Куряча або кілеподібна грудна клітка
Деформації грудної клітки по типу кіля (як у птахів) займає 2-ге місце після воронкоподібної (співвідношення 1:10).
Грудна клітка при народжені має приблизно однакові поперечний та передньозадній розміри. В процесі росту дитини відбувається збільшення розмірів легень і спостерігається розширення як нижнього так і верхнього відділів грудної клітки. Такий інтенсивний процес росту відмічається від 3-х років і до періоду статевого дозрівання. Грудна клітка деформується і набуває конусоподібної форми.
Клінічна картина
Кілеподібна грудна клітка зустрічається у дітей з астенічною конституцією та певними диспропорціями маси і зросту. Куряча грудна клітка випинається вперед, ребра займають горизонтальне положення і... Читати далі
Вплив статевих гормонів на скелет (гіпогеніталізм, гіпергеніталізм)
Патологічні зміни у статевих залозах можуть бути первинними і вторинними. Первинні можуть залежати від змін у них самих внаслідок пухлини, запального процесу, травми тощо. Вторинні зміни виникають під впливом первинної патології в інших ендокринних залозах, і тоді дуже важко встановити ступінь впливу статевих гормонів на життєдіяльність кісток. Тому, в міру можливості, у першу чергу бажано уточнити, чи функція статевих органів порушена первинно чи вторинно.
Захворювання статевих залоз поділяють на дві основні групи: гіпогеніталізм, коли понижена функція залоз, і — гіпергеніталізм, коли їхня функція підвищена.
Гіпогеніталізм
Понижена функція статевих залоз (внаслідок первинних чи вторинних змін) клінічно легко встановлюється за такими... Читати далі >>
Зміни скелету при хворобі Іценка-Кушинга
Вперше цю хворобу описав у 1925 році Іценко М.М., а потім Кушинг у 1932 році, який вказав, що причиною захворювання є базофільна аденома аденогіпофіза. Це рідкісне захворювання може виникнути у будь-якому віці, але частіше трапляється у жінок після пубертатного періоду. Причиною хвороби найчастіше буває базофільна аденома передньої долі гіпофіза або її базофільна гіперплазія.
При гіпофізарному базофілізмі вирішальним фактором є гіперфункція АКТГ, яка призводить до посиленого продукування стероїдів корою надниркових залоз. Посилена секреція глюкокортикостероїдів зумовлює підвищення глюконеогенезу. Внаслідок цього організм для посиленого утворення вуглеводів використовує білок звідусіль, у тому числі і з кісток скелета. Ці ж кортикостероїдні гормональні речовини спричинюють порушення не лише білкового, але й мінерального обміну, що призводить до... Читати далі >>
Кісткові синдроми при гіпофізарному нанізмі і гігантизмі
Захворювання гіпофізарної залози трапляються рідко.
Залоза знаходиться у турецькому сідлі основи черепа. Гіпофіз безпосередньо впливає на ріст кісток через гормон росту (БТН) і стимулюючі гормони.
Гіпофізарний карликовий нанізм
Якщо функція гіпофіза понижена, тоді сповільнюється ріст і дозрівання організму, що спричинює карликовість, при цьому загальний вигляд залишається на рівні дитинства. Хоча карликовість внаслідок пониженої функції гіпофіза трапляється дуже рідко, але її буває важко диференціювати з карликовістю іншого генезу, особливо в дитячому віці. У період статевого дозрівання легше визначити причину карликовості, тому що при пониженій функції гіпофіза хворі статево не дозрівають, що відрізняє їх від карликів із конституційно зумовленим пониженим розвитком.
Гіпофізарну карликовість можна відрізнити від карликовості при... Читати далі >>
Недосконалий остеогенез (osteogenesis imperfecta)
Це захворювання було відоме вже давно, на що вказує описаний Лузітаном (Lusitans) у 1637 році випадок народження дитини з переломами кісток. Також Шосі (Schosie, 1716) і Амманд (Ammandt, 1719) спостерігали дітей із множинними переломами кісток і пов'язували це з внутрішньоутробним рахітом.
У 1788 році Парро (Parrot) висловив думку про те, що внутрішньоутробні переломи є наслідком природженого сифілісу, тому що внутрішньоутробного рахіту не буває. Із часом і сифіліс був виключений як чинник цієї хвороби.
У 1825 році Лобштейн повідомив про трьох хворих різного віку, у яких без поважних причин часто виникали переломи кісток, і запропонував назвати це захворювання "osteopsathyrosis idiopatica".
У 1849 році Вролік описав синдром крихкості кісток із множинними переломами, які виникали внутрішньоутроб-но або після народження, і дав йому назву "osteogenesis imperfecta", якою користуємось дотепер.
Хоча спочатку вважали... Читати далі >>
Гіперпаратиреоїдизм (паратиреоїдна остеодистрофія, фіброзний остит, хвороба Реклінгаузена) – причини, клініка, діагностика
Найчастіше хворіють діти обох статей, старше 10 років.
Причиною гіперпаратиреозу є аденома паращитоподібних залоз (80-90 % випадків), рідше їх гіперплазія. Це є наслідком підвищеної паратиреоїдної гіперсекреції, як правило, при аденомі однієї з паращитоподібних залоз. Важливе значення у виникненні хвороби має спадковість.
Підвищена продукція паращитоподібного гормону зумовлює порушення в обміні кальцію і фосфору. Дія цього гормону полягає у гальмуванні реабсорбції фосфору канальцями нирок, що спричинює посилену екскрецію фосфатів із сечею і пониження концентрації фосфору в сироватці крові.
Для відновлення рівноваги мобілізується кальцій із кісток у вигляді фосфатних сполук. Швидке і надмірне виведення фосфатів з організму з сечею спричинює збільшення кількості кальцію, що вилучився з кісток, у крові й виділення його із сечею, відкладанні у тканинах. Внаслідок підвищеного вивільнення і виділення кальцію інколи виникає сечокам'яна хвороба (Crawford А., Hamblen D.L., 1990). Доведено, що паратиреоїдний гормон активізує остеокласти, сприяє виникненню місцевого ацидозу і гальмує дію лужної фосфатази (Жуковський М.А. із співавт., 1971).
За домінуючими клінічними ознаками виділяють кісткову, ниркову, вісцеральну і... Читати далі >>
Зміни скелету при мікседемі
Патологічні зміни у кістках, як правило, виникають при значно зниженій функції щитоподібної залози, тобто при мікседемі.
Мікседема — це природжене захворювання, яке зумовлене гіпо- або аплазією щитоподібної залози і тому проявляється з раннього дитинства. Однак набута мікседема у малої дитини (після інфекції, травми) не відрізняється від природженої і проявляється такими ж ознаками.
Клінічно діти сонливі, в'ялі, зі зниженим інтелектом внаслідок нервово-психічного гальмування. Порушується регуляція процесів обміну речовин, але типовими для мікседеми у дитячому віці є затримка росту, фізичного, статевого і розумового розвитку. Усі ядра окостеніння з'являються зі значним запізненням, дещо змінені, але черговість... Читати далі >>
Остеомаляція
Остеомаляція — це хвороба обміну речовин у кістковій тканині, яка характеризується порушенням відкладення солей кальцію і фосфору в остеоїдній тканині.
За Рейнбергом С.А. (1964), розрізняють декілька форм остеомаляції. Надзвичайно рідко трапляються дитяча і юнацька форми, які бувають лише у дівчат. Найбільш типовою є пуерперальна форма, яка проявляється у другій половині вагітності і прогресує з кожною наступною вагітностю, а також у чоловіків. Ця форма остеомаляції є доброякісною, оскільки дуже повільно прогресує. Сприятливий перебіг має стареча форма, яка трапляється у жінок у віці після 50 років.
Таким чином, остеомаляція може виникнути у жінок і чоловіків віком 30-40 років і у 10 разів частіше в жінок.
Також відома остеомаляція кісток внаслідок голодування.
З точки зору етіології остеомаляцію можна поділити... Читати далі >>
Класифікація переломів
Класифікація переломів в залежності від пошкодження шкірних покривів:
1) Відкриті
• первинновідкриті
• вторинновідкриті
2) Закриті
• неповні
• повні
Первинновідкриті переломи - шкіра ушкоджується травмуючою силою, що ламає кістку; Вторинновідкриті переломи - м'які тканини і шкіра перфоровані зсередини гострим кінцем кісткового уламка. Рана при вторинновідкритому переломі зазвичай невелика (дорівнює діаметру кінця уламка). Як при первинновідкритому, так і привторинновідкритому переломі має місце первинне мікробне забруднення зони перелому з наступним розвитком нагноєння і остеомієліту.
При неповних переломах цілісність усієї кістки не порушена (крайові переломи, відриви горбків кісток).
Залежно від просторової орієнтації відламків розрізняють... Читати далі >>
Хто такий ортопед-травматолог?
Володіє практичними навичками з надання екстреної та планової допомоги при травмах і захворюваннях опорно-рухового апарату, в тому числі, сучасними методиками фіксації переломів, корекції застарілих кісткових і м'якотканинних дефектів кінцівок і суглобів.
Що входить в компетенцію лікаря ортопеда-травматолога
Травматолог-ортопед лікує все, починаючи від вивихів і переломів, закінчуючи важкими травмами.
Своєчасна діагностика, лікування та профілактика захворювань опорно-рухової системи людини, яку складають кістки, суглоби, зв'язки, сухожилля, м'язи і нерви, є головним завданням цього лікаря як ортопеда.
Ортопед-травматолог вивчає місцеві та загальні процеси стан організму в цілому, що виникають під впливом... Читати далі >>
Поради лікарів ортопедів-травматологів
Здоровий спосіб життя
По-перше, варто уникати великих фізичних навантажень, незалежно від віку, адже недуги даної групи вражають як молодих, так і літніх людей. Слід відстежувати рівень фізичної напруги, воно найчастіше приводить до напруги в суглобах, провокуючи їх запалення, біль і приводячи, в підсумку, до плачевного результату - до ураження кісткових тканин.
По-друге, дуже корисно також постійно тримати м'язи в тонусі, виконуючи гімнастику і зміцнюючі вправи.
Щоб правильно вибрати комплекс вправ краще звернутися до лікаря-фахівця, він допоможе вибрати найбільш оптимальний курс.
Не меншим ефектом користуються сеанси різних масажів, які посилюють... Читати далі >>