ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
МАГНІЛЕК
(MAGNILEK)
Склад:
діюча речовина: кислота гадопентетова;
1 мл розчину містить 469 мг гадопентетової
кислоти у вигляді димеглумінової солі;
допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.
Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.
Контрастні засоби для
ЯМР-томографії. Парамагнітні контрастні
засоби. Код АТС V08C
A01.
Клінічні
характеристики.
Показання. Магнітно-резонансна томографія (МРТ):
- Головного та спинного мозку: виявлення та диференційна діагностика
менінгіоми, невриноми (у тому числі слухового нерва), інвазивних пухлин
(наприклад, гліоми), метастазів; виявлення невеликих та/або пухлин, які погано
візуалізуються; диференційна діагностика таких пухлин, як гемангіобластома,
епендимома та невеликі аденоми гіпофіза; визначення інтракраніального
розповсюдження первинних (немозкових пухлин); діагностика при підозрі на рецидив
пухлини після операції або променевої терапії.
Крім того, при спінальній МРТ - диференційна діагностика та оцінка
розповсюдження інтрамедулярних та екстрамедулярних пухлин.
-
Всього тіла: дослідження
фаціальної частини черепа, зони шиї, грудної та черевної порожнини, молочних
залоз, органів таза, опорно-рухового апарату, судин всього тіла (для оцінки
кровопостачання в нормальних та патологічно змінених тканинах, виявлення пухлин,
запальних процесів, судинних ушкоджень); диференційна діагностика пухлин і
рубцевої тканини; виявлення рецидиву
грижі міжхребцевого диска після операції;
напівкількісна оцінка функції нирок
у поєднанні із зональною анатомічною діагностикою.
Протипоказання.
- Підвищена
чутливість до компонентів препарату;
- тяжка
ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв);
- серпоподібноклітинна анемія;
- період вагітності;
- дитячий вік до 2 років.
Спосіб застосування та
дози.
Рекомендована доза для проведення
краніальної, спінальної МРТ та МРТ всього тіла у дорослих та дітей
старше 2 років – 0,2 мл препарату
на 1 кг маси
тіла (0,1
ммоль/кг).
Препарат застосовується тільки у медичних закладах або лікарнях.
Процедуру повинен здійснювати лікар-спеціаліст, який має відповідний досвід
у цій галузі. Необхідно дотримуватись загальноприйнятих запобіжних заходів при
проведенні МРТ: необхідно переконатись, що в пацієнта відсутній
кардіостимулятор, феромагнітні імплантати тощо.
Магнілек вводять лише внутрішньовенно (бажано у великі вени, якщо можливо) зі
швидкістю 10 мл/хв або у формі болюсної ін’єкції зі швидкістю 10 мл/15 с. Розчин потрібно набирати у шприц
безпосередньо перед ін’єкцією. Не слід застосовувати препарат при зміні
кольору або втраті прозорості розчину та наявності сторонніх домішок. Невикористану частину препарату слід
викинути.
Максимальна загальна доза - 20
мл.
Для забезпечення повного введення
необхідної дози препарату після завершення ін’єкції Магнілеку слід ввести в вену 5 мл
фізіологічного розчину.
Обстеження можна розпочинати відразу після
введення і воно має бути завершене не більше ніж за 1 годину, оскільки при
томографії головного мозку оптимальне контрастування спостерігається через
27 хв після ін’єкції,
а при томографії
спинного мозку – через 10 - 30
хв.
Найпридатнішими для
контрастних досліджень є
імпульсні послідовності з
Т-виваженими
зображеннями.
Якщо в результаті проведеної МРТ не
виявлено будь-яких уражень головного або спинного мозку, але лишаються підстави
(виходячи з клінічної картини) для їх підозри,
можна підсилити діагностичний рівень обстеження шляхом проведення
протягом 30 хв повторної ін’єкції Магнілеку в дозі, еквівалентній первинному
введенню (для дорослих доза може бути збільшена до 0,4 мл на
1 кг маси тіла).
В окремих випадках, наприклад, для
діагностики патологічних утворень із незначною
васкуляризацією та/або невеликим ступенем проникнення в екстрацелюлярний
простір, для досягнення оптимального контрастування необхідне введення Магнілеку
з розрахунку 0,4 мл/кг.
Для більш точної діагностики рецидивів пухлин і виключення наявності
метастазів у дорослих пацієнтів рекомендовано проводити дослідження з дозою 0,6
мл на 1 кг маси тіла.
Побічні
реакції.
Побічні реакції, які пов’язують із
застосуванням гадопентетової кислоти для МРТ, транзиторні за своєю
природою і зазвичай мають легкий чи помірний ступінь тяжкості. Відстрочені
реакції, пов’язані із застосуванням контрастного засобу, спостерігались дуже рідко.
