ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Янумет
(Janumet)
Склад:
діючі
речовини: ситагліптин, метформіну гідрохлорид;
1 таблетка, вкрита оболонкою, містить ситагліптину фосфат моногідрат
еквівалентно 50 мг ситагліптину
та 500 мг або 850 мг, або 1000 мг метформіну гідрохлориду;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон, натрію лаурилсульфат, натрію стеарилфумарат;
оболонка таблетки: барвник Опадрай II 85F94203 рожевий (таблетки
50 мг/500 мг) або Опадрай II 85F94182 рожевий
(таблетки 50 мг/850 мг), або Опадрай II 85F15464 червоний (таблетки 50
мг/1000 мг);
склад барвника: спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 3350,
тальк, заліза оксид чорний (Е 172), заліза оксид червоний (Е
172).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група.
Комбінація пероральних
цукрознижувальних препаратів. Код АТС А10В D07.
Клінічні
характеристики.
Показання.
Янумет показаний як доповнення до дієти та режиму фізичних навантажень
для поліпшення контролю над глікемією у пацієнтів із цукровим діабетом II типу, які не досягли
адекватного контролю на тлі монотерапії метформіном або ситагліптином, або
після неуспішного комбінованого лікування двома препаратами.
Янумет показаний у комбінації з похідними сульфонілсечовини (комбінація трьох препаратів) як доповнення до дієти та режиму фізичних
навантажень для поліпшення контролю над глікемією у пацієнтів з цукровим
діабетом II типу, які не досягли
адекватного контролю після лікування двома із трьох наступних препаратів:
метформіном, ситагліптином або похідними сульфонілсечовини.
Янумет показаний у комбінації з агоністами PPAR-γ (наприклад,
тіазолідиндіоном) як доповнення до дієти та режиму фізичних навантажень для
поліпшення контролю над глікемією у пацієнтів із цукровим діабетом II типу, які не досягли
адекватного контролю після лікування двома із трьох наступних препаратів:
метформіном, ситагліптином або агоністом PPAR-γ.
Янумет показаний пацієнтам із цукровим діабетом II типу (комбінація трьох препаратів) як доповнення до дієти та режиму
фізичних навантажень для поліпшення контролю над глікемією у комбінації з
інсуліном.
Протипоказання.
·
Відома підвищена чутливість до
ситагліптину фосфату, метформіну гідрохлориду або до будь-якого іншого
компонента препарату.
·
Гострі стани, що можуть впливати
на функцію нирок: дегідратація, тяжкі інфекції, шок.
·
Гострі або хронічні захворювання,
що можуть призводити до гіпоксії тканин, такі як серцева або дихальна
недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, шок.
·
Помірні або тяжкі порушення
функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв).
·
Порушення функції печінки.
·
Гостра алкогольна інтоксикація,
алкоголізм.
·
Період годування груддю.
·
Цукровий діабет I типу.
·
Гострий або хронічний
метаболічний ацидоз, включаючи діабетичний кетоацидоз (з комою або без).
·
Радіологічні дослідження
(внутрішньосудинне введення йодовмісних контрастних речовин) (див. розділ
«Особливості застосування»).
Спосіб застосування та дози.
Загальна інформація
Режим дозування Янумету слід підбирати індивідуально, виходячи з поточної
терапії, ефективності та переносимості, але не перевищуючи максимальної
рекомендованої добової дози ситагліптину – 100 мг.
Янумет зазвичай застосовують 2 рази на добу під час вживання їжі, з
поступовим збільшенням дози для мінімізації можливих побічних ефектів з боку
ШКТ, що характерні для метформіну.
Рекомендації з дозування
Початкова доза препарату Янумет залежить від поточної гіпоглікемічної
терапії. Янумет приймають 2 рази на добу під час вживання їжі.
Пропонуються наступні дозування препарату:
50 мг ситагліптину/500 мг метформіну гідрохлориду.
50 мг ситагліптину/850 мг метформіну гідрохлориду.
50 мг ситагліптину/1000 мг метформіну гідрохлориду.
Для пацієнтів, які не
досягли адекватного контролю при монотерапії метформіном.
Початкова рекомендована доза Янумету для пацієнтів, які не досягли адекватного
контролю при монотерапії метформіном, повинна забезпечити добову рекомендовану
дозу ситагліптину 100 мг, тобто по 50 мг ситагліптину 2 рази на добу плюс
поточна доза метформіну.
Для пацієнтів, які не
досягли адекватного контролю при монотерапії ситагліптином.
Початкова рекомендована доза Янумету для пацієнтів, які не досягли
адекватного контролю при монотерапії ситагліптином, становить 50 мг
ситагліптину/500 мг метформіну гідрохлориду 2 рази на добу. Надалі доза може
бути збільшена до 50 мг ситагліптину/ 1 000 мг метформіну
гідрохлориду 2 рази на добу. Пацієнтам, які застосовують скориговану дозу
ситагліптину через порушення функції нирок, лікування препаратом Янумет
протипоказано (див. розділ "Протипоказання").
Для пацієнтів, які
приймають комбінацію препаратів ситагліптину з метформіном.
При переході з комбінованого лікування ситагліптином і метформіном
початкова доза препарату Янумет може бути еквівалентною дозі, у якій вони
застосовували ситагліптин та метформін.
Для пацієнтів, які
приймають два з перерахованих трьох гіпоглікемічних препаратів, - ситагліптин,
метформін або похідне сульфонілсечовини.
Початкова рекомендована доза препарату Янумет повинна забезпечити добову
терапевтичну дозу ситагліптину 100 мг (50 мг ситагліптину 2 рази на добу).
Початкову дозу метформіну визначають на основі рівня глікемічного контролю та
поточної (якщо пацієнт приймає цей препарат) дози метформіну. Збільшення дози
метформіну повинне бути поступовим для мінімізації пов'язаних з ним побічних
ефектів з боку ШКТ. Пацієнтам, які приймають похідне сульфонілсечовини, буде
доцільним знизити поточну дозу для зниження ризику розвитку
сульфоніліндукованої гіпоглікемії.
Для пацієнтів, які
приймають два з перерахованих трьох гіпоглікемічних препаратів, - ситагліптин,
метформін або агоніст PPAR-γ (наприклад, тіазолідиндіон).
Початкова рекомендована доза препарату Янумет повинна забезпечити добову
терапевтичну дозу ситагліптину 100 мг (50 мг ситагліптину 2 рази на добу).
Початкову дозу метформіну визначають на основі рівня глікемічного контролю та
поточної (якщо пацієнт приймає цей препарат) дози метформіну. Збільшення дози
метформіну повинне бути поступовим для мінімізації пов'язаних з ним побічних
ефектів з боку ШКТ.
Для пацієнтів, які
приймають два з перерахованих трьох гіпоглікемічних препаратів - ситагліптин,
метформін або інсулін.
Початкова рекомендована доза препарату Янумет повинна забезпечити добову
терапевтичну дозу ситагліптину 100 мг (50 мг ситагліптину 2 рази на добу).
Початкову дозу метформіну визначають на основі рівня глікемічного контролю та
поточної (якщо пацієнт приймає цей препарат) дози метформіну. Збільшення дози
метформіну повинно бути поступовим для мінімізації пов'язаних з ним побічних
ефектів з боку ШКТ. Для пацієнтів, які застосовують чи починають застосовувати
інсулін, може бути необхідним зниження дози інсуліну для зниження ризику
розвитку гіпоглікемії.
Спеціальних досліджень безпеки та ефективності переходу з лікування
іншими гіпоглікемічними препаратами на лікування комбінованим препаратом Янумет
не проводилося. Будь-які зміни лікування цукрового діабету II типу повинні проводитися
з обережністю та під контролем, з урахуванням можливих змін рівня контролю над
глікемією.
Побічні реакції.
Повідомлялося про
наступні побічні реакції при застосуванні ситагліптину з іншими препаратами.
З боку метаболізму та харчування: непоширені – анорексія.
З боку лабораторних показників: непоширені – зменшення маси тіла.
Крім того, повідомлялося
про побічні реакції: поширені – головний біль, кашель, блювання, гіпоглікемія,
грибкові інфекції шкіри, інфекції верхніх дихальних шляхів.
Передозування.
Янумет
Немає даних щодо передозування
препарату.
Ситагліптин
У здорових добровольців разові
дози до 800 мг, як правило, переносились добре. При застосуванні у клінічному
дослідженні дози 800 мг спостерігалося незначне подовження QTc, що не
розглядалось як клінічно значуще. Немає досвіду застосування доз, що
перевищують 800 мг. У дослідженнях не спостерігалось побічних реакцій,
пов'язаних із дозою препарату при застосуванні 600 мг на добу протягом 10 днів
та 400 мг протягом 28 днів.
Ситагліптин слабко діалізується:
за даними клінічних досліджень, протягом 3 - 4-годинного сеансу гемодіалізу
виводилося тільки 13,5% дози. У випадку клінічної необхідності призначають
пролонгований гемодіаліз. Даних про ефективність перитонеального діалізу
ситагліптину немає.
Метформін
Мали місце випадки передозування метформіну, включаючи прийом у кількостях,
що перевищують 50 г. Гіпоглікемію спостерігали приблизно в 10%
всіх випадків передозування, однак
причинний зв'язок з передозуванням метформіну встановлений не був. Про розвиток
лактацидозу повідомлялося приблизно у 32% всіх випадків передозування метформіну.
Можливо екстрене проведення гемодіалізу (метформін діалізується зі швидкістю до
170 мл/хв в умовах гарної гемодинаміки) для прискореного виведення надлишку
метформіну при підозрі на його передозування.
У випадку передозування препарату
Янумет необхідно розпочати стандартні підтримуючі заходи: видалення з кишкового
тракту залишку препарату, що ще не всмоктався, контроль показників
життєдіяльності, включаючи ЕКГ, гемодіаліз, а також призначення підтримуючої
терапії за необхідності.
Застосування у період вагітності
або годування груддю.
Янумет, як і інші пероральні гіпоглікемічні препарати, не рекомендований
до застосування в період вагітності.
Експериментальні дослідження з визначення секреції компонентів
комбінованого препарату Янумет у грудне молоко не проводилися, тому препарат не
слід призначати в період годування груддю.
Як правило,
в період вагітності та годування груддю застосовують тільки інсулін.
Діти. Безпека та ефективність препарату Янумет у дітей не вивчалися, тому
препарат не застосовують пацієнтам цієї вікової категорії.
Здатність впливати на швидкість
реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.
Дослідження не проводилися, але слід враховувати, що при застосуванні ситагліптину
відмічалися запаморочення та сонливість, тому слід бути обережним при керуванні
автотранспортом або роботі з механізмами.
Взаємодія з
іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Ситагліптин та метформін
Одночасний прийом багаторазових
доз ситагліптину (по 50 мг 2 рази на добу) та метформіну (по 1000 мг 2 рази на
добу) не супроводжувався значущими змінами фармакокінетичних параметрів
ситагліптину або метформіну у хворих на цукровий діабет II типу.
Дослідження впливу взаємодії з
іншими лікарськими засобами на фармакокінетичні параметри препарату Янумет не
проводили, однак проведена достатня кількість подібних досліджень по кожному з
компонентів препарату.
Ситагліптин
У дослідженнях із взаємодії з іншими
лікарськими засобами ситагліптин не чинив клінічно значущого впливу на
фармакокінетику наступних препаратів: метформіну, розиглітазону, глібенкламіду,
симвастатину, варфарину, пероральних контрацептивів. Ґрунтуючись на цих даних,
ситагліптин не інгібує ізоферменти CYP системи цитохрому CYP3А4, 2С8 або 2С9.
Дані іn vitro свідчать, що
ситагліптин також не пригнічує ізоферменти CYP2D6, 1А2, 2С19 і 2У6 та не
індукує СYP3А4.
Супутня терапія нижче перерахованими препаратами, що
найчастіше застосовували хворі на цукровий діабет II типу, не чинила клінічно значущого впливу на фармакокінетику ситагліптину:
гіпохолестеринемічні препарати (статини, фібрати, езетиміб), антиагреганти
(клопідогрель), антигіпертензивні препарати (інгібітори АПФ, блокатори
ангіотензинових рецепторів, бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів,
гідрохлоротіазид), аналгетики та нестероїдні протизапальні препарати
(напроксен, диклофенак, целекоксиб), антидепресанти (бупропіон, флюоксетин,
сертралін), антигістамінові (цетиризин), інгібітори протонної помпи (омепразол,
ланзопразол) і препарати для лікування еректильної дисфункції (силденафіл).
Відзначали незначне збільшення
AUC (11%), а також середньої Сmax (18%) дигоксину при одночасному застосуванні
із ситагліптином. Це збільшення не вважається клінічно значущим, однак при
одночасному прийомі дигоксину рекомендується спостереження за станом пацієнта.
Відзначали збільшення AUC та Сmax
ситагліптину на 29 % і 68 % відповідно при спільному одноразовому
пероральному прийомі препарату Янувія (ситагліптин) у дозі 100 мг і
одноразовому пероральному прийомі циклоспорину (потужного інгібітору
р-глікопротеїну) у дозі 600 мг. Зазначені зміни фармакокінетичних параметрів
ситагліптину не є клінічно значущими.
Метформін
Глібурид. Будь-яких змін фармакокінетичних і фармакодинамічних параметрів
метформіну не спостерігалося. Зміни значень AUC і Cmax глібуриду були
високоваріабельними. Недостатня інформація (одноразовий прийом) та
невідповідність плазмової концентрації глібуриду спостережуваним фармакодинамічним
ефектам ставлять під питання клінічну значущість цієї взаємодії.
Фуросемід. Спостерігається зміна фармакокінетичних параметрів обох препаратів. Фуросемід збільшує значення концентрації Cmax метформіну в плазмі та
цільній крові на 22 %, значення AUC
метформіну в цільній крові – на 15 %, не змінюючи при цьому нирковий кліренс
препарату. Значення Cmax і AUC
фуросеміду, в свою чергу, знижуються на
31 % і 12 % відповідно, а період напіввиведення знижується на 32 % без істотних
змін ниркового кліренсу фуросеміду. Інформації про взаємодії з іншими
лікарськими засобами двох препаратів при тривалому спільному застосуванні
немає.
Ніфедипін. При дослідженні взаємодії з іншими лікарськими
засобами ніфедипіну та метформіну після одноразового прийому препаратів виявили
збільшення плазмової Cmax і AUC метформіну на 20 % і 9 % відповідно, а також
збільшення кількості виділеного із сечею метформіну. Tmax і період
напіввиведення метформіну не змінилися. В основі - збільшення абсорбції
метформіну в присутності ніфедипіну. Вплив метформіну на фармакокінетику
ніфедипіну мінімальний.
Катіонні препарати. Катіонні препарати (тобто
циметидин, амілорид, дигоксин, морфін, прокаїнамід, хінідин, хінін, ранітидин,
тріамтерен, тріметоприм або ванкоміцин), що виводяться шляхом канальцевої
секреції, теоретично можуть вступити у взаємодію з метформіном, конкуруючи за
спільну ниркову канальцеву транспортну систему. Подібну конкуренцію
спостерігали при одночасному прийомі метформіну й циметидину в дослідженнях
одноразових і багаторазових доз, із 60 % збільшенням концентрації Cmax
метформіну в плазмі й цільній крові та 40 % збільшенням значення AUC метформіну
в плазмі та цільній крові. У дослідженні одноразових доз період напіввиведення метформіну не змінювався.
Метформін не впливає на фармакокінетику циметидину. І хоча зазначені взаємодії
з лікарськими засобами мають, в основному, теоретичне значення (за винятком
циметидину), рекомендується ретельне спостереження за пацієнтом і корекція дози
препарату Янумет і/або вищевказаних катіонних препаратів, які екскретуються
проксимальними відділами ниркових канальців,
у випадках їхнього одночасного прийому.
Інші препарати. Деякі препарати мають гіперглікемічний потенціал
і можуть впливати на налагоджений контроль над глікемією. До них належать
тіазидні та інші діуретики, кортикостероїди (системної та місцевої дії), бета-2
агоністи, фенотіазини, препарати щитовидної залози, естрогени, пероральні
контрацептиви, фенітоїн, нікотинова кислота, симпатоміметики, блокатори
кальцієвих каналів та ізоніазид. При призначенні перерахованих препаратів
пацієнтові, що застосовує препарат Янумет, рекомендується ретельне
спостереження за параметрами глікемічного контролю.
Інгібітори АПФ можуть знижувати
рівні глюкози у крові. Якщо необхідно, дозу антигіперглікемічного препарату
слід коригувати протягом одночасного застосування з іншими препаратами.
При одночасному прийомі
метформіну та пропранололу або метформіну та ібупрофену не спостерігали зміни
фармакокінетичних параметрів цих препаратів.
Лише незначна частина метформіну
зв'язується з білками плазми крові, отже малоймовірні взаємодії метформіну з
лікарськими препаратами, що активно зв'язуються з білками плазми, такими як
саліцилати, сульфаніламіди, хлорамфенікол та пробенецид, на відміну від
похідних сульфонілсечовини, які також активно зв'язуються з білками плазми.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості:
Таблетки 50/500 мг: продовгуваті, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою,
світло-рожевого кольору з гравіруванням «575»
з одного боку.
Таблетки 50/850 мг: продовгуваті, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, рожевого
кольору з гравіруванням «515» з одного
боку.
Таблетки 50/1000 мг: продовгуваті, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, червоного
кольору з гравіруванням «577» з одного
боку.
Термін придатності. 2 роки.
Не
застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Умови зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С в сухому,
захищеному від світла та недоступному
для дітей місці.
Упаковка.
По 14 таблеток у блістері; по 2 або 4 блістери у
картонній коробці.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
Патеон Пуерто Ріко, Інк., Пуерто
Ріко.
Фросст Іберика, С. А., Іспанія.
Мерк Шарп і Доум Б.В.,
Нідерланди.
Місцезнаходження.
Вілла Бланка Індастріал Зоне,
Стейт Роад 1, Хосе Гаррідо, Кагуас, 00725, Пуерто Ріко.
Віа Комплютенсе, 140, 28805 Алкалья де Енарес,
Мадрид, Іспанія.
Ваардервег 39, 2031 БН Хаарлем, Нідерланди.
|