Середа, 2017-12-13, 9:50 PM
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Медична скарбниця
Головна » 2013 » Лютий » 1 » Механізми формування реакцій організму на лікувальні фізичні фактори
5:19 PM
Механізми формування реакцій організму на лікувальні фізичні фактори

Механізми формування реакцій  організму на лікувальні фізичні фактори

Лікувальна дія будь-якого фізичного фактора визначається поєднанням ефектів, які розвиваються під його впливом. Імовірність їх формування та розвитку визначається:

-Специфічними властивостями фізичного чинника, в основі яких лежать особливості розподілу його енергії у просторі і часі;

-Фізичними (електричними, магнітними, механічними та ін.) властивостями «тканин-мішеней», які визначають поглинання енергії даного чинника;

-Наявністю вибіркової чутливості організму до даного фактора, що визначає низькі пороги його сенсорного сприйняття;

-Функціональними резервами адаптації і реактивності організму.

У формуванні лікувальних ефектів фізичних факторів беруть участь місцеві, рефлекторно-сегментарні і генералізовані (загальні) реакції організму. У їх забезпеченні беруть участь підпорядковані між собою різні системи організму.

Місцеві реакції проявляються на обмеженій ділянці тіла і виникають внаслідок активації аферентної соматосенсорної системи і факторів локальної судинної регуляції. Механізми їх формування залежать від форми енергії, яка властива кожній з них (електрична, магнітна, світлова, механічна і теплова). Суттєву роль відіграє і адекватність фізичного чинника для організму, яка визначається наявністю сформованих в ході еволюції рецепторов і найбільш чутливих біологічних структур. В організмі людини є специфічні приймачі механічної та світлової енергії  - механорецептори і фоторецептори, а також структури, які вибірково сприймають електромагнітні та термічні фактори (нервові і м'язові волокна, термомеханочутливі волокна шкіри).

Лікувальні фізичні чинники змінюють тонус артеріол і діаметр капілярів і венул мікроциркуляторного русла. Такі локальні ефекти реалізуються як шляхом аксон-рефлексу, так і за рахунок виділення біологічно активних речовин (брадикінін, простагландини, речовина Р, цитокіни, оксид азоту) та медіаторів (норадреналін, ацетилхолін, гістамін, серотонін і аденозин), а також за рахунок зміни іонного балансу тканин. Внаслідок фільтрації через ендотелій гуморальні фактори судинної регуляції можуть виходити в інтерстицій і передавати свій вплив на систему мікроциркуляції.

Таким чином, крім різних "мішеней" впливу лікувальних фізичних факторів, неоднакові і механізми їх первинного сприйняття. В їх основі лежать відмінності в механізмах поглинання енергії фізичних факторів. Особливості подразника надходять у центральну нервову систему сигнальними імпульсними потоками і обумовлюють специфічну спрямованість безумовно-рефлекторних реакцій кожного органу. Така гетерогенність первинних реакцій організму на фізичні фактори з різною формою енергії проявляється і на наступних етапах формування генералізованих відповідей організму.

Рефлекторні реакції виникають у результаті соматичних, вісцеральних та вегетативних рефлексів, утворюються в результаті зміни стану тканин під дією лікувальних фізичних чинників. Вони призводять до зрушень іонного балансу тканин і надають модулюючий вплив на потоки імпульсної активності. Аферентна імпульсація від чутливих нервових волокон через вставні нейрони активує рухові нейрони передніх рогів спинного мозку з наступним формуванням ефекторних імпульсних потоків, які поширюються до різних органів, які мають відповідну сегментарну іннервацію. Поряд з ними, через задні корінці в спинний мозок надходять імпульсні сигнали по вегетативним нервовим волокнам, які замикаються в периферичних вегетативних гангліях і справляють виражений трофічний вплив на тканини метамера, який відноситься до даного сегменту спинного мозку.

Взаємодія вісцеральних і соматичних аферентних імпульсних потоків і їх перемикання на різні ефектори відбувається на рівні спінальних, бульбарних і кіркових структур. Іррадіація збудження на сусідні ділянки головного мозку викликає як посилення існуючих, так і формування нових складноорганізованних рефлекторних реакцій. Відповідні керуючі сигнали на різні ефектори можуть бути реалізовані шляхом простої дивергенції нисхідних імпульсних потоків на різні органи і тканини.

Генералізовані реакції формуються в результаті розподілу висхідних імпульсних потоків з передніх рогів спинного мозку до вищерозміщених відділів головного мозку, а також при безпосередньому впливі лікувальних фізичних факторів на підкіркові структури, які проводять аферентні шляхи і залози внутрішньої секреції.

Зв'язок соматовісцеральних аферентних систем з центрами вегетативної нервової системи визначає істотну роль поступаючої сенсорної інформації в регуляції вегетативних функцій організму. Згідно з існуючими уявленнями, через цю систему реалізуються найбільш загальні пристосувальні реакції організму, які мають розлитий характер.

Вираженість відповідних реакцій організму і ступінь участі в них різних ланок нейроендокринної регуляції визначаються кількістю і ділянкою поглинання енергії. При цьому традиційно вважають, що зі збільшенням інтенсивності фактору відбувається послідовне включення місцевих, сегментарно-рефлекторних і генералізованих реакцій, які розвиваються по універсальним механізмам регуляції функцій внутрішніх органів і в цьому сенсі неспецифічні.

Специфічність реакцій організму проявляється найбільш виразно при застосуванні низькоінтенсивних факторів, енергії яких недостатньо для нагрівання тканин (понад 0,1 ° С) або зміни їх функцій. Виникаючі при цьому генерализовані реакції пов'язані з кооперативними процесами, які розвиваються в активних біологічних середовищах, до яких відносять насамперед збудливі тканини. Відповідні реакції формуются в цьому випадку за рахунок вільної енергії, накопиченої у вигляді макроергів клітин різних тканин.

Тісний взаємозв'язок специфічних і неспецифічних компонентів механізму формування лікувальних ефектів найчастіше приводить до того, що "інформаційний" вплив лікувальних фізичних факторів низької інтенсивності проявляєтся не в зовнішньо виражених реакціях різних систем організму, а в функціональних нейрогуморальних зрушеннях (біофізичних, біохімічних, імунологічних та ін.) Вони призводять до посилення реактивності і стійкості організму, підвищують рівень мобілізації його функціональних резервів і відновлюють порушені хворобою системи адаптації. Такі неспецифічні реакції організму проявляються в підвищенні активності гіпофіз-адренокортикальної системи з подальшим виділенням гормонів і активацією залоз внутрішньої секреції.

Викликані лікувальним фізичним чинником зміни показників гомеостазу призводять до активації зниженої під впливом хвороби індивідуальної адаптації організму. Відбувається також і мобілізація специфічної функціональної системи, відповідальної за адаптацію до даного фізичного фактору. При наростанні інтенсивності фактора одночасно з нею активується неспецифічна стрес-індукована система, яка мобілізує енергетичні і структурні ресурси організму.

Отже, гетерогенність механізмів формування реакцій цілісного організму на лікувальні фізичні фактори дозволяє в кожному конкретному випадку їх застосування розраховувати на прояв тих чи інших специфічних лікувальних ефектів. 

Переглядів: 1129 | Додав: GAL | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz