ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
Симватин
(SIMVATIN)
Склад.
Діюча речовина: симвастатин;
1 таблетка містить 10 мг симвастатину;
1 таблетка містить 20 мг симвастатину;
допоміжні речовини: лактоза моногідрат, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат, повідон, опадрі OY-L білий.
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. Препарати, що знижують рівень холестерину та тригліцеридів у сироватці крові. Код АТС С10А А01.
Клінічні характеристики.
Показання.
ПАЦІЄНТИ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ (ІХС) АБО ВИСОКИМ РИЗИКОМ РОЗВИТКУ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ.
Симватин® застосовується у пацієнтів з високим ризиком розвитку ІХС (за наявності гіперліпідемії або без неї), наприклад, хворих на цукровий діабет, пацієнтів з інсультом чи іншими цереброваскулярними захворюваннями в анамнезі, пацієнтів із захворюваннями периферичних судин, або пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Симватин® сприяє: зменшенню ризику основних судинних подій (сумарної кількості випадків, що включає нефатальний інфаркт міокарда, коронарну смертність, інсульт або необхідність виконання операції реваскуляризації), та зменшенню потреби виконання процедур реваскуляризації периферичних та інших некоронарних судин; зменшенню ризику основних коронарних подій (сумарної кількості випадків, що включає нефатальний інфаркт міокарда або коронарну смертність), та зменшенню потреби виконання процедур коронарної реваскуляризації (включаючи, аортокоронарне шунтування і черезшкірну транслюмінальну коронарну ангіопластику); зниженню ризику розвитку інсульту; зниженню ризику загальної смертності за рахунок зниження смертності в результаті ІХС, а також зменшенню госпіталізацій внаслідок стенокардії.
Пацієнти з гіперхолестеринемією
Симватин® застосовують як доповнення до дієти для зниження підвищеного рівня загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, тригліцеридів, аполіпопротеїну B (апо В), а також для підвищення холестерину ЛПВЩ у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією, включаючи гетерозиготну сімейну гіперхолестеринемію (гіперліпідемія типу IIa за класифікацією Фредріксона), або змішаної гіперхолестеринемією (гіперліпідемія типу IIb за класифікацією Фредріксона), коли застосування однієї тільки дієти та інших немедикаментозних методів лікування недостатньо. Таким чином, Симватин® знижує співвідношення холестерин ЛПНЩ/холестерин ЛПВЩ, співвідношення загальний холестерин/холестерин ЛПВЩ.
Симватин® показаний для лікування хворих на гіпертригліцеридемію (гіперліпідемія IV типу за класифікацією Фредріксона).
Симватин® показаний для лікування пацієнтів з первинною дисбеталіпопротеїнемією (гіперліпідемія III типу за класифікацією Фредріксона).
Симватин® також показаний як доповнення до дієти та інших способів лікування хворих на гомозиготну сімейну гіперхолестеринемію для зниження підвищеного загального холестерину, холестерину ЛПНЩ і аполіпопротеїну B.
Протипоказання. Гіперчутливість до будь-якого складового компонента препарату. Захворювання печінки у фазі загострення; незрозуміле і стійке підвищення рівнів трансaміназ сироватки. Період вагітності та годування груддю. Дитячий вік.
Спосіб застосування та дози. Добові дози препарату Симватин® – від 10 до 80 мг, слід застосовувати один раз на добу, ввечері. Під час добору дози препарату Симватин® її зміни слід здійснювати з інтервалами не менше, ніж 4 тижні, до досягнення максимальної добової дози 80 мг, що приймається раз на добу у вечірні години.
ПАЦІЄНТИ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ (ІХС) АБО ВИСОКИМ РИЗИКОМ РОЗВИТКУ ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ.
Стандартна початкова доза препарату Симватин® для пацієнтів з високим ризиком розвитку ІХС (у поєднанні з гіперліпідемією або без неї) – хворих на цукровий діабет, пацієнтів з інсультом або іншими цереброваскулярними захворюваннями в анамнезі, пацієнтів з захворюваннями периферичних судин, а також для пацієнтів з ішемічною хворобою серця – становить 40 мг на добу одноразово, ввечері. Медикаментозну терапію можна почати одночасно із застосуванням дієти та лікувальної фізкультури.
ПАЦІЄНТИ З ГІПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМІЄЮ (ЯКІ НЕ ВХОДЯТЬ У ПЕРЕЛІЧЕНІ ВИЩЕ КАТЕГОРІЇ РИЗИКУ).
До початку лікування препаратом Симватин® пацієнту слід призначити стандартну гіпохолестеринову дієту, яка повинна продовжуватися протягом усього курсу лікування.
Звичайно початкова доза становить 20 мг на добу, яка призначається одноразово, ввечері. Для пацієнтів, яким необхідне значне (більше, ніж на 45 %) зниження рівня ЛПНЩ, початкова доза може становити 40 мг один раз на добу, ввечері. Пацієнтам з легкою або помірною гіперхолестеринемією можна призначити Симватин® у початковій дозі 10 мг. Добір доз, за необхідності, повинен здійснюватися способом, викладеним вище.
ПАЦІЄНТИ З ГОМОЗИГОТНОЮ СІМЕЙНОЮ ГІПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМІЄЮ.
Виходячи з результатів контрольованого клінічного дослідження, хворим на гомозиготну сімейну гіперхолестеринемію, Симватин® рекомендований у дозі 40 мг на добу, що використовується одноразово, ввечері, або 80 мг на добу в 3 прийоми: 20 мг вранці, 20 мг вдень і 40 мг ввечері. Таким пацієнтам Симватин® призначають як доповнення до іншого лікування, що знижує рівень холестерину (наприклад, ЛПНП плазмаферез) або без іншого лікування, якщо воно недоступне.
СУПУТНЯ ТЕРАПІЯ.
Симватин® ефективний у вигляді монотерапії, а також у поєднанні із секвестрантами жовчних кислот.
Для пацієнтів, що застосовують циклоспорин, гемфіброзил або інші фібрати, або ліпідознижуючі дози (≥ 1 г/добу) ніацину сумісно з препаратом Симватин®, максимальна рекомендована доза препарату Симватин® становить 10 мг на добу. Для пацієнтів, які одночасно з препаратом Симватин® приймають аміодарон чи верапаміл, добова доза препарату Симватин® не повинна перевищувати 20 мг.
Побічні реакції. Загалом симвастатин добре переноситься, але іноді можуть виникати побічні реакції:
алергічні реакції та реакції з боку шкіри: шкірні висипання, свербіж, алопеція;
з боку травної системи: запори, нудота, метеоризм, диспепсія, біль у животі, діарея, блювання, панкреатит, зрідка – гепатит/жовтяниця;
з боку нервової системи: головний біль, парестезія, астенія, запаморочення, судоми, периферична нейропатія;
з боку опорно-рухового апарату: міалгія, рідко – міопатія, рабдоміоліз;
з боку системи крові: анемія;
інші: рідко – ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, ревматична поліміалгія, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, зростання ШОЕ, артрит, артралгія, кропив'янка, світлочутливість, жар, припливи крові до обличчя, задишка та нездужання.
Передозування. Відмічено декілька випадків передозування препаратами симвастатина (максимальна прийнята доза становила 450 мг). При цьому у хворих були відсутні специфічні симптоми і ускладнення. При передозуванні застосовували симптоматичне лікування.
Застосування в період вагітності або годування груддю. Симватин® протипоказаний в період вагітності або годування груддю.
Діти. Безпека та ефективність застосування препарату Симватин® у дітей не встановлені. На даний час препарат не рекомендується призначати дітям.
Особливості застосування. Симвастатин інколи може спричинювати міопатію, яка виявляється у вигляді м’язового болю, болючості або слабкості, що супроводжується зростанням креатинкінази (більше, ніж в 10 раз вище верхнього рівня норми). Інколи міопатія проявляється форми рабдоміолізу, з або без гострої ниркової недостатності, вторинної до мікроальбумінурії.
Терапія симвастатином може зумовити підвищення рівня печінкових ферментів або рівня трансаміназ у сироватці. У більшості випадків таке підвищення є незначним і не має суттєвого клінічного значення. Перед початком лікування, а потім – відповідно до клінічних показників всім пацієнтам рекомендується досліджувати функцію печінки. Пацієнти, яким дозу збільшують до 80 мг, підлягають додатковому обстеженню через 3 місяці. Особливу увагу слід приділяти тим хворим, у яких рівні трансaміназ сироватки підвищуються. У них проби слід негайно ж повторити, а в подальшому виконувати частіше. Якщо рівні трансaміназ мають схильність до підвищення, особливо якщо вони зростають понад трикратну верхню межу норми ВМН і є стійкими, прийом препарату слід припинити.
Оскільки Симватин® виводиться нирками у невеликій кількості, немає необхідності зміни дозування для хворих з помірно вираженою нирковою недостатністю.
При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв.), слід ретельно зважити доцільність призначення препарату у дозах, що перевищують 10 мг на добу. Якщо таке дозування вважається необхідним, слід призначати їх з обережністю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. На початку лікування та при підборі дози іноді можуть проявитися головний біль та запаморочення, тому необхідно утриматись від керування автомобілем та іншими механічними засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Симвастатин метаболізується CYP3A4, однак не має пригнічувальної активності по відношенню до цього ферменту; з огляду на це, прийом симвастатину не чинить впливу на концентрацію в плазмі лікарських засобів, що метаболізуються під дією CYP3A4. Потужні інгібітори CYP3A4 збільшують ризик міопатії за рахунок зниження швидкості елімінації симвастатину. До числа таких препаратів належать ітраконазол, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази, нефазодон і циклоспорин.
При одночасному прийомі з ритонавіром може підвищуватись концентрація симвастатину в сироватці.
Ризик міопатії також підвищується при застосуванні таких ліпідознижуючих препаратів, які не є потужними інгібіторами CYP3A4, але можуть викликати міопатію при монотерапії. Такими препаратами є гемфіброзил та інші фібрати, а також ліпідознижуючі дози (=>1 г/день) нікотинової кислоти (ніацину).
Аміодарон і верапаміл: ризик розвитку міопатії збільшується внаслідок супутнього прийому аміодарону чи верапамілу, однак інші блокатори кальцієвих каналів не чинять такої дії.
Сік грейпфрута містить один або більше компонентів, які пригнічують CYP3A4 і можуть підвищити вміст у плазмі препаратів, які метаболізуються CYP3A4. Ефект звичайного вживання соку (одна склянка 250 мл на день) є мінімальним (збільшення на 13 % активності інгібіторів HMG-CoA-редуктази, виходячи з вимірювання площі під кривою "концентрація-час") і не має клінічного значення. Однак дуже великі об'єми вживання соку (більше 1 літра в день) значно підвищують плазматичний рівень активності інгібіторів HMG-CoA-редуктази під час терапії симвастатином. У зв'язку з цим необхідно уникати вживання соку грейпфрута у великих об'ємах.
У пацієнтів, що приймають кумаринові антикоагулянти, протромбіновий час повинен визначатись перед початком лікування симвастатином і достатньо часто протягом початкового його періоду з метою переконання відсутності значних відхилень показника протромбінового часу. Як тільки цей показник стабілізується, протромбіновий час можна перевіряти з частотою, звичайно рекомендованою при лікуванні антикоагулянтами кумаринового ряду.
При зміні дози або відміні симвастатину слід повторити ту ж процедуру.
У хворих, які не приймають антикоагулянтів, лікування симвастатином не пов’язано з кровотечами або зміною протромбінового часу.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Симвастатин є засобом, що знижує рівень холестерину. Він є інгібітором гідрооксиметилглутарил-КоА-редуктази, ферменту, який бере участь у синтезі холестерину в печінці. Симвастатин знижує концентрацію загального холестерину в печінці, холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) і тригліцеридів у плазмі крові. При цьому знижується також концентрація холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), у той час як концентрація холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) помірно підвищується. Крім цього, симвастатин виявляє ряд інших позитивних ефектів, зокрема, покращує функцію ендотелію кровоносних судин; виявляє антиоксидантну дію, а також пригнічує проліферацію та міграцію клітин при атеросклеротичному процесі.
Фармакокінетика. Симвастатин у формі неактивного лактону відносно добре всмоктується в шлунково-кишковий тракт і перетворюється в печінці на активну терапевтичну форму. Під час першого проходження через печінку понад 79 % абсорбованого препарату затримується в ній і метаболізується. Препарат виводиться переважно з жовчю і з калом. Терапевтичний ефект розвивається протягом 2 тижнів, максимальний ефект спостерігають через 4 - 8 тижнів від початку терапії.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості
Таблетки овальної форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою, білого кольору, з рискою з одного боку та відбитком «Phl» з іншого.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 ºС.
Упаковка. По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери в картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. “Фарма Інтернешенал”, Йорданія.
Місцезнаходження. А.С. 334 Аль-Джубайха 11941 Амман, Йорданія.