Сірчана пробка - чому виникає і як усунути…

У перетинчасто-хрящовому відділі зовнішнього слухового ходу розташовані спеціальні сірчані залози, які виділяють маслянисту рідину (сірку), яка вкриває епідерміс зовнішнього слухового ходу тон­ким шаром, захищаючи його від дії зовнішніх чинників. Надлишок сірки внаслідок руху передньої стінки під час розмови або жування виділяється назовні.

Якщо сірка виділяється в надлишку, а консистенція її густіша, ніж у нормі, або порушується її виділення із зовнішнього слухового ходу, то утворюється сірчана пробка. Цьому сприяє порушення обміну речо­вин (холестеринемія), вузький та звивистий зовнішній слуховий хід, наявність у ньому екземи, потрапляння пилу тощо. Вода може сприяти потраплянню сірки в кістковий відділ зовнішнього слухового ходу. Під час чищення вуха сірку можна заштовхнути в глибину зовнішнього слухового ходу.

Інколи спостерігається приєднання до вушної сірки злущеного епідермісу, внаслідок чого утворюється епідермальна пробка.

Клініка. У більшості хворих скупчення сірки в зовнішньому слухо­вому ході не спричиняє неприємного відчуття, слух не порушується. Якщо у вухо потрапляє вода, пробка набрякає, герметично закриває зовнішній слуховий хід. Це призводить до глухоти за типом порушен­ня звукопровідної функції, шуму у вусі, аутофонії. Дуже рідко можуть бути запаморочення, головний біль, нудота, порушення серцевої діяль­ності. Це пов'язано з подразненням шкіри задньоверхнього відділу кісткової частини зовнішнього слухового ходу, який іннервується блу­каючим нервом. Під час отоскопії видно, що зовнішній слуховий хід закритий брунатно-бурою або майже чорною масою м'якої чи щільної консистенції. Епідермальні пробки мають сірий колір.

Лікування. Видалити пробку може лікар або середній медпрацівник шляхом промивання. У шприц Жане набирають 150—200 мл теплої води (37 °С). Під вухом хворий тримає лоток. Лікар лівою рукою відтя­гує вушну раковину хворого назад і догори, завдяки чому вирівнює зовнішній слуховий хід, а правою рукою уводить наконечник шприца в зовнішній слуховий хід під кутом 30 0 до його задньої або верхньої стінки. Струмінь води проходить між стінкою та пробкою і виштовхує останню назовні. Після промивання зовнішній слуховий хід висушу­ють ватою, намотаною на вушний зонд.

Якщо пробка суха, то перед промиванням її розм'якшують 3% розчи­ном перекису водню, 3% розчином натрію гідрокарбонату з гліцерином протягом 2—3 днів. Варто попередити хворого, що після вливання кра­пель вухо може тимчасово закласти і слух погіршиться. Перед промиван­ням вуха необхідно з'ясувати, чи не було у хворого раніше гноєтечі з вуха, тобто чи немає в нього сухої перфорації барабанної перетинки. Якщо на­явність гноєтечі в минулому підтвердиться, то оториноларинголог вида­ляє сірчану пробку сухим методом, використовуючи гачок.