Вівторок, 2017-11-21, 5:21 AM
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Медична скарбниця
Головна » 2014 » Жовтень » 28 » Таміфлю (порошок)
9:54 PM
Таміфлю (порошок)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТАМІФЛЮ

(TAMIFLU)

 

Склад:

діюча речовина: 1 г порошку містить озельтамівіру 30 мг   (у вигляді озельтамівіру фосфату 39,4 мг);

1 мл готової суспензії містить 12 мг озельтамавіру;

допоміжні речовини: сорбіт (Е 420), титану діоксид (Е 171), натрію бензоат (Е 211), ксантанова камедь, мононатрію цитрат, натрію сахарин, Пермасил 11900-31 Тутті Фрутті (добавки смакові).

 

Лікарська форма. Порошок для оральної суспензії. 

 

Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування.                            Код АТС J05A H02.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування грипу

У дорослих та дітей старше 1 року, у яких наявні симптоми, характерні для грипу, під час циркуляції вірусу грипу. Ефективність препарату продемонстрована на початку лікування протягом двох днів після появи симптомів. Дане показання базується на клінічних дослідженнях грипу з переважним розповсюдженням грипу типу А.

Лікування дітей віком 6-12 місяців під час пандемії грипу.

Профілактика грипу:

– профілактика грипу у дорослих та дітей старше 1 року після контакту з особою з клінічно діагностованим грипом під час циркуляції вірусу грипу;

– відповідне застосування Таміфлю з метою профілактики грипу необхідно визначати в кожному конкретному випадку, враховуючи обставини та зважаючи на групу пацієнтів, якій потрібен захист. У виняткових ситуаціях (наприклад, у разі розбіжностей між циркулюючим вірусом грипу та вірусом грипу, проти якого проводилась вакцинація, та під час пандемії) сезонна профілактика може проводитись у дітей старше 1 року.

Застосування Таміфлю не замінює вакцинацію проти грипу.

Застосування противірусних засобів для лікування та профілактики грипу має базуватися на офіційних рекомендаціях. Рішення про застосування противірусних засобів для лікування та профілактики слід приймати з урахуванням характеристик циркулюючих вірусів грипу та впливу захворювання в різних географічних регіонах та групою пацієнтів.

Базуючись на обмежених фармакокінетичних даних та даних з безпеки, Таміфлю можна застосовувати дітям віком від 6 до 12 місяців для лікування протягом пандемії грипу. Для того, щоб впевнитись у потенційній користі від застосування Таміфлю дітям віком від 6 до               12 місяців, лікарю необхідно прийняти до уваги патогенність циркуюючого штаму та стан дитини.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до озельтамівіру фосфату або до будь-якого компонента препарату.

Спосіб застосування та дози.

Таміфлю можна приймати під час їжі або незалежно від її прийому. У деяких пацієнтів переносимість препарату поліпшується, якщо його приймають під час їжі.

Стандартний режим дозування

Лікування

Лікування слід розпочинати у перший або другий день появи симптомів грипу.

Дорослі та підлітки старше 13 років.

Рекомендований режим дозування Таміфлю – по 75 мг озельтамівіру 2 рази на добу перорально протягом 5 днів.

Збільшення дози більш ніж 150 мг/добу не призводить до посилення ефекту.

Рекомендовані дози Таміфлю суспензії для дітей старше 1 року:

Маса тіла

Доза, рекомендована для прийому протягом 5 днів

≤ 15 кг

30 мг двічі на добу

> 15-23 кг

45 мг двічі на добу

> 23-40 кг

60 мг двічі на добу

> 40 кг

75 мг двічі на добу

В упаковці препарату наявний дозуючий шприц з позначками 30 мг, 45 мг та 60 мг для дітей віком ≥1 року.

Рекомендовані дози Таміфлю суспензії для дітей віком 6-12 місяців

На основі наявних на сьогодні обмежених фармакокінетичних даних, дозування 3 мг/кг двічі на день дітям віком 6-12 місяців забезпечує експозицію у плазмі активного метаболіту у плазмі у більшості пацієнтів у порівнянні з такою, продемонстроваою як клінічно ефективна для дітей старшого віку та для дорослих.

Рекомендована доза для лікування дітей віком 6-12 місяців становить 3 мг/кг двічі на день протягом 5 днів.

Профілактика

Рекомендована доза Таміфлю для профілактики грипу після контакту з хворим на грип – по      75 мг 1 раз на добу перорально протягом 10 днів. Прийом препарату слід розпочинати не пізніше ніж у перші 2 дні після контакту.

Рекомендована доза для профілактики під час сезонної епідемії грипу – по 75 мг 1 раз на добу; показана ефективність та безпека препарату при прийомі його протягом 6 тижнів. Профілактична дія триває стільки, скільки триває прийом препарату.

Рекомендовані дози Таміфлю суспензії для дітей старше 1 року:

Маса тіла

Доза, рекомендована для прийому протягом 5 днів

≤ 15 кг

30 мг один раз на добу

> 15-23 кг

45 мг один раз на добу

> 23-40 кг

60 мг один раз на добу

> 40 кг

75 мг один раз на добу

Застосування

Приготування суспензії

  1. Струсіть кілька разів закритий флакон для розпушування порошку.
  2. Відміряйте 52 мл води. Для цього використайте мірну скляночку і заповніть його до потрібного рівня.
  3. Додайте всю воду (52 мл) до флакона з порошком і струшуйте закритий флакон протягом приблизно 15 секунд.
  4. Зніміть захисну кришечку і втисніть адаптер у горловину флакона.
  5. Щільно закрийте флакон захисною кришечкою. Це забезпечить правильне положення адаптера у флаконі і захистить від розкриття флакона дитиною.

 

Рекомендовано позначати дату приготування суспензії на ярлику флакона

Шприц для дозування суспензії марковано для дози 30 мг, 45 мг та 60 мг. 

 

Перед застосуванням суспензію Таміфлю потрібно обов’язково струшувати!

 

Кришка

 

поршень

 

60 мг

 

45 мг

 

30 мг

 

наконечник

 

 

 

Адаптер пляшечки

 

                                                                                                 

                                     Мірна склянка

            Рис 1                                         Рис 2                                Рис 3

  1. Добре струсіть закритий флакон перед застосуванням Таміфлю суспензії для перорального затосування.
  2. Візьміть дозуючий шприц, втисніть поршень повністю до наконечника дозуючого шприца. 
  3. Зніміть кришку з флакона.
  4. Приєднайте наконечник дозуючого шприца до адаптера флакона.
  5. Поверніть флакон догори дном (разом зі з’єднаним з ним дозуючим шприцом)               (див мал. 3).
  6. Повільно відтягніть поршень до позначки, яка показує необхідну дозу.
  7. Переверніть флакон донизу дном (разом із дозуючим шприцом).
  8. Повільно роз’єднайте дозуючий шприц з флаконом.
  9. Витисніть суспензію прямо у ротову порожнину, для цього натисніть на поршень дозуючого шприца. Проковтніть суспензію.
  10. Одразу після використання розберіть дозуючий шприц на дві частини і промийте їх під проточною водою.

 

Дозування в особливих випадках

Хворі з ураженням нирок

Корекція дози Таміфлю необхідна пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю. 

Лікування грипу:

Кліренс креатиніну

Рекомендована доза для лікування

> 30 мл/хв

75 мг двічі на день

від > 10 до ≤ 30 мл/хв

75 мг один раз на день

чи 30 мг суспензії двічі на день

≤ 10 мл/хв

не рекомендується

пацієнти, які перебувають на діалізі

не рекомендується

 

Профілактика грипу:

Кліренс креатиніну

Рекомендована доза для лікування

> 30 мл/хв

75 мг один раз на день

від > 10 до ≤ 30 мл/хв

75 мг через день

чи 30 мг суспензії один раз на день

≤ 10 мл/хв

не рекомендується

пацієнти, які перебувають на діалізі

не рекомендується

 

Пацієнти з ураженням печінки

Немає необхідності коригувати дозу хворим з порушенням функції печінки легкого і середнього ступенів тяжкості. Безпека і фармакокінетика озельтамівіру у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки не вивчались.

Хворі літнього віку

Немає потреби коригувати дозу при лікуванні та профілактиці.

Діти

Ефективність Таміфлю у дітей віком до одного року не встановлена (див. «Фармакокінетику в особливих групах»). Обмежені фармакокінетичні дані свідчать, що доза 3 мг/кг двічі на добу у дітей віком 6-12 місяців забезпечує експозицію активного метаболіту у плазмі крові у більшості пацієнтів порівняно з клінічною ефективністю у дітей старшого віку та дорослих. Недостатньо даних для рекомендацій щодо дозування у дітей віком до 6 місяців (див. «Показання»).

 

Побічні реакції.

У цілому профіль безпеки Таміфлю базується на даних лікування грипу у 2107 дорослих та 1032 дітей та на даних профілактики грипу у 2914 дорослих та 99 дітей.

При застосуванні Таміфлю для лікування грипу найчастішими небажаними явищами були нудота і блювання. Вони мали транзиторний характер і виникали, як правило, після прийому першої дози. У дітей найчастішим небажаним явищем було блювання.

Для   опису  частоти  побічних  реакцій  використовувались  наступні  категорії:   дуже поширені (≥ 1/10),   поширені   (≥ 1/100, < 1/10),  непоширені (≥ 1/1000, < 1/100), рідко поширені (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко поширені (< 1/10000) і з невідомою частотою (частота не може бути встановлена за наявними даними).

Лікування та профілактика грипу у дорослих та підлітків:

Найчастіші побічні реакції (≥ 1 %), які були зареєстровані у дослідженнях Таміфлю з лікування та профілактики грипу у дорослих та підлітків та в післяреєстраційному періоді:

інфекції та інвазії: поширені – бронхіт, гострий бронхіт, інфекції верхніх дихальних шляхів;

психічні розлади: непоширені – галюцинаціїа;

неврологічні розлади: дуже поширені – головний біль; поширені – безсоння; непоширені – судомиа;

з боку органів слуху та вестибулярного апарату: поширені – запаморочення;

з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: поширені – кашель, ринорея.

– з боку травного тракту: дуже поширені – нудотаb,c; поширені – блюванняс, біль у животі, діарея, диспепсія;

з боку шкіри і підшкірної клітковини: непоширені – дерматита, висипанняа, екземаа, кропив’янкаа;

загальні розлади: поширені – запаморочення, слабкість, біль, носові кровотечі, кон’юнктивіт.

а) вказані явища були зареєстровані в післяреєстраційному періоді, а також у клінічних дослідженнях (див. «Лікування та профілактика грипу у дітей»);

b) пацієнти, у яких виникала лише нудота; за винятком пацієнтів, у яких виникала нудота і блювання;

с) різниця між групами плацебо та озельтамівіром була статистично достовірною.

Лікування та профілактика грипу у дітей

Найчастіші побічні реакції (≥ 1 %), які були зареєстровані в дослідженнях Таміфлю з лікування та профілактики грипу у дітей:

інфекції та інвазії: поширені – пневмонія, синусит, бронхіт, середній отит;

порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: поширені – лімфаденопатія;

з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: поширені – астма  (включаючи загострення), носова кровотеча;

– з боку травного тракту: дуже поширені – блювання, діарея; поширені – нудота, біль у животі;

з боку органа зору: поширені – кон’юнктивіт.

з боку органа слуху та вестибулярного апарату: поширені – порушення слуху, порушення з боку барабанної перетинки;

з боку шкіри і підшкірної клітковини: поширені – дерматит.

В цілому профіль побічних явищ у дітей з бронхіальною астмою якісно був порівнюваним з таким у здорових дітей.

Окремі серйозні побічні ефекти, зареєстровані у післяреєстраційному періоді:

з боку імунної системи: частота невідома – реакції підвищеної чутливості, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції;

психічні та неврологічні розлади: частота невідома – психоневротичні порушення, що проявлялися галюцинаціями, делірієм та неадекватною поведінкою, у деяких випадках – з летальними наслідками. Вказані явища можуть спостерігатись як прояв енцефаліту чи енцефалопатії, але можуть виникати без очевидного тяжкого захворювання.

У хворих на грип при застосуванні Таміфлю також були зафіксовані випадки судом і делірію (включаючи зміну рівня свідомості, сплутаність свідомості, неадекватну поведінку, марення, галюцинації, ажитації, тривогу, нічні кошмари), які в поодиноких випадках призводили до випадкового пошкодження чи летальних наслідків. Вказані явища були зафіксовані в основному у дітей та підлітків і часто мали раптовий початок та швидке завершення. Невідомо, чи пов’язані психоневротичні порушення із застосуванням Таміфлю, оскільки психоневротичні розлади також були зареєстровані у хворих на грип, які не застосовували цей препарат.

З боку органа зору: порушення зору.

З боку серця: частота невідома – аритмія.

З боку травного тракту: частота невідома – шлунково-кишкова кровотеча, геморагічний коліт.

Гепатобіліарні порушення: частота невідома – у пацієнтів з грипоподібним захворюванням спостерігалися розлади гепатобіліарної системи, випадки гепатиту та підвищення рівня печінкових ферментів. Вказані випадки включали фатальний фульмінантний гепатит/печінкову недостатність.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: рідко поширені – реакції підвищеної чутливості такі як алергічні реакції з боку шкіри, включаючи дерматит, висипи, екзему, кропив’янку, а також алергія, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, набряк обличчя;

дуже рідко поширені: мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, ангіоневротичний набряк.

Додаткова інформація про окремі групи пацієнтів.

Клінічно значимої різниці у профілі безпеки у пацієнтів літнього віку порівняно з пацієнтами віком до 65 років не було.

Профіль побічних реакцій у підлітків та дорослих з хронічними захворюваннями серця та/або захворюваннями дихальної системи був якісно порівнюваним з таким у здорових добровольців.

У 12-тижневому дослідженні профілактики у 475 осіб з ослабленим імунітетом, у тому числі у 18 дітей віком 1-12 років, профіль безпеки був порівнянним з таким, що спостерігався у клінічних дослідженнях застосування Таміфлю для профілактики.

 

Передозування.

На сьогодні випадків передозування не описано, однак передбачуваними симптомами гострого передозування можуть бути нудота з блюванням або без нього, запаморочення. Лікування симптоматичне. При передозуванні застосування препарату необхідно припинити. Специфічного антидоту не існує.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Контрольовані клінічні дослідження з вивчення застосування озельтамівіру у вагітних не проводились. Існують обмежені дані, отримані у післяреєстраційному періоді та під час ретроспективного спостереження. Отримані дані та результати досліджень у тварин свідчать про відсутність прямої чи опосередкованої пошкоджуючої дії щодо вагітності, зародка/ембріона та постнатального розвитку. Вагітні жінки можуть отримувати Таміфлю з урахуванням наявної інформації з безпеки, патогенності циркулюючого штаму вірусу грипу та стану вагітної жінки після оцінки співвідношення користь/ризик.

У лактуючих щурів озельтамівір та активний метаболіт екскретується у молоко. Існує обмежена інформація щодо годування груддю жінками, які приймають озельтамівір, та щодо екскреції озельтамівіру у молоко людини. Обмежені дані демонструють, що озельтамівір та його активний метаболіт були виявлені у грудному молоці, однак їхні рівні були низькими, що може призвести до отримання субтерапевтичної дози немовлям. Враховуючи вказане, а також патогенність циркулюючого штаму вірусу грипу та стан жінки, яка годує груддю, може бути розглянуто питання про призначення озельтамівіру після оцінки співвідношення користь/ризик.

 

Діти.

Наявна інформація з безпеки застосування Таміфлю в лікуванні грипу у дітей віком до 1 року, отримана у проспективних та ретроспективних дослідженнях спостереження, та дані епідеміологічної бази даних та післяреєстраційного застосування свідчать, що профіль безпеки у дітей віком до 1 року порівнянний з встановленим профілем безпеки у дітей старше 1 року.

 

Особливості застосування.

Даних щодо ефективності Таміфлю при будь-яких захворюваннях, спричинених іншими збудниками, крім вірусів грипу А і В, немає.

Немає інформації щодо безпеки та ефективності озельтамівіру у пацієнтів з тяжкими чи нестабільними захворюваннями з неминучим ризиком госпіталізації.

Безпека та ефективність озельтамівіру для лікування та профілактики грипу у осіб з ослабленим імунітетом не встановлені.

Ефективність озельтамівіру в лікуванні осіб з хронічними захворюваннями серця і/чи захворюваннями дихальної системи не встановлена. У таких пацієнтів різниця в частоті ускладнень між групами лікування та плацебо не спостерігалась.

Застосування Таміфлю не замінює вакцинацію проти грипу. Застосування Таміфлю не повинно впливати на дослідження осіб на предмет щорічної вакцинації грипу. Захист проти грипу триває лише під час прийому Таміфлю. Таміфлю слід застосовувати для лікування та профілактики грипу лише при наявності надійних епідеміологічних даних, які свідчать про циркуляцію вірусу.

Тяжка ниркова недостатність

Корекція дози Таміфлю при застосуванні для лікування та профілактики рекомендується дорослим з тяжкою нирковою недостатністю. Недостатньо клінічних даних у дітей з нирковою недостатністю для рекомендацій з дозування.

У флаконі 30 г Таміфлю з порошком для приготування суспензії міститься 25,713 г сорбітолу. При прийомі 45 мг Таміфлю 2 рази на добу в організм поступає 2,6 г сорбітолу. У пацієнтів з вродженою непереносимістю фруктози ця кількість перевищує добову норму сорбітолу.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Необхідно дотримуватись обережності при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами при розвитку побічних реакцій з боку ЦНС.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Фармакокінетичні властивості озельтамівіру, такі як слабке зв’язування з білками та метаболізм, який не залежить від систем CYP450 і глюкуронідази, свідчать, що клінічно значима взаємодія з іншими лікарськими засобами малоймовірна.

При одночасному прийомі озельтамівіру і пробенециду у пацієнтів з нормальною функцією нирок корекція дози не потрібна. Одночасне призначення пробенециду призводить до збільшення AUC активного метаболіту приблизно вдвічі внаслідок гальмування активної канальцевої секреції в нирках.

Озельтамівір не виявляє кінетичної взаємодії з амоксициліном, елімінація якого відбувається тим же шляхом, що й озельтамівіру, що свідчить про слабку взаємодію з озельтамівіром на даному шляху.

Клінічно важлива взаємодія з іншими лікарськими засобами, яка включає конкуренцію за ниркову канальцеву секрецію, малоймовірна у зв’язку з відомими межами безпеки більшості з цих засобів, характеристик елімінації активних метаболітів (клубочкова фільтрація та аніонна канальцева секреція) і об’єму екскреції за допомогою даних шляхів. Однак слід виявляти обережніть при призначенні озельтамівіру особам, які приймають лікарські засоби з аналогічним шляхом екскреції з вузьким терапевтичним діапазоном (наприклад, хлорпропамід, метотрексат, фенілбутазон).

Фармакокінетичні взаємодії між озельтамівіром та його активним метаболітом при одночасному призначенні з парацетамолом, ацетилсаліциловою кислотою, циметидином та антацидними засобами (гідроксид магнію і гідроксид алюмінію, кальцію карбонат) не виявлені.

У клінічних дослідженнях ІІІ фази вивчення озельтамівіру в лікуванні та профілактиці грипу Таміфлю призначали з загальновживаними лікарськими засобами, такими як інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (еналаприл, каптоприл), тіазидні діуретики (бендрофлуазид), антибіотики (пеніцилін, цефалоспорин, азитроміцин, еритроміцин, доксициклін), блокатори Н2-рецепторів (ранітидин, циметидин), бета-блокатори (пропранолол), ксантини (теофілін), симпатоміметики (псевдоефедрин), опіати (кодеїн), кортикостероїди, інгаляційні бронходилятатори, анальгетики (ацетилсаліцилова кислота, ібупрофен, парацетамол). При застосуванні Таміфлю разом з перерахованими препаратами зміни профілю безпеки та зміни частоти виникнення побічних реакцій не зареєстровані.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Озельтамівіру фосфат є про-препаратом, його активний метаболіт (озельтамівіру карбоксилат) конкурентно й вибірково інгібує нейрамінідазу вірусів грипу типів А та В − фермент, що каталізує процес вивільнення новоутворених вірусних частинок з інфікованих клітин, їх проникнення в клітини епітелію дихальних шляхів та подальшого поширення вірусу в організмі.

Затримує ріст вірусу грипу in vitro та пригнічує реплікацію вірусу та його патогенність in vivo, зменшує виділення вірусів грипу А та В з організму. Його концентрації, необхідні для пригнічення активності ферменту на 50 % (IC50), знаходяться в нижній межі наномолярного діапазону.

Ефективність.

Доведено, що Таміфлю є ефективним засобом профілактики та лікування грипу у дітей              (≥ 1 року), дорослих, осіб літнього віку. Ефективність озельтамівіру щодо інших збудників не доведена. На початку лікування, не пізніше як через 40 годин після появи перших симптомів грипу, Таміфлю значно скорочує період клінічних проявів грипозної інфекції, зменшує їхню тяжкість та знижує частоту розвитку ускладнень грипу, що вимагають застосування антибіотиків (бронхіт, пневмонія, синусит, середній отит), скорочує час виділення вірусу з організму і зменшує площу під кривою вірусних титрів у часі.

При застосуванні з метою профілактики Таміфлю істотно (на 92 %) і вірогідно знижує захворюваність грипом серед осіб, які контактували, зменшує частоту виділення вірусу та запобігає передачі вірусу від одного члена родини до іншого.

Таміфлю не впливає на утворення протигрипозних антитіл, у тому числі на створення антитіл у відповідь на введення інактивованої грипозної вакцини.

В осіб з ослабленим імунітетом Таміфлю знижує захворюваність лабораторно підтвердженим грипом з 3 % у групі, яка не отримувала профілактику, до 0,4 % у групі, яка отримувала Таміфлю з метою профілактики.

Резистентність.

За наявними на сьогодні даними, при застосуванні Таміфлю з метою постконтактної (7 днів) і сезонної (42 дні) профілактики грипу резистентності до препарату не відзначається.

В осіб з ослабленим імунітетом не спостерігалось резистентності до озельтамівіру в дослідженні сезонної профілактики грипу тривалістю 12 тижнів. У дорослих пацієнтів/підлітків була виявлена резистентність до озельтамівіру в 0,32 % випадків (4/1245) за допомогою фенотипування і в 0,4 % випадків  (5/1245) – за допомогою фенотипування і генотипування, а в дітей віком від 1 до 12 років – в 4,1 % (19/464) та в 5,4 % (25/464) випадків відповідно. Всі пацієнти тимчасово були носіями вірусу, резистентного до озельтамівіру. Це не впливало на елімінацію вірусу.

Частота виникнення резистентності може бути вищою у осіб молодшого віку і в пацієнтів з імуносупресією. Віруси грипу, резистентні до озельтамівіру, виділені від пацієнтів, які отримували озельтамівір, та лабораторні штами вірусу грипу, резистентні до озельтамівіру, містили мутації нейрамінадаз N1 та N2. Спостерігалася тенденція залежності мутацій резистентності від підтипів вірусу (включаючи мутації резистентності, виявлені у варіантах H5N1).

У пацієнтів, які не отримували лікування озельтамівіром, були виявлені мутації вірусу грипу А/Н1N1 зі зниженою чутливістю до озельтамівіру in vitro, що природно виникають. Клінічне значення цих мутацій невідоме. Ступінь зниження чутливості до озельтамівіру і поширеність таких вірусів може різнитись залежно від пори року і регіону.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Після перорального прийому озельтамівір фосфат легко всмоктується в травному тракті і значною мірою перетворюється на активний метаболіт під дією печінкових естераз. Концентрації активного метаболіту у плазмі визначаються в межах 30 хв, досягають майже максимального рівня через 2-3 години після прийому та істотно (більш ніж у 20 разів) перевищують концентрації про-препарату. Не менше 75 % прийнятої внутрішньо дози потрапляє в системний кровотік у вигляді активного метаболіту, менше 5 % – у вигляді вихідного препарату. Плазмові концентрації як про-препарату, так і активного метаболіту пропорційні дозі і не залежать від прийому їжі.

Розподіл

У людини середній об’єм розподілу (Vss) активного метаболіту – приблизно 23 л, об’єм, еквівалентний об’єму позаклітинної рідини організму. Оскільки активність нейрамінідази є позаклітинною, озельтамівіру карбоксилат досягає всіх основних місць локалізації грипозної інфекції.

Зв'язування активного метаболіту з білками плазми людини низьке (приблизно 3 %).

Метаболізм

Озельтамівіру фосфат значною мірою перетворюється на активний метаболіт під дією естераз, що знаходяться переважно в печінці. Ні озельтамівіру фосфат, ні активний метаболіт не є субстратами або інгібіторами ізоферментів системи цитохрому Р450.

Виведення

Озельтамівір, що всмоктався, виводиться головним чином (> 90 %) шляхом перетворення на активний метаболіт, який не піддається подальшій трансформації і виводиться із сечею. У більшості пацієнтів максимальні концентрації активного метаболіту в плазмі знижуються з періодом напіввиведення 6-10 годин. Активна субстанція повністю (> 99 %) виводиться нирками. Нирковий кліренс (18,8 л/год) перевищує швидкість клубочкової фільтрації              (7,5 л/год), що вказує на те, що препарат виводиться ще й шляхом канальцевої секреції. З калом виводиться менше 20 % прийнятого внутрішньо радіоактивно позначеного препарату.

Фармакокінетика в особливих групах.

Хворі з ураженням нирок

Прийом озельтамівіру 100 мг 2 рази на добу протягом 5 днів пацієнтами з різним ступенем ниркової недостатності продемонстрував, що експозиція озельтамівіру карбоксилату є зворотно пропорційною зниженню функції нирок.

Лікування грипу

Немає необхідності зменшувати дозу хворим із кліренсом креатиніну понад 30 мл/хв. Пацієнтам з кліренсом креатиніну 10-30 мл/хв рекомендовано зменшити дозу до 75 мг Таміфлю один раз на добу чи альтернативно до 30 мг двічі на добу протягом 5 діб. Застосування Таміфлю у хворих із термінальною стадією ниркових захворювань, які перебувають на гемодіалізі або на подовженому перитонеальному діалізі, та у пацієнтів з кліренсом креатиніну ≤ 10 мл/хв не вивчалося, тому препарат не рекомендується для застосування.

Профілактика грипу

Немає необхідності зменшувати дозу хворим із кліренсом креатиніну понад 30 мл/хв. Пацієнтам із кліренсом креатиніну 10-30 мл/хв рекомендовано зменшити дозу до 75 мг Таміфлю один раз на добу через день чи альтернативно до 30 мг один раз на добу. Застосування Таміфлю у хворих із термінальною стадією ниркових захворювань, які перебувають на гемодіалізі або на подовженому перитонеальному діалізі, та в пацієнтів із кліренсом креатиніну ≤ 10 мл/хв не вивчалося, тому препарат не рекомендується для застосування цій категорії пацієнтів.

Хворі з ураженням печінки

In vitro у пацієнтів з печінковою патологією не відзначено ні значного підвищення площі під кривою «концентрація-час» (AUC) озельтамівіру фосфату, ні зниження AUC активного метаболіту.

Немає необхідності коригувати дозу хворим з порушенням функції печінки легкого і середнього ступенів тяжкості.

Хворі літнього віку

У хворих літнього віку (65-78 років) експозиція активного метаболіту в рівноважному стані на

25-35 % вища, ніж у молодших пацієнтів при призначенні аналогічних доз Таміфлю. Період напіввиведення препарату в осіб літнього віку суттєво не відрізняється від такого у молодших пацієнтів. Коригувати дози особам літнього віку немає потреби при лікуванні і профілактиці грипу, за винятком пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну                 < 30 мл/хв).

Діти ≥ 1 року

Фармакокінетику Таміфлю вивчали у дітей віком від 1 до 16 років у фармакокінетичному дослідженні з одноразовим прийомом препарату та в клінічному дослідженні в невеликій кількості дітей віком 3-12 років. У дітей молодшого віку виведення про-препаратів та активного метаболіту відбувалося швидше, ніж у дорослих, що призводило до більш низької AUC стосовно конкретної дози. Прийом препарату у дозі 2 мг/кг та стандартної дози 30 і 45 мг дітьми відповідної категорії згідно з рекомендаціями (див. «Спосіб застосування та дози») дає таку ж AUC озельтамівіру карбоксилату, яка досягається у дорослих після одноразового прийому капсули 75 мг препарату (що еквівалентно приблизно 1 мг/кг). Фармакокінетика озельтамівіру у дітей старше 12 років така ж сама, як і у дорослих.

Діти віком 6-12 місяців

Наявні обмежені дані щодо експозиції озельтамівіру у пацієнтів віком 6-12 місяців. Експозиція озельтамівіру після прийому дози 3 мг/кг у більшості дітей віком 6-12 місяців є порівнюваною з експозицією, досягнутою у дітей та дорослих при застосуванні зареєстрованої дози. Повідомлені побічні явища були порівнянними зі встановленим профілем безпеки у дітей старшого віку.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок у вигляді грануляту (іноді грудкуватого), від білого до світло-жовтого кольору; після розчинення – непрозора суспензія від білого до світло-жовтого кольору.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання.

Порошок для приготування суспензії зберігати при температурі не вище 25 ºС у недоступному для дітей місці.

Приготовлену суспензію зберігати при температурі 2-8ºС (у холодильнику) не більше 17 днів чи при температурі не вище 25оС – не більше 10 днів.

 

Упаковка. 30 г порошку у скляному флаконі разом з мірною склянкою, дозуючим шприцом у картонній упаковці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. Ф.Хоффманн-Ля Рош Лтд, Базель, Швейцарія за ліцензією Джилід Сайнсес Фостер Сіті, Каліфорнія США.

 

Адреса. Грензахерштрасе, 124, СН-4070 Базель, Швейцарія.

Переглядів: 284 | Додав: GAL | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz