ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ТАМІГРИП
(TAMIGRIP)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: oseltamivir;
(3R,4R,5S)-4-(ацетиламіно)-5-аміно-3-(1-етилпропокси)-1-циклогексен-1-карбонової кислоти етиловий ефір (у вигляді фосфату);
основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули № 2, корпус білого кольору, кришечка жовтого кольору, мають напис «75 мг» чорного кольору на корпусі та містять порошок білого або майже білого кольору;
склад: 1 капсула містить озельтамівіру фосфату у перерахуванні на озельтамівір 75 мг;
допоміжні речовини: крохмаль прежелатинізований 1500, натрію кроскармелоза, натрію стеарилфумарат, тальк.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Противірусні засоби для системного застосування.
Код АТС J05A H02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Озельтамівіру фосфат є пропрепаратом, його активний метаболіт (озельтамівіру карбоксилат) конкурентно і вибірково інгібує нейромінідазу вірусів грипу типів А та В − фермент, що каталізує процес вивільнення новоутворених вірусних частинок з інфікованих клітин, їх проникнення у клітини епітелію дихальних шляхів та подальшого поширення вірусу в організмі.
Озельтамівіру карбоксилат діє поза клітинами. Затримує ріст вірусу грипу in vitro та пригнічує реплікацію вірусу та його патогенність in vivo, зменшує виділення вірусів грипу А та В з організму. Його концентрації, необхідні для пригнічення активності ферменту на 50 % (IC50), знаходяться у нижній межі наномолярного діапазону.
Ефективність.
Доведено, що Тамігрип є ефективним засобом профілактики та лікування грипу у дітей, дорослих, осіб літнього віку. На початку лікування, не пізніше ніж через 40 годин після появи перших симптомів грипу, Тамігрип значно скорочує період клінічних проявів грипозної інфекції, зменшує їхню тяжкість та знижує частоту розвитку ускладнень грипу, що вимагають застосування антибіотиків (бронхіту, пневмонії, синуситу, середнього отиту), скорочує період виділення вірусу з організму і зменшує площу під кривою вірусних титрів у часі.
При застосуванні з метою профілактики Тамігрип істотно (на 92 %) і вірогідно знижує захворюваність грипом серед осіб, які контактували з хворими, зменшує частоту виділення вірусу та запобігає передачі вірусу від одного члена родини до іншого.
Тамігрип не впливає на утворення протигрипозних антитіл, у тому числі на утворення антитіл у відповідь на введення інактивованої грипозної вакцини.
Фармакокінетика.
Всмоктування Після перорального прийому озельтамівіру фосфат легко всмоктується у шлунково-кишковому тракті і значною мірою перетворюється на активний метаболіт під дією печінкових естераз. Концентрації активного метаболіту у плазмі визначаються у межах 30 хвилин, досягають майже максимального рівня через 2-3 години після прийому та істотно (більш ніж у 20 разів) перевищують концентрації пропрепарату. Не менше 75 % прийнятої внутрішньо дози потрапляє у системний кровотік у вигляді активного метаболіту, менше 5 % – у вигляді вихідного препарату. Плазмові концентрації як пропрепарату, так і активного метаболіту пропорційні дозі і не залежать від прийому їжі.
Розподіл У людини середній об’єм розподілу (Vss) активного метаболіту становить 23-26 літрів.
Зв’язування активного метаболіту з білками плазми людини низьке (приблизно 3 %). Зв'язування пропрепарату з білками плазми людини досягає 42 %, що недостатньо, аби бути причиною істотних взаємодій між ліками.
Метаболізм Озельтамівіру фосфат значною мірою перетворюється на активний метаболіт під дією естераз, що знаходяться переважно у печінці та кишечнику. Ні озельтамівіру фосфат, ні активний метаболіт не є субстратами або інгібіторами ізоферментів системи цитохрому Р450.
Виведення Озельтамівір, що всмоктався, виводиться головним чином (> 90 %) шляхом перетворення на активний метаболіт, який не піддається подальшій трансформації і виводиться із сечею. У більшості пацієнтів максимальні концентрації активного метаболіту у плазмі знижуються з напівперіодом 6-10 годин. Активна субстанція повністю (> 99 %) виводиться нирками. Нирковий кліренс (18,8 л/год) перевищує швидкість клубочкової фільтрації (7,5 л/год), що вказує на те, що препарат виводиться ще й шляхом канальцевої секреції. З калом виводиться менше 20 %.
Хворі з ураженням нирок Немає необхідності зменшувати дозу хворим із кліренсом креатиніну понад 30 мл/хв. Пацієнтам із кліренсом креатиніну 10-30 мл/хв рекомендовано зменшити дозу до 75 мг Тамігрипу 1 раз на добу протягом 5 діб. Застосування Тамігрипу хворим із термінальною стадією ниркових захворювань, які перебувають на гемодіалізі або на подовженому перитонеальному діалізі, та пацієнтам із кліренсом креатиніну ≤ 10 мл/хв не вивчалося, тому препарат не рекомендують до застосування.
Хворі з ураженням печінки Немає необхідності коригувати дозу хворим із порушенням функції печінки легкого і середнього ступеня тяжкості.
Хворі літнього віку У хворих літнього віку (65-78 років) експозиція активного метаболіту у рівноважному стані на 25-35 % вища, ніж у молодших пацієнтів при призначенні аналогічних доз Тамігрипу. Період напіввиведення препарату в осіб літнього віку суттєво не відрізняється від такого у молодших пацієнтів. Немає потреби коригувати дози особам літнього віку при лікуванні і профілактиці грипу.
Показання для застосування.
Лікування грипу У дорослих та дітей віком старше 1 року, у яких наявні симптоми, характерні для грипу, під час циркуляції вірусу грипу. Ефективність препарату продемонстрована на початку лікування протягом двох днів після появи симптомів. Дане показання базується на клінічних дослідженнях грипу з переважним розповсюдженням грипу типу А.
Лікування дітей віком 6-12 місяців під час пандемії грипу.
Профілактика грипу Профілактика грипу у дорослих та дітей віком старше 1 року після контакту з особою з клінічно діагностованим грипом під час циркуляції вірусу грипу;
– питання про застосування Тамігрипу з метою профілактики грипу необхідно вирішувати у кожному конкретному випадку, враховуючи обставини та зважаючи на групу пацієнтів, якій потрібен захист. У виняткових ситуаціях (наприклад, у разі, коли не збігаються терміни між циркулюючим вірусом грипу та вірусом грипу, проти якого проводилась вакцинація, та під час пандемії) сезонна профілактика може проводитись для дітей віком старше 1 року.
Застосування Тамігрипу не замінює вакцинацію проти грипу.
Застосування противірусних засобів для лікування та профілактики грипу має базуватися на офіційних рекомендаціях. Рішення про застосування противірусних засобів для лікування та профілактики слід приймати з урахуванням характеристик циркулюючих вірусів грипу та впливу захворювання у різних географічних регіонах та групою пацієнтів.
Базуючись на обмежених фармакокінетичних даних та даних з безпеки, Тамігрип можна застосовувати дітям віком від 6 до 12 місяців для лікування протягом пандемії грипу. Для того, щоб упевнитись у потенційній користі від застосування Тамігрипу дітям віком від 6 до 12 місяців, лікарю необхідно прийняти до уваги патогенність циркулюючого штаму та стан дитини.
Профілактика і лікування (у складі комплексної терапії) грипу «пташиного» походження, спричиненого вірусом H5N1.
Спосіб застосування та дози. Тамігрип можна приймати під час або незалежно від вживання їжі. У деяких пацієнтів переносимість препарату поліпшується, якщо його приймають під час їди.
Стандартний режим дозування
Лікування
Лікування потрібно розпочинати у перший або другий день появи симптомів грипу.
Дорослі та підлітки віком старше 13 років. Рекомендований режим дозування Тамігрипу – по 1 капсулі 2 рази на добу перорально протягом 5 днів.
Діти віком від 1 до 12 років: див. таблицю 1.
Таблиця 1
|
Рекомендована доза Тамігрипу залежно від маси тіла
у дітей віком старше 1 року
|
|
Маса тіла
|
Рекомендована доза протягом 5 днів
|
|
≤ 15 кг
> 15 кг до 23 кг
> 23 кг до 40 кг
> 40 кг
|
30 мг 2 рази на добу
45 мг 2 рази на добу
60 мг 2 рази на добу
75 мг 2 рази на добу
|
Діти. Дітям з масою тіла > 40 кг, які можуть проковтнути капсули, слід приймати препарат по 1 капсулі 2 рази на добу перорально протягом 5 днів.
Діти віком 6-12 місяців
Рекомендована доза становить 3 мг/кг 2 рази на добу протягом 5 днів.
Профілактика
Дорослі та підлітки. Рекомендована доза Тамігрипу для профілактики грипу після контакту з хворим на грип – по 75 мг 1 раз на добу перорально протягом 10 днів. Прийом препарату слід розпочинати не пізніше ніж у перші 2 дні після контакту. Рекомендована доза для профілактики під час сезонної епідемії грипу – по 75 мг 1 раз на добу; показана безпечність препарату при прийманні його протягом 6 тижнів. Профілактична дія триває стільки, скільки триває приймання препарату.
Діти віком від 1 до 12 років: див. таблицю 2.
Таблиця 2
|
Рекомендована доза Тамігрипу залежно від маси тіла
у дітей віком старше 1 року
|
|
Маса тіла
|
Рекомендована доза протягом 5 днів
|
|
≤ 15 кг
> 15 кг до 23 кг
> 23 кг до 40 кг
> 40 кг
|
30 мг 1 раз на добу
45 мг 1 раз на добу
60 мг 1 раз на добу
75 мг 1 раз на добу
|
Діти ≥ 1 року Дітям з масою тіла > 40 кг, які можуть проковтнути капсули, з профілактичною метою слід приймати препарат по 1 капсулі 1 раз на добу перорально протягом 10 днів.
Для можливості дозування препарату дітям необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:
Пацієнтам, яким Тамігрип призначений у дозі 30-60 мг:
1. Тримаючи 1 капсулу Тамігрипу над склянкою, обережно відкрити капсулу і висипати її вміст у склянку.
2. Додати до порошку 5 мл води за допомогою шприца з поділками (так званий градуйований шприц). Суміш необхідно ретельно перемішати протягом близько 2 хв.
3. Набрати у шприц відповідну кількість суміші зі склянки залежно від маси тіла пацієнта (див. таблицю 3). Не потрібно набирати у шприц нерозчинений білий порошок, який є наповнювачем. Вміст шприца, натискуючи на поршень, необхідно витиснути в другу склянку. Невикористану суміш потрібно вилити.
Таблиця 3
|
Рекомендована доза Тамігрипу залежно від маси тіла
|
|
Маса тіла
|
Рекомендована доза
|
Кількість суміші Тамігрипу на одну дозу
|
|
≤ 15 кг
> 15 кг і ≤ 23 кг
> 23 кг і ≤ 40 кг
|
30 мг
45 мг
60 мг
|
2 мл
3 мл
4 мл
|
4. Рекомендована доза становить 30 мг, 45 мг або 60 мг двічі на добу протягом 5 діб з метою лікування і 1 раз на добу – з метою профілактики.
5. У другу склянку до суміші необхідно додати невелику кількість (максимально 1 чайну ложку) підсолодженого продукту харчування**, щоб приховати гіркий смак (для дітей).
6. Суміш необхідно ретельно перемішати і дати пацієнту. Необхідно проковтнути всю суміш одразу ж після приготування. Якщо у склянці залишилась певна кількість суміші, необхідно сполоснути склянку за допомогою невеликої кількості води і дати пацієнту випити суміш, яка залишилась.
Пацієнтам, які не можуть проковтнути капсулу
1. Тримаючи одну капсулу Тамігрипу над склянкою, обережно відкрити капсулу і висипати її вміст у склянку.
2. До суміші необхідно додати невелику кількість (максимально 1 чайну ложку) підсолодженого продукту харчування**, щоб приховати гіркий смак.
3. Суміш необхідно ретельно перемішати і дати пацієнту. Необхідно проковтнути всю суміш одразу ж після приготування. Якщо у склянці залишилась певна кількість суміші, слід сполоснути склянку за допомогою невеликої кількості води і дати пацієнту випити суміш, яка залишилась.
**Підсолоджений продукт харчування: шоколадний сироп (із вмістом цукру чи без цукру), світло-коричневий цукор чи столовий цукор, розчинений у воді, солодкий десерт, згущене молоко з цукром, яблучне пюре чи йогурт.
