Антиспермальний імунний конфлікт

В нормі організм жінки забезпечує стан толерантності до сперматозоїдів.

Фактори ризику, які сприяють імунізації сперматозоїдами:

1) активація місцевого імунітету при запальних процесах;

2) молекулярна схожість між інфекційними збудниками і сперматозоїдами;

3) патологічні стани шийки матки (ерозії, тріщини, пухлини);

4) зниження імуносупресивних властивостей сім’яної плазми чоловіка.

Діагностика антиспермальних антитіл

Існують два види тестів (обидва проводять у день овуляції):

1) якісні (посткоїтальний; фракційний посткоїтальний; тест контакту сперми і цервікального слизу);

2) кількісні (мікроаглютинаційний тест Фріберга; спермоіммобі-лізуючий тест Ізоджима).

У якісних тестах при контакті сперми і слизу каналу шийки матки вивчають рухливість сперматозоїдів і глибину їх проникнення у слиз.

У тесті Фріберга визначають ступінь сенсибілізації жінки до сперматозоїдів у вигляді титрів, які можна порівнювати у динаміці.

У тесті Ізоджима визначають відсоток активних та неактивних сперматозоїдів.

Лікування антигаметного імунного конфлікту

- Запобігання надходження сперми у піхву – кондомотерапія (застосування презервативів під час статевого акту) протягом 3-6 міс.

-  Детоксикація (ентеросорбенти, реосорбілакт та ін.)

-  Десенсибілізуючі препарати

-  Фізіотерапевтичні процедури (лазеротерапія)

-  Імуносупресивна терапія (при наявності аутоАТ до спермато-зоїдів у чоловіків або до яйцеклітини у жінок).

Значення гістосумісності між подружжям

Високий ступінь гістосумісності між подружжям є природнім механізмом, який зменшує ймовірність запліднення.

 Чим нижчий ступінь гістосумісності, тим більша можливість подружжю бути фертильним. 

Ступінь гістосумісності подружжя визначають шляхом порівняння їх HLA-фенотипів методом типування. Частіше це проводять за HLA-антигенами І класу, а саме – А та В. Напр., імунозалежна безплідність виникає при 3 ідентичних HLA-антигенах. 

Імунний супресорний механізм до плода в організмі жінки “вмикається” після контакту її імунної системи з чужорідними HLA-антигенами чоловіка (напр., у спермі знаходяться лімфоцити чоловіка з наявними на їх поверхні HLA-антигенами). При значній подібності антигенів подружжя у жінки не запускається імуносупресорний механізм до плода, що зменшує її фертильність.

Лікування безпліддя при підвищеній гістосумісності:

1.  Імунізація дружини пулом лімфоцитів чоловіка (лімфоцити чоловіка вводять жінці в/ш в 10-15 точок на плечі протягом 2-3 циклів перед запланованою вагітністю).

2. Пересадження дружині шматка шкіри чоловіка (перед і під час вагітності підшивають шматок шкіри чоловіка на плечі жінки).

Мета цих методів – підвищення ступеня розпізнання імунною системою жінки HLA-анти-генів чоловіка і формування супресії жінки до плода.