І Н С Т Р У К Ц І Ядля медичного застосування препарату ТАКС-О-БІД (TAX-O-BID)
Загальна характеристика: міжнародна та хімічна назви: цефотаксим; -7[2-(2-аміно-4-тіазоліл) гліоксиламідо]-3-(гідроксиметил)-8-оксо-5-тіа-1-азабіцикло [4.2.0]окт-2-ен-2-карбоксилат 72(Z)-( О-метілоксим), ацетат (ефір); основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок від майже білого до блідо- жовтого кольору; склад:1 флакон містить цефотаксиму натрію стерильного в перерахунку на цефотаксим 250 мг або 500 мг, або 1000 мг.
Форма випуску. Порошок для розчину для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини та споріднені речовини. Код АТС J01D 01.
Фармакологічні властивості.Напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії відноситься до групи цефалоспоринів III генерації для парентерального застосування. За хімічною природою близький до цефалоспоринових антибіотиків першого та другого покоління, однак особливості структури забезпечують високу активність його щодо грам негативних бактерій, стійкість до дії продукованих ними бета-лактамаз. Фармакодинаміка. Препарат має бактерицидну дію за рахунок пригнічення синтезу клітинної стінки бактерій. Механізм дії обумовлений ацетилюванням мембранозв’язаних транспептидаз і порушенням перехресної зшивки пептидогліканів, необхідної для забезпечення міцності та ригідності клітинної стінки. Має широкий спектр протимікробної дії. Високоактивний щодо грам негативних мікро організмів, стійких до інших антибіотиків: чутливі (аеробні грам негативні бактерії)Acinetobacter spp., Citrobacter spp., Enterobacter spp., Escherichia coli, Haemophilus influenzae (включаючи ампіцилінстійкі штами), Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella spp.(включаючи Klebsiella pneumoniae), Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae (включаючи і до бета-лактамази позитивні і негативні штами),. Neisseria meningitidis, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris, Providencia stuartii, Providencia rettgeri, Proteus inconstant (група В), Salmonella spp. (включаючи Salmonella typhi), Serratia species, Serratia marcescens; Примітка: багато штамів вищезгаданих організмів, які у своєму роді є стійкими до інших антибіотиків, наприклад, до пеніциліні в, цефалоспоринів і аміноглікозидів, чутливі до цефотаксиму натрію. Цефотаксим натрію активний щодо деяких штамів Pseudomonas aerugіnosa; чутливі (аеробні грам позитивні бактерії) Enterococcus spp., Staphylococcus aureus (включаючи бета-лактамази позитивні і негативні штами; стафілококи, стійкі до метициліну/оксациліну також будуть стійкі до цефотаксиму натрію); Streptococcus agalactiae (стрептококи группы В), Staphylococcus epidermids, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичних стрептококів групи A), Streptococcus spp., Bifidobacterium spp.; Corynebacterium spp., Propionibacterium spp.; чутливі (анаеробні грам позитивні бактерії) Bacteroides spp.(включаючи Bacteroides fragilis), Clostridium spp. (виключення стійкі штами Clostridium difficile), Fusobacterium spp. (включаючи Fusobacterium nucleatum), Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Bifidobacterium spp., Veillonella spp., Eubacterium spp.; стійкі (аеробні грам позитивні бактерії)Listeria monocytogenes, Staphylococcus spp. (стафілококи, які стійкі до метициліну/оксациліну також будуть стійкими цефотаксиму натрію); стійкі (аеробні грам негативні бактерії)Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas cepacia; Stenotrophomonas maltophilia, Acinetobacter baumannii; стійкі (анаеробні грам позитивні бактерії) Clostridium difficile. Препарат неактивний відносно Chlamydia, грибів і вірусів. При ацетилуванні в організмі цефотаксим утворює головний метаболіт - дезацетилцефотаксим, який є більш мікро біологічно активним щодо аеробних грам позитивних бактерії, ніж цефазолін або цефокситин. Попередні результати вказують, що антибактеріальна активність цефотаксиму і дезацетилцефотаксиму в умовахin vitroдіє синергістично відносно цефотаксим чутливого Staphylococcus aureus і Enterobacterіaceae Фармакокінетика. Абсорбція.Після одноразового внутрішньом’язового введення 500 мг або 1 г цефотаксиму у здорових добровольців зумовлює пікову концентрацію у плазмі, яка виявляється через 30 хв і дорівнює приблизно 11,7 мкг/мл для дози 500 мг і 20,5 мкг/мл для дози 1 г. Період напів виведення цефотаксиму становить 1 год. Після внутрішньо венного введення 500 мг, 1 г і 2 г доз цефотаксиму пікова концентрація в плазмі становить відповідно 38,9; 101,7 і 214,4 мкг/мл період напів виведення цефотаксиму не змінний. При внутрішньо венному введенні багаторазових 1 г доз з інтервалом 6 год протягом 14 днів у пацієнтів з нормальною функцією нирок кумуляція цефотаксиму у плазмі крові та сечі не відбувається. Приблизно 60 % внутрішньо венної дози виводться із сечею в незміненому вигляді протягом 6 год, після чого подальша екскрекція з сечею не значна. Всмоктування.Максимальна концентрація в плазмі (С max) досягається відразу ж після внурішньовенной ін’єкції. Розподілення.У дорослих після одноразового внутрішньо венного введення 1 г дози Цефотаксиму максимальна концентрація в плазмі виявляється через 0,5 год і становить від 0,22 до 0,29 л/кг. Зв'язування з білками плазми крові становить 13 до 38 %. Цефотаксим легко проникає в рідини і тканини організму, але в центральну нервову систему, при відсутності запального процесу, проникає слабко. Досягає терапевтичних концентрацій у спинномозковій рідині, особливо при менінгіті. Високі концентрації цефотаксиму виявляються у мокротинні, бронхіальному секреті, перитонеальній, асцитичній рідині, нирках, жовчі, серці, кістках, слизовій оболонці, синусах. Цефотаксим легко проникає через плацентарний бар’єр, потрапляє у грудне молоко в незначній кількості. У проведених дослідженнях через 2-3 год після одноразового внутрішньо венного введення 1 г дози цефотаксиму мікробіологічна активність у молоці дорівнює 0,25 – 0,52 мкг/мл. Цефотаксим ацетилюється в організмі і утворює два неактивних метаболіта - дезацетилцефотаксимлактони (M2 і M3) і один активний — дезацетилцефотаксим. Метаболізм. Цефотаксим частково піддається метаболізму в печінці, причому один із метаболітів – дезацетилцефотаксим – має власну бактерицидну активність. Виведення.Період напів виведення цефотаксиму у здорових добровольців становить 1–1,2 год. Близько 90 % введеної дози препарату виводиться сечою: 40 – 60 % у незмінному вигляді: 20 % - у вигляді активних метаболітів. Частково виводиться з жовчю. У літніх пацієнтів.Період напів виведення цефотаксиму збільшується до 2,5 год у пацієнтів старше 80 років. У дорослих із порушенням функції нирок.Об’єм розподілення не змінюється, а період напів виведення не перевищує 2,5 год, навіть на останніх стадіях ниркової недостатності. У дітей, немовлят і недоношених.У дітей рівень цефотаксиму в плазмі і об’єм розподілення такіж які у дорослих, які застосовують таку ж дозу препарату в мг/кг. Період напів виведення цефотаксиму становить від 0,75 до 1,5 год. У доношених і недоношених немовлят рівень цефотаксиму в плазмі і об’єм розподілення такий, які у дітей. Середній період напів виведення цефотаксиму становить від 1,4 до 6,4 год.
Показання для застосування. Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до цефотаксиму мікро організмами, в тому числі: інфекції вуха, горла, носа. інфекції нижніх дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, плеврит, абсцес легенів; інфекції сечовивідних шляхів, нирок; менінгіти; септицемія, бактеріємія; ендокардит; гінекологічні інфекції; інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт); інфекції шкіри, м’яких тканин, кісток та суглобів; гостра неускладнена гонорея; хвороба Лайма (особливо при уражені центральної нервової системи). У хірургічній практиці - для зниження ризику пост операційних інфекцій, особливо при операціях на шлунково-кишковому тракті, урологічних та акушерсько-гінекологічних операціях.
