ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату

ЙОКС

(JOX)

 

Склад лікарського засобу:

діючі речовини: іodopovidonum, allantoinum;

1 мл розчину містить 85 мг повідон-йоду, 1 мг алантоїну;

допоміжні речовини: пропіленгліколь, левоментол, кислоти лимонної моногідрат, натрію дигідроцитрат, етанол 96 %, вода очищена.

 

Лікарська форма. Ополіскувач для горла, концентрат.

 

Прозора слабоопалесцентна рідина червоно-коричневого кольору, яку можна змішувати з водою у необмеженій кількості.

 

Назва і місцезнаходження виробника.

Тева Чех Індастріз с.р.о., вул. Остравска, 29, 747 70, Опава-Комаров, Чеська Республіка.

 

Фармакотерапевтична група.

Лікарські засоби, що застосовуються при захворюваннях горла. Антисептики.

Код АТС R02A A20.

 

Йоду полівідон, дезинфікуюча речовина, яка належить до групи речовин, що містять йод, виділяє при контакті зі шкірою або слизовими оболонками органічний йод, який має широкий спектр протимікробної дії за рахунок безпосередньої дії на протеїни мікроорганізмів. Вона частково діє бактерицидно на грампозитивні та грамнегативні коки та бацили, на деякі анаеробні бактерії, дріжджі або цукроміцети, простіші віруси.

Препарат також містить алантоїн, який чинить протизапальну дію, за рахунок чого разом з полівідоном йоду здійснюється терапевтичний вплив препарату Йокс.

При місцевому нанесенні йоду полівідону на неушкоджену шкіру абсорбція йоду мінімальна. При застосуванні у порожнині рота має місце більш виражена системна абсорбція йоду, внаслідок чого може виникнути інтерференція з тиреоїдальними функціями. Йод в організмі перетворюється на йодиди, які накопичуються головним чином у щитовидній залозі та виділяються переважно нирками, а також у невеликій кількості з випорожненнями, слиною, пόтом. Йодиди проходять крізь плацентарний бар’єр, проникають у грудне молоко.

Показання для застосування.

Ангіна стрептококова (при одночасному лікуванні  антибіотиками); тонзиліт; фарингіт, афтозний стоматит, перші симптоми грипу.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до компонентів препарату;
• вагітність і період годування груддю;
• дитячий вік до 6 років;
• гіперфункція щитовидної залози;
• декомпенсована серцева недостатність;
• ниркова недостатність;
• у період за 2 тижні перед і 2 тижні після дослідження або терапії радіоактивним йодом.

 

Особливі застереження.

Недоцільно одночасно застосовувати препарат Йокс з іншими ліками, призначеними для застосування у порожнині рота та горла, особливо з перекисом водню.

При ларингіті препарат можна застосовувати тільки у виняткових випадках.

З обережністю препарат застосовують хворим на ниркову недостатність. У таких хворих може підвищуватись рівень трансаміназ, тому необхідно контролювати його у сироватці крові.

Необхідно уникати контакту з очима. Якщо розчин потрапив до очей, треба вимити його за допомогою води.

Якщо підвищена чутливість або місцеве подразнення при застосуванні розчину не проходять, треба припинити застосування препарату.

Препарат може заплямувати слизову оболонку порожнини рота, зуби, шкіру та одяг. Плями на слизовій оболонці, зубах та шкірі можна видалити алкоголем. Плями на одязі можна видалити за допомогою прання та полоскання з розведеним аміаком (нашатирний спирт) або водою з милом.

Якщо протягом 3 діб стан хворого не поліпшується або спостерігаються небажані реакції, незвичні відчуття, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Препарат містить 18,6 % етанолу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Діюча речовина препарату проникає крізь плацентарний бар’єр і виділяється у грудне молоко, тому препарат не рекомендується застосовувати вагітним та жінкам, які годують груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Застосування препарату Йокс не впливає на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами.

Діти.

Препарат застосовують для лікуванння дітей віком старше 6 років.

 

Спосіб застосування та дози.

Розбавлений розчин застосовують місцево на слизову оболонку порожнини рота та глотки для полоскання або промивання. Не слід ковтати препарат.

Йокс розчин розводять питною водою у співвідношенні 1:20-1:40 (а саме: 2,5-5 мл при застосуванні мірного ковпачка або ½ чайної ложки на 100 мл води). Полоскати або промивати порожнину рота та глотку з 10-15 мл розведеного розчину близько 30 секунд. Застосовувати дорослим та дітям віком старше 6 років 2-4 рази на день, не більше 6 разів на день, з інтервалом між двома застосуваннями не менше 4 годин.

Пацієнтам літнього віку показані такі ж самі дози, що й дорослим.

Немає даних про специфічні геріатричні випадки з локальним застосуванням йоду.

Тривалість лікування залежить від характеру і перебігу захворювання, яку визначає лікар.

 

Передозування.

При правильному місцевому застосуванні препарату у порожнині рота або глотки не спостерігалися випадки передозування. Однак у разі ковтання розчину йоду розвивалося гостре отруєння. Пацієнти спочатку відчували металевий присмак у роті, розпочиналося блювання, біль у шлунку та діарея. Протягом 1-3 діб спостерігалася анурія, набряк голосової щілини з наступною асфіксією, аспіраційна пневмонія або набряк легенів. У деяких випадках спостерігався навіть сильний розлад кровообігу.

Лікування симптоматичне та спочатку включає стандартні заходи, що запобігають подальшій абсорбції шлунково-кишкового тракту. Пацієнту необхідно випити молоко та заварений крохмаль. (Для заварювання крохмалю беруть 2 гр. крохмалю у порцелянову чашку та добре змішують з 8 мл прохолодної очищеної води. Додають 90 мл киплячої очищеної води. Постійно помішуючи, підігрівають суміш до кипіння (0,5-1 хвилина) та тримають, поки вона загустіє та просвітлішає. Охолоджують до кімнатної температури (25 ˚С) та вживають.) Якщо не пошкоджено стравохід, можна зробити промивання шлунка. Крім того, необхідно прийняти активоване вугілля та 1-5 % розчин тіосульфату натрію, що забезпечує відновлення йоду в йодид. Виведення абсорбованого йоду можна прискорити осмотичним діурезом. Немає даних у літературі про досвід з діалізом. Специфічного антидоту немає.

 

Побічні ефекти.

Препарат добре переноситься. Можливе виникнення алергічних реакцій на йод (свербіж, гіперемія, кропив’янка, сухість у роті). Ці реакції зазвичай проходять. Симптоми підвищеної чутливості виникали дуже рідко. 

Побічні ефекти наведені нижче за частотою виникнення:

Дуже поширені:       ≥ 1/10  

Поширені:                ≥ 1/100 до < 1/10

Непоширені:            ≥ 1/1000 до< 1/100

Рідкісні:                    ≥ 1/10000 до < 1/1000

Дуже рідкісні:          < 1/10000.

З боку імунної системи:

Дуже рідкісні − анафілактичний шок.

З боку шлунково-кишкового тракту:    

Непоширені − сухість у роті.

З боку шкіри та підшкірних тканин:

Рідкісні − кропив’янка.

Дуже рідкісні − ангіоневротичний набряк.

Загальні порушення та реакції у місці введення:

Непоширені − відчуття печіння у місці застосування (особливо у дітей).

Поранення, отруєння та ускладнення при процедурах:

йодизм (металевий присмак, підвищене слиновиділення, набряки очей або гортані, набряк легенів, шкірні висипання, розлади шлунково-кишкового тракту) після довготривалого застосування.

Системні побічні ефекти: метаболічний ацидоз, гіпернатріємія, порушення функції нирок, діарея (після надмірного всмоктування йоду).

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Не рекомендується комбінувати препарат з іншими антисептичними засобами у порожнині рота та глотки, у першу чергу – з перекисом водню.

Одночасне застосування літію показало додатковий гіпотиреоїдний ефект.

Не рекомендується застосовувати йоду полівідон з препаратами, що містять наступні речовини: хлоргексимід, сульфадіазин срібла, солі алкалоїдів та ртуть.

Застосування Йоксу призводить до хибно-позитивних результатів гемотесту та гемокульт-тесту. При досліжденні тиреоїдної функції можуть підвищуватися показники протеїн-зв’язуючого йодину.

Йод несумісний з аміаком; солями заліза, вісмуту, міді, свинцю та ртуті; хлоратом калію та іншими окислючими агентами; мінеральними кислотами; гідрохлоридом стрихніну; сульфатом хініну та іншими алкалоїдними солями.

 

Термін придатності. 5 років.

 

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

 

Упаковка.

Скляний флакон об’ємом 50 мл з пластиковим мірним ковпачком у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. Без рецепта.