Онкорил - 2 Жовтня 2015 - Медична скарбниця
   
Неділя, 2016-12-04, 1:11 PM
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Медична скарбниця
Головна » 2015 » Жовтень » 2 » Онкорил
7:35 AM
Онкорил

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ОНКОРИЛ

(ONCORIL)

 

Склад:

діюча речовина: 1 флакон містить гемцитабіну 200 мг або 1г;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), натрію ацетат, натрію гідроксид.

 

Лікарська форма. Порошок ліофілізований для розчину для  ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Антиметаболіти. Структурні аналоги піримідину. Код АТС  L01B C05.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

  • Недрібноклітинний рак легенів: як препарат першого ряду при локально-прогресуючому метастазуючому недрібноклітинному раку легенів (для монотерапії або у поєднанні з циспластином);
  • Рак сечового міхура;
  • Рак підшлункової залози  (локально прогресуючий або метастазуючий, у тому числі резистентний до 5-фторурацилу);
  • Рак молочної залози  (як монотерапія або у комбінації з іншими засобами).

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, комбіноване застосування гемцитабіну із цисплатином у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. Вагітність, годування груддю, дитячий вік до 18 років.

 

Спосіб застосування та дози. Для розчинення стерильного порошку „Онкорил” застосовують 0,9 % розчин натрію хлориду  для ін’єкцій без консервантів. Максимальна концентрація Онкорилу після приготування розчину не повинна перевищувати 40 мг/мл, в іншому випадку можливо неповне розчинення речовини. Для приготування розчину додають не менше 5 мл         0,9 % розчину натрію хлориду для ін’єкцій у флакон, який містить 200 мг порошку Онкорилу, та 25 мл до1000 мг. Можна вводити безпосередньо отриманий розчин або додатково розвести 0,9 % розчином натрію хлориду для ін’єкцій.

Перед введенням кожної дози препарату визначають кількість тромбоцитів, лейкоцитів і гранулоцитів у периферичній крові, за наявності проявів гематологічної токсичності дозу коректують:

Абсолютна кількість гранулоцитів (.109/л)

Кількість тромбоцитів

(.109/л)

% повної дози

>1 000

>100 000

100

500-1 000

50 000-100 000

75

<500

<50 000

Препарат не вводять

 

 

Для встановлення інших проявів токсичності проводять періодичні клінічні дослідження і контроль функцій нирок і печінки. Доки прояви токсичності не будуть скоректовані, від застосування препарату потрібно утриматись. Може виникнути необхідність у зниженні дози з кожним циклом або протягом будь-якого циклу з урахуванням вираженості токсичних реакцій у пацієнта.

Недрібноклітинний рак легенів.

Монотерапія

Дорослі: у дозі 1000 мг/м2 внутрішньовенна інфузія протягом 30 хв. 1 раз на тиждень протягом 3 тижнів, після чого роблять перерву на 1 тиждень. Цикл повторюють. Необхідність зниження дози з кожним циклом або протягом будь-якого одного циклу визначають залежно від токсичних проявів у пацієнта.

Комбіноване застосування

Дорослі: Онкорил призначають у комбінації з цисплатином, використовується один з двох режимів дозування:

  • при використанні 3-тижневої схеми Онкорил у дозі 1 250 мг/м2 вводять шляхом 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії в 1-й, 8-й день кожного 21-денного циклу. За необхідності дозу коректують з урахуванням проявів токсичності.
  • При використанні 4-тижневої схеми Онкорил у дозі 1 000 мг/м2  вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 30 хв. у 1-й, 8-й і 15-й день кожного 28-денного циклу. За необхідності дозу коректують з урахуванням проявів токсичності.

Рак сечового міхура.

Монотерапія

Дорослі: рекомендована доза Онкорилу – 1250 мг/м2 внутрішньовенно протягом  30 хвилинної інфузіїї. Призначають у 1-й, 8-й і 15-й день кожного 28-денного циклу, потім цей 4-тижневий цикл повторюють. Зниження дози з кожним циклом або протягом будь-якого одного циклу може відбуватися залежно від вираженості токсичних проявів у пацієнтів.

Комбіноване застосування

Дорослі: у дозі 1000 мг/м2, внутрішньовенна інфузія протягом 30 хв. у 1, 8-й і 15-й день кожного 28-денного циклу у комбінації з цисплатином. Цисплатин призначають у дозі 70 мг/м2 в 1-й день після Онкорилу на другий день кожного 28-денного циклу на фоні гіпергідратації. Потім цей 4-тижневий цикл повторюють. Зниження дози протягом кожного циклу або протягом будь-якого одного циклу може відбуватися залежно від вираженості токсичних проявів у пацієнтів. Мієлосупресія більш виражена, якщо цисплатин застосовують у дозі 100 мг/м2.

Рак підшлункової залози.

Дорослі: Онкорил у дозі 1 000 мг/м2 вводять шляхом внутрішньовенного вливання протягом 30 хв. 1 раз на тиждень протягом 7 тижнів, після чого роблять перерву на один тиждень. Наступні цикли складаються з щотижневих ін’єкцій  протягом 3 тижнів підряд з перервою кожний 4-й тиждень. За необхідності дозу коректують з урахуванням проявів токсичності. Для людей літнього  віку доза не коректується.

Рак молочної залози.

Монотерапія

Дорослі: рекомендована доза становить 1 000-1 200 мг/м2  та  вводиться шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 30 хв у 1-й, 8-й і 15-й день кожного 28- денного циклу. Потім цей 4-тижневий цикл повторюється. Доза препарату може зменшуватися з кожним циклом або протягом якогось одного циклу залежно від ступеня токсичності, якої зазнає хворий.

Комбіноване застосування

Дорослі: Онкорил  у комбінації з паклітакселом рекомендовано вводити у такому режимі: паклітаксел (175 мг/м2)  вводиться в 1-й день протягом 3-годинної внутрішньовенної інфузії після гемцитабіну (1 250 мг/м2), який  вводиться протягом  30-хвилинної  внутрішньовенної інфузії у 1-й та 8-й день кожного 21-денного циклу. Доза препарату може зменшуватися з кожним циклом або протягом якогось одного циклу залежно від ступеня токсичності, якої зазнає хворий. Перед першим введенням комбінації гемцитабіну та паклітакселу пацієнти повинні мати абсолютну кількість гранулоцитів щонайменше 1,500 (х106/л).

 

Побічні реакції. Найчастіше виникає нудота ( з блюванням або без); підвищення показників печінкових трансаміназ та лужної фосфатази ( в 60% пацієнтів); протеїнурія та гематурія ( у 50% пацієнтів); задишка (10–40% пацієнтів); алергічні висипи на шкірі у 25%

( супроводжується свербежем у 10%).

Частота: дуже часто ( >1/10); часто ( >1/100, <1/10); іноді ( >1/1000, <1/100); рідко ( >1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10000, у тому числі одиничні випадки).

Кровотворна  система: дуже часто – лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, анемія; дуже рідко – тромбоцитемія.

Імунна система: дуже рідко –анафілактичні реакції.

Нервова система: часто – сонливість.

Серцево-судинна система: рідко –  артеріальна гіпотензія; дуже рідко – інфаркт міокарда, застійна серцева недостатність, аритмії; клінічні прояви недостатності периферичних судин, гангрена.

Органи дихання: дуже часто – задишка; часто – транзиторний бронхоспазм; рідко – гострий респіраторний дистрес-синдром, інтерстиціальні пневмонії з легеневими інфільтратами, набряк легенів (у цих випадках терапія гемцитабіном повинна бути припинена).

Шлунково-кишковий тракт: дуже часто – нудота, блювання; часто – стоматити, виразки слизової оболонки рота; проноси, запори.

Гепатобіліарна система: дуже часто – підвищення активності печінкових трансаміназ та лужної фосфатази; часто – підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові; рідко –підвищення рівня гамаглютамілтрансферази; дуже рідко – гостра печінкова  недостатність може розвинутись у хворих, які приймали гемцитабін в комбінації з іншими потенційно гепатотоксичними препаратами. Тому гемцитабін слід дуже обережно призначати пацієнтам з хронічною печінковою недостатністю.

Шкіра та придатки шкіри: дуже часто – алергічні висипи, що часто супроводжуються свербежем; облисіння зазвичай, незначне, з мінімальною втратою волосся; рідко – утворення везикул та виразок; дуже рідко – десквамація.

Нирки та сечовивідні шляхи: дуже часто – гематурія, протеїнурія (без зміни рівня креатініну та сечовини в сироватці крові); рідко – ниркова недостатність, гемолітичний уремічний синдром. Тому гемцитабін слід дуже обережно призначати пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю. Ниркова недостатність, навіть після припинення лікування гемцитабіном, може бути необоротна, в таких випадках необхідне лікування діалізом.

Загальні розлади: дуже часто – периферичні набряки у 30% пацієнтів; описані випадки набряку обличчя, що не пов’язані з серцевою, печінковою та нирковою недостатністю, були оборотними після припинення лікування гемцитабіном; грипоподібні симптоми (пропасниця, головний біль, біль у спині та м’язах, озноб, астенія, анорексія, кашель, риніт, пітливість і порушення сну); часто – лихоманка, астенія; рідко – подразнення у місці введення.

 

Передозування. Специфічних антидотів не існує. Клінічно допустима токсичність спостерігалася при призначенні дози до 5.7 г/м2 шляхом 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії протягом 2 тижнів При підозрі на передозування необхідно контролювати стан периферичної крові і, за необхідності, призначати симптоматичне лікування.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю. Було доведено у тварин мутагенну, тератогенну і канцерогенну дію гемцитабіну. Тому Онкорил  не слід призначатися протягом вагітності і протягом годування груддю. Жінки дітородного віку повинні уникати вагітності протягом лікування гемцитабіном.

 

Діти. Безпека і ефективність застосування препарату у дітей не вивчались. Дітям до 18 років призначати Онкорил не рекомендується.

 

Особливості застосування. Збільшення тривалості і підвищення частоти введення препарату підвищує токсичність. Препарат з обережністю призначають пацієнтам з нирковою і печінковою недостатністю, при цьому контролюють функціональний стан нирок та печінки (активність трансаміназ і рівень креатиніну у сироватці крові). Введення гемцитабіну  при метастазах у печінку, при гепатиті та алкоголізмі в анамнезі, а також при цирозі печінки призводить до збільшення печінкової недостатності.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Онкорил може спричиняти сонливість, тому хворим потрібно утримуватись від керування автотранспортом і від роботи з потенційно небезпечними механізмами до зникнення сомноленції.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Дані відсутні.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протипухлинний препарат групи антиметаболітів. Має клітиннофазову специфічність, діє головним чином на клітини, які знаходяться в S-фазі, але за певних умов може порушувати перехід клітин із фази G1 у фазу S.Гемцитабін (dFdC) метаболізується внутрішньоклітинно за участі нуклеозидкінази до активних дифосфатних (dFdCDP) і трифосфатних (dFdCDТP) нуклеозидів. Цитотоксична дія гемцитабіну зумовлена пригніченням синтезу ДНК активними метаболітами препарату. По-перше, дифосфатний нуклеозид (dFdCDP) інгібує рибонуклеотидредуктазу. Вона є каталізатором реакції, за якої утворюються дизоксинуклеозидтрифосфати для синтезу ДНК. Пригнічення активності рибонуклеотидредуктази призводить до зниження вмісту дезоксинуклеозидів, особливо dСTP. По-друге, dFdCTP конкурує з dCTP при побудові ДНК. Зниження внутрішньоклітинної концентрації dСTP робить можливим включення трифосфатних нуклеозидів в ланцюжок ДНК. Епсилон ДНК-полімераза не спроможна видалити гемцитабін і відновити синтезуючі спіралі ДНК. Після включення внутрішньоклітинних метаболітів гемцитабіну в ДНК до синтезуючої спіралі ДНК приєднується один додатковий нуклеозид, після чого відбувається повне пригнічення її синтезу і загибель клітини.

Фармакокінетика. Гемцитабін швидко виводиться з плазми крові головним чином шляхом метаболізму з утворенням неактивних метаболітів 2’-дезокси-2’,2’-дифторуридину (dFdU). Менше 10 % внутрішньовенно введеної дози виводиться з сечею у вигляді незміненого гемцитабіну. Гемцитабін і метаболіти dFdU становлять 99 % від введеної дози препарату і виводяться із сечею. Зв’язування гемцитабіну з білками плазми крові  незначне. Обсяг розподілу значною мірою залежить від статі. Загальний кліренс становить 40-10 л/г в 1 м2 і приблизно на 30 % нижчий у жінок, ніж у чоловіків. При дотриманні рекомендованої тривалості інфузії період напіввиведення становить 32–94 хв.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована маса білого кольору.

 

Несумісність. Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одній ємкості.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати в захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати. Розчин використовувати свіжо приготовленим.

 

Упаковка. По 200 мг або 1000 мг порошку у флаконі; по 1 флакону в картонній коробці.

 

Категорія відпуску.  За рецептом.

 

Виробник. Напрод Лайф Саінсис Пвт. Лтд., Індія.

 

Місцезнаходження. G-17/1, MIDC, Тарапур Індастріал Еріа, Бойсар, Діст. Тейн-401506,  Махараштра, Індія.

 

Власник реєстраційного посвідчення. ОллМед Інтернешнл, Інк., США.

 

Місцезнаходження.  А/с 10356, Сан Хосе, р/р 95157, США.

Переглядів: 97 | Додав: GAL | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Copyright MyCorp © 2016
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz