Алергічний
діатез
Під
алергічним діатезом у даний час розуміють стан схильності до розвитку
алергічних захворювань. Алергічний діатез - це фоновий донозологічний стан з
мінімальними транзиторними проявами, це готовність до алергічних реакцій і
захворювань внаслідок спадкових, вроджених особливостей імунітету,
иейровегетативного гомеостазу, обміну речовин. Поняття "алергічний
діатез" введене в клінічну практику в 20-х роках минулого сторіччя Г.
Кемерером.
Алергічний
діатез мають приблизно 30-35 % дітей.
Чим менший вік дитини, тим імовірніша
трансформація його в алергічну хворобу.
Причини.
У більшості дітей з алергічним, діатезом виявляють спадкову схильність до
розвитку алергічних хвороб (мультифакторний тип успадкування). У дітей з даним
діатезом існує латентна сенсибілізація до екзогенних алергенів. У ранньому віці
наявна переважно сенсибілізація до харчових алергенів (коров’яче молоко, яйця,
риба, мед, горіхи, суниці, полуниці, яблука червоного забарвлення, цитрусові та
інші). У подальшому зі збільшенням віку дитини вже частіше виявляють сенсибілізацію
і до побутових (пух, пір'я, хатній і книжковий пил), пилкових (пилок дерев,
лугових трав, бур'янів) а також вірусних, бактеріальних, грибкових,
медикаментозних антигенів.
Патогенетично
у дитини із алергічним діатезом можливе формування всіх типів алергічних
реакцій (за класифікацією Gell і Coombs), однак у переважної більшості дітей розвивається
перший тип реакцій із сенсибілізацією до атопічних алергенів. Отже, найбільш
поширеним різновидом алергічного діатезу є атопічний діатез.
Клінічні
прояви. Клінічними ознаками алергічного діатезу є незначні короткочасні
транзиторні алергічні реакції (переважно шкірні) на харчові продукти, укуси
комах, медикаменти, вакцини, пилок рослин, домашній пил, окремі запахи та ін.
Ці шкірні реакції виявляються у вигляді сухості шкіри з невеликими ділянками лушення,
себорейними кірочками на волосистій частині голови, ділянками еритеми на
окремих частинах тіла (найчастіше на шоках). У частини дітей відзначається
посилене потовиділення, підвищена вологість шкіри, що сприяє виникненню попрілостей,
пітниці. Досить частою ознакою алергічного діатезу е "географічний"
малюнок слизової язика, нестійкі зі слизом випорожнення кишечника, прояви дисбактеріозу.
При захворюваннях на ГРВІ часто виникають прояви стенозу та бронхообструкції.
При
лабораторному обстеженні виявляють збільшення кількості еозинофілів у крові, в
секретах слизових оболонок (із зіва, носа, у слині, мокротинні). Характерним є
підвищення рівня IgE в крові і секретах, зниження рівня IgA у
сироватці і секретах, зниження кількості Т-лімфоцитів за рахунок Т-супресорної
субпопуляції. Виявляється зниження гістамінопектичного індекса крові, блокада
бета-2-адрекорецепторів бронхів, підвищення чутливості до гістаміну,
ацетилхоліну.
Наслідком
алергічного діатезу може стати розвиток алергічного захворювання через
несприятливі чинники, серед яких - невідповідне харчування, неналежний побут,
часті вірусно-бактеріальні захворювання.
У
ранньому віці алергічний діатез може трансформуватися в атопічний дерматит,
рідше - в респіраторний алергоз, у дошкільному віці - частіше в респіраторний
алергоз, у тому числі в бронхіальну астму, в шкільному - нерідко реалізуються
тяжкі форми атопічного дерматиту.
Профілактика.
Профілактичні заходи особливо необхідні в родинах з високим ризиком розвитку
алергічних захворювань. Профілактика алергічного діатезу включає раціональне
гіпоалергенне харчування матері під час вагітності, своєчасне щадне лікування
токсикозів вагітності, тривале (не менше одного року) грудне вигодовування
дитини при гіпоалергенному харчуванні матері. При визначенні у дитини
алергічного діатезу необхідно дотримуватись гіпоалергенного
раціону, особливо у перші 2-3 роки жити. Обов'язковим
є ведення харчового щоденника. Соки, прикорми вводять в раціон
дітей з алергічним діатезом на 1-2 місяці пізніше, продукти з високою сенсибілізуючою
активністю бажано до 2-3-х років не вводити. У разі штучного або змішаного
вигодовування дитини на першому році життя застосовують гіпоалергенні молочні
або соєві суміші, 2-3 рази за рік проводять профілактику дисбактеріозу
біфідобактеріями.
Суттєве
значення в реабілітації має раннє виявлення і активна санація вогниш хронічної
інфекції, що сприяє видаленню алергенів інфекційного походження. Важливим
заходом реабілітації є загальнозміцнювальні заходи: раціональний режим
виховання, загартовування, заняття фізкультурою. Планові профілактичні щеплення
дітей з даним діатезом проводять з певною підготовкою: за два тижні до щеплення
призначають рослинний адаптоген (настоянку ехінацеї, елеутерококу, женьшеня),
вітаміни А і Е, задітен (кетотіфен), за 2-3 дні до вакцинації і впродовж 3-4
днів після неї призначають антигістамінні препарати у віковому дозуванні і
продовжують давати вітаміни А і Е.
Реабілітація
дітей з алергічним діатезом включає також гіпоалергенні умови життя дитини:
вологе прибирання, часті провітрювання помешкання, збереження книгу закритих
шафах; небажане утримання в помешканні тварин, акваріумів, користування
пуховими подушками, ковдрами тощо.
При схильності
дітей до частих ГРВІ доцільне призначення імуностимулюючих засобів, таких як
рослинні адаптогени, метилурацил, пентоксил, препарати солодки.
Лікування
ГРВІ у дітей з алергічним діатезом проводять за загальноприйнятими правилами з
ретельним підбором медикаментів (обирають найменш алергізуючі засоби) з
додаванням антигістамінних препаратів.
Проведення
профілактичних і реабілітаційних заходів сприяє зменшенню проявів алергічних
захворювань у дітей з алергічним діатезом.
|