Понеділок, 2017-12-11, 6:17 PM
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Медична скарбниця
Головна » 2014 » Жовтень » 20 » Таксолік
12:50 PM
Таксолік

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТАКСОЛІК

(TAXOLIK)

 

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: доцетаксел; (2R, 3S)-N-карбокси-3-фенілізосерино N-tert-бутиловий ефір 13-ефір з 5β-20-епокси-1,2α, 4,7β, 10β, 13α-гексагідрокситакс-11-ен-9-один 4-ацетат-2-бензоат, тригідрат;

основні фізико-хімічні властивості: концентрат - прозорий маслянистий розчин від жовтого до жовто-коричневого кольору;

розчинник - прозорий безбарвний розчин;

склад: 1 мл концентрату містить 40 мг безводного доцетакселу;

допоміжні речовини: полісорбат 80;

склад розчинника: 1 мл розчинника містить 120 мг спирту етилового.

 

Форма випуску. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Протипухлинні засоби. Код АТС L01C D02.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Доцетаксел - протипухлинний препарат, який посилює утворення стабільних мікротрубочок із тубуліну i пригнічує їхній розпад, що спричиняє виражене зниження концентрації вільного тубуліну. Зв'язування доцетакселу з мікротрубочками не впливає на кількість протофіламентів. Доцетаксел in vitro руйнує мікротубулярну сітку у клітинах, яка необхідна для життєво важливих мітотичних i інтерфазових клітинних функцій. Препарат чинить цитотоксичну дію in vitro на pізні пухлинні клітинні лінії у мишей i людини i свіжовиділені пухлинні клітини у людини. Доцетаксел тривалий час зберігається у клітинах у високих концентраціях. Kpiм того, доцетаксел виявляється активним щодо деяких клітин, продукуючих у надлишковій кількості р-глікопротеїн, що кодується геном множинної стійкосткі.

Фармакокінетика. Після введення препарату у дозі 100 мг/м2 шляхом годинної інфузії максимальна концентрація у плазмі становить в середньому 3,7 мкг/мл, a AUC – 4,6 годмкг/мл. Загальний кліренс i об'єм розподілу у рівноважному стані дорівнюють 21 л/год/м2 i 113 л відповідно. Міжіндивідуальна варіабельність загального кліренсу становить близько 50 %. Доцетаксел більш ніж на 95 % зв'язується з білками плазми. Майже 6 % введеної дози виводиться з сечею, 75 % - з калом, головним чином, у вигляді метаболітів, незначна частина- у незміненому вигляді.

Фармакокінетика доцетакселу не залежить від віку i статі пацієнта. У невеликої кількості хворих з ознаками легко вираженого порушення функції печінки загальний кліренс знижений у порівнянні із середнім показником.

 

Показання до застосування. Операбельний вузловий рак молочної залози (препарат призначають для ад'ювантної тepaпії у комбінації з доксорубіцином i циклoфocфaмiдoм). Місцевопрогресуючий або метастазуючий рак молочної залози. Препарат застосовують у вигляді монотерапії після невдалої хіміотерапії або у складі комбінованої терапії з доксорубіцином у хворих, які раніше не отримували хіміотерапію, або у комбінації з капецитабіном після невдалої хіміотерапії, до якої входив антрациклін. Місцевопрогресуючий або метастазуючий недрібноклітинний рак легенів при неефективній попередній хіміотерапії або у комбінації з цисплатином у пацієнтів, які paніше не отримували хіміотерапію. Метастатична карцинома яєчників при неефективному лікуванні препаратами 1-го ряду або іншій хіміотерапії, а також при андрогеннезалежному (рефрактерному до гормональної терапії) метастатичному раку передміхурової залози (застосовують у складі комбінованої терапії з преднізоном або преднізолоном).

 

Cпосіб застосування та дози.

Монотерапія.

Рак молочної залози: Таксолік призначають в дозі 100 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 1 год з інтервалом 3 тижні.

Недрібкоклітинний рак легенів: Таксолік призначають в дозі 75 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 год кожні 3 тижні.

Метастатична карцинома яєчників: Таксолік призначають у дозі 100 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 год з інтервалом 3 тижні.

Комбінована терапія.

Рак молочної залози:

- у комбінації з доксорубіцином (у дозі 50 мг/м2) Таксолік призначають у дозі 75 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 1 год з інтервалом 3 тижні як терапію першого ряду;

- Таксолік призначають в дозі 75 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 1 год з інтервалом 3 тижні в комбінації з капецитабіном в дозі 1250 мг/м2 2 рази на добу (протягом 30 хв після їжі) протягом 2 тижнів з подальшою перервою на 1 тиждень. Для розрахунку дози капецитабіну слід ознайомитись з інструкцією для медичного застосування;

- при ад'ювантному лікуванні операбельного раку молочної залози з позитивними вузлами рекомендована доза Таксолік становить 75 мг/м2 шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 год після застосування доксорубіцину (у дозі 50 мг/м2) i циклофосфаміду (у дозі 500 мг/м2) кожні 3 тижні протягом 6 циклів.

Недрібкоклітинний рак легенів: доцетаксел призначають в дозі 75 мг/м2 одразу ж після введення цисплатину (в дозі 75 мг/м2) протягом 30-60 хв. Для лікування після попередньої неефективної хіміотерапії препаратами платини призначають у разовій дозі 75 мг/м2. Андрогеннезалежний метастатичний рак передміхурової залози: призначають у комбінації з преднізоном або преднізолоном у дозі 5 мг внутрішньо 2 рази на добу, щодобово. Таксолік призначають у дозі 75 мг/м2 шляхом внутрішьовенної інфузії протягом 1 год з інтервалом 3 тижні.

Застереження i запобіжні заходи. Премедикація проводиться (за відсутності протипоказань) кортикостероїдом внутрішньо, наприклад, дексаметазоном, у дозі 16 мг/добу (по 8 мг два рази на добу), протягом 3-5 днів, починаючи за 1 день до введения доцетакселу, що дозволяє знизити частоту i вираженість затримки рідини, а також тяжкість реакцій гіперчутливості.

При лікуванні раку передміхурової залози, з огляду на супутнє застосування преднізону або преднізолону, рекомендована схема премедикації полягає в пероральному застосуванні дексаметазону в дозі 8 мг за 12 год, 3 год, 1 год до інфузії доцетакселу.

Корекція дози під час лікування. Доцетаксел слід вводити при кількості нейтрофілів > 1500/мм3. Хворим, у яких відзначалися нейтропенія з гарячкою, зниження кількості нейтрофілів < 500/мм3 протягом i більше тижня, тяжкі чи кумулятивні шкірні реакції або тяжка периферична нейропатія під час терапії доцетакселом, дозу цього препарату слід знизити зі 100 до 75 мг/м2. Якщо подібні ускладнення виникають i при застосуванні доцетакселу у дозі 75 мг/м2, то дозу слід знизити до 55 мг/м2 або припинити лікування.

Хворим, які застосовували первинну дозу Таксоліку 75 мг/м2 в комбінації з цисплатином, i в яких кількість тромбоцитів протягом курсів хіміотерапії була менше ніж 25 000/мм3, а також хворим, у яких в анамнезі є вказівки на фебрильну нейтропенію, хворим з тяжкими проявами  негематологічної токсичності доза доцетакселу протягом наступних курсів має бути знижена до 65 мг/м2. Якщо після зниження дози до 60 мг/м2 побічні ефекти виникнуть знову, лікування слід припинити.

Пацієнти, що отримують ад'ювантну терапію з приводу раку молочної залози, які страждають на фебрильну нейтропенію, у вcix наступних циклах лікування повинні отримувати Г-КСФ (гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор). Пацієнти, у яких це явище не минає, повинні продовжувати застосування Г-КСФ i зменшити дозу Таксоліку до 60 мг/м2.

У комбінації з капецитабіном:

-     для зміни дози капецитабіну дивіться інструкцію для медичного застосування для капецитабіну;

-     у пацієнтів з першими проявами токсичності 2-го ступеня, які зберігаються на момент наступного введения Таксоліку/капецитабіну, слід відкласти лікування до зменшення симптомів токсичності до ступеня 0-1, після чого відновити призначення в дозі, яка становить 100 % від рекомендованої;

-     у пацієнтів з наступними проявами токсичності 2-го ступеня або першими проявами токсичності 3-го ступеня у будь-який момент під час циклу лікування, слід відкласти
лікування до зменшення симптомів токсичності до ступеня 0-1, потім відновити лікування Таксоліком у дозі 55 мг/м2;

-     при будь-яких подальших проявах токсичності або проявах токсичності 4-го ступеня слід припинити застосування Таксоліку.

Усім хворим, які застосовують Таксолік, необхідно 1 раз у 3-4 дні проводити розгорнутий клінічний аналіз крові. Наступну інфузію Таксоліку здійснюють лише при відновленні кількості нейтрофільних гранулоцитів до рівня 1500/мм3.

Ocoбливі групи хворих.

Xвоpi з порушеною функцією печінки. У хворих з підвищеним рівнем трансаміназ (АЛТ i/чи ACT) у 1,5 раза більше норми (відносно верхньої межі норми) чи лужної фосфатази в 2,5 раза більше норми рекомендована доза доцетакселу становить 75 мг/м2. Для хворих з підвищеним рівнем білірубіну i/чи підвищеною активністю АЛТ i ACT (у 3,5 раза більше норми) одночасно з підвищенням рівня лужної фосфатази (у 6 разів вище норми) немає рекомендацій щодо застосування препарату, тому доцетаксел можна застосовувати лише за суворими показаннями.

Діти. Безпека й ефективність застосування доцетакселу у дітей вивчені недостатньо.

Люди літнього віку. Немає спеціальних інструкцій щодо застосування доцетакселу у людей літнього віку.

Рекомендації з техніки безпеки. Таксолік є протипухлинним препаратом, тому як i при застосуванні інших потенційно токсичних речовин, необхідно дотримуватись обережності при його застосуванні i приготуванні розчинів. Рекомендується користуватися рукавичками. Якщо концентрат, попередньо змішаний розчин або розчин для інфузій Таксоліку потрапляє на шкіру, її слід негайно ретельно вимити водою з милом. При потраплянні концентрату, попередньо змішаного розчину чи розчину для інфузій Таксоліку на слизові оболонки їх слід негайно ретельно промити водою.

Приготування розчину для внутрішньовенного введення.

Виймітъ необхідну кількість коробок з Таксоліком iз холодильника i дайте постояти 5 хв при кімнатній температурі. Асептично наберіть через голку у шприц весь вміст флакона з розчинником Таксоліку. Уведітъ весь розчинник у флакон з Таксоліком. Виймітъ шприц iз голкою i перемішуйте одержану cyміш розчинника i концентрату, перевертаючи флакон, протягом 15 с. Залишіть флакон iз попередньо змішаним розчином на 5 хв при кімнатній температурі, а потім перевірте гомогенність i прозорість розчину (наявність піни навіть через 5 хв є нормою внаслідок того, що до складу препарату входить полісорбат 80). Попередньо змішаний розчин містить доцетаксел 10 мг/мл, i стабільний протягом 8 год при зберіганні його у холодильнику від 2°С до 8°С або при кімнатній температурі.

Приготування розчину для інфузій.

Для приготування необхідної дози може знадобитися більше одного флакона з попередньо змішаним розчином. З урахуванням необхідної хворому дози, вираженої у мг, асептично наберіть у градуйований шприц через голку попередньо змішаний розчин, що містить доцетаксел 10 мг/мл, з необхідної кількості флаконів iз попередньо змішаним розчином. Наприклад, для одержання 140 мг Таксоліку потрібно 14 мл попередньо змішаного розчину препарату.

Введіть необхідний об'єм попередньо змішаного розчину у мішок для інфузій на 250 мл або флакон, що містять 5 % розчин глюкози чи 0,9 % розчин натрію хлориду. Якщо необхідна доза Таксоліку перевищує 200 мг, то слід використовувати більший об'єм рідини для інфузій, щоб концентрація Таксоліку не була вище 0,74 мг/мл. Перемішайте вміст мішка чи флакона для інфузії круговими рухами.

Розчин Таксоліку для інфузій слід вводити асептично внутрішньовенно якнайшвидше після приготування; інфузію проводять протягом 1 год при кімнатній температурі i звичайному освітленні.

Попередньо змішаний розчин Таксоліку i розчин для інфузії як i будь-які інші препарати для парентерального застосування, необхідно оглядати перед введенням; при наявності осаду - розчин слід знищити.

Ліквідація відходів. Усі матеріали, використані при розведенні i введенні препарату, слід ліквідувати відповідно до стандартних процедур.

 

Побічна дія. Можливі побічні ефекти з боку різних систем:

Гематологічні реакції. Найчастішим побічним ефектом доцетакселу (у хворих, які не одержували гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор) може бути зворотня некумулятивна нейтропенія. Число нейтрофілів знижується до крайніх значень у середньому протягом 7 днів, а медіана тривалості збереження вираженої нейтропенії (< 500/мм3) також становить 7 днів. Іноді нейтропенія (< 500/мм3) супроводжується гарячкою та тяжкою інфекцією (включаючи сепсис i пневмонію). Можлива тромбоцитопенія (< 100 000/мм3). У поодиноких випадках спостерігаються кровотечі, пов'язані з вираженою тромбоцитопенією (< 50 000/мм3). Анемія (< 11 г/дл). Відмічалося пригнічення функції кісткового мозку. Зареєстровані випадки дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, що дуже часто супроводжувалося поліорганною недостатністю.

Реакції гіперчутливості. Можуть спостерігатися легкі чи помірні реакції гіперчутливості, які виникають протягом декількох хвилин після початку інфузії доцетакселу. Найчастіше спостерігаються припливи, висипи у поєднанні зi свербежем або без нього, стиснення у грудях, біль у спині, задишка i медикаментозна гарячка чи озноб. Іноді зустрічаються тяжкі реакції, що характеризуються гіпотензією i/чи бронхоспазмом або генералізованим висипом/еритемою. Можливий анафілактичний шок. Вони зникають після припинення інфузії i призначення адекватної терапії.

Шкірні реакції. Спостерігаються оборотні шкірні реакції, які зазвичай розцінюються як легкі чи помірно виражені. Шкірні реакції характеризуються висипом, включаючи обмежену еритему, переважно ступнів i долоней, а також рук, обличчя i грудей, i часто супроводжуються свербежем. Висипи звичайно з'являються протягом тижня після інфузії доцетакселу, зникають до наступної інфузії i не спричиняють серйозних наслідків. Рідше зустрічаються виражені реакції, такі як висип iз подальшою десквамацією шкіри, що іноді змушує переривати чи припиняти терапію доцетакселом. Можливі випадки шкірного червоного вовчаку та бульозних уражень шкіри (мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз). Іноді спостерігаються зміни нігтів, які характеризуються гипо- чи гіперпігментацією й іноді болем i оніхолізом.

Затримка рідини. Відзначається затримка рідини. Описані випадки периферичних набряків i рідше - плеврального i перикардіального випоту, асциту, сльозотечі у поєднанні з кон'юнктивітом (чи без нього), збільшення маси тіла. Периферичні набряки спочатку з'являються на нижніх кінцівках, а потім можуть стати генералізованими, призводячи до збільшення маси тіла на 3 кг i більше. Частота i вираженість затримки рідини збільшуються при повторному введенні препарату (кумуляція). Помірна чи виражена затримка рідини при проведенні премедикації виникає пізніше (середня кумулятивна доза доцетакселу 745,6 мг/м2), ніж у хворих, яким премедикація не проводиться (середня кумулятивна доза доцетакселу 489,7 мг/м2), однак у деяких випадках вона виникає під час перших курсів терапії. Затримка рідини не супроводжується гострими епізодами олігурії чи гіпотензії. У поодиноких випадках затримка рідини поєднується з дегідратацією.

Реакції з боку шлунково-кишкового тракту. Можуть спостерігатися шлунково-кишкові порушення, такі як нудота, блювання, діарея i біль у животі, анорексія, порушення смаку, рідко - шлунково-кишкова кровотеча. Можливі гастроінтестинальні перфорації, ішемічний коліт, нейтропенічний ентероколіт, ілеус та кишкова непрохідність.

Порушення з боку органу зору: зареєстровано дуже поодинокі випадки тимчасового порушення зору (спалахи світла, світлові плями, скотома). Реакції з'являлися під час інфузії i носили оборотний характер. Дуже рідко повідомлялося про випадки посиленого сльозовиділення, у тому числі з кон'юнктивітом.

Порушення з боку органу слуху: зареєстровані поодинокі випадки зниження слуху та/чи втрати слуху.

Порушення з боку органів дихання: зареєстровані поодинокі випадки гострого респіраторного дистрес-синдрому, інтерстиціальної пневмонії та фіброзу легень. При одночасній променевій терапії можливий радіаційний пневмоніт.

Неврологічні реакції. Можуть спостерігатися нейросенсорні порушення, нейромоторні порушення (у тому числі й тяжкі форми) характеризуються, головним чином, слабкістю. У хворих з метастазуючим раком легенів може спостерігатися виражена периферична нейропатія, що потребує корекції доз Таксоліку. Якщо нейросенсорні порушення не зникнуть, препарат слід відмінити. Рідко протягом інфузії препарату можуть виникати судомні напади або минуща втрата свідомості.

При застосуванні Таксоліку у комбінації з преднізоном або преднізолоном дуже поширеним побічним явищем є відчуття втоми. У комбінації з капецитабіном можуть спостерігатися парестезії, запаморочення, головний біль, периферичні нейропатії, астенія, слабкість, втома, сонливість, біль.

Серцево-судинні реакції. Спостерігається артеріальна гіпотензія, порушення ритму, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність. Зареєстровані окремі випадки виникнення інфаркту міокарда, поодинокі випадки венозних тромбоемболій.

При застосуванні Таксоліку у комбінації з капецитабіном можуть спостерігатися набряки нижніх кінцівок.

При комбінації препарату з преднізоном або преднізолоном може спостерігатися дисфункція лівого шлуночка серця.

Місцеві реакції. Місцеві реакції в області введення препарату є легко вираженими i включають гіперпігментацію, запалення, почервоніння i сухість шкіри, флебіт, набрякання вен.

Печінкові реакції. Сироваткові рівні ACT, АЛТ, білірубіну i лужної фосфатази іноді підвищуються. Зареєстровані випадки гепатиту, іноді з летальним кінцем, насамперед у пацієнтів iз захворюванням печінки в анамнезі.

Інші реакції. Алопеція спостерігається у більшості хворих i може бути оборотною; волосяний покрив відновлюється у середньому протягом 22 тижнів після первинної втрати волосся. Відзначається астенія, артралгії i міалгії; задишка, яка часто пов'язана з реакціями гіперчутливості, респіраторними інфекціями i пухлинним ураженням легенів.

Генералізований чи обмежений біль та біль у грудях без будь-яких ознак ураження серця чи легенів. Зареєстровані поодинокі випадки розвитку гострої мієлоїдної лейкемії та синдрому мієлодисплазії, зумовлені доцетакселом, який застосовується у комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами та/чи променевою терапією.

 

Протипоказання. Таксолік протипоказаний хворим, у яких в анамнезі спостерігалися тяжкі реакції гіперчутливості на препарат чи полісорбат 80. Таксолік не слід застосовувати хворим з початковим числом нейтрофілів < 1500/мм3. Таксолік не слід застосовувати вагітним i жінкам, які годують груддю. Таксолік не слід застосовувати хворим з вираженим порушенням функції печінки.

 

Передозування. У paзі передозування хворого слід госпіталізувати у спеціалізоване відділення i ретельно контролювати функцію життєво важливих органів. Антидот доцетакселу, який можна було б використати у paзі його передозування, невідомий. Основні очікувані прояви передозування включають пригнічення кісткового мозку, периферичну нейропатію i запалення слизових оболонок. Призначають гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор та симптоматичну терапію.

 

Особливості застосування.

Вагітність i годування груддю. Інформації про застосування доцетакселу у вагітних жінок немає. Як i інші цитотоксичні засоби, доцетаксел чинить шкідливу дію на плід у paзi його призначення вагітним жінкам. У зв'язку з цим доцетаксел не слід застосовувати у період вагітності. При лікуванні доцетакселом жінкам репродуктивного віку слід запобігати вагітності, а у paзi зачаття негайно повідомити про це лікарю. Доцетаксел є ліпофільною речовиною, однак невідомо, чи виводиться він з грудним молоком. З огляду на можливість появи небажаних реакцій у немовляти, під час лікування доцетакселом жінкам необхідно припинити годування груддю.

Гематологічні реакції. Найчастішим побічним ефектом доцетакселу є нейтропенія. Зниження числа нейтрофілів до крайніх значень відзначалося у середньому через 7 днів, однак цей інтервал може бути коротшим у хворих, які отримували інтенсивне попереднє лікування. Всім хворим, які застосовують препарат, необхідно часто робити розгорнутий аналіз крові. Повторно доцетаксел слід вводити при підвищенні числа нейтрофілів ≥ 1500/мм3 (див. «Cпociб застосування та дози»).

При розвитку вираженої нейтропенії (< 500/мм3 протягом 7 днів i більш) під час курсу терапії Таксоліком рекомендується знизити дозу препарату при наступних курсах або застосовувати адекватні симптоматичні засоби.

Реакції гіперчутливості. За хворими необхідно ретельно спостерігати з метою виявлення реакції гіперчутливості, особливо під час першої i другої інфузії. Реакції гіперчутливості можуть розвинутися протягом декількох хвилин після початку інфузії доцетакселу, тому слід мати необхідні засоби для усунення гіпотензії i бронхоспазму. Легкі реакції гіперчутливості, такі як припливи чи обмежені шкірні реакції, не вимагають припинення терапії. Однак з появою тяжких реакцій, таких як виражена гіпотензія, бронхоспазм i/чи генералізований висип/еритема необхідно негайно припинити введення Таксоліку i призначити адекватну терапію. При розвитку тяжких реакцій гіперчутливості повторно Таксолік вводити не слід.

Шкірні реакції. Спостерігається обмежена еритема шкіри кінцівок (долонь i ступнів) з набряком i подальшою десквамацією. Виражені реакції, такі як висип з десквамацією шкіри, що змушують переривати чи припиняти лікування доцетакселом, спостерігаються рідко.

Затримка piдини. За відсутності протипоказань премедикація кортикостероїдами внутрішньо - переважно дексаметазоном у дозі 16 мг/добу (по 8 мг два рази на добу), протягом 3-5 днів, починаючи за 1 день до введения Таксоліку, - дає змогу знизити частоту i вираженість затримки рідини, а також тяжкість реакції гіперчутливості. За хворими з вираженою затримкою рідини (плевральний чи перикардіальний випіт, асцит) необхідно пильно спостерігати.

Нервова система. При розвитку тяжкої периферичної нейропатії необхідне зниження дози. Застосовувати Таксолік слід лише в спеціалізованих відділеннях, що займаються цитотоксичною хіміотерапією; проводити терапію необхідно під контролем кваліфікованого онколога.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У клінічних дослідженнях взаємодія доцетакселу з іншими препаратами не вивчалася. Дослідження in vitro показали, що біотрансформація препарату може змінитися при одночасному застосуванні речовин, які індукують або інгібують цитохром Р450, або таких, що метаболізуються під впливом цього ферменту, як наприклад, циклоспорин, терфенадин, кетоконазол, еритроміцин i тролеандоміцин. У зв'язку з цим необхідно дотримуватись обережності при одночасному призначенні подібних препаратів, з огляду на потенційну можливість вираженої взаємодії. Кліренс доцетакселу в комбінації з цисплатином або карбоплатином не відрізнявся від такого при монотерапії. Фармакокінетичний профіль цисплатину, що застосовується протягом короткого курсу після інфузії Таксоліку, не відрізняється від такого при застосуванні цисплатину у монотерапії. Доцетаксел значною мірою зв'язується з білками (> 95 %). Хоча можлива взаємодія доцетакселу з іншими препаратами in vivo не вивчалася, однак in vitro інші лікарські речовини, що тісно зв'язуються з білками, такі як еритроміцин, дифенгідрамін, пропранолол, пропафенон, фенітоїн, саліцилат, сульфаметоксазол i натрію вальпроат, не впливають на зв'язування з білками доцетакселу. Крім того, дексаметазон не впливав на зв'язування з протеїнами доцетакселу. Доцетаксел не впливає на зв'язування дигітоксину.

При застосуванні комбінації доксорубіцину i доцетакселу кліренс доцетакселу збільшувався. Обмежені дані дають змогу припустити взаємодію між доцетакселом i карбоплатином. При комбінації з доцетакселом кліренс карбоплатину був приблизно на 50 % більшим за величини, про які раніше повідомляли щодо монотерапії- карбоплатином.

Статистично значущих ефектів преднізону на фармакокінетику доцетакселу не спостерігалося.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі від 2°С до 8°С. Термін придатності - 18 місяців. Зберігати в недоступному для дітей місці!

 

Умови відпуску. За рецептом.

 

Упаковка. Таксолік концентрат по 20 мг або по 80 мг або 120 мг у флаконах, розчинник по 1,83 мл або 7,33 мл або 9,0 мл у флаконах, відповідно. По 1 флакону з препаратом та 1 флакону з розчинником у коробці з картону.

 

Виробник. ЗАТ «Біолік».

 

Адреса. 61070, Україна, м. Харків, Помірки.

Переглядів: 220 | Додав: GAL | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz