Найнебезпечніші недуги сучасності

1. ГЕПАТИТИ ГРУП В І С

Гепатит В - це широко поширене інфекційне захворювання, яке характеризується ураженням печінки. Хвороба може протікати у вигляді гострої або хронічної інфекції. Розвитку хронічного гепатиту сприяють порушення обміну речовин, неправильне харчування, бідне білками, алкоголізм та інші причини.

Джерелом є людина, заражена гострою або хронічною формою інфекції, або "носій" вірусу. Найчастіше зараження відбувається через статевий контакт або контакт з кров'ю інфікованого. Крім того, вірус може передатися від матері до її майбутньої дитині при пологах.

У більшості тих хто заразився гепатитом з часом розвивається хронічна форма захворювання з переходом її в цироз і первинний рак печінки, що в подальшому веде до неминучої смерті. Причому вірус гепатиту в 100 разів більше заразний у порівнянні з ВІЛ.

Інша проблема в лікуванні гепатиту полягає в тому, що досить тривалий час захворювання може протікати безсимптомно, що у багато разів ускладнює завдання для лікарів. Убезпечити себе від гепатиту В можна за допомогою вакцини, зробленої заздалегідь, в цілях профілактики. А ось захиститися від гепатиту С досить складно. Поки цироз печінки - наслідок гепатиту - лікують тільки за допомогою стовбурових клітин - методу нетрадиційної медицини, який ще не знайшов загального визнання.

2. ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ

Це стан, при якому в крові людини присутній вірус імунодефіциту людини. Подібна інфекція може спостерігатися багато років. Тому якщо захворювання не лікувати, то через 6-10 (іноді до 20) років імунітет - здатність організму протистояти різним хворобам - починає поступово знижуватися, розвивається СНІД. Він якраз найчастіше і є причиною смерті людини. ВІЛ передається трьома способами: статевим шляхом, при переливанні крові і від хворої матері до дитини. Це виключно соціальна інфекція, більшість хворих - гомосексуалісти, представники комерційного сексу та наркомани. Профілактика ВІЛ-інфекції полягає в зміні способу життя людей з групи ризику - насамперед відмова від безладних статевих зв'язків. Розробки вакцини, що захищає від ВІЛ, проте поки ніяких позитивних результатів вони не дали. Лікування цієї інфекції досить тривале і не завжди успішно - в залежності від ступеня розвитку хвороби.

3. СИФІЛІС

Класичне венеричне захворювання, яке може протікати протягом багатьох і навіть десятків років. При сифілісі уражаються не тільки шкіра, але і слизові оболонки, внутрішні органи, великі судини кістково-м'язова та нервова системи. Досить тривалий час після зараження ознаки сифілісу зовні не виявляються, що ускладнює діагностику і подальше лікування. Захворювання передається найчастіше статевим шляхом, рідше - через контакт з хворим і від матері до дитини. На останніх стадіях розвитку хвороби вилікування практично неможливо. Повільно, але постійно руйнуються всі органи.

4. ГРИП

Це безневинне, на перший погляд, захворювання щорічно "виводить з ладу" мільйони людей. Небезпека таїться не в самій хворобі, а в наслідках, які вона може спричинити. Знайомі кожному ГРЗ (гостре респіраторне захворювання) і ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція) можуть стати причиною пневмонії - захворювання, яке нерідко закінчується смертю хворого. Крім цього може розвинутися риніт, синусит, бронхіт, отит, міокардит і перикардит (запальне захворювання м'язів серця, яке нерідко призводить до серцевої недостатності), менінгіт, енцефаліт, загострення хронічних захворювань. Найбільш ефективний спосіб захисту від грипу - вакцинація. Щоб уникнути важких наслідків, важливо пам'ятати про профілактику. До речі, сюди ж можна віднести і "пташиний грип". Однак зараховувати його до найбільш небезпечних хвороб сучасності навряд чи можна - "жертв" цієї хвороби у світі не так багато, хоча вакцину проти цієї недуги вчені досі так і не винайшли.

5. ГРИБКОВІ ХВОРОБИ

За відомостями світової статистики, кожен п'ятий житель планети страждає грибковими захворюваннями шкіри та її придатків (нігтів і волосся). Збудниками їх є грибки, нижчі рослинні організми, які потребують готових речовин для живлення. Шкіра та її придатки є живильним середовищем для них. Зараження може відбуватися різними шляхами: безпосередньо від хворої людини або ураженого тваринного (гризунів, кішок, собак, корів, коней), через заражені предмети - речі хворих, наприклад. Грибки досить стійкі у зовнішньому середовищі, їм не страшні морози і радіація. Вони здатні довго існувати в рослинних і тваринних залишках. Проникненню грибків в шкіру сприяє порушення цілісності шкіри: мікротравми, мокнуття, тертя, попрілість. А розмноження відбувається через загальне ослаблення організму: імунного дефіциту, недорозвитку ендокринної системи, захворювань внутрішніх органів, нервової системи та ін. Тому-то реальну небезпеку грибкові захворювання представляють для важкохворих людей: коли на основну недугу "накладається" несерйозна, на перший погляд , грибкова інфекція, боротися організму стає набагато важче. Інфекційні та хронічні захворювання, знижуючи загальну опірність організму, змінюють хімічний склад поту, стан шкіри, волосся, призводять до нервових і ендокринних порушень.

6. НАРКОМАНІЯ І АЛКОГОЛІЗМ

На думку Олексія Грицая, колишніх наркоманів чи алкоголіків не буває. У людей, які зловживали якийсь час "допінгом", складається зовсім інше, на відміну від звичайних, світосприйняття. Повернутися у світ нормальних людей наркоманам та алкоголікам практично неможливо. Так само, як ВІЛ-інфекція та сифіліс, хвороби ці є соціальними - виникають в певному людському середовищі і обумовлені зовнішніми факторами. Потрапивши одного разу в "нехорошу компанію", людина стає залежною від наркотичних засобів або алкоголю на все життя. Причому найбільшу загрозу представляє не фізична залежність, а психічна.

Хворі, які страждають найбільш важкою формою алкогольної залежності, наприклад, не можуть пройти повз магазин з алкогольними напоями. На першій стадії "людям зі стажем" це ще вдається. Людина, яка приймає рішення кинути вживати наркотики або пити, в певний момент може зірватися. Щоб цього не сталося, потрібно радикально змінити спосіб життя.

7. СИНДРОМ ХРОНІЧНОЇ ВТОМИ

Наше динамічне століття принесло з собою не тільки новітні досягнення науки і техніки, а й нові хвороби. Синдром хронічної втоми - найбільш характерна з них. Уперше захворювання було описано в 1984 році. Характерна ознака - хронічне стомлення, яке постійно відчувається хворим, не зникає навіть після тривалого відпочинку і з часом призводить до значного зниження працездатності - як розумової, так і фізичної.

Сьогодні синдром хронічної втоми у більшості своїй реєструється в екологічно несприятливих регіонах, де наявний високий рівень забруднення довкілля хімічно шкідливими речовинами або підвищений рівень радіації. Ці фактори негативно впливають на стан імунної системи, послаблюють її, що сприяє активації прихованих вірусів, виникнення вірусної інфекції з ураженням центральної нервової системи. Подібна недуга виникає як у молодих, так і у літніх людей, причому частіше у жінок. Як правило, цим захворюванням страждають люди, що займаються інтелектуальною працею. Постійними симптомами СХВ є: виражене стомлення і м'язова слабкість, яка не проходить після нічного сну, поверхневий сон з жахливими сновидіннями, труднощі із засинанням. Характерні мінливість настрою протягом дня під впливом самих незначних факторів і періодично виникає стан депресії. До речі, методика лікування синдрому хронічної втоми має свої специфічні труднощі. Ряд лікарів, наприклад, до цих пір не вірить в його існування. Лікування і профілактика цієї хвороби досить прості - постарайтеся розумно розподіляти свій час, не доводити себе до знемоги, регулярно відпочивати, займатися спортом.

8. РАК

Слово, яке у більшості людей викликає тремтіння. Виліковувати злоякісні пухлини на пізніх стадіях розвитку лікарі до цих пір не навчилися. Клітини, що втратили нормальні властивості і зв'язки з організмом, мають здатність, проростаючи в навколишні тканини, руйнувати їх і давати метастази - тобто переноситися в інші органи і тканини з утворенням вторинних вузлів пухлини. Як правило, рак розвивається у літніх людей. Причина 90-95% злоякісних захворювань - фактори навколишнього середовища та спосіб життя: куріння, особливості харчування (висококалорійна дієта, ожиріння), віруси, хронічні вогнища інфекції, алкоголізм, забруднене повітря, низька фізична активність. Досить довгий час в світі стояла проблема своєчасного виявлення ракових пухлин, це - гарантія вилікування пацієнта. Сьогодні ця задача практично вирішена. Якщо лікарі діагностують злоякісну пухлину вчасно, летальний результат людині не загрожує - під час хірургічної операції "проблему" просто вирізають. Коли ж в організмі з'являються метастази, лікування хворого вже неможливе.

9. ТУБЕРКУЛЬОЗ

Найбільше ця хвороба небезпечна тим, що її збудник - мікобактерія туберкульозу, або "паличка Коха", - передається повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової. Тому заразитися нею можна де завгодно: у лікарні, в автобусі, в гостях. Найбільш важливе джерело інфекції - мокрота хворого. При кашлі та спльовуванні мокротиння утворюються невеликі крапельки, що містять інфекцію. Вони поширюються в повітрі, потрапляють в легені здорової людини, після чого відбувається інфікування. Найчастіше сухотами (стара назва туберкульозу) хворіють соціально неблагополучні люди. Тих же, хто добре харчується і нечасто мерзне, хвороба, як правило, обходить стороною. Як правило, заражених "паличкою Коха" можна зустріти в тюрмах.

Лікування туберкульозу може тривати від шести місяців до двох років. І не завжди буває успішним - "запущену" хвороба перемогти дуже складно.