидкості введення, що становить 10 мл розчину ніфедипіну і 40 мл одного із зазначених розчинів за 1 годину). Застосовувати препарат у комбінації з іншими інфузійними розчинами не рекомендується.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці! Зберігати при температурі не вище 25°С, в захищеному від світла місці. Інфузійний розчин чутливий до впливу світла, тому захищений оболонкою флакон слід виймати з упаковки лише безпосередньо перед використанням. У флаконі із захисною пластиковою оболонкою, розчин зберігає свої властивості при денному світлі протягом однієї години. При штучному освітленні - протягом 6 годин. Термін зберігання 2 роки.

 

Умови відпуску. За рецептом.

 

Упаковка. 1 флакон з 50 мл інфузійного розчину, шприц "Перфузор" та сполучна трубка для інфузії "Перфузор" у картонній коробці.

 

Виробник. Bayer AG; Bayer HealthCare AG.                      

 

Адреса. D-51368 Leverkusen, Germany.