| | | |
| П`ятниця, 2024-04-26, 4:48 AM
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | ВхідМедична скарбниця | |
Головна » 2012 » Грудень » 2 » Лікування синдрома Пархона
6:27 PM Лікування синдрома Пархона |
| Лікування синдрома Пархона Синдром Пархона (синдром надлишкової секреції вазопресину) - захворювання, яке характеризується високою секрецією антидіуретичного гормону і клінічно проявляється олігурією, затримкою рідини і відсутністю спраги. Необхідно усунути етіологічний фактор - пухлину, запальний процес задньої долі гіпофіза. Крім цього, незалежно від етіології синдрому, слід обмежити вживання рідини до 800-1000 мл на добу. Обмеження рідини зменшує гіперволемію і натрійурез, підвищується концентрація натрію в крові. Рекомендується використання сечогінних препаратів (фуросемід 40-80 мг на добу). При відсутності ефекту від етіотропного лікування або неможливості його застосування призначають наступні лікарські засоби: - парлодел - використовується у добовій дозі 5-7,5 мг під контролем артеріального тиску (можлива артеріальна гіпотензія), преперат посилює активність дофаміну, який, у свою чергу, покращує нирковий кровотік і зменшує потенціюючу дію пролактину на антидіуретичний гормон
- демеклоциклін (декломіцин) - використовується в добовій дозі 1,2 г, препарат інгібує вплив вазопресину на нирки, викликаючи розвиток зворотньої форми нефрогенного нецукрового діабету
- літію карбонат - використовується в добовій дозі 0,6-1,2 г, за механізмом дії аналогічний демеклоцикліну, але ефект виражений менше.
При вкрай важкому перебігу синдрому гіперпродукції вазопресину (втрата свідомості, судоми) хворому вводять в/в 500 мл 5% розчину натрію хлориду або гіпертонічний розчин манітолу. |
|
Переглядів: 1362 |
Додав: GAL
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
|