П`ятниця, 2017-08-18, 2:19 AM
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід
Медична скарбниця
Головна » 2014 » Листопад » 7 » Уро-БЦЖ
10:20 AM
Уро-БЦЖ

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

УРО-БЦЖ

 

Склад:

діюча речовина: Bacillus Calmette-Guеrin;

1 флакон містить не менше 2 ´ 108 і не більше 3 ´ 109 життєздатних одиниць бактерії Кальмета-Герена (БЦЖ) (штам RIVM, що походить зі штаму 1173-Р2);

допоміжні речовини: полігелін, глюкоза безводна, полісорбат-80;

розчинник: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма.

Порошок для приготування суспензії для інтравезикального застосування.

 

Фармакотерапевтична група.

Імуностимулюючі засоби. Код АТС L03A X03.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

 Неінвазивна уротеліальна карцинома сечового міхура:

  • лікування  карциноми in situ;
  • профілактичне лікування рецидивів: уротеліальної карциноми, що вразила лише слизову оболонку; Ta G1-G2, якщо пухлина мультифокальна та/або рецидивуюча; Ta G3; уротеліальної карциноми in lamina propria, коли не вражені м’язові тканини сечового міхура (T1); карциноми in situ.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до будь-якого з інгредієнтів препарату; вроджений або набутий імунодефіцит, спричинений супутньою хворобою (наприклад, позитивна серологічна реакція на ВІЛ, лейкемія, лімфома), протираковою терапією (наприклад, цитостатичні препарати, опромінення), імуносупресивною терапією (наприклад, кортикостероїди). Активна форма туберкульозу (необхідно виключити можливість активної форми туберкульозу у пацієнтів із позитивною реакцією на туберкулінову пробу (наприклад, PPD-Манту) перед початком лікування препаратом). Радіотерапія сечового міхура в анамнезі. Період годування груддю.

 

Спосіб застосування та дози.

Дозування.

Вмісту 1 флакона достатньо дорослому для однієї інстиляції у сечовий міхур.

Вказівки щодо приготування розчину.

Перед застосуванням препарату необхідно в асептичних умовах приготувати суспензію за допомогою стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду. Обережно повертаючи, перемішайте суспензію перед застосуванням. Під час приготування препарату слід користуватися рукавичками. Видимі макроскопічні часточки не знижують ефективності та безпеки препарату.

Карцинома in situ

За стандартною схемою лікування УРО-БЦЖ інстилюють 1 раз на тиждень протягом 6 тижнів поспіль. Цю схему можна повторити, якщо не вдалося досягти ремісії пухлини та якщо існують клінічні показання для цього. Після 4-тижневої перерви у лікуванні введення препарату у міхур слід продовжувати одночасно з підтримуючою терапією, яка буде описана нижче.

Ад’ювантна терапія (профілактика рецидивів).

Лікування препаратом УРО-БЦЖ слід починати приблизно через 2-3 тижні після проведення трансуретральної резекції (ТУР) або біопсії сечового міхура, без застосування травматичної катетеризації, та слід повторювати щотижня, протягом 6 тижнів. Принаймні у випадках пухлин з високим ризиком після цього курсу слід призначати підтримуючу терапію.

Підтримуюча терапія.

Одна схема включає лікування протягом 12 місяців, з місячними перервами між окремими інстиляціями. Інша схема підтримуючої терапії полягає у вступному курсі протягом 6 тижнів, після чого проводять 3 інстилювання щотижня у 3, 6, 12, 18, 24, 30 та 36-й місяці. За цією схемою повний курс у 27 інстиляцій триває 3 роки. Різні схеми лікування за допомогою різних штамів БЦЖ пройшли випробування під час клінічних досліджень, що проводилися за участю великої кількості пацієнтів. На сьогодні неможливо з впевненістю стверджувати, що будь-яка з цих схем краща за інші.

Спосіб застосування.

Препарат УРО-БЦЖ слід вводити, дотримуючись правил проведення інтравезикулярної ендоскопії. Пацієнт не повинен пити протягом 4 годин до та 2 годин після інстиляції. Необхідно випорожнити сечовий міхур перед інстиляцією УРО-БЦЖ. Препарат вводиться у сечовий міхур за допомогою катетера під низьким тиском. Введена суспензія УРО-БЦЖ повинна залишатися у сечовому міхурі протягом 2 годин, якщо це можливо. Протягом цього часу суспензія повинна достатньою мірою контактувати з усією поверхнею слизової оболонки сечового міхура. Тому пацієнт повинен якнайбільше рухатись. Пацієнтів, прикутих до ліжка, необхідно перевертати із спини на живіт та навпаки кожні 15 хв. Через 2 години пацієнт повинен випорожнити інстильовану суспензію, найкраще сидячи. Якщо немає медичних протипоказань, протягом 48 годин після кожної інстиляції пацієнту рекомендується гіпергідратація. Щодо лікування людей літнього віку немає ніяких особливих вказівок.

 

Побічні реакції.

Частота: дуже часто (> 1/10):

шлунково-кишкові розлади: нудота;

розлади сечовидільної системи: цистит і запальні реакції (гранульома) сечового міхура, часте сечовипускання, що супроводжується відчуттям дискомфорту та болем;

розлади репродуктивної системи: безсимптомний гранульоматозний простатит;

загальні розлади: гарячка (температура тіла < 38,5°C), грипоподібні симптоми (нездужання, гарячка, озноб), загальне відчуття дискомфорту.

 

Частота: часто (> 1/100, < 1/10):

загальні розлади: гарячка (температура тіла > 38,5 °C).

Частота: нечасто (> 1/1,000, < 1/100):

зміна складу крові: цитопенія, анемія;

розлади імунної системи: синдром Рейтера (кон’юнктивіт, асиметричний олігоартрит, цистит);

розлади органів дихання: міліарна пневмонія, легенева гранульома;

порушення роботи печінки та жовчного міхура: гепатит;

шкірні прояви: висипи на шкірі, абсцеси;

порушення скелетно-м’язової системи: артрит, артралгія;

розлади сечовидільної системи: інфекції сечовивідної системи, макроскопічна гематурія, ретракція сечового міхура, непрохідність сечовивідних шляхів;

загальні розлади: артеріальна гіпотензія.

Частота: рідко (> 1/10,000, < 1/1,000):

іфекції: БЦЖ-сепсис;

судинні розлади: судинна інфекція (наприклад, інфекційна аневризма);

ниркові захворювання: абсцес нирки.

Частота: дуже рідко (< 1/10,000), включаючи поодинокі випадки:

інфекції: БЦЖ інфікування імплантатів та оточуючої тканини (наприклад, інфекція імплантату аорти, серцевого дефібрилятора, пластики тазостегнового чи колінного суглоба);

розлади лімфатичної системи: цервікальний лімфаденіт, інфекції місцевих лімфатичних вузлів;

розлади імунної системи: алергічна реакція (наприклад, набряки повік, кашель);

порушення скелетно-м’язової системи, сполучної тканини та захворювання кісток: остеомієліт, інфекція кісткового мозку, абсцес поперекового м’яза;

захворювання очей: хоріоретиніт, кон’юнктивіт, увеїт;

судинні розлади: судинна фістула;

шлунково-кишкові розлади: блювання, кишкова фістула, перитоніт;

розлади репродуктивної системи: орхіт або епідидиміт, що не піддаються лікуванню протитуберкульозними препаратами, інфекція головки пеніса.

Побічні явища при лікуванні препаратами БЦЖ трапляються часто, але звичайно є легкими та швидко минають. Негативні реакції часто зростають зі збільшенням кількості інстиляцій БЦЖ. Місцеві побічні реакції.

90 % пацієнтів відчувають дискомфорт та біль під час сечовипускання, а також часті позиви до сечовипускання. Цистит і запальна реакція (грануломата) можуть буди невід’ємною частиною протипухлинної дії препарату.

Іноді можуть спостерігатися й інші місцеві побічні реакції: макроскопічна гематурія, інфекції сечовивідних шляхів, ретракція сечового міхура, непрохідність сечовивідних шляхів, орхіт та епідидиміт.

Ниркові абсцеси спостерігаються рідко.

Системні побічні реакції.

Виділяють такі системні побічні реакції: гарячка (температура тіла > 39,5 °C) протягом 12 годин, гарячка (температура тіла > 38,5 °C) протягом 48 годин, міліарна пневмонія, спричинена БЦЖ, грануломатозний гепатит, відхилення показників функції печінки, органні розлади (окрім сечостатевих шляхів), які супроводжуються грануломатозним запаленням, що визначається при біопсії, синдром Рейтера.

Можуть спостерігатися такі прояви, як субфебрильна температура, грипоподібні симптоми та відчуття загального дискомфорту. Ці симптоми звичайно тривають 24 - 48 годин і усуваються стандартними методами симптоматичної терапії. Ці реакції є ознаками початку імунної реакції. За всіма пацієнтами, які застосовують цей препарат, слід уважно спостерігати та попередити їх про необхідність сповіщати про всі випадки гарячки та інші нездужання, що не стосуються сечовивідних шляхів. Були повідомлення про сепсис, спровокований БЦЖ, що є ситуацією, загрозливою для життя. У поодиноких випадках можуть розвиватися артрити, артралгії, висипи на шкірі. У більшості випадків ці артрити, артралгії, висипи можна пов’язати з алергічними реакціями на БЦЖ, що розвиваються у пацієнта. У деяких випадках може стати необхідним припинення введення препарату.

 

Лікування симптомів, ознак і синдромів.

  1. Симптоми подразненого сечового міхура, які тривають менше 48 годин (лікування – симптоматична терапія).
  2. Симптоми подразненого сечового міхура, які тривають більше 48 годин (лікування – припинення лікування, застосування хінолонів. Якщо через 10 днів явища не припиняться повністю, протягом 3 місяців рекомендується застосування ізоніазиду. Якщо проводиться протитуберкульозне лікування, застосування препарату слід  припинити).
  3. Супутнє бактеріальне зараження сечовивідних шляхів (лікування – припинення лікування до нормалізації показників сечі та завершення курсу лікування антибіотиками).
  4. Інші побічні прояви з боку сечостатевих шляхів: симптоматичний грануломатозний простатит, епідидиміт та орхіт, непрохідність сечовивідних шляхів та абсцеси нирок (лікування –припинення лікування. Протягом 3 - 6 місяців, залежно від тяжкості реакції, рекомендується застосування ізоніазиду і рифампіцину. Якщо проводиться протитуберкульозне лікування, застосування препарату УРО-БЦЖ слід припинити).
  5. Гарячка (температура тіла до 38,5 °C) , що триває менше 48 годин (лікування – симптоматична терапія із застовуванням парацетамолу).
  6. Висипи на шкірі, артралгії або артрит, або синдром Рейтера (лікування – припинення лікування препаратом, застосування антигістамінних або нестероїдних протизапальних засобів. Якщо ефекту не буде – протягом 3 місяців застосовувати ізоніазид. Якщо проводиться протитуберкульозне лікування, застосування препарату слід припинити).
  7. Системна алергічна реакція на БЦЖ без ознак септичного шоку (лікування – припинення  терапії. Необхідна консультація спеціаліста з інфекційних захворювань. Протягом 6 місяців проводити потрійне медикаментозне протитуберкульозне лікування).
  8. Системна алергічна реакція на БЦЖ з ознаками септичного шоку (лікування – припинення  лікування. Застосування потрійного медикаментозного протитуберкульозного лікування у поєднанні з лікуванням великими дозами кортикостероїдів швидкої дії. Консультація із спеціалістом з інфекційних захворювань).

* Увага: бактерія БЦЖ чутлива до всіх протитуберкульозних засобів, що застосовуються зараз, за виключенням піразинаміду. За необхідності проводять потрійну протитуберкульозну терапію, як правило, рекомендується поєднання: ізоніазид, рифампіцин та етамбутол.

Передозування.

Передозування малоймовірне, оскільки 1 флакон препарату відповідає одній дозі. Немає даних про те, що передозування може спричинити будь-які інші симптоми, крім описаних побічних ефектів.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність: немає достатньої інформації про лікування препаратом УРО-БЦЖ вагітних жінок. Дослідження на тваринах репродуктивного віку не проводилися. Лікування препаратом УРО-БЦЖ під час вагітності не рекомендується.

Годування груддю: немає достатньої інформації про виділення цієї бактерії в грудне молоко. Це лікування протипоказано жінкам, які годують груддю.

 

Діти.

Препарат УРО-БЦЖ не слід застосовувати для лікування дітей, оскільки його безпека та ефективність у дітей не визначена.

 

Особливості застосування.

Препарат УРО-БЦЖ не можна застосовувати для підшкірних, внутрішньошкірних, внутрішньом’язових або внутрішньовенних ін’єкцій або вакцинації.

Препарат не слід вводити раніше, ніж через 15 - 21 день після ТУР, біопсії сечового міхура або травматичної катетеризації. Лікування симптомів, ознак або синдромів (див. вище).

Побічні явища при лікуванні препаратами БЦЖ трапляються часто, але звичайно є легкими та швидко минають. Негативні реакції часто зростають із збільшенням кількості інстиляцій БЦЖ. Системні реакції на інфікування БЦЖ.

Про системні реакції на інфікування БЦЖ повідомлялося нечасто, і вони описувалися як гарячка (температура тіла >39,5 °C) протягом 12 годин, гарячка (температура тіла > 38,5 °C) протягом 48 годин, міліарна пневмонія, грануломатозний гепатит, відхилення показників функції печінки, органічні розлади (крім сечостатевих шляхів), які супроводжуються грануломатозним запаленням, що визначається при біопсії. До початку лікування слід зважити можливість виникнення серйозних системних БЦЖ-інфекцій. Травматична інстиляція може сприяти розвитку септицемічних явищ, спричинених БЦЖ, з можливістю септичного шоку та потенційно з летальним кінцем. Перед кожною інстиляцією БЦЖ у сечовий міхур слід виключити інфекцію сечових шляхів (запалення слизової оболонки сечового міхура може підвищити ризик гематологічного поширення БЦЖ). Якщо під час лікування БЦЖ діагностується інфекція сечових шляхів, курс лікування слід перервати до нормалізації показників сечі та завершення лікування антибіотиками. Повідомлялося про інфекції, спричинені імплантатами та трансплантатами, наприклад, у  хворих з аневризмою або яким було проведено протезування.

Гарячка або макроскопічна гематурія. Необхідно відкласти лікування до розв’язання ситуації з гарячкою або високою гематурією.

Невеликий об’єм сечового міхура. Ризик контрактури сечового міхура може бути вищим у пацієнтів з невеликим об’ємом сечового міхура.

HLA-B27. У пацієнтів з позитивною реакцією на HLA-B27 може підвищитися частота реакційного артриту або синдрому Рейтера.

Правила поводження з препаратом.

Не слід проводити маніпуляції з препаратом УРО-БЦЖ у тому самому приміщенні та тим самим персоналом, який готує цитотоксичні препарати для внутрішньовенного застосування. Не слід працювати з препаратом УРО-БЦЖ особам, у яких виявлено імунодефіцит.

Пацієнти з імунодефіцитом. Пацієнти, в яких виявлено імунодефіцит, повинні уникати контакту з пацієнтами, які проходять лікування препаратом УРО-БЦЖ.

Шкірні туберкулінові проби. Лікування препаратом УРО-БЦЖ, який вводять у сечовий міхур, може спричинити чутливість до туберкуліну і ускладнити в подальшому інтерпретацію результатів шкірних туберкулінових проб для діагностування мікобактеріальної інфекції. Тому пробу на реакцію на туберкулін слід проводити до введення препарату УРО-БЦЖ.

Передача статевим шляхом. Досі не повідомлялося про передачу БЦЖ статевим шляхом, але рекомендується користуватися презервативами під час статевого акту протягом 1 тижня після лікування БЦЖ.

Заходи безпеки при розлитті препарату УРО-БЦЖ. Якщо препарат випадково розлився, це місце слід обробити сильним розчином гіпохлориту. При потраплянні препарату на шкіру, її слід обробити слабким розчином гіпохлориту.


Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Симптоми місцевого та системного характеру, що виникають під час лікування препаратом УРО-БЦЖ, можуть впливати на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Бактерії БЦЖ чутливі до протитуберкульозних засобів (наприклад, етамбутолу, стрептоміцину,

 n-аміносаліцилової кислоти (ПАК), ізоніазиду та рифампіцину), антибіотиків, антисептиків і лубрикантів. Описано резистентність до піразинаміду та циклосерину. Під час лікування

інстилюванням БЦЖ у сечовий міхур слід уникати прийому протитуберкульозних препаратів та антибіотиків, таких як фторхінолони, доксициклін або гентаміцин через чутливість БЦЖ до цих препаратів.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Препарат УРО-БЦЖ – ліофілізована суспензія живої бактерії Кальмета-Герена (Bacillus Calmette-Guеrin), яка була отримана з Mycobacterium bovis, штам RIVM. Препарат

 УРО-БЦЖ стимулює імунну систему та виявляє протипухлинну активність. Дані досліджень свідчать про те, що УРО-БЦЖ діє як неспецифічний імуностимулятор, при чому механізм цієї дії не зводиться до одного фактора, а включає декілька, що впливають на клітини імунної системи. УРО-БЦЖ виявляє стимулюючий вплив на селезінку, підвищує макрофагоцитну функцію селезінки та активізує природні «клітини-вбивці». Інстиляція УРО-БЦЖ стимулює збільшення кількості гранулоцитів, моноцитів/макрофагів і Т-лімфоцитів, що вказує на місцеву активацію імунної системи. Також підвищується концентрація цитокінів IL1, IL2, IL6 та TNFa.

Фармакокінетика. Більшість бактерій виводиться із сечею у перші години після інстиляції. Досі невідомо, чи може мікобактерія проходити через неушкоджену уротеліальну стінку.

 

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: білий порошок і прозорий, безбарвний розчин.

 

Несумісність.

Препарат УРО-БЦЖ не сумісний з гіпотонічними та гіпертонічними розчинами.

 

Термін придатності.

2 роки, якщо кількість життєздатних одиниць у випуску менша, ніж 5 × 108 КУЕ/флакон, 3 роки,

якщо кількість життєздатних одиниць у випуску більша, ніж 5 × 108 КУЕ/флакон.

 

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі 2 - 8 °С        

 (у холодильнику). Не заморожувати!

Препарат слід застосувати негайно після приготування розчину!

 

Упаковка.

Порошок у флаконі та 50 мл розчинника у поліетиленовому мішочку із пристроєм для з’єднання, адаптером для катетера та катетером.

 

Категорія відпуску.

За рецептом.

 

Виробник.

МЕДАК ГмбХ, Німеччина (маркування та упаковка) та НВІ, Нідерланди (порошок) та Б. Браун М ГмбХ, Німеччина (розчин).

Заявник: МЕДАК ГмбХ, Німеччина.

 

Місцезнаходження.

Феландштрассе 3, Д-20354, Гамбург, Німеччина.

Переглядів: 221 | Додав: GAL | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz