ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ПАМИРЕД

(PAMIRED)

 

Склад:

діюча речовина: pamidronic acid;

1 флакон містить памідронату динатрію безводного 30 мг або 60 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), кислота фосфорна.

 

Лікарська форма. Порошок ліофілізований для приготування розчину для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Препарати для лікування захворювань кісток. Засоби, які впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Код АТС М05В А03.

 

Клінічні характеристики.

 

Показання. Метастазування злоякісних пухлин у кістки (переважно остеолітичного характеру) і мієломна хвороба; гіперкальціємія, обумовлена злоякісними пухлинами; кісткова хвороба Педжета.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату або до інших бісфосфонатів. Вагітність, період годування груддю. Дитячий вік.

 

Спосіб застосування та дози.

Заздалегідь приготовлений інфузійний розчин препарату Памиред^® вводять тільки внутрішньовенно краплинно, повільно. Концентрація препарату в інфузійному розчині не повинна перевищувати 90 мг/250 мл. Швидкість інфузії не повинна перевищувати

60 мг/годину (1 мг/хв). Тривалість інфузії - 2 години.

У дорослих пацієнтів з мієломною хворобою та при гіперкальціємії, обумовленій злоякісними пухлинами, рекомендується застосовувати препарат Памиред^® в дозі, що не перевищує 90 мг, і розводити препарат в 500 мл інфузійного розчину; тривалість інфузії повинна становити не менше 4 годин.

Дорослим та хворим літнього віку при метастазах злоякісних пухлин у кістки (переважно остеолітичного характеру) і мієломній хворобі Памиред^® призначають у дозі 90 мг у вигляді разових інфузій кожні 4 тижні. У дорослих пацієнтів, що одержують протипухлинну хіміотерапію з тритижневими інтервалами, Памиред^® у дозі 90 мг також може застосовуватися з тритижневими інтервалами.

При остеолізі, індукованому пухлиною, із супутньою гіперкальціємією слід провести регідратацію 0,9 % розчином натрію хлориду перед курсом лікування або під час нього. Сумарну дозу препарату, яку застосовують для одного курсу лікування, встановлюють залежно від концентрації кальцію в крові. При концентрації кальцію в дорослих у крові менше 3 ммоль/л сумарна доза становить 15-30 мг, при концентрації кальцію

3-3,5 ммоль/л – 30-60 мг, при концентрації кальцію 3,5-4 ммоль/л – 60-90 мг, при концентрації кальцію понад 4 ммоль/л – 90 мг. Сумарна доза препарату Памиред^® може бути введена як у вигляді одноразової інфузії, так і в кілька введень, здійснюваних протягом 2-4 послідовних днів. Максимальна курсова доза препарату для дорослих (як для першого, так і для наступних курсів лікування) становить 90 мг. Істотне зниження концентрації кальцію в крові спостерігається через 24-48 годин після введення препарату, а нормалізація цього показника - протягом 3-7 днів. Якщо нормалізація рівня кальцію в крові в межах вказаного часу не досягається, можливо додаткове введення препарату.

Правила приготування інфузійного розчину.

Суху речовину для інфузій, що міститься у флаконах, спочатку розчиняють у воді для ін’єкцій (30 мг – в 10 мл). Суха речовина повинна розчинитися повністю. Потім отриманий розчин додатково розводять 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози.

 

Побічні реакції. Побічні реакції на препарат Памиред^® слабо виражені та транзиторні. Найчастішими небажаними реакціями є безсимптомна гіпокальціємія та пропасниця (підвищення температури тіла на 1-2 °С), яка звичайно розвивається в перші 48 годин після інфузії препарату. Пропасниця звичайно проходить самостійно та не потребує лікування.

Загальні порушення: часто - пропасниця та грипоподібні симптоми, що іноді супроводжуються нездужанням, ознобом, відчуттям втоми і припливами; часто – у місці інфузії препарату – біль, почервоніння, набряклість, затвердіння, флебіт, тромбофлебіт.

З боку опорно-рухового апарату: часто - транзиторний біль в кістах, артралгії, міальгії, генералізований біль; іноді - м’язові спазми.

З боку ШКТ: часто - нудота, блювання, анорексія, біль у животі, запор, діарея, гастрит; іноді - диспепсія.

З боку ЦНС: часто – симптоматична гіпокальціємія (парестезія, тетанія), головний біль, безсоння, сонливість; іноді - судоми, занепокоєння, запаморочення, летаргія; дуже рідко -

порушення орієнтації, зорові галюцинації.

З боку системи кровотворення: часто - анемія, тромбоцитопенія, лімфоцитопенія; дуже рідко - лейкопенія.

З боку серцево-судинної системи: часто - артеріальна гіпертензія; іноді - артеріальна гіпотензія; дуже рідко – ознаки лівошлуночкової недостатності (задишка, набряк легенів) або ознаки застійної серцевої недостатності (набряки).

З боку нирок: іноді - гостра ниркова недостатність; рідко – центральний сегментний гломерулосклероз, включаючи руйнівний, нефротичний синдром; дуже рідко - погіршення перебігу супутнього захворювання нирок, гематурія.

Дерматологічні реакції: часто – висип; іноді - свербіж.

Інфекції: іноді – загострення простого та оперізувального герпесу.

З боку органів чуття: часто - кон’юнктивіт; іноді - увеїт (ірит, іридоцикліт); дуже рідко - склерит, епісклерит, ксантопсія.

Біохімічні зміни: дуже часто - гіпокальціємія, гіпофосфатемія; часто – гіпокаліємія, гіпомагніємія, підвищення концентрації креатиніну в сироватці; іноді - зміни функціональних печінкових проб, підвищення концентрації сечовини в сироватці; дуже рідко - гіперкаліємія, гіпернатріємія.

З боку імунної системи: іноді – анафілактичний шок, алергічні реакції, включаючи анафілактоїдні реакції, бронхоспазм/задишка, набряк Квінке.

Багато які з перерахованих вище небажаних явищ можуть бути пов’язані з основним

захворюванням.

Інфекції: у багатьох пацієнтів виникали ознаки локального інфекційного ураження, включаючи остеомієліт.

Спостерігалися дуже рідкі випадки остеонекрозу (в основному щелепи) були відзначені у пацієнтів, які лікувалися бісфосфонатами. Це, в першу чергу, стосується онкохворих, яким видаляли зуби чи проводилася інша щелепно-лицьова хірургія. Імовірність остеонекрозу щелепи збільшується при наявності факторів ризику, включаючи діагноз раку, супровідної терапії (наприклад, хіміотерапії, радіотерапії, терапії кортикостероїдами) та супутніх захворювань (наприклад, анемії, коагулопатії, інфекції, попередніх захворювань ротової порожнини). Тому краще уникати хірургічних втручань на щелепах, оскільки одужання може затягнутися.

 

Передозування. Необхідно уважно спостерігати за станом пацієнтів, що одержали дозу препарату, яка перевищує рекомендовану. У випадку появи клінічних ознак гіпокальціємії (парестезії, тетанія та артеріальна гіпотензія) показане внутрішньовенне введення кальцію глюконату.

 

Застосування в період вагітності або годування груддю. Протипоказано. Безпека та ефективність препарату не встановлені.

 

Діти. Ефективність та безпека застосування препарату в педіатричній практиці не встановлені, тому препарат дітям не застосовують.

 

Особливості застосування. Препарат Памиред^® повинен вводитися тільки шляхом повільної внутрішньовенної інфузії після попереднього розведення.

Бісфосфонати пов’язані з токсичним впливом на нирки, який виявляється погіршенням функції нирок і потенційною нирковою недостатністю. Через ризик клінічно існуючого погіршення функції нирок, яке, можливо, прогресує до ниркової недостатності, одноразова доза препарату не повинна перевищувати 90 мг.

Перед застосуванням препарату пацієнта слід обстежити на предмет достатньої гідратації. Це особливо важливо для пацієнтів, які отримують діуретики.

У пацієнтів після введення початкової або разової дози можливе зниження функції нирок, яке прогресуватиме до ниркової недостатності, внаслідок чого може виникнути потреба у діалізі.

Як і при використанні інших внутрішньовенних бісфосфонатів, рекомендується контролювати функцію нирок, наприклад визначати рівень креатиніну сироватки крові до застосування кожної дози препарату.

Препарат не слід застосовувати одночасно з іншими бісфосфонатами, оскільки наслідки такого комбінованого лікування не вивчались.

Під час лікування слід регулярно контролювати концентрацію кальцію, електролітів, фосфатів, магнію та креатиніну в сироватці крові. Ризик розвитку гіпокальціємії підвищений у хворих, які перенесли хірургічне втручання на щитоподібній залозі з приводу прихованого гіпопаратиреозу.

У пацієнтів, яким проводять часті інфузії препарату протягом тривалого часу, особливо в тих випадках, коли в них є супутні захворювання нирок, необхідно проводити періодичне дослідження функції нирок.

Препарат виділяється незмінним нирками, тому ризик розвитку негативних реакцій з боку нирок є більший у пацієнтів зі зниженою функцією нирок.

Ця рекомендація випливає з повідомлень про можливість погіршання функції нирок (навіть до розвитку ниркової недостатності) під час тривалого лікування пацієнтів з мієломною хворобою. Однак, оскільки у цих випадках відзначалося також прогресування основного захворювання і/або супутніх захворювань нирок, характер причинно-наслідкових взаємовідносин між зниженням ниркової функції і застосуванням препарату залишився нез’ясованим.

Введення розчину натрію хлориду, що використовується для приготування інфузійного розчину препарату, може спричинити появу або посилення симптомів серцевої недостатності у пацієнтів, які мають захворювання серця, особливо у пацієнтів літнього віку. Розвиток пропасниці також може зумовити розвиток цього ускладнення.

З метою зниження ризику розвитку гіпокальціємії пацієнтам, які мають хворобу Педжета, слід додатково призначати внутрішньо препарати кальцію і вітамін D, оскільки у цих хворих високий ризик розвитку дефіциту кальцію і вітаміну D.

При відсутності гіперкальціємії пацієнтам з літичними метастазами в кістки або мієломою, які піддаються ризику виникнення дефіциту кальцію або вітаміну Д, і пацієнтам з хворобою Педжета слід перорально призначати кальцій і вітамін Д, щоб мінімізувати ризик гіпокальціємії.

Остеонекроз щелепи виникає у пацієнтів хворих на рак і приймають бісфосфонати. Багатьом із цих пацієнтів застосовується хіміотерапія та кортикостероїди. Більшість описаних випадків пов’язані зі стоматологічними процедурами, наприклад, видалення зубів, у багатьох пацієнтів відзначались ознаки локального інфекційного ураження, включаючи остеомієліт. У пацієнтів, яким одночасно застосовується хіміотерапія, терапія кортикостероїдами та при недостатній гігієні ротової порожнини перед застосуванням бісфосфонатів слід розглянути можливість стоматологічного обстеження із застосуванням профілактичних стоматологічних процедур. Цим пацієнтам, по можливості, слід уникати інвазивних стоматологічних процедур.

М’язово-скелетний біль: повідомлялось про виражений біль у кістках, суглобах і/або м’язах, який призводив до непрацездатності. Час до появи симптомів після початку прийому препарату варіює від кількох діб до кількох місяців. У більшості пацієнтів ці симптоми зникали після припинення лікування. У частини пацієнтів виникав рецидив симптомів після того, як у схему лікування включали ті самі препарати або інші бісфосфонати.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Під час лікування слід утримуватись від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами, які потребують підвищеної концентрації уваги.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. При одночасному застосуванні препарату Памиред^® і кальцитоніну для лікування пацієнтів із вираженою гіперкальціємією, спостерігається сумація дії, що виражається в прискореному зниженні вмісту кальцію в сироватці крові. Сумісне застосування препарату з протипухлинними засобами не супроводжується небажаними взаємодіями. Препарат Памиред^® несумісний з інфузійними розчинами, що містять кальцій.

Обережність необхідна при застосуванні препарату разом з іншими потенційно нефротоксичними препаратами.

У хворих на множинну мієлому ризик ниркової дисфункції, може бути збільшеним, якщо препарат використовувати у комбінації з талідомідом.

 

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Динатрію памідронат - активна речовина препарату, є інгібітором резорбції кісткової тканини, яка здійснюється остеокластами. Взаємодіє з кристалами гідроксіапатиту кісткової тканини, гальмує їх утворення та розчинення. Перешкоджає надходженню попередників остеокластів у кісткову тканину та інгібує їх перетворення в зрілі остеокласти.

Перешкоджає остеолізу, який індукують злоякісні пухлини, знижує вираженість гіперкальціємії в онкологічних хворих.

У хворих з кістковими метастазами (переважно остеолітичного характеру) злоякісних пухлин і мієломною хворобою застосування кислоти памідронової запобігає або сповільнює прогресування змін кістяка та їх наслідків (переломи, компресія спинного мозку, гіперкальціємія, потреба в променевій терапії і хірургічних втручаннях), знижує вираженість болю, обумовленого ураженням кісток. У комбінації зі стандартною протипухлинною терапією препарат сповільнює прогресування кісткових метастазів, стабілізує наявні зміни, сприяє розвитку в цих ділянках остеосклерозу.

Фармакокінетика. При внутрішньовенній інфузії 60 мг препарату протягом понад 1 год максимальна концентрація памідронату в плазмі крові становить приблизно 10 нмоль/мл. Період напіввиведення з плазми становить 0,8 години. Концентрації памідронату, що відповідають періоду стійкого стану, досягаються при тривалості інфузії понад 2-3 години.

Зв’язування з білками плазми - приблизно 54 %. При підвищених концентраціях кальцію в крові зв’язування з білками зростає.

Після внутрішньовенної інфузії приблизно 20-55 % від введеної дози памідронату екскретується у незмінному стані з сечею протягом 72 год. Кількість, що залишилася, затримується в організмі (у кальцифікованих тканинах) на невизначений час. Загальний

плазмовий кліренс становить приблизно 180 мл/хв, нирковий кліренс - приблизно 54 мл/хв. Порушення функції печінки не впливають на фармакокінетику памідронату. При порушеннях функції нирок швидкість екскреції памідронату із сечею знижується зі зменшенням кліренсу креатиніну, однак загальна кількість памідронату, який виводиться із сечею, не змінюється.

 

Фармацевтичні характеристики.

 

Основні фізико-хімічні властивості: сипучий порошок білого або майже білого кольору або ліофілізована пориста маса або агрегати порошку.

 

Несумісність. Для запобігання потенційній несумісності відновлений розчин препарату необхідно розчиняти 0,9 % розчином натрію хлориду або 5 % розчином глюкози. Відновлений розчин препарату не повинен змішуватися з розчинами, які містять кальцій.

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

Упаковка. По 1 флакону в пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. «Д-р Редді’с Лабораторіс Лтд».

Місцезнаходження. Дільниці № 137, 138 та 146, С.В.Кооператив Індустріал Істейт, І.Д.А., Боларам, Джінарам Мандал, округ Медак – 502325, Андра Прадеш, Індія.