Спосіб застосування та дози. ТАКС-О-БІД вводять внутрішньом'язово або внутрішньо венно. Максимальна добова доза складає 12 г. Тип інфекції та спосіб введення для дорослих, дітей (вага яких перевищує 50 кг) і дітей старше 12 років з нормальною функцією нирок наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Тип інфекції | Добова доза | Спосіб введення, інтервал між введенями | Життєво небезпечні інфекції | до 12 г | 2 г кожні 4 год внутрішньо венно (6 разів на добу) | При тяжких інфекціях (наприклад, септицемії) | 6 - 8 г | 2 г кожні 6 - 8 год внутрішньо венно (3-4 рази на добу) | При неускладненій інфекції середньої ступені тяжкості | 3 - 6 г | 1-2 г кожні 8 год внутрішньом’язово або внутрішньо венно (3 рази на добу) | Неускладнені інфекції | 2 г | 1 г кожні 12 год внутрішньом’язово або внутрішньо венно (2 рази на добу) | При ректальній гонореї у чоловіків | 1 г | 1 г (одноразова доза) внутрішньом’язово (1 раз на добу) | При ректальній гонореї у жінки | 0,5 г | 0,5 г (одноразова доза) внутрішньом’язово (1 раз на добу) | Гонорейний уретрит/ цервіцит у чоловіков і жінок | 0,5 г | 0,5 г (одноразова доза) внутрішньом’язово (1 раз на добу) |
З метою профілактики інфекцій перед хірургічною операцією звичайно вводять 1 г внутрішньом’язово або внутрішньо венно з початком операції, потім через 6 - 12 год після операції. При виконанні кесеревого розтину в момент накладання затисків на пуповину вводять 1 г внутрішньо венно, потім через 6 -12 год повторно вводять 1 г внутрішньом’язово або внутрішньо венно. Спосіб введення та інтервал для новонароджених, немовлят і дітей до 12 років наведені в таблиці 2. Таблиця 2 Вік | Спосіб введення, інтервал між введенями | 0-1 тиждень | 50 мг/кг/ дози кожні 12 год внутрішньо венно | 1-4 тиждень | 50 мг/кг/ дози кожні 8 год внутрішньо венно | 4 тижня - 12 років Маса тіла <50 кг
Маса тіла >50 кг | 50-180 мг/кг внутрішньом’язово або внутрішньо венно поділено на 4-6 доз* Звичайна доза для дорослих |
*Дітям віком до 2,5 років препарат внутрішньо’мязово не вводять. У випадках, коли інфекція викликана недостатньо чутливими штамами, тест на визначення чутливості до антибіотика - єдиний спосіб підтвердження ефективності цефотаксиму. Дозування для дорослих із порушеною функцією нирок. У випадках, коли рівень креатині ну менше 10 мл/хв, застосовується половина разової дози. Інтервал між введеннями залишається незмінним, відповідно добова доза буде також зменшена у два рази (див. табл..2). У випадках, коли кліренс креатині ну неможливо визначти, його можна розрахувати за рівнем креатині ну сироватки, використовуючи формулу Кокрофта для дорослих: Для чоловіків: ClCr (мл/хв) = вага (кг) х (140 - вік) /72 х креатинін (мг %) або ClCr (мл/хв) = вага (кг) х (140 - вік) /0,814 х креатинін (ммоль/л). Для жінок: ClCr (мл/хв) = 0,85 х показник у чоловіків Для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі: 1- 2 г на добу, залежно від тяжкості інфекції. У день діалізу цефотаксим вводиться після закінчення діалізу. Приготування розчину наведено в таблиці 3. Таблиця 3 Спосіб введення, доза | Об’єм розчину для розведення | Приблизний об’єм отриманого розчину | Приблизна концентрація | 250 мг (внутрішньо венно; внутрішньом’язово) | 2 мл | 2,2 мл | 115,0 мг/мл | 500 мг внутрішньом’язово | 2 мл | 2,2 мл | 230 мг/мл | 1 г внутрішньом’язово | 3 мл | 3,4 мл | 300 мг/мл | 500 мг внутрішньо венно | 10 мл | 10,2 мл | 50 мг/мл | 1 г внутрішньо венно | 10 мл | 10,4 мл | 95 мг/мл |
Речовина розчиняється повністю без будь-якого нерозподіленого залишку. При внутрішньом'язовому введені розчин вводять глибоко у сідничний м'яз. Ін'єкція розчину при введенні цефотаксиму через центральний венозний катетер повинна проводитися повільно протягом 3-5 хв через можливий розвиток загрозливих для життя аритмій. Спосіб та дозу визначають індивідуально в кожному конкретному випадку залежно від перебігу та локалізації інфекції.
Побічна дія.Після внутрішньом'язової або внутрішньо венної ін’єкції найбільш загальним побічними діями були місцеві реакції. Побічні дії наведені в таблиці 4. Таблиця 4. Побічні дії | Сфера дії | Місцеві реакції запалення у місцях ін’єкції: - біль; - затвердіння; - болючість |
4,3 % | Алергічні реакції: - висип на шкірі, свербіж; - гарячка, ацидоцитоз; - кропив’янка, анафілаксис | 2,4 % | З боку травного тракту: - коліт, діарея; - нудота, блювання | 1,4 % | З боку серцево-судинної системи: - у поодиноких випадках аритмія, після введення цефотаксиму через центральний венозний катетер | <1 % | Картини периферичної крові: - агранулоцит оз | <1 % | З боку сечовидільної системи: - моніліаз, вагініт | <1 % | З боку центральної нервової системи: - головна біль | <1 % | З боку гепатобіліарної системи: - підвищення активності ниркових ферметів АСТ, АЛТ, ЛДГ у сиворотці, лужній фосфатазі у сиворотці | <1 % | З боку нирок: - інтерстиціальний нефрит; - збільшення рівня креатині ну і сечовини | <1 % |
Протипоказання.Підвищена чутливість до препаратів групи цефалоспоринів та інших бета-лактамних антибіотиків.
Передозування.При застосуванні препарату у високих дозах існує ризик появи енцефалопатії. Специфічного антидоту не існує. Лікування симптоматичне.
Особливості застосування.Вагітність і лактація.Застосування ТАКС-О-БІД у період вагітності можливе лише в тих випадках, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У разі необхідності застосування в період лактації слід вирішити питання про припинення годування груддю. У пацієнтів з порушенням функції нирок, вказівками на коліт в анамнезі, а також у немовлят ТАКС-О-БІД застосовують під наглядом лікаря. У пацієнтів із підвищеною чутливістю до пеніциліні в можливі алергічні реакції на антибіотики групи цефалоспоринів. У період застосування препарату можлива позитивна пряма реакція Кумбса та псевдо позитивна реакція сечі на глюкозу. Варто бути уважним при одночасному застосуванні " петльових" діуретинів. Дітям віком до 2,5 років введення цефотаксиму внутрішньом’язово не показане.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.ТАКС-О-БІД, пригнічуючи кишкову флору, перешкоджає синтезу вітаміну К. Тому при одночасному застосуванні з препаратами, що знижують агрегацію тромбоцитів (не стероїдні протизапальні засоби, саліцилати, сульфінпіразон), збільшується ризик розвитку кровотеч. Із цієї ж причини при одночасному застосуванні з антикоагулянтами відзначається посилення антикоагулянтної дії. Посилює нефро токсичність аміноглікозидів. Пробенецид уповільнює виведення препарату ТАКС-О-БІД через зниження канальцевої секреції останнього. Не сумісний в одному шприці з аміноглікозидами.
Умови та термін зберігання.Зберігати при температурі не вище 250С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки. Після розчинення препарату у стерильній воді для внутрішньом'язових ін’єкцій розчин зберігає свою активність до 12 год при температурі не вище 250С або до 7 діб при температурі не вище 50С; розчин для внутрішньо вених ін’єкцій зберігає свою активність до 24 год при температурі не вище 250С або 7 діб при температурі не вище 50С; Умови відпуску.За рецептом.
Упаковка.По 250 мг, 500 мг, 1000 мг препарату у флаконі на 10 мл із прозорого скла. По 1 флакону в картонній коробці.
Виробник.Орхід Хелтхкер (відділення Орхід Кемікалз Хелтхкер енд Фармасютикалз Лімітед).
Адреса. 911, GIDS, Makarpura, Vadodara 390010, GUJARAT, Індія.
|