Дозування в особливих випадках
Пацієнти з ураженням нирок Для пацієнтів із кліренсом креатиніну понад 30 мл/хв коригувати дозу не потрібно. Хворим із кліренсом креатиніну 10-30 мл/хв при лікуванні рекомендовано зменшити дозу до 75 мг 1 раз на день протягом 5 діб, а при профілактиці рекомендовано зменшити дозу до 75 мг через добу чи до 30 мг 1 раз на добу. Немає жодних рекомендацій для пацієнтів, які перебувають на звичайному гемодіалізі та подовженому перитонеальному діалізі, у термінальній стадії ниркової хвороби та хворих із кліренсом креатиніну ≤ 10 мл/хв (див. «Особливості застосування» та «Дозування в особливих групах»). Недостатньо клінічних даних у дітей із нирковою недостатністю для рекомендацій щодо дозування.
Пацієнти з ураженням печінки Немає необхідності коригувати дозу хворим із порушенням функції печінки легкого і середнього ступенів тяжкості. Безпека і фармакокінетика озельтамівіру у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки не вивчалися. Дослідження у дітей з ураженням печінки не проводились.
Пацієнти літнього віку Немає потреби коригувати дозу при лікуванні та профілактиці.
Діти Ефективність Тамігрипу у дітей віком до 1 року не встановлена. Обмежені фармакокінетичні дані свідчать, що доза 3 мг/кг двічі на добу у дітей віком 6-12 місяців забезпечує експозицію активного метаболіту у плазмі крові у більшості пацієнтів порівняно з клінічною ефективністю у дітей старшого віку та дорослих. Недостатньо даних для рекомендацій щодо дозування у дітей віком до 6 місяців (див. «Показання»).
Побічна дія.
При прийомі Тамігрипу для лікування грипу найчастішими небажаними явищами були нудота і блювання. Вони мали транзиторний характер і виникали, як правило, після прийому першої дози. У дітей найчастішим небажаним явищем було блювання.
Для опису частоти побічних реакцій використовувались наступні категорії: дуже поширені (≥ 1/10), поширені – (≥ 1/100, <1/10), непоширені – (≥1/1000, <1/100), рідко поширені – (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко поширені – (< 1/10000), і з невідомою частотою – (частота не може бути встановлена за наявними даними).
Лікування та профілактика грипу у дорослих та підлітків:
Найчастіші побічні реакції (≥ 1 %):
– інфекції та інвазії: поширені – бронхіт, гострий бронхіт, пневмонія, синусит, середній отит, інфекції верхніх дихальних шляхів;
– порушення з боку системи крові та лімфатичної системи: поширені – лімфаденопатія;
– неврологічні розлади: дуже поширені – головний біль; поширені – безсоння; непоширені –судоми;
– з боку органа зору: поширені – кон’юнктивіт;
– з боку органа слуху та вестибулярного апарату: поширені – порушення слуху, порушення з боку барабанної перетинки, запаморочення;
– з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: поширені – кашель, ринорея; астма (включаючи загострення), носова кровотеча;
– з боку травного тракту: дуже поширені – нудота; поширені – блювання, біль у животі, діарея, диспепсія;
– з боку шкіри і nідшкірної клітковини: непоширені – дерматит, висипання, екзема, кропив’янка;
– загальні розлади: поширені – слабкість.
Окремі серйозні побічні ефекти:
– з боку імунної системи: частота невідома – реакції підвищеної чутливості, включаючи анафілактичні/анафілактоїдні реакції;
– психічні та неврологічні розлади: частота невідома – психоневротичні порушення, що проявляються галюцинаціями, делірієм та неадекватною поведінкою, у деяких випадках – із фатальними наслідками. Вказані явища можуть спостерігатись як прояв енцефаліту чи енцефалопатії, але можуть виникати без очевидного тяжкого захворювання.
– з боку органа зору: порушення зору;
– з боку серця: частота невідома – аритмія;
– з боку травного тракту: частота невідома – шлунково-кишкова кровотеча, геморагічний коліт.
– геnатобіліарні порушення: частота невідома – у пацієнтів із грипоподібним захворюванням спостерігалися розлади гепатобіліарної системи, випадки гепатиту та підвищення рівня печінкових ферментів. Указані випадки включали фатальний фульмінантний гепатит/печінкову недостатність;
– з боку шкіри і підшкірної клітковини: частота невідома – тяжкі шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, ангіоневротичний набряк.
Протипоказання. Підвищена чутливість до озельтамівіру фосфату або до будь-якого компонента препарату. Хронічна ниркова недостатність (постійний гемодіаліз, хронічний перитонеальний діаліз, кліренс креатиніну ≤ 10 мл/хв).
Передозування. На сьогодні випадків передозування не описано, однак передбачуваними симптомами гострого передозування можуть бути нудота з блюванням або без нього, запаморочення. При передозуванні застосування препарату необхідно припинити. Специфічного антидоту не існує. Лікування симптоматичне.
Особливості застосування. Немає інформації щодо безпеки та ефективності озельтамівіру у пацієнтів з тяжкими чи нестабільними захворюваннями з неминучим ризиком госпіталізації. Безпека та ефективність озельтамівіру для лікування та профілактики грипу в осіб з ослабленим імунітетом не встановлені. Ефективність озельтамівіру в лікуванні осіб з хронічними захворюваннями серця і/чи захворюваннями дихальної системи не встановлена. У таких пацієнтів різниця в частоті ускладнень між групами лікування та плацебо не спостерігалась.
Застосування Тамігрипу не замінює вакцинацію проти грипу. Застосування Тамігрипу не повинно впливати на дослідження осіб на предмет щорічної вакцинації грипу. Захист проти грипу триває лише під час прийому Тамігрипу. Тамігрип слід застосовувати для лікування та профілактики грипу лише у разі наявності надійних епідеміологічних даних, які свідчать про циркуляцію вірусу.
Тяжка ниркова недостатність Дорослим із тяжкою нирковою недостатністю при застосуванні та профілактиці рекомендується корекція дози Тамігрипу. Недостатньо клінічних даних у дітей з нирковою недостатністю для рекомендацій щодо дозування.
У лактуючих тварин озельтамівір та активний метаболіт проникають у молоко. Існує обмежена інформація щодо проникнення препарату у молоко людини. Обмежені дані демонструють, що озельтамівір та його активний метаболіт були виявлені у грудному молоці, однак їх рівні були низькими, що може призвести до отримання субтерапевтичної дози немовлям. Враховуючи вказане, а також патогенність циркулюючого штаму вірусу грипу та стан жінки, яка годує груддю, може бути розглянуто питання про призначення озельтамівіру після оцінки співвідношення користь/ризик.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Циметидин, неспецифічний інгібітор ізоферментів системи цитохрому Р450, не впливає на плазмові концентрації озельтамівіру та його активного метаболіту.
Одночасне приймання пробенециду призводить до збільшення AUC до активного метаболіту приблизно у 2 рази внаслідок гальмування активної канальцевої секреції у нирках. Однак, завдяки великому запасу безпечності активного метаболіту, корекція дози при одночасному застосуванні з пробенецидом не потрібна.
Одночасне призначення з амоксициліном не впливає не плазмові концентрації обох препаратів. Прийом Тамігрипу разом з парацетамолом не впливає на плазмові концентрації озельтамівіру, його активного метаболіту і парацетамолу.
Тамігрип можна призначати разом з препаратами, що часто застосовуються, такими як інгібітори АПФ (еналаприл, каптоприл), тіазидні діуретики (бендрофлюазид), антибіотики (пеніцилін, цефалоспорини, азитроміцин, еритроміцин та доксициклін), блокатори Н2-рецепторів до гістаміну (ранітидин, циметидин), β-блокаторами (пропранолол), ксантинами (теофілін), симпатоміметиками (псевдоефедрин), опіатами (кодеїн), кортикостероїдами, інгаляційними бронхолітиками та аналгетиками (ацетилсаліцилова кислота, ібупрофен та парацетамол). Змін характеру або частоти небажаних явищ при цьому не спостерігалося.
Клінічно важлива взаємодія з іншими лікарськими засобами, яка включає конкуренцію за ниркову канальцеву секрецію, малоймовірна у зв’язку з відомими межами безпеки більшості з цих засобів, характеристик елімінації активних метаболітів (клубочкова фільтрація та аніонна канальцева секреція) і об’єму екскреції за допомогою даних шляхів. Однак слід виявляти обережність при призначенні озельтамівіру особам, які приймають лікарські засоби з аналогічним шляхом екскреції з вузьким терапевтичним діапазоном (наприклад, хлорпропамід, метотрексат, фенілбутазон).
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Термін придатності – 3 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. По 10 капсул у блістері; по 1 блістеру у пачці з картону.
Виробник. Ципла Лтд, Індія.
Адреса. Зареєстрований офіс: Мумбаї Сентрел, Мумбаї 400 008, Індія.