ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

УРОКІНАЗА-БІОФАРМА

(UROKINASЕ-BIOPHARMA)

 

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: urokinase;

основні фізико-хімічні властивості: порошок від білого до світло-жовтого кольору;

склад: 1 флакон містить: урокінази 250 000 МО, або 500 000 МО, або 750 000 МО, або 1 000 000 МО;

допоміжні речовини: динатрію фосфат додекагідрат, натрію дигідрофосфат дигідрат, манітол, альбумін.

 

Форма випуску. Порошок для розчину для ін’єкцій та інфузій.

 

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Ферменти. Урокіназа.

Код АТС В01А D04.

 

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Урокіназа – фермент, активним центром якого є амінокислота серин (серинова протеаза). Активує глу- і лізплазміногени, перетворює їх у плазмін, який ферментативно руйнує фібрин. Розпад фібринової сітки призводить до дезінтеграцї складових елементів тромбу і його розщеплення на дрібні фрагменти, які розносяться потоком крові або розчиняються на місці плазміном.

Урокіназа спричиняє лізис тромбу ззовні та зсередини, утворені продукти дезінтеграції фібрину сприяють гіпокоагуляціі, блокують агрегацію еритроцитів і тромбоцитів, знижують в'язкість крові.

Ефекти урокінази тривають 12-24 год після завершення терапії препаратом.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного або внутрішньоартеріального введення препарат зв'язується з білками плазми крові й інактивується протеазами (альфа₂-макроглобулін, альфа₁-антитрипсин, альфа₂-антиплазмін, антитромбін III). Дрібні фрагменти цих комплексів виводяться сечею – до 30-60 мг/добу. Період напіввиведення у людини складає від 9 до 16 хв, тривалість ефекту залежить від тривалості дії активного плазміну. При зниженні функції нирок екскреція урокінази значно зменшується.

Інформація щодо проникнення урокінази в грудне молоко відсутня.

 

Показання для застосування. Гострий артеріальний і венозний тромбоз, тромбоемболія гілок легеневої артерії, тромбоз артеріовенозного шунта, синдром діабетичної стопи з тривалим виразкоутворенням при критичній ішемії нижніх кінцівок, якщо хірургічна реваскуляризація неможлива або неефективна, рівень фібриногена більше 3,5 г/л.

 

Спосіб застосування та дози. Урокіназа-Біофарма вводиться внутрішньовенно, внутрішньоартеріально або місцево краплинно за допомогою катетера. Застосовується як у монотерапії, так і у складі комбінованої тромболітичної терапії з гепарином.

Вміст одного флакона 250 000 МО, або 500 000 МО, або 750 000 МО, або 1 000 000 МО розчиняють у 10 мл води для ін’єкцій.

Для внутрішньовенного краплинного введення вміст одного флакона урокінази 250 000 МО, або 500 000 МО, або 750 000 МО, або 1 000 000 МО можна розчинити у воді для ін’єкцій, а потім розвести 5 % або 10 % розчином глюкози або фізіологічним розчином для отримання кінцевого об’єму 50 мл.

 

Системний тромболізис

 

При артеріальному тромбозі початкова доза Урокінази-Біофарма для дорослих становить: 250 000 – 600 000 МО протягом 10-20 хв. Підтримувальна доза знаходиться в діапазоні 80 000 – 150 000 МО/год. Гепарин вводять одночасно за умови, що протягом фібринолітичної терапії однією Урокіназою-Біофарма не спостерігалось коагулопатій. Одночасне введення гепарину необхідне для забезпечення адекватного захисту проти рецидивуючого тромбозу. Початок і тривалість терапії гепарином залежить від тромбінового часу, який повинен у 3-6 разів перевищувати норму, або визначається залежно від частково активованого тромбопластинового часу (ЧАТЧ), який повинен перевищувати норму в 1,5-3 рази. Зазвичай достатньо введення 500 - 800 МО гепарину.

 

Тромбоемболія легеневої артерії. Початкова доза для дорослих становить 2 000 або 4 400 МО/кг маси тіла пацієнта і вводиться внутрішньовенно краплинно протягом 10-20 хв. Підтримувальна доза становить 2 000 МО/кг/год (з одночасним введенням гепарину) або 4 400 МО/кг/год (без введення гепарину). У разі одночасного введення гепарину тромбіновий час повинен в 3-6 разів перевищувати норму.