Описано такі побічні реакції:
з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, вазодилатація,
припливи жару, блідість, флебіти, неспецифічні зміни ЕКГ, біль в загруднинній
ділянці; напад стенокардії, тахікардія, аритмія;
з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, сонливість,
порушення мовлення, збудженість, сплутаність свідомості, парестезії,
гіперстенія, тремор, дзвін у вухах, порушення зору (дефекти полів зору),
судоми;
з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, біль і спазми в ділянці
шлунка та кишечнику, спрага, діарея, підвищена салівація, порушення смакових
відчуттів (особливо після болюсної ін’єкції), зубний біль, біль і парестезія
м’яких тканин ротової порожнини, слинотеча;
з боку дихальної
системи: сухість у
роті, подразнення горла, біль у горлі та гортані, ринорея, дихання зі свистом,
чхання, ларингоспазм, кашель, задишка/апное, бронхоспазм, набряк гортані,
глотки, набряк легень, ціаноз;
з боку кістково-м’язової системи: біль у кінцівках, у спині, артралгія;
з боку шкіри та слизових оболонок: свербіж, шкірний висип, пітливість,
кропив’янка, ангіоневротичний набряк;
алергічні реакції: дуже рідко – системні
анафілактичні/анафілактоїдні реакції (в тому числі анафілактичний шок), гарячка,
посилення потовиділення, підвищення або зниження температури тіла;
місцеві реакції: у місці ін’єкції можливе відчуття холоду або печіння, біль,
набряк;
лабораторні показники: оборотне підвищення вмісту в сироватці крові
заліза та загального білірубіну, підвищення рівня печінкових
ферментів;
інші реакції:
загальна слабкість, зубний біль, відчуття втомленості, зміна смакових відчуттів,
що швидко зникає.
Передозування. Можливе
підсилення прояву вищенаведених побічних реакцій. Через гіперосмоляльність препарату
передозування препарату може спричинити також підвищення тиску в легеневій
артерії, осмотичний діурез, гіперволемію і дегідратацію.
Лікування симптоматичне.
Специфічного антидоту немає. Препарат видаляється з організму шляхом гемодіалізу.
Застосування у період вагітності або
годування груддю. На сьогодні достеменно не
встановлено, як впливає на розвиток плода гадопентетова кислота, а також
магнітні та електричні поля. Тому застосування цього методу дослідження в період вагітності не рекомендується.
Гадопентетова кислота виділяється в грудне
молоко у невеликих кількостях, тому в разі необхідності проведення дослідження у
період лактації слід вирішити питання про тимчасове припинення годування груддю
(щонайменше на 24 години з моменту введення препарату).
Діти. Оскільки досвід застосування Магнілеку для
діагностики у дітей віком до 2 років відсутній, не рекомендується застосовувати
цей препарат для МРТ дітям цієї вікової категорії.
Дітям старше 2 років Магнілек призначають
у дозі 0,2 мл/кг.
Особливі заходи безпеки.
Не виключено, що гадопентетату
димеглумін може сприяти зниженню
судомного порогу у схильних до цього пацієнтів. Тому при проведенні процедури
такі пацієнти повинні знаходитись під постійним контролем, а в разі
необхідності, їм вводять протисудомні препарати.
Обережно застосовують препарат пацієнтам із захворюваннями печінки і/або
проявами гемолізу, а також при порушенні функції нирок. У пацієнтів з порушеною
функцією нирок при призначенні МРТ із застосуванням Магнілеку слід ретельно
зважувати співвідношення ризик/користь, оскільки можливе виникнення гострої
ниркової недостатності або погіршення функції нирок.
Особливості
застосування. Пацієнту не слід їсти щонайменше 2 години
перед застосуванням препарату. Він повинен лежати на спині під час ін’єкції та
протягом щонайменше 30 хв після неї.
При призначенні препарату пацієнтам із
відомою підвищеною чутливістю до будь-якого з компонентів препарату слід
особливо ретельно зважити співвідношення ризик/користь. Введення препарату
Магнілек, як і інших внутрішньовенних контрастних засобів, може бути пов’язане
із анафілактичними реакціями/реакціями гіперчутливості або іншими реакціями
ідіосинкразії у вигляді серцево-судинних, респіраторних і шкірних симптомів аж
до реакцій тяжкого ступеня, включаючи шок. Більшість таких реакцій виникає
упродовж півгодини після введення препарату. Хоча в поодиноких випадках можуть
спостерігатися і відстрочені реакції. Тому рекомендується після дослідження
спостерігати за пацієнтом та мати завжди напоготові медикаменти для лікування гіперчутливості.
Особливо великий ризик виникнення таких
реакцій у пацієнтів, які мають в анамнезі випадки бронхіальної астми або
алергії, підвищену чутливість до контрастних засобів. У разі наявності в
анамнезі пацієнта таких станів розглядають питання про проведення премедикації
антигістамінними препаратами і/або глюкокортикоїдами.
У пацієнтів, які страждають на
серцево-судинні захворювання, існує більша ймовірність розвитку серйозних або
навіть фатальних наслідків реакцій гіперчутливості тяжкого
ступеня.
Здатність впливати на швидкість реакції
при керуванні автотранспортом або роботі з іншими
механізмами. Виходячи з того, що введення Магнілеку може
призвести до розвитку індивідуальних психосоматичних реакцій, пацієнтам, які
проходили обстеження, слід тимчасово (щонайменше протягом 6 годин) дотримуватися
обережності при керуванні автотранспортом і занять іншими потенційно
небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і
швидкості психомоторних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Слід зважати, що в
пацієнтів, які застосовують бета-адреноблокатори (особливо при
наявності бронхіальної астми), реакції гіперчутливості можуть бути підсилені.
Окрім того, у них може спостерігатися толерантність до стандартної терапії
реакцій гіперчутливості бета-агоністами.
Взаємодії з іншими лікарськими засобами
поки що не виявлено.
Взаємодія з
діагностичними тестами: при визначенні вмісту заліза в сироватці крові за
допомогою батофенантроліну кількісний показник може бути зниженим протягом доби.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Гадопентетат (комплекс гадолінію з
пентетовою кислотою) має 7 неспарених електронів, що обумовлює його парамагнітні
властивості. Диміглумінова сіль гадопентетату є
стабільним хелатним комплексом, що характеризується високою
гідрофільністю і має сильні парамагнітні властивості. Хелатний комплекс не
токсичний для організму. Органічний компонент комплексу не метаболізується в
організмі, а метал – не дисоціює. Після внутрішньовенного введення димеглуміну гадопентетат розпадається з
утворенням іону меглуміну і гадопентетату.
Гідрофільний хелатний комплекс
розподіляється тільки в позаклітинній воді і не проходить крізь інтактний
гематоенцефалічний бар’єр. Таким чином, він не накопичується в нормальних
клітинах мозку або в клітинах, що відрізняються від нормальних, але мають
інтактний гематоенцефалічний бар’єр (наприклад, кіста, сформований
післяопераційний шрам). Навпаки, порушення гематоенцефалічного бар’єра або
нормальної васкуляризації тканин призводить до накопичення димеглуміну
гадопентетату в таких ділянках
(новоутворення, абсцеси, підгострий інфаркт).
Фармакокінетика. Фармакокінетичний профіль введеного
внутрішньовенно димеглуміну гадопентетату на здорових людях відповідає відкритій
двофазній моделі із середнім напівперіодом розподілу приблизно 0,2 години і
середнім напівперіодом елімінації − приблизно 1,6 години.
Приблизно
80
% введеної дози 0,1
ммоль/кг виводиться із
сечею протягом 6
годин і
93 % − протягом 24 годин. Виведення з калом
становить менше 0,1 % за 5 діб. У пацієнтів із порушенням функції нирок
елімінація гадопентетату відбувається майже повністю, але період напіввиведення зростає.
Напівперіод елімінації зростає пропорційно ступеню порушення функції нирок. У
пацієнтів з вираженою нирковою
недостатністю (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв) він досягає
30 годин.
Гадопентетова кислота в незначній кількості (приблизно 0,04 % від введеної дози) виділяється в грудне молоко.
Не виявлено
біотрансформації, дисоціації або розкладання гадопентетату.
Фармацевтичні
характеристики:
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або блідо-жовтого кольору
розчин.
Концентрація контрастної речовини − 0,5 моль/л (469
мг/л).
Осмотичний тиск при 37 0С − 49,8 атм.
В’язкість при 20 0С − 4,9 кг/л, при 37 0С − 2,9
кг/л.
Несумісність. Не відома.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання.
Зберігати при
температурі
не вище 25 °С в захищеному від світла та вторинних рентгенівських променів
місці. Не заморожувати. Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 мл або 20 мл у
флаконі.
Категорія відпуску. За
рецептом.
Виробник. "Юнік Фармасьютикал Лабораторіз”
(відділення фірми "Дж.Б.Кемікалз енд Фармасьютикалз Лтд.”).
Місцезнаходження. Ворлі, Мумбаї
400 030,
Індія.