Що таке ішемічна кардіоміопатія?
В МКХ-10 ішемічна кардіоміопатія розміщена в рубриці 125.5. Цей термін був запропонований Burch і спіавт. в 1970 році. Ішемічна кардіоміопатія - це ураження міокарда, яке зумовлене дифузним, значно вираженим атеросклеротичним процесом в коронарних артеріях і проявляється кардіомегалією і симптомами застійної серцевої недостатності. Таким чином, можна вважати ішемічну кардіоміопатію одною з форм ІХС або її своєрідною "фінальною" стадією. При прогресуючій формі цього захворювання може виникнути необхідність у дифдіагностиці з первинною (ідіопатичною) дилатаційною кардіоміопатією.
Розвитку ішемічної кардіоміопатії сприяють такі чинники: рецидивуючі епізоди ішемії міокарду, стан гібернації в певних ділянках міокарду, перенесений інфаркт, ділянки постінфарктного кардіосклерозу. Це клінічно проявляється стенокардією, порушенням серцевого ритму. Проте, слід зауважити, що напади стенокардії можуть спостерігатися певний час, а потім зникнути. Можливим є варіант розвитку ішемічної кардіоміопатії без клінічних ознак стенокардії або інфаркта міокарда (так звана безбольова ішемія міокарда). Важливо також провести діагностику стану гібернації міокарду при ішемічній кардіоміопатії, так як степінь життєздатності міокарда буде мати значення для вибору лікування, зокрема, вирішення питання про реваскуляризацію. Для ішемічної кардіоміопатії характерним є збільшення розмірів серця і симптоматика серцевої недостатності різної ступені важкості, часті напади аритмії, ехокардіографічні ознаки систолічної і діастолічної дисфункції міокарду лівого шлуночка.
Прогноз при даному захворюванні поганий у пацієнтів з вираженою серцевою недостатністю, повторними інфарктами міокарда, порушеннями ритму, множинними вогнищами гібернації міокарда.
|