Нівалін (таблетки) - 4 Серпня 2015 - Медична скарбниця
   
Четвер, 2016-12-08, 7:03 PM
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Медична скарбниця
Головна » 2015 » Серпень » 4 » Нівалін (таблетки)
1:11 PM
Нівалін (таблетки)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

НІВАЛІН

(NIVALIN)

 

Склад:

діюча речовина: галантамін;

1 таблетка містить 5 мг або 10 мг галантаміну гідроброміду;

допоміжні речовини: для таблеток по 5 мг – лактози моногідрат, крохмаль пшеничний, тальк, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат;

для таблеток по 10 мг – лактози моногідрат, крохмаль пшеничний, тальк, магнію стеарат, целюлоза мікрокристалічна.

 

Лікарська форма.

Таблетки.

 

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що застосовуються при деменції. Інгібітори холінестерази. Галантамін.

Код АТС N06D A04.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Препарат показаний при лікуванні:

– слабко або помірно вираженої деменції альцгеймерівського типу;

– захворювань периферичної нервової системи (полірадикулоневрит, радикулоневрит, неврит, поліневрит, поліневропатії);

– станів, пов'язаних із пошкодженнями передніх рогів спинного мозку (після поліомієліту, мієліту, спінальної м'язової атрофії);

– церебрального паралічу (стану після інсульту мозку, дитячого церебрального паралічу);

– порушень нервово-м'язового синапсу (міастенія гравіс, м’язова дистрофія).

 

Протипоказання.

Гіперчутливість до активної речовини галантаміну гідроброміду або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;

тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв);

тяжка печінкова недостатність (ступінь 10-15 за шкалою Чайльд-П’ю);

бронхіальна астма;

брадикардія;

AV-блокада;

стенокардія;

тяжка серцева недостатність (ІІІ-ІV група по NYHA);

епілепсія;

гіперкінезії;

механічна кишкова непрохідність;

механічні порушення прохідності сечовивідних шляхів.

 

Спосіб застосування та дози.

Нівалін® таблетки вживають під час їди. Під час лікування необхідно забезпечити прийом достатньої кількості рідини.

Дорослі

Зазвичай доза складає 10-40 мг, розподілена на 2-4 прийоми.

 

Хвороба Альцгеймера

Рекомендована початкова доза складає 5 мг 2 рази на день, переважно вранці та ввечері під час їди. Після проведення 4-тижневого курсу лікування дозу можна збільшити до досягнення підтримуючої дози по 20 мг на день, розподілену на 2 прийоми (по 10 мг 2 рази на день). Дозу збільшують залежно від клінічної картини і індивідуальної реакції пацієнта.

 

Діти

Рекомендована добова доза для дітей складає:

– від 6 до 8 років – 5-10 мг на день;

– від 9 до 11 років – 5-15 мг на день;

– від 12 до 15 років – 5-25 мг на день.

 

Пацієнти з порушенням функції печінки: у пацієнтів з помірно ураженою функцією печінки (ступінь 7-9 за шкалою Чайльд-П’ю) можливе збільшення плазмових концентрацій галантаміну, тому рекомендується зменшення добової дози до 15 мг. Застосування галантаміну пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (ступінь 10-15 за шкалою Чайльд-П’ю) протипоказано.

Пацієнти з порушенням функції нирок: галантамін та його метаболіти виділяються через нирки. Для пацієнтів з помірною нирковою недостатністю доза не має перевищувати 15 мг на день. Пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв), застосування Нівалін® протипоказано.

Тривалість курсу лікування варіює в широких межах – від кількох тижнів до кількох років і залежить від характеру і перебігу захворювання та індивідуальної переносимості пацієнта. При появі побічних дій необхідне зменшення дози або припинення лікування на 2-3 дні, після чого продовження лікування нижчими дозами. Якщо припинити лікування на триваліший час, повторне застосування препарату Нівалін® слід розпочати з найнижчої дози, поступово досягаючи  оптимальної підтримуючої дози.

 

Побічні реакції.

Загальні порушення: часті – біль у грудях, збільшення потовиділення, астенія, лихоманка, загальне нездужання.

Порушення з боку серцево-судинної системи: нечасті – артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, серцева недостатність; рідкі – брадикардія; дуже рідкі – AV-блокада, тріпотіння/мерехтіння передсердя, подовження інтервалу QT, міжшлуночкова блокада, шлуночкові та надшлуночкові тахікардії.

Порушення з боку нервової системи: нечасті – запаморочення, довільні скорочення м'язів, парестезія, атаксія, гіпо- або гіперкінезія; рідкі – апраксія, афазія, судоми, підвищене лібідо, делірій; дуже рідкі – ускладнення перебігу хвороби Паркінсона.

Порушення з боку органів чуття: нечасті – затуманений зір.

Психічні порушення: нечасті – сплутана свідомість, депресія; рідкі – параноя, параноїдальні реакції, галюцинації, агресія.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: часті – метеоризм, нудота, блювання; нечасті – гастрит, мелена, ректальні крововиливи, дисфагія, сухість у роті або збільшення слиновиділення, дивертикуліт, гастроентерит, дуоденіт; рідкі – перфорація стравоходу. Порушення метаболізму: часті – анорексія, зменшення маси тіла; рідкі – гіперглікемія, збільшення рівня лужної фосфатази, дегідратація (може призвести до ниркової недостатності).

Порушення з боку кровотворної та лімфатичної системи: рідкі – тромбоцитопенія, епістаксис, пурпура.

Порушення з боку сечовивідної системи: часті – нетримання сечі; рідкі – гематурія, часте сечовипускання, цистит, затримка сечі, камені у нирках.

З боку імунної системи: свербіж, висипання, кропив’янка, риніт; у поодиноких випадках можуть спостерігатися гострі реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію з втратою свідомості.

 

Передозування.

Симптоми: нудота, блювання, колікоподібні спазми в животі, діарея, артеріальна гіпотензія, брадикардія, бронхоспазм, гіперсалівація, сльозотеча, а у важчих випадках – судоми і кома.

Лікування: якщо пацієнт при свідомості, проводиться промивання шлунка. Контролюється серцевий ритм і артеріальний тиск пацієнта. Як антидот можна використовувати атропін у дозі від 0,5 до 1 мг внутрішньовенно, наступні дози за необхідності підбираються залежно від терапевтичної відповіді.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Експериментальні дослідження у тварин не показують прямої або непрямої шкідливої дії на вагітність, ембріональний/фетальний розвиток, пологи або постнатальний розвиток. Немає клінічних даних про безпеку галантаміну у вагітних, тому не рекомендується вживання препарату під час вагітності.

Немає даних про проникнення галантаміну у грудне молоко. Не проводилися клінічні дослідження у жінок, які годують груддю, тому не рекомендується вживання препарату у цей період.

 

Діти.

Препарат не застосовують для лікування дітей віком до 6 років.

 

Особливості застосування.

Галантамін як інгібітор холінестерази має ваготонічну дію по відношенню до СА- і AV-вузла, що може викликати брадикардію і AV-блокаду. Його слід застосовувати з особливою обережністю пацієнтам з надшлуночковими порушеннями провідності та при одночасному застосуванні з іншими лікарськими препаратами, які значно знижують частоту серцевих скорочень. У таких пацієнтів необхідно частіше контролювати частоту пульсу.

У результаті своєї холіноміметичної дії галантамін може збільшити шлункову секрецію і викликати побічні дії з боку шлунково-кишкового тракту. Більш високий ризик існує у пацієнтів з анамнестичними даними про виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, під час реабілітаційного періоду після операції шлунка і у пацієнтів, які одночасно застосовують нестероїдні протизапальні лікарські засоби. При проведенні лікування галантаміном цих пацієнтів слід спостерігати за появою симптомів активної або прихованої шлунково-кишкової кровотечі. 

Галантамін слід обережно призначати пацієнтам з хронічною обструктивною хворобою легенів.

Не рекомендується застосування галантаміну пацієнтам із затримкою сечі або після недавно перенесеної операції на передміхуровій залозі.

Холіноміметики можуть потенціювати ефект нервово-м'язових блокаторів сукцинілхолінового типу під час анестезії.

При лікуванні інгібіторами холінестерази, у тому числі галантаміном, в окремих випадках можна спостерігати зменшення маси тіла. У таких випадках необхідно контролювати вагу пацієнтів.

Лікарський препарат містить як допоміжну речовину пшеничний крохмаль. Він може містити глютен, але лише у незначній кількості, тому вважається, що є безпечним для осіб з глютеновою ентеропатією (целіакією).

Пацієнтам з алергією на пшеницю (що відрізняється від целіакії) не можна застосовувати цей лікарський засіб.

Препарат містить як допоміжну речовину лактозу і може представляти загрозу для пацієнтів з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, з дефіцитом лактази або глюкозо-галактозною мальабсорбцією.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Через ризик виникнення таких побічних дій як запаморочення і сонливість водіям автотранспортних засобів та особам, робота яких потребує швидких психічних і фізичних реакцій, слід призначати Нівалін® з обережністю після ретельної оцінки можливого ризику.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакодинамічні взаємодії

Нівалін® антагонізує інгібуючу дію морфіну і його аналогів на дихальний центр.

При одночасному застосуванні галантаміну з іншими холіноміметиками спостерігається адитивний ефект по відношенню до їх холіноміметичної дії.

При одночасному застосуванні з М-холінолітиками (атропін та інші подібні ліки), бензогексонієм і іншими гангліоблокаторами, недеполяризуючими міорелаксантами (тубокурарін), галантамін антагонізує їх антихолінергічну дію.

При одночасному застосуванні галантаміну з лікарськими препаратами, що зменшують частоту серцевих скорочень, можливі фармакодинамічні взаємодії.

Aміноглікозидні антибіотики (гентаміцин, амікацин) можуть зменшити терапевтичну дію галантаміну при міастенії гравіс.

Можливе подовження дії нервово-м'язових блокаторів (суксаметоній) при одночасному застосуванні з галантаміном.

Фармакокінетичні взаємодії

Циметидін може збільшити біодоступність галантаміну.

Галантамін не впливає на фармакокінетику варфарину.

Галантамін метаболізується у печінці за допомогою CYP3А4 і CYP2D6. Лікарські препарати, які метаболізуються цитохром Р 450 ізоферментами, можуть взаємодіяти з галантаміном на фармакокінетичному рівні. При клінічних дослідженнях лікарських взаємодій встановлено, що пароксетин (потужний інгібітор CYP2D6), кетоконазол і еритроміцин (CYP3А4 інгібітори) підвищують біодоступність галантаміну при одночасному застосуванні.

При спільному застосуванні галантаміну з інгібіторами CYP2D6 (хінідин, пароксетин, флуоксетин) або інгібіторами CYP3А4 (кетоконазол, ритонавір) існує підвищений ризик появи побічних дій. У цих випадках рекомендується зменшення підтримуючої дози галантаміну.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Галантамін є вегетотропним лікарським препаратом з групи парасимпатикоміметиків непрямої дії. Він є активним зворотним інгібітором ацетилхолінестерази, що прямим шляхом стимулює нікотинові рецептори і підвищує чутливість постсинаптичної мембрани до ацетилхоліну. Полегшує проведення збудження у нервово-м'язових синапсах і відновлює нервово-м'язову провідність при її блокаді недеполяризуючими нервово-м'язовими блокаторами. Галантамін проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр, полегшує проведення імпульсів у ЦНС і посилює процеси збудження. Підвищує тонус гладенької мускулатури і посилює секрецію травних і потових залоз, викликає звуження зіниці. Діє як антагоніст по відношенню до інгібуючого впливу морфіну і його структурних аналогів на дихальний центр.

Фармакокінетика.

Резорбція: галантамін у формі гідроброміду швидко резорбується зі шлунково-кишкового тракту після перорального прийому, його біодоступність дуже висока. Терапевтичні плазмові концентрації досягаються протягом близько 30 хвилин. Максимальна плазмова концентрація при дозі 10 мг складає 1,20 мг/мл і досягається протягом близько 2 годин. Їжа уповільнює, але не впливає на ступінь резорбції галантаміну.

Розподіл: період напіввиведення складає 5 годин. Галантамін слабко зв'язується з плазмовими білками. Легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр і виявляється у тканині мозку. Галантамін характеризується лінійною кінетикою у терапевтичних дозах. Об'єм розподілу – близько 4 л.

Метаболізм: галантамін метаболізується у печінці за участю цитохрому P450 (CYP3А4 і  CYP2D6).  Біотрансформація  галантаміну  повільна  і  слабка, шляхом  деметилювання до 5-6 %. Метаболіти галантаміну – епігалантамін, галантамінон і норгалантамін, виявляються у плазмі та сечі.

Не кон'югується у печінці і його біліарна екскреція слабка – 0,2 ± 0,1% протягом 24 годин.

Виведення: галантамін у незміненому вигляді і його метаболіти (галантамінон, епігалантамін) виводяться в основному із сечею в 74 ± 23 % протягом 72 годин при пероральному застосуванні. Галантамін виділяється в основному шляхом гломерулярної фільтрації. 

Встановлено, що нирковий кліренс галантаміну – близько 100 мл/хв, що наближається до кліренсу інуліну та, відповідно, креатиніну.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: майже біла кругла пласка таблетка діаметром 6 мм з фаскою з обох боків, з розподільною рискою.

 

Таблетку можна ділити на дві рівні половини.

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей місці. Зберігати в оригінальній упаковці (в сухому, захищеному від світла місці) при температурі не вище 25 °С

Упаковка.

Таблетки 5 мг: по 10 або 20 таблеток у блістері з ПВХ плівки/алюмінієвої фольги. По 1 блістеру в картонній пачці.

Таблетки 10 мг: по 10 таблеток у блістері з ПВХ плівки/алюмінієвої фольги. По 1 або 2 блістери в картонній пачці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник.

АТ «Софарма», Болгарія.

 

Місцезнаходження.

1220, Софія,  Ілієнське шосе, 16, Болгарія.

5660, с. Врабево, Ловечська обл., Болгарія.

Переглядів: 134 | Додав: GAL | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz