Четвер, 2017-10-19, 3:44 PM
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Медична скарбниця
Головна » 2014 » Травень » 5 » Екокс
11:31 AM
Екокс

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЕКОКС 400

(Ecox 400)

 

          Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ethambutol; (+)-N, N’-етилен-біс(2-амінобутан-1ола);

основні фізико-хімічні властивості:  білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою,

з лінією розлому з одного боку;

склад: 1 таблетка містить етамбутолу гідрохлориду 400 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний висушений, целюлоза мікрокристалічна, повідон, кислота стеаринова, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк очищений, магнію стеарат, гіпромелоза, етилцелюлоза, макрогол 6000, титану діоксид.

 

         Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Протитуберкульозні засоби. Код АТС J04А К02.

 

         Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Етамбутол - синтетичний хіміотерапевтичний засіб, що чинить бактеріостатичну дію на типові та атипові мікобактерії туберкульозу. Механізм дії препарату пов’язаний зі швидким проникненням всередину клітини, де порушується ліпідний обмін, синтез РНК, зв'язуються іони магнію та міді; порушується структура рибосом та синтез білка в бактеріальних клітинах. Активний щодо мікобактерій, які мають резистентність до інших протитуберкульозних препаратів, тому є препаратом другого ряду. Впливає на внутрішньоклітинні та позаклітинні види бактерій. Первинну стійкість до препарату має приблизно 1% пацієнтів. Активний тільки відносно клітин, що інтенсивно діляться. Пригнічує зростання та розмноження мікобактерій туберкульозу, стійких до стрептоміцину, ізоніазиду, ПАСК, етіонаміду, канаміцину. При монотерапії стійкість мікобактерій до етамбутолу розвивається достатньо швидко.

Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо етамбутол швидко всмоктується з травного тракту. Біодоступність становить 80%. На 20 - 30% зв’язується з білками плазми. Мінімальна переважна концентрація (МПК) становить 1 мкг/мл. Після перорального прийому разової дози  в  25 мг/кг маси тіла через 2 - 4 год досягається максимальна концентрація в сироватці -2 - 5 мкг/мл, через 24 год – концентрація становить менше ніж 1 мкг/мл. Етамбутол накопичується  в легеневій тканині і може досягти концентрації в 5 - 9 разів вищої, ніж в сироватці крові, при цьому добре проникає в багато інших тканин та органів. Його внутрішньоклітинна концентрація в еритроцитах у два рази вища, ніж у сироватці крові.

Етамбутол метаболізуєтся в печінці до похідних дикарбоксилової кислоти. Період напіввиведення становить 3 - 4 год, а при нирковій недостатності подовжується до 8 год. Протягом 24 год більше 50% дози ліків виділяється з сечею в незміненому вигляді, 8 - 15% – у вигляді неактивних метаболітів. Приблизно 20 - 22% початкової дози препарату виділяється з калом у незміненому вигляді.

 

Етамбутол проникає через плаценту. У крові плода концентрація етамбутолу становить приблизно 30% від концентрації ліків у крові матері.

 

Показання для застосування. Туберкульоз легенів (вперше виявлений та його рецидиви), туберкульозний менінгіт; інші форми туберкульозу.

 

Спосіб застосування та дози. Призначають дорослим і дітям старше 13 років у постійному режимі – 1 раз на добу в дозі 15 - 25 мг на 1 кг маси  тіла; в інтермітируючому режимі – у дозі 40 - 50 мг на 1 кг маси  тіла 2 рази на тиждень або 25 - 35 мг на 1 кг маси тіла 3 рази на тиждень.

Для хворих із порушеннями функції нирок препарат призначається за схемою:

Кліренс креатиніну, мл/хв.

Дози, мг/кг на добу

50 – 25

25 – 15

25 – 10

15 - 7,5

менше 10

5

 

Побічна дія.

З боку органа зору: ретробульбарне запалення зорового нерва, однобічне або двобічне зниження гостроти зору, порушення кольоросприйняття, наявність центральної або периферичної скотоми, обмеження полів зору. Виникнення порушень із боку органа зору залежить від тривалості лікування та попередніх або існуючих захворювань ока.

Алергічні реакції: анафілаксія, шкірні висипи, свербіж, біль у суглобах, підвищення температури тіла, лейкопенія.

З боку травного тракту: металевий присмак у роті, нудота, блювання, біль у животі, відсутність апетиту, підвищення активності печінкових трансаміназ.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, галюцинації, судоми, дезорієнтація, депресія, парестезії в кінцівках, оніміння, парез. 

Інші: підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові, явища сечокислого діатезу, загострення подагри.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Хворі з невритом зорового нерва, катарактою, діабетичною ретинопатією, запальними захворюваннями очей. Дитячий вік до 13 років. Вагітність і період годування груддю.

 

Передозування. Найвірогідніший розвиток неврологічних порушень, особливо атрофія  зорового нерва, і як наслідок – сліпота; відсутність апетиту, блювання, діарея, пропасниця, головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості і галюцинації, пригнічення дихання і асистолія. Специфічного антидота немає.

 Лікування: симптоматичне. Через швидке всмоктування субстанції одразу після прийому етамбутолу треба викликати блювання або промити шлунок, а також призначити активоване вугілля.

Проводять контроль і заходи щодо підтримки життєво важливих функцій організму, за необхідності здійснюють реанімаційні заходи.

Показано проведення форсованого діурезу, перитонеального діалізу або гемодіалізу. При загрозливих  станах показано обмінне переливання крові, оскільки при цьому видаляються також еритроцити, в яких етамбутол накопичується у значній кількості.

 

Особливості застосування. Перед початком лікування етамбутолом слід провести офтальмологічний контроль: обстеження очного дна, полів зору, гостроти зору та кольоросприйняття.

У разі  появи змін функції органа зору, лікування етамбутолом слід припинити. Зміни зору зазвичай оборотні, після припинення лікування зникають через кілька тижнів, в деяких випадках через кілька місяців. У виняткових випадках зміни функції органа зору  необоротні внаслідок атрофії зорового нерва.

У хворих із нирковою недостатністю доза етамбутолу повинна бути зменшена, оскільки препарат накопичується в організмі.

Рекомендується проводити періодичний контроль функцій печінки, нирок та периферичної крові.

На початку лікування можливе посилення кашлю, збільшення кількості мокроти.

У період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом або занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У пацієнтів, які раніше застосовували препарати з туберкулостатичною дією, стійкість бактерій до етамбутолу  розвивається частіше. У таких випадках етамбутол слід приймати в комплексі з іншими  протитуберкульозними засобами, які раніше пацієнт не застосовував і щодо яких не відмічена бактеріальна стійкість. При комплексній терапії разом з етамбутолом застосовуються ізоніазид, парааміносаліцилова кислота (ПАСК), стрептоміцин, циклосерин, піразинамід.           

Посилює ефекти протитуберкульозних лікарських засобів. Підвищує  нейротоксичність ципрофлоксацину, аміноглікозидів, аспарагінази, карбамазепіну, солей Li+, іміпенему, метотрексату, хініну.

Не рекомендується одночасне застосування етамбутолу з етіонамідом  (фармакологічні антагоністи), їх краще приймати через день.

Гідроокис алюмінію зменшує всмоктування етамбутолу з травного тракту.

Етамбутол змінює метаболізм деяких мікроелементів, головним чином, цинку.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від  світла місці при температурі не вище 25 оС. Термін придатності – 3 роки.

 

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. Таблетки  № 10 у  блістері, по 10 блістерів у картонній упаковці.

 

Виробник. МАКЛЕОДС ФАРМАСЬЮТИКАЛС ЛІМІТЕД.

 

Адреса. 304-310, Atlanta Arcade, Marol Church Road, Andheri (East), Mumbai – 400059, India.

Переглядів: 222 | Додав: GAL | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz