Вплив статевих гормонів на скелет (гіпогеніталізм, гіпергеніталізм)

Патологічні зміни у статевих залозах можуть бути первинними і вторинними. Первинні можуть залежати від змін у них самих внаслідок пухлини, запального про­цесу, травми тощо. Вторинні зміни виника­ють під впливом первинної патології в ін­ших ендокринних залозах, і тоді дуже важ­ко встановити ступінь впливу статевих гормонів на життєдіяльність кісток. Тому, в міру можливості, у першу чер­гу бажано уточнити, чи функція статевих органів порушена первинно чи вторинно.

Захворювання статевих залоз поділяють на дві основні групи: гіпогеніталізм, коли понижена функція залоз, і — гіпергеніталізм, коли їхня функція підвищена.

Гіпогеніталізм

Понижена функція статевих залоз (вна­слідок первинних чи вторинних змін) клі­нічно легко встановлюється за такими озна­ками: ожирінням та євнухоїдним високим зростом пацієнта, що зумовлені за­тримкою росту епіфізарного хряща довгих кісток та його активністю після закінчення статевого дозрівання. Тому кістки є надто довгими і тонкими, особливо нижніх кінці­вок.

У зв'язку зі сповільненим епіфізарним скостенінням продовжується ріст довгих кісток. Навіть у зрілому віці можна рентге­нографічно виявити поперечні темні смуги у місцях колишнього епіфізарного хряща. Форма таза нормальна або інфальтильна.

При вираженому ожирінні жир особ­ливо відкладається в ділянці грудних залоз, живота, сідниць. Лице має старечий вигляд, зовнішні статеві органи недорозвинуті, а волосся, як вторинна статева ознака, рідке, а найчастіше відсутнє.

У дітей-євнухоїдів діагностика буває утрудненою, і тому захворювання часто доводиться диференціювати з адипозогенітальною дистрофією (синдромом Фреліха).

При адипозогеніталь-ній дистрофії у дітей сповільнений ріст кіс­ток, патологічні рентгенологічні зміни у ту­рецькому сідлі, обмеження поля зору, чого не буває при гіпогеніталізмі.

Лікування. При первинному гіпогеніта­лізмі (при пониженій функції яєчок) вна­слідок запального процесу призначають антибактеріальну терапію, теплові проце­дури, легкий масаж. Хоча дуже важко від­новити функцію статевих залоз, але хво­рим допомагають, призначаючи гормональні препарати.

Щоб уточнити діагноз вторинного гіпогеніталізму досліджують сечу на вміст гонадотропіну. Якщо виявляють порушен­ня функції гіпофіза, тоді призначають гонадостимулюючі препарати передньої долі гіпофіза (Дильман В.М., 1961). До них на­лежать префізон, хоріогонін, гонадотропін тощо.

Гіпергеніталізм

Внаслідок гіперфункції статевих залоз виникає передчасне статеве дозрівання, по­ява у дітей вторинних статевих ознак (оволосіння), які швидко розвиваються і досяга­ють рівня розвитку, як у дорослих. На рентгенограмах можна виявити перед­часну появу ядер скостеніння, тому спочат­ку буває навіть надмірний ріст кісток. Але ці бурхливі процеси зумовлюють передчас­не скостеніння епіфізарних росткових хря­щів, і ріст кісток у довжину зупиняється. Тому при гіперфункції статевих залоз, внаслідок передчасного синостезування кі­сток, кінцівки стають пропорційно корот­кими, а характерний для дорослих загаль­ний вигляд відсутній.

Гіперфункція статевих залоз у період росту найчастіше виникає при доброякіс­них і злоякісних пухлинах цих залоз, при ураженні надниркових залоз, у хлопчиків — шишкоподібної залози, після захворюван­ня і травм яєчок.

Якщо усунути першопричину передча­сного статевого дозрівання, то, як вказують Шеришевський Н.А. (1946) і Рейнберг С.А. (1964), може початися зворотний процес і можуть щезнути ядра скостеніння, які пе­редчасно з'явилися.

Тому лікування залежить від виявленої першопричини гіперфункції статевих залоз.