ІНСТРУКЦІЯ

для  медичного застосування препарату

САНГВІРІТРИН

(Sanguiritrinum)

Склад лікарського засобу: 1 флакон 50 мл препарату містить сангвірітрину в перерахуванні на 100 % речовину  0,1 г;

допоміжна речовина:  етанол 95 %, вода очищена.

Лікарська форма. Розчин для зовнішнього застосування.

Прозора рідина оранжевого кольору, з запахом спирту.

Назва та місцезнаходження виробника.

ЗАТ «Фармцентр ВІЛАР»,

Російська Федерація, 117216,

м. Москва, вул. Грина, б. 7

Назва та місцезнаходження заявника.

ЗАТ «Фармцентр ВІЛАР»,

Російська Федерація, 117216,

м. Москва, вул. Грина, б. 7

Фармакотерапевтична група. Антисептичні та дезінфекційні засоби. Код АТС D08 AX10**.

Фармакологічні властивості. Сангвірітрин одержують з трави маклеї серцеподібної (Macleaya cordata (Willd.) R.Br.) та маклеї дрібноплодної (Macleaya microcarpa (Maxim.) Fedde) родини макових - Papaveraceae. Сангвірітрин - це суміш бісульфатів двох близьких за структурою та властивостями четвертинних бензофенантридинових алкалоїдів сангвірітрину та хелеритрину.

Сангвірітрин пригнічує зріст та розвиток широкого спектра мікроорганизмів, включаючи клінічні штами, які мають високий ступінь резистентності, в тому числі бактерії роду   Staphylococcus, Streptococcus, Proteus, Pseudomonas, Salmonella, Pyocioneus, Shigella, Escherichia, Enterobacter, Acinetobacter, Serratia, патогенних найпростіших роду Trichomonas і Entamoeba, а також патогенних грибів роду Candida, Trichophyton, Microsporum та ряду інших, у тому числі збудників глибоких  мікозів (Nocardia, Cryptococcus, Actinomyces). В терапевтичних дозах діє бактеріостатично. В основі механізму антимікробної дії Сангвірітрину - порушення процесів проникності клітинної стінки.

При місцевому застосуванні резорбтивної дії не має.

Показання для застосування.

Як профілактичний засіб:  новонародженим для запобігання гнійно-запальним захворюванням шкіри;  хворим у післяопераційному періоді – для профілактики ранової інфекції.

Як лікувальний засіб: при інфекційно-запальних захворюваннях шкіри та слизових оболонок бактеріальної та грибкової етіології, в стоматології - при парадонтиті, афтозному стоматиті, виразково-некротичному гінгівостоматиті; в отоларингології - при захворюваннях середнього вуха та зовнішнього слухового проходу; в хірургії - при інфікованих опіках, при ранах, що не загоюються і при виразках; у гінекології препарат призначають при ендоцервіциті, кольпіті, ерозії шийки матки; в дерматології - при піодерміях, поверхневих бластомікозах, дерматомікозах, оніхомікозах.

Протипоказання.  Підвищена чутливість до компонентів препарату, грибкові ураження з явищами екзематизації. Захворювання печінки та нирок з порушенням функції.

Особливі застереження. Не допускати потрапляння препарату на слизові оболонки очей. При потраплянні розчину в очі слід промити їх великою кількістю води.

Спосіб застосування та дози. Сангвірітрин застосовують зовнішньо та/або місцево у вигляді 0,2 % розчину та у розведенні 1 : 40 ( 0,005 % розчин).

0,005 % розчин препарату готують  безпосередньо  перед застосуванням. Для приготування 0,005 %  розчину з 0,2 % розчину останній розводять у 40 разів (1 чайна ложка на 200 мл теплої перевареної води).

Новонародженим обробляють шкірні складки 0,2% розчином 2 рази на добу протягом перших 5-6 днів життя за допомогою стерильного ватного тампона.

Лікування парадонтиту проводиться після видалення зубних відкладень та вичищення патологічних ясенних карманів. В ясенні кармани  вводять на 20 хвилин тонкі турунди, рясно змочені 0,2% розчином Сангвірітину. Процедуру повторюють щоденно або через день. Курс лікування становить 4 – 6 процедур.

Дорослим при стоматитах різної етіології на зону ураження слизової оболонки ротової порожнини роблять аплікацію 0,2 % розчину препарату 2-3 рази на добу протягом 2-5 діб. Дітям старше 5 років призначають полоскання теплим розведеним (1 : 40) 0,005 % розчином. Дітям до 5 років при стоматиті слизову змазують розведеним (1 : 40) 0,005 % розчином,  який готують  безпосередньо  перед застосуванням (1 чайна ложка на 200 мл теплої перевареної води).

При тонзиліті мигдалики обробляють 0,2 % розчином Сангвірітрину 1 раз на добу протягом 2-5 діб. Крім того, дорослим і дітям віком від 5 років щоденно 3-5 разів на добу призначають полоскання розведеним (1 : 40) 0,005 % розчином. Тривалість курсу лікування - 3-7 днів.

При зовнішньому отиті в слуховий прохід вводять турунди, змочені 0,2 % спиртовим розчином Сангвірітрину, на 10-15 хвилин 2-3 рази на добу. Мінімальний курс лікування - два тижні. При хронічному гнійному середньому отиті 0,2% розчин вводять дорослим по 5-8 крапель 2 – 3 рази на добу.

Для профілактики гнійно-запальних ускладнень рану щоденно обробляють стерильним марлевим тампоном, рясно змоченим 0,2 % розчином Сангвірітрину, покривають стерильною серветкою, змоченою цим же розчином, і накладають фіксуючу пов’язку. Через 3 – 4 доби рану обробляють 0,2 % розчином препарату і накладають суху стерильну пов’язку. Курс визначають перебігом загоєння рани, при неускладненому перебігу термін застосування становить 7-10 днів.

Для лікування інфікованих опіків, ран, що тривало не загоюються і виразок, відкритих інфікованих переломів застосовують розведений (1 : 40) 0,005 % розчин Сангвірітрину. Водним розчином препарату промивають рани та виразки, а також накладають пов’язки на ранову  поверхню. При інфікованих опіках перев’язки роблять через день, при інших ранах – щоденно, 1-2 рази на добу. Тривалість лікування залежить від перебігу та тяжкості захворювання.

При ендоцервіциті, кольпіті, вагініті, ерозіях шийки матки роблять спринцювання, зрошення та примочки теплим 0,005 % розчином роблять щоденно 1-2 рази на добу. Курс лікування – 5-10 процедур.

При піодерміях, поверхневому бластомікозі та дерматомікозах, у тому числі ускладнених змішаною флорою, змащують вогнище ураження 0,2 % розчином щоденно 1-2 рази на добу. Тривалість визначається перебігом та тяжкістю захворювання.

Передозування. При передозуванні можливо посилення побічних ефектів препарату. Лікування – симптоматична терапія.

Побічні ефекти. Місцеві алергічні реакції (гіперемія).

При застосуванні на слизових оболонках ротової порожнини – відчуття гіркоти, а при застосуванні на ранову поверхню – короткочасне відчуття печіння. В таких випадках застосовують більш низьку концентрацію розчину.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Можливе застосування в поєднанні з місцевоанестезуючими засобами (промекаїн, тримекаїн.)

Термін придатності.  3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі   не вище 25 ˚С

Упаковка.  По 50 мл у флаконах, 1 флакон у картонній упаковці.

Умови відпуску. Без рецепта.