П`ятниця, 2017-08-18, 2:20 AM
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Медична скарбниця
Головна » 2013 » Березень » 20 » МАКРОЗИД
11:59 PM
МАКРОЗИД

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

МАКРОЗИД 500

(MACROZIDE 500)

 

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна  назви: pirazinamide; амід піразинкарбонової кислоти;

основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, злегка двоопуклі таблетки зі скошеним краєм та насічкою на одному боці;

склад:  1 таблетка містить піразинаміду 500 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк очищений, магнію стеарат, повідон.

 

Форма випуску. Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група. Протитуберкульозні засоби.  Код АТС J04A K01.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат застосовується для лікування туберкульозу (туберкулостатик); руйнує М. tuberculosis на стадії внутрішньоклітинного ділення. Піразинамід особливо ефективний протягом перших місяців лікування. Його завжди призначають разом з іншими туберкулостатиками (ізоніазидом, етамбутолом, рифампіцином) для того, щоб запобігти розвитку стійких до піразинаміду штамів М. tuberculosis.

Фармакокінетика. Піразинамід повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в крові досягається через дві години після перорального прийому. Піразинамід добре поширюється по тканинах і рідинах тіла. У лікворі досягається майже такої ж концентрації, як і в сироватці. Він метаболізується в печінці, його основний метаболіт також є активним проти М. tuberculosis. Основний метаболіт – фармакологічно активна піразинова кислота. Піразинамід і його метаболіти виводяться, в основному, нирками. Приблизно 70% препарату виділяється з сечею.

 

Показання для застосування. Лікування всіх форм туберкульозу (в комбінації з іншими туберкулостатиками).

 

Спосіб застосування та дози.  Звичайна доза Макрозиду для дорослих становить від 15 до 30 мг на 1 кг маси тіла на добу; максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г. Можливі випадки використання підвищеної дози, тобто від 50 мг до 70 мг/кг маси тіла на добу, 2 - 3 рази на тиждень. При дворазовому прийомі на тиждень максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 г; при триразовому прийомі – ця доза не повинна перевищувати 3 г.

Звичайна доза Макрозиду для дітей становить від 15 до 30 мг на 1 кг маси тіла на добу; максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г. Можливі випадки використання підвищеної дози, тобто від 50 мг до 70 мг/кг маси тіла на добу, 2 - 3 рази на тиждень. При призначенні двічі на тиждень максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 г; при призначенні тричі на тиждень – 3 г.

Дітям віком до 3 років піразинамід призначають в інших лікарських формах.

Пацієнтів літнього віку звичайно лікують Макрозидом у дозах, близьких до нижньої межі звичайної дози для дорослих.

Звичайна доза Макрозиду для пацієнтів із помірними порушеннями функції нирок становить від 12 до 20 мг на кг маси тіла на добу. Можливе також лікування дозами по
40 мг/кг маси тіла на добу 3 рази на тиждень і 60 мг/кг маси тіла на добу 2 рази на тиждень. Не слід застосовувати Макрозид пацієнтам з кліренсом креатиніну нижче 50 мл/хв.

Для пацієнтів, котрі перебувають на гемодіалізі або перитонеальному діалізі, призначають звичайну дозу для дорослих. Можна також використовувати дози по 40 мг/кг маси тіла на добу 3 рази на тиждень і 60 мг/кг маси тіла на добу двічі на тиждень, але їх бажано застосовувати за 24 год до початку діалізу.

Якщо хворих із порушеннями функції печінки лікують звичайними дозами, Макрозид накопичується в організмі. Тому таких пацієнтів треба лікувати меншими дозами.

Таблетки приймають, запиваючи водою, у вигляді разової дози після сніданку.

Для розрахунку добової дози завжди використовують ідеальну масу тіла.

 

Побічна дія.

З боку шлунково-кишкового тракту: диспептичні явища – найчастіші нудота і блювання. Підвищення активності печінкових трансаміназ; тяжкі реакції при застосуванні звичайних доз відзначаються рідко, як правило, в осіб з попередньою печінковою патологією. Можлива клінічна жовтуха.

З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит, у поодиноких випадках − міоглобінурична ниркова недостатність унаслідок рабдоміолізу, дизурія, гіперурикемія, що супроводжується артралгіями і міалгіями, оскільки основний метаболіт – піразиноєва кислота – інгібує ниркову екскрецію сечової кислоти. Внаслідок цього іноді потрібне призначення алопуринолу.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, порушення сну, підвищена збудливість, депресії; в окремих випадках – галюцинації, судоми, сплутаність свідомості.

З боку крові: тромбоцитопенія, сидеробластна анемія, вакуолізація еритроцитів, порфірія, гіперкоагуляція, спленомегалія.

Алергічні реакції: шкірні висипання, свербіж.

Інші: гіперурикемія, загострення подагри; в поодиноких випадках – фотосенсибілізація, гіпертермія, акне, підвищення концентрації сироваткового заліза.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до піразинаміду або до будь-якого з компонентів препарату; тяжкі порушення функції печінки, гостра подагра.

 

Передозування.

Симптоми: порушення функції печінки, посилення вираженості побічних ефектів з боку центральної нервової системи (збудження).

 Лікування: симптоматичне. Піразинамід піддається діалізу.

 

Особливості застосування. Якщо пацієнт почуває себе добре, то дуже важливо приймати препарат регулярно та завершити повний курс лікування. При проведенні лікування Макрозидом слід контролювати основні функціональні проби печінки і рівень сечової кислоти. Функціональні проби печінки слід проводити кожні 2 - 4 тижні та/або якщо виникають будь-які кліничні ознаки або симптоми печінкової недостатності.

Макрозид затримує екскрецію уратів нирками, що може виявлятися як гіперурикемія, звичайно без ознак подагри.

За наявності симптомів порушення функції печінки або гіперурикемії (гостра подагра) лікування треба припинити. У пацієнтів із нирковою недостатністю може відбуватися накопичення піразинаміду в організмі.

Макрозид треба обережно призначати діабетикам, тому що лікування діабету може ускладнитися під час терапії Макрозидом.

У хворих на порфірію Макрозид може спричинити гострі напади порфірії.

Макрозид треба обережно призначати пацієнтам із відомою гіперчутливістю до етіонаміду, ізоніазиду, ніацину або інших хімічно подібних ліків, тому що такі хворі можуть бути дуже чутливими також до піразинаміду.

Вагітність і лактація.

Незважаючи на те, що немає даних про шкідливу дію Макрозиду на плід, ризик не може бути виключеним. Вагітні можуть застосовувати Макрозид лише у разі, якщо потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода. Макрозид виділяється в грудне молоко в невеликих кількостях, тому не рекомендується годувати груддю під час лікування Макрозидом.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Сумісний з іншими протитуберкульозними лікарськими засобами при хронічних деструктивних формах туберкульозу. Ймовірність розвитку і вираженості гепатотоксичної дії збільшується при сумісному застосуванні з рифампіцином. При одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що блокують канальцеву секрецію, можливе зниження їхнього виведення і посилення токсичних реакцій. Підсилює протитуберкульозну дію офлоксацину і ломефлоксацину.

Піразинамід знижує концентрацію циклоспорину в плазмі крові.

Піразинамід підвищує концентрацію сечової кислоти в плазмі крові і знижує ефективність протиподагричних засобів (алопуринолу, сульфінпіразону) при одночасному застосуванні.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від  світла місці при температурі не вище 25оС.

Термін придатності – 3 роки.

 

Умови відпуску. За рецептом.

 

Упаковка. Таблетки  № 10 у  блістері по 10 блістерів у картонній упаковці.

 

Виробник. МАКЛЕОДС ФАРМАСЬЮТИКАЛС ЛІМІТЕД.

 

Адреса. 304-310, Atlanta Arcade, Marol Church Road, Andheri (East), Mumbai – 400059, India.

 

Переглядів: 206 | Додав: GAL | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz