Четвер, 2017-06-22, 1:06 PM
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Медична скарбниця

Ускладнення гострого апендициту

До ускладнених форм гострого апендициту належать: перфорація, перитоніт, апендикулярний інфільтрат, периапендикулярний абсцес, заочеревинна флегмона і пілефлебіт.

Перфорація червоподібного відростка наступає внаслідок прогресування запальної деструкції частини його стінки. При цьому через перфораційний отвір вміст червоподібного відростка потрапляє в черевну порожнину та порівняно швидко призводить до виникнення перитоніту. Клінічна симптоматика в момент перфорації червоподібного відростка не має характерних ознак. При детальному вивченні анамнезу захворювання можна виявити момент посилення болю та нудоти, повторне блювання та зростання температури тіла. При об’єктивному обстеженні визначаються захисне напруження м’язів передньої черевної стінки та... Читати далі

 

Що таке грижа (кила), причини виникнення

З перших років радикальної хірургії гриж, покладеної Бассіні (Bassini) у 1987 році, рецидиви дратували хірургів усіх віків, різного досвіду та ступеня майстерності.

Вивченням цієї патології починають свою класичну освіту по хірургії всі лікарі. В житті хірурга грижесечіння часто  є першою операцією, яка  приносить велике задоволення. Однак бувають рідкі випадки коли, здавалося б, відмінно виконана операція веде до тяжких страждань для хірурга з приводу післяопераційних ускладнень оперованого ним хворого, які, на жаль, бувають і в наші дні.

Навіть найбільш поширені втручання з приводу пахової чи стегнової грижі при невмілому травматичному оперуванні містять в собі небезпеку... Читати далі >>

 

Тромбофлебіт і флеботромбоз - різні захворювання?

 У науковому співтоваристві і серед лікарів-практиків склалася парадоксальна ситуація. З одного боку, з кінця ХХ століття флебологія переживає своєрідний ренесанс і в спеціалізованій літературі можна знайти роботи, що аналізують тонкімеханізми патогенезу різних захворювань, часто розглядаються порушення на молекулярному і субмолекулярном рівнях. Водночас навіть серед лікарів, які щоденно зустрічаються із захворюваннями вен у своїх пацієнтів у поліклініках і стаціонарах зберігаються застарілі уявлення про підходи до діагностики та лікування цих найпоширеніших захворювань. У першу чергу це відноситься до тромботичних ускладнень, хоч добре відомо, що саме венозні тромбози представляють реальну небезпеку масивної легеневої емболії з можливим фатальним результатом і саме тутлікувальна тактика повинна бути... Читати далі >>  

 

Соціально-медичне значення синдрому діабетичної стопи

Типовим і одним із небезпечних для життя хірургічним усклад­ненням цукрового діабету є розвиток гнійно-некротичних уражень нижніх кінцівок, результати лікування яких не можна визнати задо­вільними. Згідно з даними ВООЗ, приблизно у 5 % хворих на цукровий діабет констатують ураження стоп, яке проявляється син­дромом "діабетичної стопи" (СДС). Останній являє собою специфічний симптомокомплекс ураження стопи на тлі цукрового діабету, в пато­генезі якого, з урахуванням вікових змін, виділяють діабетичну мікро-, макроангіопатію, периферичну нейропатію та остеоартропатію, що розвиваються паралельно, взаємообтяжуючи одне одного, з приєд­нанням важких гнійно-некротичних процесів, які характеризуються особливим складом мікрофлори і розвиваються на... Читати далі >>

 

Геморой (причини, класифікація, клінічна картина)

Геморой у перекладі з грецької означає кровотечу (гема — кров, рео — текти). У сучасному розумінні геморой — це збільшення об'єму, або розширення, кавернозних тілець прямої кишки.

Етіологія і патогенез

Виникнення геморою пов'язане з такими факторами, як функціональна недостатність сполучної тканини, підвищення веноз­ного тиску при закрепах, тяжка фізична праця, малоактивний спосіб життя, вагітність, зловживання алкогольними напоями, гостра їжа. Механізм розвитку геморою пов'язаний із порушенням відтоку крові по венулах від кавернозних тілець і гіперплазією тілець дистально­го відділу прямої кишки. Кавернозні тільця, зазвичай, зосереджу­ються в ділянці основи морганієвих крипт анального каналу. Наявність прямих артеріовенозних анастомозів зумовлює... Читати далі >>

 

Анальна тріщина (причини виникнення, клінічна картина, класифікація)

Анальна тріщина - лінійний або еліпсоподібний дефект слизової оболонки анального каналу.

Захворювання зустрічається досить часто і в структурі хвороб товстої кишки за поширеністю займає третє місце після колітів та геморою. Більше третини хворих знаходяться в працездатному віці; частіше страждають жінки молодого та середнього віку.

Свіжа (гостра) тріщина має щілинну форму з гладкими, рівними краями, дном її є м'язова тканина сфінктера заднього проходу. З часом дно і краї тріщини покриваються грануляціями з фібринозним нальотом. При тривалому перебігу захворювання (як правило більше одного місяця) відбувається... Читати далі >>

 

ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ВИНИКНЕННЮ КРОВОТЕЧ

На виникнення кровотеч може впливати низка патологічних станів організму. Певну роль щодо цього відіграють коливання артеріального тиску в бік його підвищення. Коли ж це супроводжується і патологічними змінами стінки артерій (склероз), то можуть виникнути її розрив і раптова кровотеча (крововиливи в мозок у людей літнього віку).

Велику роль у виникненні крово­течі відіграє зниження коагуляційних властивостей крові.

У хірургічній практиці частіше до­водиться спостерігати хворих з таки­ми захворюваннями, за яких згортан­ня крові порушене (гемофілія, фібри­ноліз, холемія, ахолія).

Гемофілія характеризується різким сповільненням згортання крові, що призводить до розвитку... Читати далі >>

 

Стерилізація інструментів, посуду, рукавичок, дренажів

Інструменти, рукавички, дренажі можуть стати безпосередніми переносниками контактної інфекції під час оперативних втручань та діагностич­них процедур. Тому стерилізація їх повинна бути надійною. Основним методом стерилізації неріжучих інстру­ментів, посуду є обробка їх гарячим повітрям у сухожарових шафах за тем­ператури 160—180 °С протягом 45—60 хв. Їх можна також прокип'я­тити в 2 % розчині натрію гідрокар­бонату (інструменти) або у воді (по­суд) протягом 15—20 хв. Кип'ятінням у воді протягом 15 хв можна також простерилізувати й гумові рукавички та дренажі. Стерилізацію гумових рука­вичок та дренажів проводять також і в автоклавах під тиском в 0,11 мПа, чи 1 атм, і температурі 120 °С протягом 45 хв, про що йшлося вище. Крім того, рукавички й дренажі, в тому числі й пластикові, можна стерилізу­вати 2 % розчином хлораміну або роз­чином С4-первомуру протягом 15 хв.

Ріжучі інструменти, тобто скаль­пелі, ножиці, голки, стерилізують... Читати далі >>

 

ПІДГОТОВКА РУК ХІРУРГА ТА ОБРОБКА ОПЕРАЦІЙНОГО ПОЛЯ

Руки хірурга найбільш часто і найраніше контактують з раною. Тому їх підготовці до операції приділяється велика увага. Існує безліч способів обробки рук — механічні, хімічні та змішані. Класичними, які зараз у їх оригінальному вигляді не використо­вуються, але елементи яких присутні майже в усіх сучасних способах, є спосіб Фюрбрінгера і його модифіка­ція — спосіб Альфельда.

Спосіб Фюрбрінгера (1888 р.) по­лягає ось у чому. Руки миють 2 щітка­ми по 5 хв кожною в теплій текучій воді з милом. Після витирання рук кисті обробляють протягом 3 хв 70 % етиловим спиртом та 3 хв 0,5 % роз­чином сулеми. Наприкінці кінчики пальців обробляють 5 % розчином йо­ду спиртовим.

Механічна обробка пом'якшує шкіру, видаляє злущений епітелій та мікроби, а етиловий спирт... Читати далі >>

 


Класифікація кровотеч

Залежно від характеру пошкодже­ної судини кровотечі ділять на арте­ріальні, венозні, капілярні, парен­хіматозні.

Найнебезпечніші артеріальні кро­вотечі, бо кров по артеріях тече під високим тиском (120 мм. рт. ст.). Вона з силою виштовхується із судини або порожнини серця, через що організм швидко знекровлюється. Кров із артерії звичайно витікає стру­менем, під тиском. Вона яскраво-червоного кольору, щоправда, іноді це не характерне для артеріальної кровотечі. По-перше, за низького артеріального тиску (шок, колапс) кров із артерії може витікати плавно; по-друге, за деяких патологічних станів, коли в крові накопичується багато вуглекислоти (гіпоксія), вона може мати темне забарвлення. Струмінь крові, що витікає з артерії, синхронний з пульсовою хвилею. У разі повного перерізування чи розриву... Читати далі >>

 

Клінічні симптоми апендициту

Апендицит – хірургічна патологія, яка зустрічається найчастіше має чи не найбільше клінічних симптомів, які не у всіх випадках дають змогу поставити однозначний діагноз.

Симптом  Brendo - cпостерігають при апендициті під час вагітності: біль праворуч при натисненні на лівий край вагітної матки.

Симптом Булиніна - визначають при гострому апендициті: біль, що виникає при натисканні в точках, розташованих на 3-4 см вправо від остистих відростків I і II поперекових хребців.

Симптом Волковича (I) - можлива ознака хронічного апендициту: гіпотрофія або атрофія м'язів... Читати далі >>

 

Неспецифічний виразковий коліт (хірургічне лікування, техніка операції)

Абсолютними показами до хірургічного втручання є перфорація, профузні кишкові кровотечі, рубцеві стенози і малігнізація. Відносним є гостра форма, що важко перебігає, при безуспішному консервативному лікуванню. Операцією вибору в таких випадках є проктоколектомія.

Операцію починають з мобілізації правої половини ободової кишки, для чого розсікають перехідну складку очеревини довкола сліпої і висхідної кишок до печінкового кута і тупим шляхом мобілізують праву половину товстого кишківника, потім печінковий кут із розсіканням печінковоободової і правої половини шлунковоободової зв’язок. Відступивши на 10-15 см від ілеоцекального кута клубову кишку двічі прошивають УКЛ і пересікають, перев’язують і пересікають судини. Мобілізовану частину виводять... Читати далі >>

 

Діагностуємо гострий апендицит у дітей

Гострий апендицит трапляється у дітей всіх вікових категорій,проте у дітей грудного віку він зустрічається дуже рідко. Частота захворюваності збільшується і досягає своєї вершини у віці 9-12 років.

У дітей гострий апендицит проявляється більш бурхливо ніж у дорослих. Це зумовлено ще не зрілим імунітетом до інфекції, слабкими пластичними властивостями дитячої очеревини, недостатнім розвитком великого сальника, який не досягає до червоподібного відростка і не бере участь у відмежуванні інфекційного вогнища.

Клініка даного захворювання різна і багато в чому залежить... Читати далі >>

 

Особливості діагностики гострого апендициту

 Гострий апендицит являється гострим захворюванням черевної порожнини, яке зустрічається найчастіше, і потребує негайного хірургічного втручання.

В даному випадку мова йде про неспецифічний запальний процес в апендикулярному паростку.

В його розвитку бере участь полімікробна флора, яка властива вмісту здорового кишечника людини (кишкова паличка, стрептококи, стафілококи та ін.)бактеріоскопічно виділити конкретного збудника, який би значно переважав чи зумовлював характерний альтеративний ефект не вдається.

Гострий апендицит – це підступне, з точки зору діагностики, і досить небезпечне по можливим наслідкам захворювання. Діагностика даної недуги є непростою в зв’язку з тим... Читати далі >>

 

Діагноз «гострий апендицит» в осіб літнього віку

Гострий апендицит у осіб літнього, а особливо старечого віку, нерідко має згладжений перебіг, тому правильне вирішення питання про характер захворювання у цієї групи хворих є складною задачею.

Організм літньої людини характеризується зниженим метаболізмом і процесами відновлення. Зокрема травна система має свої особливості.

Літні люди часто страждають поганим апетитом. Це може бути пов'язано з втратою нюху, смаку, зменшенням кількості виділеної слини і травних соків. При цьому поживні речовини погано засвоюються.

Навіть при наявності власних зубів у людей похилого віку часто порушується функція кусання і жування, погіршується механічна обробка їжі в роті. Однак частіше у людей виникають проблеми з... Читати далі >>

 

Вагітність і гострий апендицит

Гострий апендицит у вагітних зустрічається досить рідко (в середньому в 0,7-1,2% випадків-Савельев, 1986), проте є серйозною проблемою у даної категорії хворих. Складність діагностики полягає в зміщенні органів за рахунок вагітної матки, наявності гормонального дисбалансу в організмі жінки, який суттєво впливає на реактивність організму, а зокрема і очеревини. Сліпа кишка разом з апендикулярним відростком зміщується вверх і латерально, виникає перегин та розтягнення паростка, що негативно позначається на його евакуаторній здатності, може призводити до розривів старих злук або погіршення кровопостачання. З’являється схильність до закрепів, змінюється...  Читати далі >>

 

Які основні види діагностик зазвичай проводить хірург?
- Ректороманоскопія, аноскопія, іригоскопія;
- УЗД;
- УЗД судин нижніх кінцівок;
- Функціональне дослідження органів кровообігу;
- Проба на затримку дихання;
- Ендоскопія;
- Бронхоскопія;
- Фіброезофагогастродуоденоскопія;
- Цистоскопія;
- Плевроскопія;
- Лапароскопія;
- Ректороманоскопія;
- Фіброколоноскопія;
- Рентгенографія шлунка та дванадцятипалої кишки;
- Рентгенографія товстої кишки (іригоскопія);
- Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини і заочеревинного простору;
- Ультразвукове дослідження органів малого тазу (гінекологічне, сечостатевої системи);
- Ультразвукове дослідження судин, щитовидної залози;
- Ультразвукове дослідження молочних залоз;
- Електрокардіограма.

 





Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz