Четвер, 2017-06-22, 1:07 PM
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Медична скарбниця

Куряча або кілеподібна грудна клітка

Деформації грудної клітки по типу кіля (як у птахів) займає 2-ге місце після воронкоподібної (співвідношення 1:10).

Грудна клітка при народжені має приблизно однакові поперечний та передньозадній розміри. В процесі росту дитини відбувається збільшення розмірів легень і спостерігається розширення як нижнього так і верхнього відділів грудної клітки. Такий інтенсивний процес росту відмічається від 3-х років і до періоду статевого дозрівання. Грудна клітка деформується і набуває конусоподібної форми.

Клінічна картина

Кілеподібна грудна клітка зустрічається у дітей з астенічною конституцією та певними диспропорціями маси і зросту. Куряча грудна клітка випинається вперед, ребра займають горизонтальне положення і... Читати далі

 

Вплив статевих гормонів на скелет (гіпогеніталізм, гіпергеніталізм)

Патологічні зміни у статевих залозах можуть бути первинними і вторинними. Первинні можуть залежати від змін у них самих внаслідок пухлини, запального про­цесу, травми тощо. Вторинні зміни виника­ють під впливом первинної патології в ін­ших ендокринних залозах, і тоді дуже важ­ко встановити ступінь впливу статевих гормонів на життєдіяльність кісток. Тому, в міру можливості, у першу чер­гу бажано уточнити, чи функція статевих органів порушена первинно чи вторинно.

Захворювання статевих залоз поділяють на дві основні групи: гіпогеніталізм, коли понижена функція залоз, і — гіпергеніталізм, коли їхня функція підвищена.

Гіпогеніталізм

Понижена функція статевих залоз (вна­слідок первинних чи вторинних змін) клі­нічно легко встановлюється за такими... Читати далі >>

 

Зміни скелету при хворобі Іценка-Кушинга

Вперше цю хворобу описав у 1925 році Іценко М.М., а потім Кушинг у 1932 році, який вказав, що причиною захво­рювання є базофільна аденома аденогіпофіза. Це рідкісне захворювання може вини­кнути у будь-якому віці, але частіше трап­ляється у жінок після пубертатного пері­оду. Причиною хвороби найчастіше буває базофільна аденома передньої долі гіпофі­за або її базофільна гіперплазія.

При гіпофізарному базофілізмі виріша­льним фактором є гіперфункція АКТГ, яка призводить до посиленого продукування стероїдів корою надниркових залоз. Поси­лена секреція глюкокортикостероїдів зумо­влює підвищення глюконеогенезу. Внаслі­док цього організм для посиленого утворен­ня вуглеводів використовує білок звідусіль, у тому числі і з кісток скелета. Ці ж корти­костероїдні гормональні речовини спричинюють порушення не лише білкового, але й мінерального обміну, що призводить до... Читати далі >>

 

 

Кісткові синдроми при гіпофізарному нанізмі і гігантизмі

Захворювання гіпофізарної залози тра­пляються рідко.

Залоза знаходиться у турецькому сідлі основи черепа. Гіпофіз безпосередньо впли­ває на ріст кісток через гормон росту (БТН) і стимулюючі гормони.

Гіпофізарний карликовий нанізм

Якщо функція гіпофіза понижена, тоді сповільнюється ріст і дозрівання організму, що спричинює карликовість, при цьому за­гальний вигляд залишається на рівні дитин­ства. Хоча карликовість внаслідок пониженої функції гіпофіза трапляється дуже рідко, але її буває важко диференці­ювати з карликовістю іншого генезу, особливо в дитячому віці. У період статевого до­зрівання легше визначити причину карли­ковості, тому що при пониженій функції гіпофіза хворі статево не дозрівають, що відрізняє їх від карликів із конституційно зумовленим пониженим розвитком.

Гіпофізарну карликовість можна відрі­знити від карликовості при... Читати далі >>

 

 

Недосконалий остеогенез (osteogenesis imperfecta)

 Це захворювання було відоме вже давно, на що вказує описаний Лузітаном (Lusitans) у 1637 році випадок народження дитини з переломами кісток. Також Шосі (Schosie, 1716) і Амманд (Ammandt, 1719) спостерігали дітей із множинними переломами кісток і пов'язували це з внутрішньоутробним рахітом.

У 1788 році Парро (Parrot) висловив ду­мку про те, що внутрішньоутробні перело­ми є наслідком природженого сифілісу, тому що внутрішньоутробного рахіту не буває. Із часом і сифіліс був виключений як чин­ник цієї хвороби.

У 1825 році Лобштейн повідо­мив про трьох хворих різного віку, у яких без поважних причин часто виникали пе­реломи кісток, і запропонував назвати це захворювання "osteopsathyrosis idiopatica".

У 1849 році Вролік описав син­дром крихкості кісток із множинними переломами, які виникали внутрішньоутроб-но або після народження, і дав йому назву "osteogenesis imperfecta", якою користує­мось дотепер.

Хоча спочатку вважали... Читати далі >>

 

Гіперпаратиреоїдизм (паратиреоїдна остеодистрофія, фіброзний остит, хвороба Реклінгаузена) – причини, клініка, діагностика

Найчастіше хворіють діти обох статей, старше 10 років.

Причиною гіперпаратиреозу є аденома паращитоподібних залоз (80-90 % випадків), рідше їх гіперплазія. Це є наслідком підви­щеної паратиреоїдної гіперсекреції, як пра­вило, при аденомі однієї з паращитоподіб­них залоз. Важливе значення у виникненні хворо­би має спадковість.

Підвищена продукція паращитоподібного гормону зумовлює порушення в обміні кальцію і фосфору. Дія цього гормону поля­гає у гальмуванні реабсорбції фосфору канальцями нирок, що спричинює посилену екскрецію фосфатів із сечею і пониження концентрації фосфору в сироватці крові.

Для відновлення рівноваги мобілізуєть­ся кальцій із кісток у вигляді фосфатних сполук. Швидке і надмірне виведення фос­фатів з організму з сечею спричинює збі­льшення кількості кальцію, що вилучився з кісток, у крові й виділення його із сечею, від­кладанні у тканинах. Внаслідок підвищено­го вивільнення і виділення кальцію інколи виникає сечокам'яна хвороба (Crawford А., Hamblen D.L., 1990). Доведено, що паратиреоїдний гормон активізує остеокласти, сприяє виникненню місцевого ацидозу і гальмує дію лужної фо­сфатази (Жуковський М.А. із співавт., 1971).

За домінуючими клінічними ознаками ви­діляють кісткову, ниркову, вісцеральну і... Читати далі >>

 

 

Зміни скелету при мікседемі

Патологічні зміни у кістках, як прави­ло, виникають при значно зниженій фун­кції щитоподібної залози, тобто при мік­седемі.

Мікседемаце природжене захворю­вання, яке зумовлене гіпо- або аплазією щитоподібної залози і тому проявляється з раннього дитинства. Однак набута мікседе­ма у малої дитини (після інфекції, травми) не відрізняється від природженої і прояв­ляється такими ж ознаками.

Клінічно діти сонливі, в'ялі, зі зниже­ним інтелектом внаслідок нервово-психіч­ного гальмування. Порушується регуляція процесів обміну речовин, але типовими для мікседеми у дитячому віці є затри­мка росту, фізичного, статевого і розумо­вого розвитку. Усі ядра окостеніння з'явля­ються зі значним запізненням, дещо зміне­ні, але черговість... Читати далі >>

 

Остеомаляція

Остеомаляція — це хвороба обміну ре­човин у кістковій тканині, яка характеризу­ється порушенням відкладення солей каль­цію і фосфору в остеоїдній тканині.

За Рейнбергом С.А. (1964), розрізняють декілька форм остеомаляції. Надзвичайно рідко трапляються дитяча і юнацька фор­ми, які бувають лише у дівчат. Найбільш типовою є пуерперальна форма, яка про­являється у другій половині вагітності і про­гресує з кожною наступною вагітностю, а також у чоловіків. Ця форма остеомаляції є доброякісною, оскільки дуже повільно прогресує. Сприятливий перебіг має старе­ча форма, яка трапляється у жінок у віці після 50 років.

Таким чином, остеомаляція може вини­кнути у жінок і чоловіків віком 30-40 років і у 10 разів частіше в жінок.

Також відома остеомаляція кісток вна­слідок голодування.

З точки зору етіології остеомаляцію можна поділити... Читати далі >>

 

 

Класифікація переломів

Класифікація переломів в залежності від пошкодження шкірних покривів:

1) Відкриті

первинновідкриті

• вторинновідкриті

2) Закриті

неповні

повні

Первинновідкриті переломи - шкіра ушкоджується травмуючою силою, що ламає кістку; Вторинновідкриті переломи - м'які тканини і шкіра перфоровані зсередини гострим кінцем кісткового уламка. Рана при вторинновідкритому переломі зазвичай невелика (дорівнює діаметру кінця уламка). Як при первинновідкритому, так і привторинновідкритому переломі має місце первинне мікробне забруднення зони перелому з наступним розвитком нагноєння і остеомієліту.

При неповних переломах цілісність усієї кістки не порушена (крайові переломи, відриви горбків кісток).

Залежно від просторової орієнтації відламків розрізняють... Читати далі >>

 

 

Хто такий ортопед-травматолог?

Володіє практичними навичками з надання екстреної та планової допомоги при травмах і захворюваннях опорно-рухового апарату, в тому числі, сучасними методиками фіксації переломів, корекції застарілих кісткових і м'якотканинних дефектів кінцівок і суглобів.

Що входить в компетенцію лікаря ортопеда-травматолога

Травматолог-ортопед лікує все, починаючи від вивихів і переломів, закінчуючи важкими травмами.

Своєчасна діагностика, лікування та профілактика захворювань опорно-рухової системи людини, яку складають кістки, суглоби, зв'язки, сухожилля, м'язи і нерви, є головним завданням цього лікаря як ортопеда.
Ортопед-травматолог вивчає місцеві та загальні процеси стан організму в цілому, що виникають під впливом... Читати далі >>

 

Поради лікарів ортопедів-травматологів

Здоровий спосіб життя

По-перше, варто уникати великих фізичних навантажень, незалежно від віку, адже недуги даної групи вражають як молодих, так і літніх людей. Слід відстежувати рівень фізичної напруги, воно найчастіше приводить до напруги в суглобах, провокуючи їх запалення, біль і приводячи, в підсумку, до плачевного результату - до ураження кісткових тканин.

По-друге, дуже корисно також постійно тримати м'язи в тонусі, виконуючи гімнастику і зміцнюючі вправи.
Щоб правильно вибрати комплекс вправ краще звернутися до лікаря-фахівця, він допоможе вибрати найбільш оптимальний курс.
Не меншим ефектом користуються сеанси різних масажів, які посилюють... Читати далі >>





Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz