Середа, 2017-06-28, 9:53 AM
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Медична скарбниця
Головна » 2014 » Лютий » 22 » Хіпім
11:14 PM
Хіпім

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ХІПІМ

(HIPIMЕ)

Склад:

діюча речовина: сefepime;

1 флакон містить цефепіму 1000 мг (у вигляді суміші стерильного цефепіму гідро хлориду та L-аргініну).


Лікарська форма.Порошок для розчину для ін’єкцій.


Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01D Е 01.


Клінічні характеристики.

Показання.

Дорослі.

Інфекції, спричинені чутливою до препарату мікрофлорою:

– дихальних шляхів, у тому числі пневмонія, бронхіт;

– шкіри та підшкірної клітковини;

– інтраабдомінальні інфекції, в тому числі перитоніт та інфекції жовчовивідних шляхів;

– гінекологічні;

– септицемія.

Емпірична терапія хворих із нейтропенічною гарячкою.

Профілактика після операційних ускладнень в інтраабдомінальній хірургії.


Діти.

– Пневмонія;

– інфекції сечовивідних шляхів, у тому числі пієлонефрит;

– інфекції шкірні та підшкірної клітковини;

– септицемія;

– емпірична терапія хворих із нейтропенічною гарячкою;

– бактеріальний менінгіт.


Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату або цефалоспоринів, пеніциліні в та інших бета-лактамних антибіотиків. Період годування груддю. Дитячий вік до 2 місяців.


Спосіб застосування та дози.

Препарат призначений для парентерального введення. Перед введенням рекомендується провести шкірну пробу на переносимість. Дозу препарату встановлюють індивідуально залежно від ступеня тяжкості захворювання, віку пацієнта, локалізації інфекції, функції нирок.

Звичайне дозування для дорослих і дітей з масою тіла більше 40 кг становить 1 г внутрішньо венно або внутрішньом’язово кожні 12 годин. Звичайна тривалість лікування становить 7 - 10 днів. Тяжкі інфекції можуть потребувати більш тривалого лікування. Рекомендації щодо дозування Хіпіму для дорослих наведені в таблиці.


Інфекції сечових шляхів легкої та середньої тяжкості500 мг - 1 г внутрішньо венно або внутрішньом’язово
кожні 12 годин
Інші інфекції легкої та середньої тяжкості1 г внутрішньо венно або внутрішньом’язовокожні 12 годин
Тяжкі інфекції2 г внутрішньо веннокожні 12 годин
Дуже тяжкі та загрозливі для життя інфекції2 г внутрішньо веннокожні 8 годин

Для профілактики розвитку інфекцій при проведенні хірургічних втручань.За 60 хв до початку хірургічної операції дорослим вводиться 2 г препарату внутрішньо венно протягом 30 хв. По закінченні вводиться додатково 500 мг метронідазолу внутрішньо венно. Розчини метронідазолу не слід вводити одночасно з препаратом Хіпім. Систему для інфузії перед введенням метронідазолу слід промити.

Під час тривалих (понад 12 годин) хірургічних операцій через 12 годин після першої дози рекомендується повторне введення рівної дози препарату Хіпім з наступним введенням метронідазолу.

Порушення   функції   нирок.  У хворих із порушеннями функції нирок (кліренс креатині ну менше 30 мл/хв) доза препарату Хіпім необхідно відкоригувати.


Рекомендовані дози цефепіму для дорослих

Кліренс креатині ну (мл/хв.)
Рекомендовані дози



> 50
Звичайне дозування   адекватне тяжкості інфекції (див. попередню таблицю), коригування дози не потрібно
2 г кожні
8 годин
2 г кожні
12 годин
1 г кожні
12 годин
500 мг кожні 12 годин



30 - 50
Коригування дози відповідно кліренсу креатині ну
2 г кожні 12 годин2 г кожні
24 години
1 г кожні
24 години
500 мг кожні 
24 години
11 - 292 г кожні 24 годин1 г кожні
24 години
500 мг кожні 24 години500 мг кожні 
24 години
£ 101 г кожні 24 годин500 мг кожні 24 години250 мг кожні 24 години250 мг кожні 
24 години
Гемодіаліз500 мг кожні 24 години500 мг кожні 24 години500 мг кожні 24 години500 мг кожні 
24 години

Якщо відома тільки концентрація креатині ну в сироватці крові, тоді кліренс креатині ну можна визначати за наведеною нижче формулою:

Чоловіки:

                                              маса тіла (кг) ´ (140 - вік)

кліренс креатині ну (мл/хв.) = ---------------------------------------------------;

                                                       72 ´ креатинін сироватки (мг/дл)

Жінки:

кліренс креатині ну (мл/хв.) = вищенаведене значення ´ 0,85.


При гемодіалізі за 3 години виділяється з організму приблизно 68 % від дози препарату. Після завершення кожного сеансу діалізу необхідно вводити повторну дозу, що дорівнює початковій дозі. При безперервному амбулаторному перитонеальному діалізі препарат можна застосовувати у початкових нормальних рекомендованих дозах 500 мг, 1 або 2 г залежно від тяжкості інфекції з інтервалом між дозами 48 годин.

Дітям віком 1 - 2 місяці препарат призначають тільки за життєвими показаннями. Стан дітей з масою тіла до 40 кг, які отримують лікування Хіпімом, потрібно постійно контролю ватися.

Дітям при порушеній функції нирок рекомендується зменшення дози або збільшення інтервалу між введеннями.

Розрахунок показників кліренсу креатині ну у дітей:

                                                     0,55 ´ зріст (см)

кліренс креатині ну (мл/хв/1,73 м2) = ---------------------------------

                                                                сироватковий креатинін (мг/дл)

або


                                             0,52 ´ зріст (см)

кліренс креатині ну (мл/хв/1,73 м2) = ------------------------------------------       - 3,6

                                                сироватковий креатинін (мг/дл)


Дітям віком від 1 до 2 місяців.Хіпім призначають тільки за життєвими показаннями 30 мг/кг маси тіла кожні 12 або 8 годин, залежно від тяжкості інфекції.

Діти від 2 місяців.Максимальна доза для дітей не повинна перевищувати   рекомендовану дозу для дорослих. Звичайна рекомендована доза для дітей з масою тіла до 40 кг, у разі ускладнених або неускладнених інфекцій сечових шляхів (включаючи пієлонефрит), неускладнених інфекціях шкіри, пневмонії, а також у разі емпіричного лікування фебрільної нейтропенії становить 50 мг/кг кожні 12 годин (хворим на фебрільну нейтропенію та бактеріальний менінгіт - кожні 8 годин). Звичайна тривалість лікування становить 7 - 10 днів, тяжкі інфекції можуть вимагати більш тривалого лікування.

Дітям з масою тіла 40 кг і більше Хіпім призначають, як дорослим.


Введення препарату.Хіпім можна вводити внутрішньо венно або за допомогою глибокої внутрішньом’язової ін'єкції у велику м'язову масу (наприклад, у верхній зовнішній квадрант сідничного м'яза –gluteus maximus).

Внутрішньо венне введення.Внутрішньо венний шлях уведення кращий для хворих із тяжкими або загрозливими для життя інфекціями.

При внутрішньо венному способі введення Хіпім розчиняють у стерильній воді для ін'єкцій, у 5 % розчині глюкози для ін'єкцій або 0,9 % розчині натрію хлориду, як зазначено в наведеній нижче таблиці. Вводять внутрішньо венно повільно протягом 3 - 5 хв або через систему для внутрішньо венного введення.

Внутрішньом’язове введення.Хіпім можна розчиняти в стерильній воді для ін'єкцій, 0,9 % розчині натрію хлориду для ін'єкцій, 5 % розчині глюкози для ін'єкцій, бактеріостатичній воді для ін'єкцій з парабеном або бензиловим спиртом, 0,5 % або 1 % розчині лідокаїну гідро хлориду в концентраціях, що   вказані нижче в таблиці.

При застосуванні лідокаїну як розчинника слід перед введенням зробити шкірну пробу на його переносимість.


 Об'єм розчину
для розведення (мл)
Приблизний об'єм одержаного розчину (мл)Приблизна концентрація Хіпіму (мг/мл)
Внутрішньо венне введення
1 г/флакон


10


11,4


90
Внутрішньом’язове введення
1 г/флакон

3

4,4

230

У разі застосування лідокаїну слід провести шкірну пробу на переносимість місцевих анестетик ів.

Готовий розчин Хіпіму перед введенням слід візуально перевірити на відсутність механічних включень.


Побічні реакції.

З частотою від 0,1 % до 1 %:

гіпер чутливість:свербіж, кропив’янка;

з боку травного тракту:нудота, блювання, кандидоз ротової порожнини, діарея, коліт (у тому числі псевдомембранозний (див. розділ «Особливості застосування»);

з боку центральної нервової системи:головний біль;

інші:гарячка, вагініт, еритема.

З частотою від 0,05 % до 0,1 %: біль у животі, запор, вазодилатація, розлади дихання, запаморочення, парестезія, генітальний свербіж, гарячка та кандидоз.

З частотою менше 0,05 % спостерігалися анафілаксія та епілептоформні напади.

Локальні реакції у місці введення препарату:при внутрішньо венному– флебіт та запалення;

при внутрішньом'язовому– біль, запалення.

Післямаркетиногові дослідження:

  •   енцефалопатії (втрата свідомості, галюцинації, ступор, кома), епілептоформні напади, міоклонія, ниркова недостатність;

  •   анафілаксія, в тому числі анафілактичний шок, транзиторна лейкопенія, нейтропенія, агранулоцит оз та тромбоцит опенія.

Лабораторні показники:збільшення рівня аланін амінотрансфер ази, аспартатамінотрансфер ази, лужної фосфатази, загального білірубіну, анемія, еозинофілі я, збільшення протромбі нового часу або парціального тромболастинового часу (ПТТ) і позитивний результат тесту Кумбса без гемолізу. Тимчасове збільшення азоту сечовини крові та/або креатині ну сироватки і транзиторна тромбоцит опенія відзначалися в менше ніж 0,5 % хворих. Також відзначалися транзиторна лейкопенія і нейтропенія.


Передозування.

Симптоми:у випадках значного перевищення рекомендованих доз, особливо у хворих з порушеною функцією нирок посилюються прояви побічної дії. Симптоми передозування включають енцефалопатію, що супроводжується галюцинаціями, порушенням свідомості, ступором, комою, міоклонією, епілептоформні напади, нейром'язова збудливість.

Лікування.Слід припинити введення препарату, провести симптоматичну терапію. Застосування гемодіалізу прискорює видалення цефепіму з організму; перитонеальний діаліз малоефективний. Тяжкі алергійні реакції негайного типу потребують застосування адреналіну та інших форм інтенсивної терапії.


Застосування у період вагітності або годування груддю.

Хіпім у період вагітності можна призначати тільки тоді, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Цефепім потрапляє у грудне молоко в дуже невеликій кількості, тому під час лікування препаратом годування груддю слід припинити.


Діти.

Застосовують дітям віком старше 1 місяця.


Особливості застосування.

Перед введенням необхідно провести шкірну пробу на переносимість.

При тривалому лікуванні необхідно регулярно контролю вати функціональні показники печінки, нирок і органів гемопоезу.

У пацієнтів з високим ризиком тяжких інфекцій (наприклад, у пацієнтів, які мали в анамнезі трансплантацію кісткового мозку при зниженій його активності, що відбувається на тлі злоякісної гемолітичної патології з тяжкою прогресуючою нейтропенією) моно терапія може бути недостатньою, тому показана комплексна антимікробна терапія.

Для хворих старше 65 років з нормальною функцією нирок непотрібне коригування дози Хіпіму, незважаючи на меншу величину ниркового кліренсу порівняно з таким у молодих хворих.

У пацієнтів з порушенням функції нирок доза препарату повинна бути відкоригована залежно від ступеня вираженості ниркової недостатності (зменшенням дозування та/або збільшенням інтервалу між прийомами препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Фармакокінетика цефепіму у хворих з порушеннями функції печінки не змінена. Коригування дози для таких хворих не потрібно.

Необхідно з обережністю застосовувати препарат пацієнтам з обтяженим алергологічним анамнезом, а також пацієнтам з відомою гіперчутливістю до бета-лактамних антибіотиків, оскільки існує ризик розвитку перехресних алергічних реакцій. У разі виникнення алергічних реакцій слід негайно припинити лікування препаратом.

Тяжкі реакції гіпер чутливості можуть вимагати застосування адреналіну, гідрокортизону, антигістамінних препаратів та інших засобів невідкладної допомоги.

Антибіотики широкого спектра дії, особливо при тривалому застосуванні, можуть спричинювати псевдомембранозний коліт, тому слід звертати увагу на виникнення діареї під час лікування цефепімом. Легкі форми коліту можуть минати самостійно після закінчення терапії, помірні або тяжкі стани можуть потребувати спеціального лікування.

Як і щодо інших антибіотиків, тривале застосування Хіпіму може призводити до колонізації нечутливою мікрофлорою. При розвитку суперінфекцій під час лікування необхідно застосування відповідних заходів.

Під час лікування препаратом можливо виявлення хибно позитивної реакції Кумбса, а також хибно позитивного тесту на наявність глюкози в сечі.


Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

На період лікування слід утримуватися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Цефепім концентрацією від 1 до 40 мг/мл сумісний з такими парентеральними розчинами: 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій; 5 і 10 % розчин глюкози для ін’єкцій; розчин 6М натрію лактату для ін’єкцій: розчин 5 % глюкози і 0,9 % натрію хлориду для ін’єкцій; розчин Рінгера з лактатом і 5 % розчином глюкози для ін’єкцій.

Щоб уникнути можливої лікарської взаємодії, не слід одночасно вводити препарат з розчинами метронідазолу, ванкоміцину, гентаміцину, тобраміцину сульфату і нетилміцину сульфату. У разі сумісного застосування із зазначеними препаратами слід вводити кожний антибіотик окремо.

Діуретики та аміноглікозиди знижують канальцеву секрецію цефепіму і підвищують його концентрацію в сироватці крові, подовжують період напів виведення, посилюють нефро токсичність і підвищують ризик розвитку нефронекрозу. При одночасному застосуванні Цефепіму і аміноглікозидів підвищується ризик ото токсичної дії останніх.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Хіпім – бета-лактамний цефалоспориновий антибіотик IV покоління широкого спектра дії для парентерального застосування. Чинить бактерицидну дію. Активний щодо грам позитивних і грам негативних бактерій, включаючи більшість штамів, стійких до аміноглікозидів або цефалоспоринових антибіотиків ІІІ покоління. Цефепім пригнічує синтез ферментів стінки бактеріальної клітини. Препарат високостійкий до гідролізу бета-лактам азами, має малу спорідненість відносно бета-лактамаз, що кодуються хромосомними генами, і швидко проникає в грам негативні бактеріальні клітини.

Цефепім активний відносно:

грам позитивних аеробів:Staphylococcus aureus,Staphylococcus epidermidis(включаючи штами, що продукують бета-лактамазу),Staphylococcushominis,Staphylococcussaprophyticus,Streptococcus pyogenes(групи А),Streptococcus agalactiae(групи В),Streptococcus pneumoniae(включаючи штами із середньою стійкістю до пеніциліну – МПК від 0,1 до 0,3 мкг/мл), інші бета-гемолітичні стрептококи (групи С, G, F),Streptococcus bovis(група D).Streptococcus viridans;

грам негативних аеробів:Pseudomonas sрр.,включаючиР. aeruginosa,Р. putida,Р. stutzeri;Escherichia соli,Klebsiella sрр., включаючиК. pneumoniae,К. охуtоса,К. ozaenae; Enterobacter sрр., включаючиЕ. сlоасае,Е. aerogenes,E. agglomerans,Е. sakazakii;Рroteus sрр.,включаючи  Р. mirabilis,Р. vulgaris;Acinetobacter саlcoaceticus(включаючи підродиниAnitratus, lwoffi);Аеromonas hydrophila;Capnocytophaga sрр.;Citrobacter sрр.,включаючиС. diversus,С. freundii;Campylobacter jejuni;Gardnerella vaginalis;Haemophilus ducreyi;Н. influenzae(включаючи штами, що продукують β-лактамазу):Н. рarainfluenzae; Наfnia аlvei:Legionella sрр.;Моrganella morganii; Моrахеllа (Branhamella) catarrhalis(включаючи штами, що продукують бета-лактамазу);Neisseria gonorrhoeae(включаючи штами, що продукують бета-лактамазу);            N. Meningitidis;Рrovidencia sрр. (включаючиР. rettgeri, Р. stuartii);Salmonella sрр.;Serratia(включаючиS. marcescens, S. liquefaciens);Shigella sрр.;Yersinia enterocolitica;

анаеробів:

Bacteroides sрр.,включаючиВ. melaninogenicusта інші мікро організми ротової порожнини, що належать доBacteroides; Clostridium perfringens; Fusobacterium sрр.; Моbiluncus sрр.; Реptostreptococcus sрр.; Veillonella sрр.

Більшість штамів ентерококів і стафілококи, резистентні до метициліну, резистентні до більшості цефалоспоринових антибіотиків, включаючи Цефепім.

Цефепім неактивний відносно деяких штамівXanthomonas (Pseudomonas) maltophilia,Bacteroides fragilisіClostridium difficile.

Фармакокінетика.Максимальна концентрація препарату в плазмі крові при внутрішньо венному введенні   досягається через 0,5 години, при внутрішньом’язовому введенні – через 2 години (доза 1 г).

Середні терапевтичні концентрації цефепіму в плазмі крові у дорослих здорових чоловіків через різний час після одноразового внутрішньо венного (в/в) та внутрішньом'язового (в/м) введення наведені у таблиці.


Середні концентрації цефепіму в плазмі (мкг/мл)

Доза Хіпіму0,5 години1 година2 години4 години8 годин12 годин
1 г в/в78,744,524,310,52,40,6
1 г в/м14,825,926,3164,51,4

Зв’язування цефепіму з білками плазми становить менше 19 % і не залежить від концентрації препарату в сироватці крові. Погано проникає крізь неушкоджений гематоенцефалічний бар'єр. Але при запаленні мозкових оболонок виявляється в терапевтичних концентраціях у спинномозковій рідині. Значні концентрації визначаються в сечі, жовчі, перитонеальній рідині, бронхіальному секреті, тканинах жовчного міхура, апендикса та передміхурової залози. Об'єм розподілу – 0,25 л/кг, у дітей віком від 2 місяців до 16 років – 0,33 л/кг. Цефепім метаболізується в N-метилпіролідин, який швидко перетворюється в оксид N-метилпіролі дину. Середній загальний кліренс – 120 мл/хв. Цефепім виділяється нирками, головним чином шляхом гломерулярної фільтрації. Середній нирковий кліренс становить 110 мл/хв. В сечі визначається приблизно 85 % введеної дози у незміненому стані, 1 % N-метилпіролі дину, приблизно 6,8 % оксиду N-метилпіролі дину та приблизно 2,5 % епімеру цефепіму. Період напів виведення в середньому становить приблизно 2 години. У добровольців, які одержували дози до 2 г внутрішньо венно з інтервалом 8 годин протягом 9 днів, не спостерігалася кумуляція препарату в організмі.

Для хворих старше 65 років з нормальною функцією нирок непотрібне коригування дози Цефепіму, незважаючи на меншу величину ниркового кліренсу порівняно з таким у молодих хворих.

У хворих з порушеннями функцій нирок збільшується період напів виведення. У середньому період напів виведення цефепіму при проведенні гемодіалізу становить 13 годин, при проведенні перитонеального діалізу – 19 годин.

Фармакокінетика цефепіму у хворих з порушеннями функції печінки не змінена. Коригування дози для таких хворих не потрібно.


Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості. Порошок від білого до світло-жовтого кольору.

Несумісність.

Не можна змішувати Хіпім з іншими лікарськими засобами. Застосовувати розчинники, перелічені у розділі «Спосіб застосування та дози».

Термін придатності.

2 роки.

Приготований розчин слід застосовувати одразу.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Приготовлені розчини препарату для внутрішньом’язового та   внутрішньо венного введення можна зберігати протягом 24 годин при кімнатній температурі або 7 днів у холодильнику (2 – 8 °С).

Упаковка.

По 1 г порошку у флаконі; по 1 флакону у   картонній упаковці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Хайтек Хелтскер.

Місцезнаходження.

92-93, Cектор-3, Х. С. І. Д. С, Індастріал Еріа, Карнал -132001, Хараяна, Iндія.


Переглядів: 193 | Додав: GAL | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz