Агренокс - 3 Січня 2013 - Медична скарбниця

діюча речовина: дипіридамол, кислота ацетилсаліцилова;

1 капсула з модифікованим вивільненням містить дипіридамолу 200 мг і кислоти ацетилсаліцилової 25 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, алюмінію стеарат, цукроза, акація, титану діоксид (E 171), тальк, кислота винна кристалічна, кислота винна крупнозерниста, кислота винна порошкоподібна, повідон, метакрилатний сополімер (тип В), гіпромелози фталат, гіпромелоза, гліцерил триацетат, диметикон 350, кислота стеаринова, желатин.

Лікарська форма. Капсули з модифікованим вивільненням.

Засоби, що впливають на систему крові та гемопоез.

Для зменшення ризику виникнення інсультів у пацієнтів, які перенесли транзиторну ішемію мозку або ішемічний інсульт унаслідок тромбозу.

· підвищена чутливість до будь-якого з інгредієнтів препарату або саліцилатів.

· пацієнти з активною виразкою шлунка або дуоденальною виразкою, або з порушеннями зсідання крові.

У зв’язку з тим, що до складу лікарського засобу входить ацетилсаліцилова кислота, препарат протипоказаний в наступних випадках:

Застосування з метотрексатом у дозах 15 мг/тиждень або більше (див. «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій».

У випадку рідких спадкових факторів, що можуть спричинити непереносимість допоміжних речовин препарату (див. розділ «Особливості застосування»), застосування препарату протипоказано.

Препарат рекомендується дорослим приймати двічі на день по 1 капсулі, одну вранці та одну ввечері, незалежно від прийому їжі.

Капсули слід приймати не розжовуючи і запивати склянкою води.

Інша схема лікування у випадку сильного головного болю. У разі появи сильного головного болю на початку лікування рекомендується перейти на застосування по одній капсулі АГРЕНОКСу перед сном та на приймання вранці ацетилсаліцилової кислоти у низькій дозі. Через відсутність даних про результати застосування такої схеми, а також враховуючи те, що у пізніші терміни лікування головний біль стає меншою проблемою для пацієнтів, рекомендується якомога швидше, бажано у межах одного тижня, відновити для пацієнта звичну схему лікування.

Тривалість курсу лікування залежить від перебігу захворювання та ефективності терапії, що проводиться.

Для визначення профілю побічної дії АГРЕНОКСу використані дані двох широкомасштабних досліджень (ESPS-2, PRoFESS) за участю загалом 26 934 пацієнтів, з яких 11 831 пацієнту було призначено АГРЕНОКС. Крім цього, були включені явища зі спонтанних повідомлень, які на підставі фактів та доказів кваліфіковано як побічну дію.

Через неоднорідність системи класифікації, кровотечі розподілено за кількома функціональними системами організму; нижче в Таблиці 1 наведено перелік кровотеч.

Таблиця 1. Випадки кровотечі поділяються на будь-яку кровотечу, значну кровотечу, внутрішньочерепний крововилив та крововилив у шлунково-кишковому тракті.

	ESPS-2		PRoFESS
	АГРЕНОКС	Плацебо	АГРЕНОКС
Пацієнти, які приймали (кількість(%))	1650 (100)	1649 (100)	10055 (100)
Середня експозиція (роки)	1,4		1,9
Будь-яка кровотеча (%)	8,7	4,5	5,3
Значна кровотеча (%)	1,6	0,4	3,3
Внутрішньочерепний крововилив (%)	0,6	0,4	1,2*
Крововилив у шлунково-кишковому тракті (%)	4,3	2,6	1,9
* за визначенням у PRoFESS включений внутрішньоочний крововилив (0,2 %)

Побічні ефекти, що виникають при прийомі АГРЕНОКСу, розподілено відповідно до функціональних систем організму:

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи

Тромбоцитопенія (зниження числа тромбоцитів), анемія, залізодефіцитна анемія через приховані кровотечі у шлунково-кишковому тракті.

Реакції підвищеної чутливості, включаючи висип, кропив’янка, тяжкий бронхоспазм та ангіоневротичний набряк.

Порушення з боку центральної та периферичної нервової системи

Внутрішньочерепний крововилив, запаморочення, головний біль, мігренеподібний головний біль (особливо на початку лікування).

Тахікардія, погіршення симптомів захворювання коронарної артерії, синкопе.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Блювання, нудота, діарея, диспепсичні явища, виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки, виразковий гастрит, кровотечі у шлунково-кишковому тракті, абдомінальний біль.

Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини

Крововиливи на шкірі, включаючи забиття, екхимоз, гематома.

Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини

Пошкодження, отруєння та ускладнення при проведенні процедур

Кровотечі під час або після хірургічного втручання, кровотечі під час та після проведення медичних маніпуляцій.

Додаткові побічні реакції за даними клінічного дослідження ESPS-2

Наступний перелік додаткових побічних реакцій було повідомлено за даними клінічних досліджень. Їх причинно-наслідковий зв'язок з прийомом АГРЕНОКСу не встановлено.

Геморой, втома, біль у спині, випадкова травма, загальна слабкість, астенія, амнезія, анорексія, сонливість, артралгія, артрит, артоз, кашель, інфекція верхніх дихальних шляхів, серцева недостатність, пурпура, новоутворення, інсульт, транзиторна ішемічна атака, стенокардія, алергічні реакції, гарячка, кома, парестезія, суправентрикулярна тахікардія, відчуття серцебиття, холелітіаз, жовтяниця, вагінальна кровотеча, астма, кровохаркання, втрата смаку, свербіж, гематурія.

Крім того, відомі наступні побічні дії для відповідних монокомпонентів, вони також розглядаються у переліку для АГРЕНОКСу.

При монотерапії дипіридамолом повідомлялося про наступні побічні ефекти:

підтверджена здатність дипіридамолу до включення у жовчні камені.

При монотерапії ацетилсаліциловою кислотою повідомлялося про наступні побічні ефекти:

Порушення з боку системи крові та лімфатичної системи

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, коагулопатія.

Анафілактичні реакції (особливо у пацієнтів з астмою).

Гіпоглікемія (діти), гіперглікемія, спрага, зневоднення, гіперкаліємія, метаболічний ацидоз, дихальний алкалоз.

Порушення з боку центральної та периферичної нервової системи

Порушення з боку органа слуху та вестибулярного апарату

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Задишка, кровотеча ясен, набряк гортані, гіпервентиляція, набряк легень, тахіпное.

Перфорація виразки шлунка, перфорація виразки дванадцятипалої кишки, мелена, блювання з домішками крові, панкреатит.

Порушення з боку шкіри і підшкірної клітковини

Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини

Ниркова недостатність, нефрит інтерстиціальний, медулярний некроз нирки, протеїнурія.

Вагітність, післяпологовий та перинатальний періоди

Подовжена вагітність, подовжені пологи, дитина з гіпотрофією, недоношеність плода, народження мертвої дитини, передпологова кровотеча, післяпологова кровотеча.

Загальні розлади та порушення умов введення

Відхилення у результаті аналізу функції печінки, збільшення сечової кислоти в крові (може призвести до нападів подагри), подовжений протромбіновий час.

Наступний перелік побічних явищ при застосуванні дипіридамолу або ацетилсаліцилової кислоти повідомлявся або при постмаркетинговому спостережені або за літературними даними. За цими спонтанними повідомленнями не можливо встановити частоту реакцій та визначити їх причинно-наслідковий зв'язок з прийомом препарату.

Біль у грудях, гіпокалемія, печінкова недостатність, алопеція, синдром Стівенса-Джонсона, алергічний васкуліт, апластична анемія, панцитопенія, тромбоцитоз.

У результаті існуючого співвідношення доз між дипіридамолом та ацетилсаліциловою кислотою при передозуванні спостерігаються ознаки надмірного потрапляння дипіридамолу.

Унаслідок невеликої кількості спостережень кількість повідомлень про випадки передозування дипіридамолу обмежена. Можуть з'являтися такі симптоми як жар, припливи крові, надмірна пітливість, неспокій, відчуття слабкості, запаморочення та скарги на стенокардію. Також можуть спостерігатися зниження артеріального тиску і тахікардія.

Ознаками та симптомами помірно гострого передозування ацетилсаліцилової кислоти є часте дихання, шум у вухах, нудота, блювання, погіршення зору та слуху, запаморочення, затьмарення свідомості. У тяжких випадках гіпертермія та гіповолемія є головними негайними загрозами для життя, однак ці реакції навряд чи будуть спостерігатися навіть при значному передозуванні препаратом через малу кількість ацетилсаліцилової кислоти, що входить до складу лікарського засобу.

Запаморочення та шум у вухах – це симптоми передозування, які переважно трапляються у літніх людей.

Рекомендовано проводити симптоматичне лікування. Слід розглянути необхідність проведення процедури промивання шлунка. Призначення похідних ксантину (наприклад, амінофіліну) може зняти гемодинамічний ефект від передозування дипіридамолу. Унаслідок значного розподілу дипіридамолу у тканинах та переважного виведення через печінку активні процедури його виведення не є дієвими.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Через вміст ацетилсаліцилової кислоти в препараті, АГРЕНОКС може спричиняти шкідливу дію на плід, при прийомі вагітними жінками. Прийом ацетилсаліцилової кислоти матір’ю на пізніших стадіях вагітності може призвести до народження недоношеної дитини, збільшення випадків внутрішньочерепних кровотеч у недоношених немовлят, народження мертвої дитини та смерті новонародженого. Зважаючи на викладену вище інформацію та на відомі ефекти нестероїдних протизапальних лікарських засобів на серцево-судинну систему плоду (закриття артеріальної протоки), протипоказано приймати АГРЕНОКС під час ІІІ триместру вагітності.

Не проводилося відповідних та добре контрольованих досліджень по застосуванню АГРЕНОКСу вагітними жінками. При застосуванні препарату під час вагітності, або якщо пацієнтка завагітніла під час прийому АГРЕНОКСу, необхідно проінформувати пацієнта щодо потенційного ризику для плоду.

Дипіридамол і саліцилати проникають у грудне молоко.

Діти. АГРЕНОКС не рекомендується приймати дітям.

Через ризик появи кровотечі, як і щодо інших антиагрегантних засобів, АГРЕНОКС слід з обережністю застосовувати пацієнтам з підвищеним ризиком кровотечі та слід ретельно спостерігати за пацієнтами на предмет появи будь-яких ознак кровотечі, включаючи приховані кровотечі.

Слід попередити про збільшення ризику виникнення кровотечі пацієнтів, які супутньо отримують такі ліки як антитромботичні препарати (наприклад, клопідогрель, тиклопідин, ацетилсаліцилова кислота) або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (SSRIs).

Головний біль та мігренеподібний головний біль, який може виникнути особливо на початку терапії АГРЕНОКСом, не слід лікувати знеболюючими дозами ацетилсаліцилової кислоти.

Крім інших властивостей, дипіридамол діє як судинорозширювальний засіб. Препарат слід застосовувати з обережністю особам, які страждають на тяжкі форми захворювань коронарної артерії, включаючи нестабільну стенокардію, та особам, які нещодавно перенесли інфаркт міокарда, з перешкодою відтоку з лівого шлуночка, чи з нестабільною гемодинамікою (наприклад, декомпенсованою серцевою недостатністю).

Клінічний досвід вказує на те, що пацієнтам, які приймають дипіридамол перорально, при потребі проведення фармакологічного стрес-тесту на внутрішньовенне введення дипіридамолу необхідно припинити прийом ліків, що містять дипіридамол, за 24 години до проведення стрес-тесту. Невиконання цієї вимоги може призвести до зменшення чутливості тесту.

Пацієнтам зі злоякісною міастенією після зміни дозування дипіридамолу, можливо, доведеться відкоригувати курс терапії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).

Були повідомлення про невелику кількість випадків, при яких некон’югований дипіридамол визначали у жовчних каменях у різній кількості (до 70 % від сухої ваги). Усі пацієнти були літнього віку, мали ознаки висхідних холангітів та приймали дипіридамол упродовж декількох років. Немає жодних доказів того, що дипіридамол був ініціюючим чинником в утворенні каменів у жовчному міхурі у таких пацієнтів. Можливим механізмом, відповідальним за наявність дипіридамолу у жовчних каменях, є бактеріальна деглюкуронізація кон’югованого дипіридамолу у жовчі.

Унаслідок наявності ацетилсаліцилової кислоти у препараті Агренокс його слід з обережністю застосовувати хворим на астму, алергічний риніт, носові поліпи, пацієнтам з хронічними чи повторюваними скаргами на порушення функції шлунка чи дванадцятипалої кишки, з порушеннями функції нирок або печінки, а також при недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Крім того, препарат з обережністю призначати хворим з підвищеною чутливістю до нестероїдних протизапальних засобів.

Вплив дози ацетилсаліцилової кислоти в Агреноксі у вторинній профілактиці інфаркту міокарда не вивчався.

При лікуванні дітей ацетилсаліциловою кислотою існує ризик розвитку синдрому Рея. Тому через такий ризик розвитку синдрому Рея АГРЕНОКС не рекомендується застосовувати при лікуванні дітей та підлітків при захворюваннях, що супроводжуються значним підвищенням температури, або при вірусних інфекціях з високою температурою чи без неї. Синдром Рея є дуже рідкісним захворюванням, яке впливає на мозок і печінку та може бути фатальним.

Препарат містить 106 мг лактози та 22,5 мг цукрози в максимально рекомендованій щоденній дозі. Пацієнтам з рідкими спадковими порушеннями, пов’язаними з непереносимістю фруктози та/або непереносимістю лактози, наприклад, лактоземією, не слід вживати цей препарат.

При хронічному вживанні алкоголю збільшуються прояви побічної дії з боку шлунково-кишкового тракту.

Якщо пацієнту передбачається планове хірургічне втручання, слід припинити прийом АГРЕНОКСу за 10 днів до операції, щоб відмінити дію препарату.

Слід з обережністю застосовувати АГРЕНОКС у пацієнтів зі спадковими (гемафілія) чи набутими (захворювання печінки або дефіцит вітаміну К) порушеннями згортання крові, через те що навіть низькі дози ацетилсаліцилової кислоти можуть пригнічувати функцію тромбоцитів, що призводить до подовження часу кровотечі.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При прийомі дипіридамолу у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою або з варфарином слід дотримуватися застережень щодо застосування та переносимості цих препаратів. Ацетилсаліцилова кислота продемонструвала підсилення дії антикоагулянтів (наприклад, похідних кумарину та гепарину), антитромботичних препаратів (наприклад, клопідогрель, тиклопідин), вальпроїнової кислоти та фенітоїну, що може призвести до збільшення ризику побічної дії. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (SSRIs) можуть збільшити ризик кровотечі. Також збільшуються прояви побічної дії з боку шлунково-кишкового тракту при одночасному призначенні ацетилсаліцилової кислоти разом з нестероїдними протизапальними препаратами, кортикостероїдами або при хронічному вживанні алкоголю. Прийом дипіридамолу з ацетилсаліциловою кислотою не збільшує частоту кровотеч.

Під впливом дипіридамолу зростає рівень аденозину у плазмі крові та підвищується його вплив на серцево-судинну систему. При цьому слід розглянути можливість регулювання дозування аденозину.

При одночасному призначенні дипіридамолу і варфарину частота кровотеч не перевищує частоту чи тяжкість кровотечі порівняно з ізольованим призначенням варфарину.

Дипіридамол може посилювати гіпотензивну дію лікарських засобів, які зменшують артеріальний тиск, він також може протидіяти інгібіторам антихолінестерази і тим самим потенційно погіршувати стан хворих на злоякісну міастенію.

Дія гіпоглікемічних засобів і токсичність метатрексату можуть посилюватися при одночасному призначенні ацетилсаліцилової кислоти.

Протипоказана взаємодія: Метотрексат у дозі 15 мг/тиждень або вище.

Гіпотензивний ефект бета-блокоторів може зменшуватися при одночасному прийомі ацетилсаліцилової кислоти, через пригнічення ниркових простагландинів, що призводить до зниження ниркового кровотоку та до затримки солей та рідини.

Ефективність діуретинів у пацієнтів з основним захворюванням нирок або серцево-судинної системи може знижуватися при одночасному прийомі ацетилсаліцилової кислоти у дозах що перевищують 3 г, через пригнічення ниркових простагландинів, що призводить до зниження ниркового кровотоку та до затримки солей та рідини.

Ацетилсаліцилова кислота може послаблювати натрійуретичну дію спіронолактону та інгібувати вплив урикозуричних агентів (наприклад, пробенециду, сульфінпіразону).

Одночасне призначення ібупрофену, але не інших НПЗП або парацетамолу, у пацієнтів з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань може зменшити позитивний вплив ацетилсаліцилової кислоти.

Через непряму дію аспірину на шлях перетворення реніну до ангіотензину, гіпонатріємічна та гіпотензивна дія інгібіторів АПФ може бути зменшена при одночасному застосуванні аспірину в дозі 3 г/добу та більше.

Одночасне застосування аспірину та ацеталозаміду може призводити до підвищення концентрації ацеталозаміду у сироватці крові (та токсичності) через конкурентну секрецію у ниркових канальцях.

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули, що складаються з червоної непрозорої кришечки та непрозорої основи кольору слонової кістки; вміст капсул – жовті гранули та кругла, біла, двоопуклі, таблетка вкрита оболонкою з пласкими краями.

3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Зберігати при температурі не вище 25 °С, у недоступному для дітей місці.

По 30 або 60 капсул у білій поліпропіленовій пляшці з багатошаровою кришкою, що містить силікагель, та недоступна для відкриття дітьми, у картонній коробці.

Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина.

Біркендорфер Штрассе 65, D-88397 Біберах/Рисс, Німеччина.

Берінгер Інгельхайм Інтернешнл ГмбХ, Німеччина.

Бінгер Штрассе 173, D-55216 Інгельхайм-на-Рейні, Німеччина