ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування
препарату
ПАМІТОР
(PAMITOR)
Загальна
характеристика:
міжнародна та хімічна назви:
pamidronic
acid; 3-аміно-1-гідроксипропіліденди-фосфонова
кислота (та у вигляді динатрію пентагідрату);
основні фізико-хімічні властивості:
чистий,
безбарвний розчин, без часток;
склад: 1 ампула містить динатрію памідронату 15
мг, 30 мг, 60 мг або 90 мг;
допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію гідроксид, водя для
ін’єкцій.
Форма випуску. Концентрат для приготування розчину для
інфузій.
Фармакотерапевтична група.
Засоби, що впливають на
структуру та мінералізацію кісток. Код АТС М05В А03.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка. Динатрію памідронат – інгібітор резорбції
кісткової тканини, що здійснюється
остеокластами. Взаємодіє з кристалами гідроксіапатиту кісткової
тканини, гальмує їх розчинність. Перешкоджає надходженню попередників
остеокластів у кісткову тканину та інгібує їх перетворення в зрілі остеокласти.
Протидіє остеолізу, який індикується злоякісними пухлинами, знижує вираженість
гіперкальціємії в онкологічних хворих і зумовлених нею клінічних
проявів.
У хворих з кістковими метастазами
(переважно остеолітичного характеру) злоякісних пухлин і мієломною хворобою
запобігає або уповільнює прогресування змін скелета та їх наслідків (переломи,
компресія спинного мозку, гіперкальціємія, потреба у променевій терапії та
хірургічних втручаннях), знижує вираженість болей, зумовлених ураженням
кісток.
При гіперкальціємії на фоні злоякісних
новоутворень протягом 7 - 10 днів знижує вивільнення фосфатів з кісток,
концентрацію Са2+ у сироватці крові, співвідношення кальцій/креатинін
і гідроксипролін/креатинін у сечі.
При хворобі Педжета знижує (до 50%)
активність лужної фосфатази і концентрацію гідроксипроліну у
сечі.
У комбінації із стандартною протипухлинною
терапією уповільнює прогресування кісткових метастазів, стабілізує зміни, які є,
сприяє розвитку у цих ділянках остеосклерозу.
Фармакокінетика. При внутрішньовенній інфузії 30, 60 і 90
мг протягом 4 год максимальна концентрація у плазмі крові становила 0,73, 1,33 і
2,61 мкг/мл відповідно; загальний кліренс – 136, 88 і 103 мл/хв, нирковий
кліренс – 58, 42 і 44 мл/хв відповідно.
Період напіввиведення – 28
год.
Зв’язування з білками плазми – 54%. При
підвищенних концентраціях Са2+ у крові зв’язування з білками зростає. Не зазнає
метаболізму.
Після внутрішньовенної інфузії 20 - 55%
від введеної дози спостерігається у сечі протягом 72 год у незміненому вигляді.
Виведення з більшості м’яких тканин відбувається за 1 - 4 дні, з печінки і
селезінки – за 6 місяців, з кісток – білизько 300 днів.
Порушення функції печінки не впливають на
фармакокінетику. При порушеннях функції нирок швидкість виведення із сечею
знижується із зменшенням кліренсу креатиніну, але загальна кількість препарату,
який виводиться нирками, не змінюється.
Показання для застосування.
Метастази у кістках
(переважно остеолітичного характеру), мієломна хвороба; гіперкальціємія,
зумовлена злоякісними пухлинами (епідермоїдного та неепідермоїдного походження,
без і з кістковими метастазами), імобілізацією, первинним гіперпаратиреозом);
хвороба Педжета; остеопороз, у тому числі при терапії глюкокортикостероїдами,
фіброзна остеодисплазія (симптоматична терапія).
Спосіб застосування та дози.
Препарат призначений
тільки для дорослих!
Застосовують тільки внутрішньовенно
краплинно, повільно. Концентрація в інфузійному розчині не повинна перевищувати
90 мг/250 мл, швидкість інфузії – 60 мг
(1 мг/хв). Тривалість інфузії – 2 год.
Початковий рівень кальцію плазми |
Загальна доза |
Концентрація розчину для вливання |
Рекомендований рівень вливання |
|
моль/l |
мг% (мг/100
мл) |
Мг |
мг/мл |
мг/год |
|
до 3 |
до 12 |
30 |
30/125 |
22,5 |
|
3 - 3,5 |
12 - 14 |
30 або
60 |
30/125
60/250 |
22,5 |
|
3,6 - 4 |
14 - 16 |
60 або
90 |
60/250
90/500 |
22,5 |
|
³
4 |
> 16 |
90 |
90/500 |
22,5 |
Пацієнтам, які мають мієломну
хворобу або гіперкальціємію, що
зумовлена злоякісними пухлинами, рекомендується застосування
ПаміторуÒ у дозі, що не перевищує 90 мг, і
розведення препарату у 500 мл інфузійного розвину; тривалість інфузії повинна
становити не менше 4 год.
Дорослим і пацієнтам похилого
віку
при метастазах
злоякісних пухлин у кістках (переважно остеолітичного характеру) і мієломній
хворобі препарат ПаміторÒ вводять у дозі 90 мг у вигляді разових
інфузій, що здійснюються кожні 4 тижні. Для лікування пацієнтів, які
отримують протипухлинну хіміотерапію
з 3-тижневими інтервалами, ПаміторÒ у дозі 90 мг також може застосовуватися з
3-тижневими інтервалами.
|
|
Зразок лікування |
Розчин для інфузій
(мг/мл) |
Норма інфузії
(мг/г) |
|
Метастази кісток |
90 мг/2
г
кожні 4
тижні |
90/250 |
45 |
|
Кількісні мієломи |
90 мг/2
г
кожні 4
тижні |
90/500 |
22,5 |
Синдром Педжета
Рекомендована повна
доза курсу лікування ПаміторомÒ - 180 - 210 мг. Вводять 6 частинами
дозами по 30 мг кожна 1 раз на тиждень (повна доза 180 мг) або 3 частинами по 60
мг кожного другого тижня.
Якщо вводять частину дозами по 60 мг,
рекомендується почати з початкової дози 30 мг (тоді повна доза – 210 мг), тому
що при першому вливанні часто виникають симптоми, схожі на грип. Цей зразок
дозування (без початкової дози) може повторюватися з 6-місячним інтервалом, поки
не відбудеться звільнення від хвороби або не відбудеться рецидив.
При остеолізі, індукованому пухлиною,
із супутньою гіперкальціємією слід проводити регідратацію фізіологічним
розчином перед курсом лікування або під час нього. Сумарну дозу
ПаміторуÒ, що застосовують для одного курсу
лікування, встановлюють залежно від концентрації кальцію в крові. При
концентрації кальцію в крові менше 3 ммоль/л сумарна доза становить 15 - 30 мг,
при концентрації кальцію 3 - 3,5 ммоль/л – 30 - 60 мг, при концентрації кальцію
3,5 - 4
ммоль/л – 60 - 90
мг, а при концентрації кальцію більше 4 ммоль/л – 90 мг. Сумарна доза
препарату може бути введена як у вигляді одноразової інфузії, так і за декілька
інфузій, що здійснюються протягом 2 - 4 наступних днів. Максимальна курсова доза
препарату (як для першого, так і для наступних курсів лікування) становить 90
мг. Суттєве зниження концентрації кальцію у крові звичайно спостерігається через
24 - 48 год після введення ПаміторуÒ, а нормалізація цього показника –
протягом 3 - 7 днів. Якщо нормалізація рівня кальцію в крові у межах зазначеного
часу не досягається, можливо додаткове введення препарату.
Досвіду застосування препарату для
лікування дітей немає.
Побічна дія. Небажані реакції на препарат звичайно
незначні і тимчасові.
Найчастішими небажаними реакціями є
безсимптомна гіпокальціємія і пропасниця (збільшення температури тіла на
1°С), що звичайно розвивається у перші 48
год після інфузії препарату. Пропасниця звичайно минає самостійно і не потребує
лікування.
Критерії оцінки частоти небажаних явищ:
часто – більше 10%, іноді – 1 - 10%, рідко – 0,001 - 1%, у поодиноких випадках –
менше 0,001%.
З боку органзіму в цілому:
грипоподібні симптоми
(нездужання, озноб, відчуття втомлюваності, припливи); загострення захворювань,
спричинених вірусом герпесу та оперізувальним герпесом.
Місцеві реакції: біль, гіперемія, набряклість, ущільнення,
флебіт, тромбофлебіт у місці інфузії.
З боку опорно-рухового апарату:
транзиторний біль у
кістках, остеоалгія, артралгія, міалгія, судоми у м’язах
(зрідка).
З боку органів шлунково-кишкового тракту:
нудота, блювання,
анорексія, абдомінальний біль, запор, діарея, диспепсія (рідко), гастрит (у
поодиноких випадках).
З боку центральної нервової системи:
головний біль,
парестезії, тетанія – прояви гіпокальціємії, збудженість, порушення орієнтації,
запаморочення, безсоння, сонливість, летаргія (дуже рідко); судоми, зорові
галюцинації (у поодиноких випадках).
З боку шкірних покривів і жирової
підшкірної клітковини: висипи, свербіж (рідко).
З боку сечостатевої та сечовидільної
системи: гематурія,
порушення функції нирок (навіть до розвитку гострої ниркової
недостатності).
З боку органів чуття: кон’юнктивіт, увеїт, ірит, іридоцикліт,
склерит, епісклерит, ксантопсія (рідко).
З боку серцево-судиноої системи:
зниження та/або
підвищення артеріального тиску, лівошлуночкова або застійна серцева
недостатність (внаслідок перенавантаження об’ємом).
З боку системи гемостазу і органів
кровотворення: лімфоцитопенія, анемія, лейкопенія (рідко),
тромбоцитопенія.
Лабораторні показники: гіпокальціємія (у тому числі
безсимптомна); гіпофосфатемія; гіпомагніємія; рідко – гіперкаліємія,
гіпернатріємія; в окремих випадках – зміна функціональних печінкових проб,
підвищення концентрації креатиніну і сечовини у сироватці.
Алергічні реакції: анафілактоїдні реакції, бронхоспазм,
задишка, набряк Квінке; дуже рідко – анафілактичний шок.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Ниркова
недостатність. Вагітність і період лактації. Дитячий вік до 18
років.
Передозування. При застосуванні у рекомендованих дозах
передозування відсутнє. Але іноді може спостерігатися гіпокальціємія
(парестезії, тетанія, зниження артеріального тиску).
Лікування: внутрішньовенне застосування кальцію
глюконату.
Особливості застосування. Слід дотримуватись обережності при
призначенні препарату хворим з вираженими порушеннями функції нирок; у цих
випадках інфузії ПаміторуÒ проводять зі швидкістю, що не перевищує
20 мг/год.
Ефективність свіжоприготовленого розчину
підтримується протягом 24 год при температурі 2 - 8°С.
Біохімічні зміни, які спостерігаються при
лікуванні препаратом ПаміторÒ, характеризуються зменшенням вмісту кальцію у сироватці, а
також зменшенням вмісту у сечі кальцію, фосфатів і
гідроксипролінів.
Памідронова кислота зв’язується з кістковою тканиною і може
спотворити результати сцинтиграфічного обстеження скелета.
При гіперкальціємії, переважно на початку
лікування, рекомендується моніторинг сироваткового рівня кальцію, фосфатів,
магнію, натрію, креатиніну; при появі ознак гіпокальціємії, включаючи тетанію,
терапію припиняють. Перед або під час лікування обов’язково проведення
адекватної регідратації фізіологічним розчином (включаючи випадки
слабковираженої автоматичної гіперкальціємії); при гіперкальціємії, індукованої
гематологічною малігнізацією, додатково застосовують
глюкокортикостероїди.
Клінічний досвід вказує на те, що препарат
ПаміторÒ може ставати менш ефективним у міру
збільшення кількості курсів лікування.
Препарат не можна вводити внутрішньовенно
струминно.
Введення розчину натрію хлориду, що
використовується для приготування інфузійного розчину, може спричинити прояви
або посилення ознак серцевої недостатності у схильних до цього
пацієнтів.
Під час лікування препаратом необхідно
регулярно контролювати концентрації кальцію і фосфатів у крові. У пацієнтів,
яким проводять часті інфузії препарату протягом тривалого часу, необхідно
проводити періодчине обстеження функції нирок.
Вплив на задатність керувати
автотранспортом і механізмами.
Слід попереджати пацієнтів, що після
інфузії ПаміторуÒ іноді можливі сонливість та/або
запаморочення. У зв’язку з цим пацієнтам, які отримують препарат, слід
утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують
підвищеної уваги і швидкості психомоторних реакцій.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
При одночасному
застосуванні ПаміторуÒ і кальцитоніну для лікування пацієнтів з
вираженою гіперкальціємією спостерігається сумація дії, яка виявляється в
прискореному зниженні вмісту кальцію у сироватці крові.
Одночасне застосування
ПаміторуÒ з протипухлинними засобами не
супроводжується небажаними взаємодіями.
Для розведення не можна застосовувати
розчини, які містять кальцій.
Не слід застосовувати інші біофосфонати
разом з препаратом ПаміторÒ.
Умови та термін зберігання.
Зберігати у недоступному
для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 2
роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка.
По 15 мг/1 мл
розчину в ампулах
№ 1; по 30 мг/2 мл
в ампулах № 1; по 60 мг/4 мл в
ампулах № 1; по 90 мг/6 мл в ампулах № 1.
Виробник. Торрекс Фарма ГмбХ,
Вена.
Адреса. Австрія, 1080 Відень, Ланге Гасе
76/12.