Тривалість лікування при використанні низької дози урокінази з гепарином становить 24 год в порівнянні з 12 год при використанні високої дози гепарину залежно від маси тіла та часу згортання, але не більше 4 000 МО/год із наступною інфузією 12 МО/кг, проте не більше 10 000 МО. Одночасне введення гепарину необхідно для того, щоб забезпечити адекватний захист проти рецидивуючого тромбозу. Початок і тривалість терапії гепарином залежать, головним чином, від тромбінового часу, який повинен у 3-6 разів перевищувати норму. Зазвичай буває достатньо введення 500 - 800 МО гепарину.

 

Тромбоз глибоких вен. У дорослих початкову дозу 250 000 – 600 000 МО урокінази вводять внутрішньовенно протягом 10-20 хв. Підтримувальна доза становить 40 000 - 100 000 МО/год.

Одночасне введення гепарину необхідно для того, щоб забезпечити адекватну профілактику рецидивуючого тромбозу. Початок і тривалість терапії гепарином залежать від тромбінового часу, який повинен в 3-6 разів перевищувати норму. Зазвичай достатньо введення 500 - 800 МО гепарину.

 

Фібринолітичне лікування критичної ішемії нижніх кінцівок при синдромі діабетичної стопи. Схема введення препарату: 500 000 МО – 1 000 000 МО урокінази розчиняють відповідно в 10 мл води для ін’єкцій, а потім в 50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Препарат вводять протягом 30 хв внутрішньовенно краплинно 1 раз на добу.

Доза визначається щоденно відповідно до показників фібриногену:

>2,5 г/л: 1 000 000 МО урокінази;

<2,5 г/л: 250 000 – 500 000 МО урокінази;

<1,6 г/л: урокіназа не застосовується;

цільові межі: фібриноген – 1,6 г/л.

 

Локальний лізис

 

Тромбоз артеріовенозних шунтів. Для лізису затромбованих артеріовенозних шунтів Скрибнера 5 000 – 25 000 МО урокінази розчиняють в 1 мл фізіологічного розчину, в результаті чого кінцевий об’єм дещо збільшується.

Цей розчин вливають по краплі в обидва артеріовенозні шунти.

При необхідності цю процедуру можна повторювати кожні 30 хв.

Введення повинно бути обмежено 2 год. Для дітей доза введеного препарату визначається індивідуально під контролем лабораторних показників.

 

Побічна дія. Часто спостерігають мікрогематурію і кровотечу з ушкоджених судин, гематом, кровотечі після пункцій та інших інвазивних маніпуляцій, внутрішньом'язових ін'єкцій, травм чи свіжих ран. У поодиноких випадках (приблизно 1 %) трапляються загрозливі для життя кровотечі (наприклад, внутрішньочерепні, ретроперитонеальні, шлунково-кишкові, внутрішньопечінкові). Часто спостерігають тимчасове підвищення рівня трансаміназ і падіння рівня гематокрита без будь-якої кровотечі, що виявляється клінічно. Внаслідок розпаду тромбів іноді утворюються емболи. Зафіксовано випадки гарячки, а також поодинокі випадки алергічних реакцій у вигляді еритеми, шкірної екзантеми, диспное, артеріальної гіпотензії.

 

Протипоказання:

Абсолютні протипоказання для застосування у дорослих:

• маніфестна або недавня кровотеча (особливо інтракраніальні цереброваскулярні явища);
• геморагічний або ішемічний інсульт;
• стан хворого після хірургічного втручання – до первинного загоєння рани (особливо черепної протягом двох останніх місяців) або тканини, із значним кровопостачанням, недавня множинна травма, біопсія органів;
• всі форми зниженої активності системи згортання крові, особливо при підвищеній схильності до геморагій (спонтанний фібриноліз і геморагічний діатез);
• тяжка артеріальна гіпертензія (систолічний тиск більше 200 мм рт. ст., діастолічний тиск вище 100 мм рт. ст. або зміни очного дна – ретинопатія, пов’язана з артеріальним тиском);
• тяжкі порушення функції печінки і нирок;
• підвищена схильність до кровотеч у пацієнтів зі шлунково-кишковими розладами (наприклад, пептична виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, пухлини шлунково-кишкового тракту, виразковий коліт із кровотечею);
• підвищена схильність до геморагій у пацієнтів із захворюваннями сечостатевої системи (наприклад, уролітіаз, пієлонефрит і пухлини сечостатевої системи);
• підвищена схильність до кровотеч у пацієнтів із хворобами легень, які мають тенденцію до утворення каверн (наприклад, відкрита форма туберкульозу), бронхоектази (зі схильністю до кровохаркання);
• розшаровуюча аневризма аорти;
• ендокардит;
• гострий панкреатит;
• тяжкий бактеріальний сепсис, септичний тромбоз;
• перші 4 тижні після пологів, аборту чи при загрозі аборту;
• підвищена схильність до кровотеч при карциномі;
• протягом не менш, ніж 4 тижнів після транслюмбальної аортографії;
• протягом не менше 8 днів після неускладненої люмбальної пункції.

Відносні протипоказання:

• діабетична ретинопатія, крововилив у скловидне тіло;
• недавня реанімація, ураження (вроджені та набуті вади серця у стадії декомпенсації) мітрального клапана з фібриляцією передсердь;
• тромбоцитопенія, аномально подовжені тромбопластиновий час, частковий тромбопластиновий час і час кровотечі;
• вагітність (особливо перші 18 тижнів);
• ушкодження артерії, яку не можна перетиснути.

 

Передозування. Фібринолітичну терапію у випадку розвитку кровотечі слід припинити. Кровотечу зупиняють шляхом перетискання судин або притиснення тканин, що кровоточать. Одночасно як антидот можна вводити ε-амінокапронову кислоту або транексамову кислоту. У якості швидкодіючого антифібринолітичного засобу при кровотечах, обумовлених фібринолітичною терапією, використовується апротинін (пригнічує активність плазміну). Початкова доза становить 500 000 – 1 000 000 КІО (калікреїн-інактивуючих одиниць) внутрішньовенно, а потім 50 000 КІО/год до досягнення терапевтичного ефекту. Використання людського фібриногену, плазми чи цільної крові показано у випадку тяжкої або загрозливої для життя кровотечі з гіперфібринолізом. Показано поповнення об’єму циркулюючої крові, але без використання декстранів чи гідроксиетилкрохмалю.

 

Особливості застосування. Лікування проводять під ретельним клінічним і лабораторним контролем. Спостереження після введення підвищених доз урокінази передбачає визначення рівня фібриногену і тромбінового часу, як і при будь-якій іншій формі фібринолітичної терапії. Ці лабораторні показники навряд чи змінюються після введення 20 000 – 40 000 МО/год; в цьому випадку фібринолітична активність проявляється скороченим еуглобуліновим часом і збільшенням рівня розщеплення фібрину.

Ефективність препарату підвищується при повторному введенні в комбінації з невеликими дозами гепарину.

У випадку зменшення рівня плазміногену в крові (тяжкий стенозуючий атеросклероз, рецидивуюча тромбоемболія, ожиріння, гіперліпідемія) рекомендується тривалий курс великих доз препарату зі свіжою плазмою і препаратами плазміногену.

При порушеній функції печінки та/або нирок може бути необхідним зниження дози, яке залежатиме від встановленого рівня фібриногену (не нижче 100 мг/дл) і параметрів коагуляції.

Застосування у дітей. Хоча показання для застосування поширюються й на педіатричних хворих, на сьогодні не достатньо даних, які б дозволили адекватно оцінити пов’язані з цим ризики, тому не рекомендується застосовувати препарат у дітей.

Застосування у періоди вагітності та годування груддю. Низькомолекулярні фрагменти урокінази (розщеплені в організмі на субодиниці урокінази) і активний плазмін проходять через плаценту. З огляду на ризик для плода, урокіназу під час вагітності слід вводити тільки тоді, коли це життєво необхідно, враховуючи імовірність розвитку кровотечі, передчасних пологів і передчасного відшарування плаценти. Під час вагітності терапія може виявитися неефективною через наявність у крові високого рівня природних інгібіторів урокінази.

У період застосування урокінази годування груддю рекомендується припинити.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Ризик кровотечі збільшується при одночасному введенні антикоагулянтів (гепарин, кумарин і їх похідні), препаратів, що впливають на кількість чи функцію тромбоцитів, таких як: ацетилсаліцилова кислота, алопуринол, похідні клофібринової кислоти, фенілбутазон, індометацин, тиколопідин, параамінбензойна кислота, дипіридамол, тетрацикліни, вальпроєва кислота, тіоурацил, сульфаніламіди, цитостатичні препарати, декстрани, нестероїдні протизапальні засоби. Пригнічують дію урокінази такі антифібринолітичні препарати, як апротинін, ε-амінокапронова кислота і транексамова кислота.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від 2 ºС до 8 ºС.

Термін придатності – 3 роки.

 

Умови відпуску. За рецептом.

 

Упаковка. По 1 флакону у картонній пачці.

 

Виробник. ВАТ "Біофарма".

 

Адреса. Україна, 03038, м. Київ-38, вул. М. Амосова, 9.