Алергія на кота. Що робити?
Алергія на котів
зустрічається в 2 рази частіше ніж алергія на собак. Число людей, які
потерпають від алергії на котів перевищує 10 мільйонів. Істинною причиною даної
форми алергії є не котяча шерсть, як звикли вважати, а протеїн (білок), який
міститься в слині, шкірних лусочках, сечі та екскрементах тварини.
Кішки є відносно
охайними тваринами, витрачають багато часу на вилизування, залишаючи при цьому
велику кількість алергенної слини. Крім того, при вилизуванні найдрібніші
крапельки котячої слини розсіюються в повітрі і легко потрапляють у дихальні
шляхи людини. Тому зовсім не обов’язково брати кота на руки або цілувати
його,щоб спровокувати алергічну реакцію. Алергенна небезпека котів не залежить
від породи, довжини шерсті, інтенсивності котячої линьки. Будь-який кіт може
стати причиною алергії, навіть безшерсті сфінкси.
Симптоми
алергічної реакції на кішок можуть проявлятися як через декілька хвилин, так і
через декілька годин. Приблизно 20-30% людей, які страждають алергічною астмою,
відчувають загострення симптомів після контакту з кішкою. Алергічна реакція
може проявлятися у вигляді:
а) кашлю, чхання, хрипів;
б) кропивниці або
висипки на грудній клітці і обличчі;
в) алергічного
кон’юнктивіту: почервоніння і подразнення слизової оболонки
очей;
г) почервоніння
шкіри на місці подряпини, укусу або потрапляння слини кішки;
д) нежитю і
закладеного носа.
Візміть до уваги,
що якщо ви часто хворіли в дитинстві астматичним бронхітом, то в подальшому у
вас може розвинутися алергія на котів.
Лікування і
профілактика
Хоча симптоми
очевидні, проте не завжди причиною їх являється кіт. Враховувати слід такий
момент: ваш улюбленець може
мати опосередковане відношення до алергії в тому випадку, якщо у вас реакція не
на котячий протеїн, а на пилок або спори плісняви, які тварина приносить з
собою з вулиці. Тому для уточнення діагнозу слід звернутися до алерголога.
Також ви можете
на деякий час (мінімум на 1 місяць) переселити кота до знайомих або самому
перебратися туди, де не тримають домашніх тварин і поспостерігати за
симптомами. Якщо алергічна реакція не зникає, вірогідно, у неї інші причини, а
контакт з тваринами лише посилює її. З іншого боку, якщо ви боїтеся можливої
алергічної реакції, збираючись завести кошенятка, то краще буде спочатку на
деякий час позичити тварину у знайомих. Таким чином ви зможете визначити
наскільки гостро стоїть проблема алергії на котів у вашій сім’ї і приймете розумне рішення.
Більшість
алергологів твердять , що найкращим способом контролювати алергію на кішок є
уникнення контакту з ними. Не забувайте про те, що кількість алергену не має
значення: велика тварина чи
мала, довга у неї шерсть чи коротка.
Якщо вам
доводиться залишатися в будинку де є кішка, тоді попросіть господарів щоби не
пускали тварину в кімнату де ви будете ночувати хоча би протягом кількох тижнів
до вашого приїзду. Якщо відомо, що вам не вдасться уникнути контакту з
кішкою,тоді прийміть напередодні протиалергічний препарат, враховуючи
тривалість його дії (наприклад лоратидин, цетрин, тощо).
Але що робити якщо
у вас вдома вже є кіт?
Якщо все-таки кіт
повинен залишитися, є деякі методи які можуть дати позитивний результат.
По-перше –
зберігайте дистанцію, зведіть до мінімуму контакт з котом і поручіть
кому-небудь догляд за ним.
По-друге –
зробіть недоступними для кота деякі зони вашого будинку. Не дозволяйте йому
вільно бродити по будинку. Ніколи не впускайте кота в спальню, а також в
автомобіль. Якщо є можливість, тримайте кота надворі – для багатьох алергіків
це стало виходом із ситуації, дозволивши їм не розставатися зі своїм
улюбленцем.
По – третє –
зробіть бездоганну чистоту в будинку своїм способом життя. Шерсть кота може
бути всюди, ви повинні регулярно підмітати підлогу і витирати пил, а також
використовувати пилосос. Якщо можливо, купіть пилосос з високоефективним сухим
повітряним фільтром, оскільки прості фільтри не уловлюють алергенів. Позбавтесь
від коврових покривів в яких накопичується лупа тварини. Зробіть плиткове або
дерев’яне покриття, яке
зручно мити. Регулярно періть спальну білизну в гарячій воді – прання видалить
лупу тварини, яка там назбиралась.
По – четверте –
алергологи рекомендують регулярно мити тварин, але котам, на відміну від собак,
водні процедури рідко дають задоволення. Тому в якості альтернативного варіанту
можна протирати шерсть кота вологою тканиною або купити спеціальні рушнички в
магазині товарів для догляду за тваринами. І обов’язково мийте руки після
будь-якого контакту не тільки з твариною, а й з будь-якими предметами, які
могли «контактувати з котом».
Всі перелічені методи можуть бути ефективними, але
якщо вони виявляться недостатніми, тоді тварину не слід залишати в будинку. Які
би міри ви не приймали, не думайте, що можна перечекати і алергія сама по собі
пройде – з часом вона тільки погіршиться, а не контролююча алергія підвищує
ризик розвитку астми.
|