ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЛАМІФЕН
(LAMIPHEN)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: terbinafine; (Е)-М-(6,6-диметил-2-гептен-4-ініл)-М-метил-1-нафталенметанамін;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки плоскоциліндричної форми з рискою і фаскою білого або майже білого кольору;
склад: 1 таблетка містить тербінафіну 0,25 г;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, коповідон (пласдон S-630), поліетиленгліколь 6000, крохмаль картопляний, гідроксипропілметилцелюлоза, натрію крохмальгліколят, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування. Тербінафін. Код ATC D01В A02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Протигрибковий засіб групи аліламінів широкого спектра дії. Специфічно пригнічує ранній етап біосинтезу стеринів у клітині гриба шляхом інгібування ферменту скваленепоксидази у клітинній мембрані, що призводить до дефіциту ергостерину, внутрішньоклітинного накопичення сквалену і загибелі клітини гриба. Не впливає на систему цитохрому Р450, а також на метаболізм гормонів або інших лікарських засобів, що біотрансформуються за його участі.
Активний щодо збудників дерматомікозів (Trichophyton, у тому числі Т. rubrum, Т. mentagrophytes, Т. tonsurans, Т. verrucosum, Т. violaceum; а також Microsporum canis і Epidermophyton floccosum), дріжджеподібних грибів роду Candida (головним чином, Candida albicans), збудника різнобарвного лишаю (Pityrosporum orbiculare або Malassezia furfur). На дерматофіти, плісняві та деякі диморфні гриби виявляють фунгіцидну дію; на дріжджеві гриби – фунгістатичну або фунгіцидну дію залежно від їх виду. Максимальну ефективність виявляє щодо червоного трихофітону і патогенних грибів – пліснявих, пітиріазису і міцеліальних форм роду Candida.
При призначенні тербінафіну внутрішньо у шкірі, волоссі і нігтях утворюються концентрації препарату, що забезпечують фунгіцидну дію.
Фармакокінетика. Швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Прийом їжі не впливає на біодоступність препарату. Після одноразового прийому в дозі 250 мг максимальна концентрація в плазмі досягається через 2 год, стабільна концентрація в крові встановлюється через 10 - 14 днів прийому. Період напівабсорбції становить 0,8 год, період напіврозподілу – 4,6 год. Практично повністю зв’язується з білками плазми (99%). Має виражену епідермо- та оніхотропність швидко дифундуючи крізь дермальний шар шкіри і накопичуючись у ліпофільному роговому шарі. На 2-й день після прийому 250 мг концентрація тербінафіну в роговому шарі шкіри зростає у 10 разів, на 12-й день – у 70 разів. Швидкість дифузії перевищує швидкість росту нігтя. Підлягає біотрансформації в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Період напіввиведення становить 17 год. Виведення відбувається нирками (приблизно 70% прийнятої дози) і кишечником (приблизно 20%). Надходить у грудне молоко, не кумулює в організмі. У пацієнтів з порушеннями функції печінки та нирок швидкість виведення препарату може знижуватися, що призводить до більш високої концентрації тербінафіну в крові.
Показання для застосування. Оніхомікоз, мікози волосистої частини голови, грибкові інфекції шкіри (дерматомікози тулуба, гомілок, стоп, кистей; кандидоз шкіри).
Спосіб застосування та дози. Дорослим препарат призначають 1 раз на добу після їди по 1 таблетці (250 мг тербінафіну).
Даних щодо застосування препарату для лікування дітей з масою тіла менше 12 кг немає.
Для дітей з масою тіла від 12 кг до 20 кг – 62,5 мг - застосовують препарат в іншій лікарській формі, від 20 до 40 кг – 125 мг (½ таблетки по 250 мг тербінафіну) 1 раз на добу, більше 40 кг – 250 мг (1 таблетка по 250 мг тербінафіну) 1 раз на добу.
Тривалість курсу лікування залежить від нозології та тяжкості захворювання. Середня тривалість курсу лікування: при оніхомікозі – 6 - 12 тижнів; дерматомікозі стоп – 2 - 6 тижнів; дерматомікозі тулуба, гомілок, кистей – 2 - 4 тижня; кандидозі шкіри – 2 - 4 тижня; дерматомікозі волосистої частини голови – 4 тижня.
Хворим із порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв і рівень креатиніну сироватки крові більше 300 мкмоль/л), а також при порушенні функції печінки призначають половину звичайної дози препарату.
У пацієнтів літнього віку корекції дози не потребується.
Побічна дія.
З боку шлунково-кишкового тракту: відчуття тяжкості і болю в епігастральній ділянці, зниження апетиту, диспепсія, нудота, діарея; рідко – порушення або втрата смакових відчуттів (відновлення відбувається упродовж декількох тижнів після припинення лікування), холестаз, жовтуха, гепатит.
З боку системи кровотворення: дуже рідко – нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
Алергічні реакції: шкірні висипання, кропив’янка; дуже рідко – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, анафілактоїдні реакції.
Інші: міалгія, артралгія.
Протипоказання. Виражені порушення функції печінки і нирок, пригнічення кістково-мозкового кровотворення, пухлини, хвороби обміну речовин, оклюзійна патологія судин нижніх кінцівок, діти з масою тіла до 12 кг, вагітність, лактація, підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату.
Передозування. При перевищенні рекомендованих доз можливі головний біль, нудота, блювання, болі у нижній частині живота, запаморочення.
Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. Специфічного антидоту не існує.
Особливості застосування. При різнобарвному лишаю внутрішній прийом тербінафіну не ефективний, на відміну від місцевого застосування. Системне застосування при оніхомікозі виправдане у випадку тотального ураження більшості нігтів, наявності вираженого піднігтьового гіперкератозу, неефективності попередньої місцевої терапії.
Під час лікування необхідно контролювати рівень печінкових трансаміназ у сироватці крові.
У процесі лікування (через 2 тижні і наприкінці лікування) необхідно проводити протигрибкову обробку білизни, взуття.
Якщо в процесі лікування тербінафіном у хворого спостерігаються явища, що дозволяють припустити порушення функції печінки, такі як непояснювана стійка нудота, блювання, відсутність апетиту, втома, жовтуха, болі у правому підребер’ї , темна сеча або знебарвлений кал, слід підтвердити печінкове походження зазначених симптомів (шляхом визначення сироваткового рівня печінкових трансаміназ) і відмінити препарат.
Необхідно здійснювати постійний нагляд за хворими, які отримують одночасно з тербінафіном препарати, що метаболізуються за участі ферменту цитохром 2D6 (трициклічні антидепресанти, бета-адреноблокатори, селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну та інгібітори МАО типу В), якщо препарат, що застосовується, має малий діапазон терапевтичної концентрації.
Тербинафін не впливає на здатність керувати транспортними засобами, а також на виконання робіт, що потребують підвищеної концентрації уваги.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Тербінафін незначно впливає на кліренс препаратів, що метаболізуються за участі системи цитохрому Р450 (циклоспорину, терфенадину, тріазоламу, толбутаміду, пероральних контрацептивів).
При одночасному застосуванні препарати, які спричиняють індукцію мікросомальних ферментів печінки (рифампіцин та ін.) прискорюють, а інгібітори цитохрому Р450 (циметидин, терфенадин) уповільнюють елімінацію тербінафіну, що, за необхідності подібної комбінованої терапії, може потребувати корекції дози тербінафіну.
Блокатори Н1-рецепторів гістаміну підвищують плазмову концентрацію тербінафіну за рахунок пригнічення його біотрансформації.
Тербінафін пригнічує метаболізм препаратів, що біотрансформуються за участі цитохрому 2D6 (трициклічні антидепресанти, бета-адреноблокатори, селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну та інгібітори моноаміноксидази типу В).
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 30оС. Термін придатності – 2 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. По 7 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 1, 2 або 4 контурній чарунковій упаковці в пачці.
Виробник. ВАТ «Фітофарм».
Адреса. Україна, 84500, м. Артемівськ Донецької обл., вул. Сибірцева, 2.