Аспіраційний синдром (синдром Мендельсона) - невідкладна допомога - 5 Грудня 2012

Аспіраційний синдром (синдром Мендельсона) - невідкладна допомога

нахил операційного стола (голова донизу);
інтубація трахеї;
"сліпе" відсмоктування вмісту електровідсмоктувачем;
введення в ендотрахеальну трубку за допомогою небулайзера 1-2 доз вентоліну з проміжком у 10 хв. з продовженням інгаляції суміші фліксотиду ( по 1 небулі) в дихальний контур упродовж 15-30 хв.;
при брадикардії, брадиаритмії - атропіну сульфат по 0,3-0,5 мл 0,1% розчину в/в, під контролем ЧСС;
вентилор - 1мл в/в, краплинно на 100-200 мл 0,9% розчину натрію хлориду при прогресуванні бронхоспазму;
солу-медрол 125 мг в/в, струменево, при крайній необхідності;
еуфілін 2% - 5 мл в/в, повільно 2-3 р/д;
повторні відсмоктування з трахеобронхіального дерева з попереднім введенням в трахею по 5-10 мл перфторану, 1% розчину натрію гідрогенкарбонату чи ізотонічного розчину натрію хлориду. У проміжках між відсмоктуваннями створювати постуральний дренаж. Найкращий метод санації трахеобронхіального дерева - за допомогою фібро- або ригідного бронхоскопа;
інгаляція з допомогою небулайзерів (в умовах спонтанного дихання чи штучної вентиляції легень) підігрітого 1% розчину натрію гідрокарбонату в перші 3 години, глюкокортикостероїдів (найкраще - фліксотид по 1 інгаляційній дозі 2-4 р/д;
лазолван по 2 мл 3р/д в/в + інгаляційно (2 інгаляції на добу, використовуючи по 3 мл препарату на одну процедуру).

2. При розвитку і наростанні явищ гострої дихальної недостатності слід проводити терапію як при гострому респіраторному дистрес-синдромі.