Вовчі ягоди - ліки чи отрута?

Вовчі ягоди (дафнія) належать до родини Тимелеєві (Thymelaeaceae). В роді нараховують близько 95 видів, які ростуть у Європі, Азії і на півночі Африки.

Найбільш відомими видами вовчого лика є:

• Daphne alpina — Вовчі ягоди альпійські
• Daphne altaica — Вовчі ягоди алтайські
• Daphne baksanica — Вовчі ягоди баксанські
• Daphne caucasica — Вовчі ягоди кавказькі
• Daphne cneorum — Вовчі ягоди пахучі
• Daphne kamtschatica — Вовчі ягоди камчатські
• Daphne mezereum — Вовчі ягоди звичайні
• Daphne papyracea — Вовчі ягоди паперові
• Daphne pontica — Вовчі ягоди понтійські
• Daphne sophia — Вовчі ягоди Софії

Висота цього чагарника досягає до одного метра. В середньому розмір коливається від 50 см до 1 м. Якщо чагарник вирощений в сприятливих умовах, то він може досягти в висоті до 2,5 метрів. Такі високі чагарники можна зустріти в паркових насадженнях або в садах. Навесні, коли на чагарнику ще немає листя, на його гілках розпускаються сидячі квітки рожевого кольору. Вони мають дуже приємний аромат. Їх розташування в основному зосереджене в пазухах опалого торішнього листя. У кожній такій пазусі росте три квітки. Стовбур і гілки цієї рослини мають сіро-коричневий колір. Форма листя - ланцетна. Плоди вовчого лика мають яйцеподібну форму і світло-червоний колір. Цвіте цей чагарник в період від початку лютого до кінця березня, а в Росії - з квітня по травень. Він росте в місцях, де мало освітлення, а грунт багатий поживними елементами. Зростає вовче лико на лісових галявинах і в заплавних лісах. Його також можна зустріти на берегах струмків і в місцях живоплотів. У північній частині Європи ця рослина зустрічається рідше, ніж на півдні континенту. Цей чагарник, як і всі інші вовчоягідні, охороняється.

Активними компонентами рослини вовче лико є: дитерпеноїди (мезереїн, дафнетоксин), алкалоїди, кумарини (дафнін, умбеліферон, дафнетін), катехіни, флавоноїди, глікозид (кокогнін).

Вовче лико, як лікувальний засіб
Незважаючи на те, що вовче лико отруйна рослина, воно чинить на організм людини знеболюючу, протисудомну, снодійну, антикоагулянтну, антибактеріальну, протипухлинну та проносну дію.

Вовче лико використовують при епілепсії та паралічах. Для боротьби з цими захворюваннями вживається відвар, приготований за наступним унікальним рецептом: до 20 грамам кори додають півсклянки води і варять протягом 20 хвилин, потім 20 хвилин настоюють. Добова доза - 1 чайна ложка відвару. У відновний період, коли порушені рухові функції після інсульту, застосовується настойка кори в поєднанні з масажем.

Для приготування настоянки беруть 70% спирт. На кожен грам сировини необхідно 65 мл спирту. Настоянку використовують тільки розведеною. Зовнішні препарати з вовчого лика викликають прилив крові до уражених місць, покращують обмінні процеси, полегшують біль.

При невралгічних ураженнях, ревматизмі, подагрі застосовуються мазі з рослини. Мазь виготовляють так: береться дві столові ложки настойки на 50 г вазеліну. Настій дуже добре допомагає при радикуліті, ішіасі. Його використовують у вигляді компресу. При фурункулах примочки з рослини прискорюють розкриття нариву. Є дані про ефективність ліків з вовчого лика при туберкульозі легенів і шкіри. Доведено ефективність відвару плодів при лікуванні тромбофлебіту, різних тромбозах, асциті. Дитерпеноїд мезереїн володіє найсильнішою протипухлинною дією. Саме завдяки цій речовині вовче лико успішно застосовується при пухлинах матки, шлунково-кишкового тракту, глотки, лейкозі. При саркомі використовують настій висушених стиглих плодів і кори. Такий настій здатний діяти при дозуванні всього в декілька крапель. При пухлинах молочних залоз ефективно застосовується кора у вигляді відвару і пілюль з порошку. При шлунково-кишкових захворюваннях (гепатитах, дизентерії, коліті) використовують відвар кори. З квіток рослини готують настій, ефективний при глистових інвазіях і закрепах. Від зубного болю допомагає втирання порошку кори в ясна. З цією ж метою можна використовувати відвар квіток. Після втирання обов'язково необхідно прополоскати рот водою, так як не варто забувати, що вовче лико - отруйна рослина. Сік плодів цілком може застосовуватися для змащування місць укусів змій.

Гомеопатичний препарат зі свіжої кори застосовують при подразненні шкіри, екземі, еритемі, оперізувальному герпесі. Показаний він також при зубному і головного болю. Завжди необхідно пам'ятати, що вовче лико отруйна рослина і застосовувати її з граничною обережністю. При передозуванні з'являється печіння в роті, шлунку. Може спостерігатися блювання, пронос. Шкірні висипання з лихоманкою - ще один симптом отруєння рослиною. При появі подібної симптоматики необхідно звернення за спеціалізованою допомогою.

Побічна дія та протипоказання

Передусім, вовчі ягоди можуть стати небезпечними для дітей, якщо вони захочуть ними поласувати, будучи в лісі. Десяток таких з'їдених ягід може стати причиною смертельного результату. Якщо доторкнутися до такого чагарника, то можна отримати опік шкіри. При вживанні всередину вовче лико справляє виражену подразнюючу дію, особливо на шлунково-кишковий тракт і нирки. Основними ознаками отруєння є діарея, блювота, підвищення температури та шкірні висипання. Слід в найкоротші терміни зробити промивання шлунка і негайно звернутися до лікаря.