ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АКНЕТІН

(ACNETIN)

Склад:

діюча речовина: ізотретиноїн;

1 капсула містить 8 мг або 16 мг ізотретиноїну;

допоміжні речовини: стеарилполіоксилгліцерид, олія соєва рафінована, сорбітанолеат.

Лікарська форма. Капсули.

Фармакотерапевтична група.

Засоби для системного лікування акне. Код АТС D10B A01.

Клінічні характеристики.

Показання.

• Акне, що не піддається іншим методам лікування, включаючи системне призначення антибіотиків і місцеве лікування;
• акне, що супроводжується тяжкою депресією або дисморфофобією;
• акне зі схильністю до формування рубців;
• вузликово-кістозне акне у дорослих;
• атипові акне (за типом піодермії обличчя).

Протипоказання.

Підвищена чутливість до ізотретиноїну або до інших компонентів препарату, печінкова та ниркова недостатність, гіпервітаміноз А, виражена гіперліпідемія, одночасне лікування тетрациклінами, період вагітності і годування груддю, дитячий вік до 12 років.

Спосіб застосування та дози.

Акнетін призначають дорослим та дітям старше 12 років, розпочинаючи з дози 0,4 мг/кг на добу.

Капсули потрібно приймати під час їжі 1 або по 2 рази на добу.

У випадку пропуску прийому встановленої дози препарату, не рекомендується приймати подвійну дозу препарату!

Терапевтична відповідь на Акнетін, а також небажані ефекти дозозалежні і мають різний ступінь вираженості. Це вимагає індивідуальної корекції дози у ході лікування. Для більшості пацієнтів доза становить від 0,4 до 0,8 мг/кг на добу.

Нерідко на початку лікування відмічається короткочасне загострення захворювання. Ефективність лікування і побічні дії у різних хворих відрізняються, тому через 4 тижні терапії слід індивідуально підібрати дозу дорослим від 0,1 до 1 мг/кг на добу. Максимальну добову дозу 1 мг/кг можна призначати лише протягом обмеженого часу.

Зазвичай курс лікування триває від 16 до 24 тижнів. При оцінці результатів терапії необхідно пам’ятати, що нерідко дія препарату триває і після відміни лікування. У зв’язку з цим повторний курс слід призначати не раніше ніж через 8 тижнів.

Для більшості пацієнтів, щоб позбутися акне, достатньо лише одного курсу лікування. У випадку підтвердження рецидиву можна запропонувати повторний курс ізотретиноїну. Дозу для повторного лікування призначають відповідно до вищенаведених рекомендацій.

У пацієнтів, які погано переносять рекомендовані дози, можна продовжувати лікування в меншій дозі, що повинно супроводжуватися збільшенням тривалості лікування і може відповідно спричинити збільшення ризику рецидиву. Для таких пацієнтів потрібно продовжити курс лікування із призначенням максимально прийнятної дози.

Побічні реакції.

Прояви побічних дій Акнетіну залежать від дози. Найчастіше спостерігаються симптоми, пов’язані з гіпервітамінозом А, тобто сухість слизових оболонок, особливо губ (можна зменшити нанесенням жирової мазі), носа (може призвести до носових кровотеч), сухість слизової оболонки гортані – до захриплості голосу, а також сухість шкіри. Сухість очей може викликати кон’юктивіт і виникнення оборотних помутнінь кришталика. При застосуванні мазі для очей явища кон’юктивіту зменшуються. Всі ці небажані ефекти, а також деякі інші є дозозалежними. Більшість небажаних явищ оборотні.

З боку органів зору:

дуже поширені (≥1/10) блефарит, кон’юнктивіт , сухість та подразнення очей; дуже рідко поширені (≤1/10000) порушення зору, катаракта, ахроматоз (порушення кольорового зору),  помутніння роговиці, зниження нічного зору, кератит, набряк соска зорового нерва (що свідчить про доброякісну внутрішньочерепну гіпертензію), фотофобії. У зв’язку з непереносимістю контактних лінз, під час лікування хворий повинен носити окуляри.

З боку ЦНС та психічні розлади:

поширені (≥1/100, <1/10) - головний біль; рідко поширені (≥1/10000, <1/1000) – депресія; дуже рідко поширені (≤1/10000) - доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія, що потребує негайної відміни препарату, судоми, сонливість, порушення поведінки, психотичні прояви,  спроба суїциду.

З боку органів слуху:

дуже рідко поширені (≤1/10000) -  зниження гостроти слуху.

З боку серцево-судинної системи:

дуже рідко поширено (≤1/10000) - васкуліти (наприклад, хвороба Вегенера, алергічний васкуліт).

З боку дихальної системи:  

дуже рідко поширені (≤1/10000) - бронхоспазм (особливо у пацієнтів з астмою),  охриплість голосу.

З боку шлунково-кишкового тракту:

дуже рідко поширені (≤1/10000) - коліт, ілеіт, шлунково-кишкові кровотечі, кровава діарея та запальні захворювання кишечнику, нудота, панкреатит, гепатит. Іноді (≥1/10) відзначають тимчасове та зворотне збільшення активності трансаміназ. У більшості таких випадків зміни не виходять за межі норми й у процесі лікування повертаються до початкових значень. У деяких інших випадках слід зменшити дозу або припинити лікування препаратом.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

дуже поширені (≥1/10) - хейліт, дерматит, сухість шкіри, місцеве лущення, свербіж,  еритематозний висип, потоншання шкіри (у випадках, пов’язаних з потертістю); рідко поширена (≥1/10000, <1/1000) – алопеція; дуже рідко поширені (≤1/10000) - фульмінантні акне, посилення акне, лицьова еритема, екзантеми, порушення структури волосся, гірсутизм, дистрофія нігтів, пароніхія, реакції фотосенсибілізації, гіперпігментація, підвищена пітливість, бактеріальні інфекції шкіри і слизових грампозитивними видами мікробів.

Гостре посилення акне іноді спостерігається на початку лікування, при продовженні лікування воно проходить, зазвичай протягом 7-10 днів, та не потребує корекції дози.

З боку кістково-м’язової системи та сполучної тканини:

дуже поширені (≥1/10) - артралгії, міалгії, біль у спині (особливо у дітей); дуже рідко поширені (≤1/10000) - артрити, кальцифікація (зв’язки та сухожилля), передчасне закостеніння епіфізів, екзостози (гіперостози, зниження щільності кістки, тендиніти).

З боку метаболізму:

дуже рідко поширені (≤1/10000) – цукровий діабет та гіперурикемія.

З боку імунної системи:

рідко поширені (≥1/10000, <1/1000) - шкірні алергічні реакції, анафілактичні реакції, гіперчутливість. Тяжкі форми алергічних реакцій потребують відміни препарату та подальшого спостереження.

З боку крові:

дуже поширені (≥1/10) - анемія, підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), тромбоцитопенія; поширені (≥1/100, <1/10) – нейтропенія; дуже рідко поширені (≤1/10000) - лімфаденопатії

Зміни лабораторних показників:

дуже поширені (≥1/10) - збільшення рівня тригліцеридів у крові та зниження циркулюючих ліпопротеїдів низької щільності; поширені (≥1/100, <1/10) - збільшення рівня холестерину та глюкози в крові, гематурія, протеїнурія; дуже рідко поширені (≤1/10000) - збільшення рівня креатинфосфокінази в крові.

Загальні порушення і стани, пов’язані з місцем введення препарату: дуже рідко (≤1/10000) - надлишкове утворення грануляцій та дискомфорт.

Передозування.

Незважаючи на незначну гостру токсичність, Акнетін при випадковому передозуванні можуть з’явитися ознаки гіпервітамінозу А. Симптоми: інтенсивний головний біль, нудота або блювання, сонливість, дратівливість і свербіж. Ці симптоми оборотні.

У перші декілька годин після передозування може знадобитися промивання шлунка. Лікування проводять симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Акнетін чинить тератогенну дію. Він протипоказаний вагітним жінкам. Якщо вагітність наступає у період лікування Акнетіном (у будь-якій дозі і навіть протягом нетривалого часу), існує високий ризик народження дитини з тяжкими вадами розвитку.

Жінка дітородного віку повинна постійно застосовувати ефективні методи контрацепції протягом одного місяця до початку лікування Акнетіном, під час лікування і протягом місяця після його завершення. Протизаплідні засоби необхідно рекомендувати навіть тим жінкам, які звичайно не застосовують контрацепцію через безпліддя.

Лікування Акнетіном слід розпочинати лише на 2-3-й день нормального менструального циклу.

У разі необхідності застосування у період лактації слід відмовитися від годування груддю.

Діти.

Препарат не рекомендується приймати дітям віком до 12 років, оскільки безпека та ефективність застосування в цій віковій групі не досліджені.

Особливості застосування.

У пацієнтів, які отримували ізотретиноїн, має місце повідомлення про депресії, психотичні симптоми, у поодиноких випадках - спроба суїциду. Особливу увагу потрібно приділяти пацієнтам, які в минулому скаржились на депресію.

У всіх пацієнтів потрібно проводити спостереження за можливими ознаками депресії із застосуванням відповідного лікування, якщо це необхідно. Припинення лікування Акнетіном може бути недостатнім для усунення симптомів, у зв’язку з чим може знадобитися повна психіатрична або психологічна підтримка.

Місцеве лікування із одночасним застосуванням інших кератолітичних та ексфоліативних засобів проти акне, а також УФ-опромінення не показані. Хворі повинні уникати впливу сонячного проміння. За необхідності додатково можна призначати м’які засоби місцевої дії.

Під час лікування потрібно уникати застосування місцевих кератолітиків та відлущуючих препаратів проти акне у зв’язку з підвищеним ризиком місцевого подразнення. Рекомендується з самого початку лікування регулярно застосовувати зволожуючі креми, а також бальзами для губ, щоб запобігти сухості шкіри та губ при лікуванні Акнетіном.

Акнетін має призначатися лише лікарем, який має досвід застосування системних ретиноїдів. Пацієнт повинен бути попереджений про те, що передавати препарат будь-кому забороняється.

Рекомендується контролювати функцію печінки до початку лікування, через 1 місяць після його початку, а потім кожні 3 місяці.

Варто визначати також рівень ліпідів у сироватці натщесерце до лікування, через 1 місяць після початку і наприкінці 3-4-місячного курсу.

Небажано проводити воскову епіляцію протягом 6-ти місяців після та під час лікування Акнетіном, у зв’язку з ризиком відшарування епідермісу.

Хворим із групи високого ризику (цукровий діабет, ожиріння або порушення жирового обміну, алкоголізм) при лікуванні Акнетіном може знадобитися частіший контроль. При діабеті або підозрі на нього рекомендується частіше визначати рівень глюкози. Є повідомлення про підвищення рівня глюкози в крові натщесерце і про випадки захворювання на діабет у ході лікування Акнетіном, хоча їх причинний зв'язок із прийомом препарату не встановлено.

У зв’язку з можливістю погіршення нічного зору при терапії Акнетіном, а також поодинокі випадки утримання цього стану і після відміни терапії пацієнти, які керують автотранспортом або працюють у темний період доби, повинні бути попереджені про ймовірність виникнення такої проблеми.

Не можна проводити агресивну дермабразію при лікуванні Акнетіном і протягом 5-6 місяців після лікування, оскільки існує великий ризик появи гіпертрофічних шрамів в атипових зонах.

Пацієнти не повинні здавати донорську кров під час лікування Акнетіном, а також протягом місяця після закінчення курсу лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Слід утримуватися від керування автотранспортом або роботі з іншими механізмами, враховуючи можливість появи побічних реакцій з боку ЦНС та органів зору.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії.

Протипоказане одночасне призначення Акнетіну та вітаміну А у зв’язку з небезпекою гіпервітамінозу А.

Оскільки тетрацикліни також можуть спричиняти доброякісну внутрішньочерепну гіпертензію, їх одночасне застосування з Акнетіном протипоказано.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ізотретиноїн - це стереоізомер трансретинової кислоти (третиноїну). Точний механізм дії ізотретиноїну до кінця не з’ясовано, але встановлено, що покращення в клінічному перебігу тяжких форм акне асоціюються з пригніченням активності сальних залоз із гістологічно доведеним зменшенням їх розмірів. Окрім цього було доведено, що ізотретиноїн чинить протизапальну дію на рівні дерми.

Ізотретиноїн інгібує проліферацію себоцитів і сприяє їх дедиференціюванню в кератиноцити. Підшкірна клітковина є головним субстратом для росту Propionibacterium acnes. Ізотретиноїн сприяє зменшенню колонізації каналів волосся цими бактеріями.

Фармакокінетика.

Всмоктування ізотретиноїну в кишечнику пропорційне терапевтичній дозі. Максимальна концентрація досягається через 1 – 4 години після прийому 80 – 100 мг ізотретиноїну і становить приблизно 250 нг/мл. Прийом ізотретиноїну з їжею збільшує біодоступність у два рази порівняно з прийомом натщесерце.

Ізотретиноїн майже повністю зв’язується з білками плазми,  в  основному,  з альбуміном (99,9 %). Об’єм розподілу ізотретиноїну в організмі людини не визначається у зв’язку з відсутністю лікарської форми для внутрішньовенного введення. Концентрація ізотретиноїну у плазмі приблизно в 1,7 разу вища, ніж у крові, що пов’язано зі слабким проникненням ізотретиноїну в еритроцити.

При пероральному прийманні ізотретиноїну у плазмі виявляють три метаболіти: 4-оксо-ізотретиноїн, третиноїн і 4-оксотретиноїн. Ці метаболіти виявляли біологічну активність у багатьох тестах in vitro. У терапевтичних дослідженнях із призначенням 4-оксо-ізотретиноїну доведено суттєвий вплив цієї молекули на терапевтичний ефект ізотретиноїну (зниження рівня сального екстракту). Інші метаболіти – це кон’юговані з глюкуроновою кислотою похідні.

Основним метаболітом ізотретиноїну є 4-оксо-ізотретиноїн. У стані рівноваги концентрація цього метаболіту в плазмі у 2,5 разу вища, ніж концентрація вихідної молекули. Трансформація ізотретиноїну в третиноїн (трансретиноєва кислота) виявляється зворотною. У зв’язку з цим метаболізм третиноїну пов'язаний із метаболізмом ізотретиноїну. Вважається, що від 20 до 30 % дози третиноїну метаболізується шляхом ізомеризації.

Після перорального прийому міченого ізотретиноїну приблизно еквівалентна кількість його виявлена у сечі і калі. Ізотретиноїн виводиться майже повністю шляхом печінкового метаболізму та екскреції з жовчю. Період напіввиведення незміненої форми препарату коливається від 7 до 39 годин. Ізотретиноїн відсутній в організмі у фізіологічному стані і повернення до ендогенних концентрацій ретиноїдів відбувається приблизно через 2 тижні після припинення лікування ізотретиноїном.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико - хімічні властивості:

капсули по 8 мг - тверді желатинові капсули з червоно-коричневим корпусом та кришечкою з воскоподібним вмістом помаранчевого кольору;

капсули по 16 мг - тверді желатинові капсули з білим корпусом і зеленою кришечкою з воскоподібним вмістом  помаранчевого кольору.

Термін  придатності.  2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати в захищеному від світла та недоступному для  дітей місці   при температурі не вище 25 °С.

Упаковка.

По 10 капсул у блістері; по 3 блістери в упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

СМБ Технолоджі СА.

Місцезнаходження.

Рю ду Парк Ендюстріель  39-6900 Марш-ан-Фамен, Бельгія.

Заявник.

«Ядран» Галенська Лабораторія д.д.

Місцезнаходження.

51000, Пулац б/н, Рієка, Хорватія.