ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЦЕЛЕКОКСИБ-НОРТОН

(CELECOXIB-NORTON)

 

Склад.

Діюча речовина: 1 капсула містить 100 мг або 200 мг целекоксибу;

допоміжні речовини: лактоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк очищений, натрію крохмальгліколят, крохмаль кукурудзяний; для 100 мг: кальцію фосфат двоосновний.

 

Лікарська форма. Капсули.

 

Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.

Код  ATC M01A H01.

 

Клінічні характеристики.

Показання. Симптоматичне лікування остеоартриту та ревматоїдного артриту.

 

Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату; підвищена чутливість до сульфаніламідів.

Алергічні реакції (бронхоспазм, риніт, кропив’янка) у відповідь на застосування аспірину або нестероїдних протизапальних препаратів в анамнезі, дитячий вік (до 18 років), вагітність і годування груддю.

Лікування післяопераційного болю при виконанні операції коронарного шунтування.

 

Спосіб застосування та дози. Застосовують внутрішньо дорослим. Капсули Целекоксиб-Нортон слід ковтати цілими, запиваючи повною склянкою води.

Необхідно застосовувати мінімальну ефективну дозу з можливо найменшою тривалістю курсу лікування.

При остеоартриті рекомендується приймати по 100 мг 2 рази на добу, або 200 мг одноразово.

При ревматоїдному артриті початкова доза становить по 100 мг 2 рази на добу. За необхідності, дозу можна підвищувати до 200 мг 2 рази на добу.

Максимальна добова доза – 400 мг.

Хворим віком старше 65 років зниження дози не потрібне. Однак у літніх людей з масою тіла менше 50 кг лікування слід розпочинати з мінімальної рекомендованої дози.

Рекомендовано курсове лікування протягом 2-х тижнів. Якщо не досягнуто бажаного результату, препарат необхідно відмінити.

 

Побічні реакції.

Імунна система. Посилення проявів алергії, дуже рідко – ангіоневротичний набряк, анафілаксія.

Психічні. Безсоння, тривога, сонливість, дуже рідко – сплутана свідомість, галюцинації.

Нервова система. Запаморочення, гіпертонус м’язів, дуже рідко – асептичний менінгіт, агевзія, аносмія.

Серцево-судинна система. Периферичні набряки, артеріальна гіпертензія і посилення її проявів, аритмія, пальпітація, тахікардія, припливи, дуже рідко – хронічна серцева недостатність, васкуліт.

Кров і лімфатична система. Анемія, екхімози, тромбоцитопенія, лейкопенія.

Система дихання. Бронхіт, кашель, фарингіт, риніт, синусит, інфекції верхніх відділів дихальних шляхів.

Шлунково-кишковий тракт. Біль у животі, діарея, диспепсія, метеоризм, захворювання зубів, блювання, дуже рідко – виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, виразки стравоходу, перфорація кишки, панкреатит, шлунково-кишкова кровотеча.

Гепатобіліарна система. Дуже рідко – підвищення активності ферментів печінки, гепатит, печінкова недостатність.

Шкіра і підшкірна клітковина. Свербіж, висипання, алопеція, кропив’янка, дуже рідко – бульозні висипання, лущення шкіри (у тому числі мультиформна еритема і синдром Стівенса-Джонсона), реакції фотосенсибілізації.

Нирки і сечовидільна система. Інфекції сечовивідних шляхів, дуже рідко – гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит.

Загальні прояви. Грипоподібні прояви.

Органи чуття. Затуманення зору, шум у вухах.

Репродуктивна система і молочні залози. Дуже рідко – розлади менструального циклу.

 

Передозування. Симптоми: сонливість, нудота, блювання, епігастральний біль, шлунково-кишкові кровотечі, анафілактичний шок.

Лікування: симптоматична та підтримуюча терапія. Діаліз не є ефективним шляхом виведення препарату у зв’язку з високим рівнем зв’язування препарату з білками плазми.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю. Целекоксиб-Нортон протипоказаний під час вагітності. Під час лікування Целекоксибом-Нортон рекомендується припинити годування груддю.

 

Діти. Дослідження результатів застосування Целекоксибу-Нортон у пацієнтів молодше 18 років не проводилися, тому препарат у дітей не застосовують.

 

Особливості застосування. Вплив на серцево-судинну систему. Прийом Целекоксибу-Нортон підвищує ризик розвитку серйозних серцево-судинних, тромботичних ускладнень, інфаркту міокарда та інсульту, що можуть мати летальний наслідок. Ризик зростає відповідно до тривалості лікування та наявності супутньої кардіологічної патології. Слід застосовувати якомога найкоротші курси терапії та мінімальні ефективні дози.

Целекоксиб-Нортон не є заміною ацетилсаліциловій кислоті в профілактиці емболій, оскільки не має впливу на функцію тромбоцитів. Оскільки Целекоксиб-Нортон не пригнічує агрегацію тромбоцитів, антиагрегатну терапію (у т. ч. прийом ацетилсаліцилової кислоти) не слід припиняти.

Вплив на травний тракт. При застосуванні Целекоксибу-Нортон у хворих можуть спостерігатися виразки шлунка і дванадцятипалої кишки та їх перфорація, шлунково-кишкова кровотеча. Більший ризик розвитку подібних ускладнень існує у літніх хворих, хворих на серцево-судинні захворювання, хворих, які застосовують ацетилсаліцилову кислоту, хворих, які перенесли або страждають на захворювання травного тракту, такі як виразкова хвороба, шлунково-кишкова кровотеча та інші запальні процеси. Найчастіше фатальні прояви з боку травного тракту відзначалися у літніх або ослаблених хворих.

Родинний аденоматозний поліпоз. Лікування целекоксибом не зменшує ризик розвитку раку шлунково-кишкового тракту і необхідність проведення профілактичної колектомії та інших методів хірургічного лікування. Тому не слід змінювати звичайну лікувальну тактику у хворих на родинний аденоматозний поліпоз у зв’язку із сумісним застосуванням целекоксибу. Зокрема, не слід зменшувати частоту ендоскопічних обстежень і не затримувати прийняття рішення про виконання колектомії або інших методів хірургічного лікування.

Вплив на печінку. Застосування препарату для лікування пацієнтів з тяжкими ураженнями печінки (шкала Чалд-П’юдж, клас С) не досліджувалося. Тому застосування целекоксибу у пацієнтів із серйозними ураженнями печінки не рекомендоване. Целекоксиб слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з ураженням печінки середнього ступеня тяжкості (шкала Чайлд-П’юдж, клас В) і починати лікування з найменшої рекомендованої дози.

У пацієнтів із симптомами печінкової дисфункції слід проводити ретельний контроль показників функції печінки, щоб попередити погіршення функції печінки.

Затримка рідини і набряки. Як і при застосуванні інших ліків, що можуть пригнічувати синтез простагландинів, у хворих, які приймають Целекоксиб-Нортон, може спостерігатися затримка рідини і набряки. У зв’язку з цим Целекоксиб-Нортон слід застосовувати з обережністю для лікування хворих із серцевою недостатністю або іншими станами, які можуть призвести до затримки рідини чи погіршитися внаслідок такої затримки. Слід ретельно спостерігати за хворими з серцевою недостатністю або артеріальною гіпертензією.

Вплив на нирки. У хворих із захворюваннями нирок під час прийому целекоксибу слід постійно контролювати показники функції нирок. Особливу обережність треба виявляти щодо хворих з дегідратацією. Целекоксиб бажано призначати лише після регідратації.

Анафілактоїдні реакції. У пацієнтів, які раніше приймали Целекоксиб-Нортон без будь-яких ускладнень, можуть спостерігатися анафілактичні реакції.

Зменшуючи запалення, целекоксиб може зменшити прояви деяких симптомів, наприклад, гарячки, що слід враховувати при діагностиці інфекцій.

У пацієнтів з алергічними захворюваннями, у тому числі бронхіальною астмою, алергічним ринітом, кропив’янкою, шкірним свербежем, набряком слизової оболонки і поліпозом носа, а також при їх сполучанні з хронічними інфекціями дихальних шляхів і у хворих з підвищеною чутливістю до НПЗЗ на фоні лікування Целекоксибом-Нортон можливий розвиток нападів бронхіальної астми.

Шкірні реакції. Дуже рідко при застосуванні Целекоксибу-Нортон спостерігалися серйозні шкірні реакції, включаючи ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз. Найбільший ризик розвитку цих реакцій існує на початковому етапі лікування. Більшість таких випадків спостерігалася протягом першого місяця терапії. Целекоксиб слід відмінити при перших проявах шкірних висипів, ушкоджень слизової оболонки або інших проявів підвищеної чутливості.

У період застосування препарату слід утримуватися від вживання алкоголю.

Хворі, які приймають Целекоксиб-Нортон протягом тривалого часу, повинні проходити регулярне медичне обстеження для виявлення побічних ефектів.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Вплив Целекоксибу-Нортон на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами не досліджувався. Однак, враховуючи можливі побічні реакції з боку центральної нервової системи, слід бути обережними при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Метаболізм целекоксибу відбувається, головним чином, у печінці під впливом цитохрому Р450 CYP2С9. Якщо відомо або підозрюється, що у хворого низька активність CYP2С9, то Целекоксиб-Нортон повинен призначатися обережно, враховуючи можливість значного підвищення рівня препарату в плазмі внаслідок зниження метаболічного кліренса.

Дослідження in vitro вказують, що целекоксиб не є субстратом CYP2D6, а його інгібітором. Тому існує можливість взаємодії in vivo целекоксибу з препаратами, що метаболізуються за допомогою CYP2D6.

Взаємодія целекоксибу з варфарином і подібними засобами. У хворих, які отримують супутню терапію варфарином або подібними препаратами, інколи можуть спостерігатися випадки важких і навіть фатальних кровотеч. У зв’язку з тим, що при прийомі целекоксибу спостерігається подовження протромбінового часу, після початку застосування або при зміні дози Целекоксиб-Нортон слід здійснювати моніторинг антикоагуляційної активності.

Флюконазол та кетоназол. Сумісне призначення флюконазолу в дозі 200 мг раз на добу призводить до підвищення концентрації целекоксибу в плазмі вдвічі. Таке підвищення спостерігається завдяки інгібіції флюконазолом метаболізму целекоксибу, опосередкованого CYPP450 2C9. У хворих, що отримують інгібітор CYP2С9 флюконазол лікування Целекоксибом-Нортон слід розпочинати з мінімальної рекомендованої дози. Кетоназол, інгібітор CYP3A4, не впливав на метаболізм целекоксибу. Слід дотримуватися обережності при призначенні Целекоксибу-Нортон сумісно з іншими інгібіторами CYP2С9.

Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Інгібітори простагландинів можуть зменшувати антигіпертензивний ефект інгібіторів АПФ при сумісному застосуванні. Однак клінічні дослідження з лізиноприлом не виявили значної фармакодинамічної взаємодії щодо впливу на артеріальний тиск.

Діуретики. У деяких пацієнтів НПЗЗ можуть зменшувати натрійуретичний ефект фуросеміду або тіазидів шляхом інгібування синтезу простагландинів.

Літій. У здорових добровольців концентрації літію в плазмі підвищувались приблизно на 17% при сумісному застосуванні з целекоксибом. Ретельний моніторинг має бути проведений пацієнтам, які приймають літій, при призначенні та відміні целекоксибу.

Аспірин. Целекоксиб-Нортон не впливає на властивість малих доз аспірину пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Враховуючи відсутність впливу на агрегацію тромбоцитів, целекоксиб не є альтернативою ацетилсаліциловій кислоті в профілактиці ускладнень серцево-судинних захворювань.

Інші. Не виявлено клінічної взаємодії целекоксибу та антацидів (алюміній і магній), омепразолу, метотрексату, глібенкламіду (глібуриду), фенітоїну і толбутаміду.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Целекоксиб має протизапальну,  знеболювальну  та  антипіретичну активність. Можливий механізм дії препарату полягає у пригніченні синтезу простагландинів шляхом селективного інгібування ферменту ЦОГ-2 (циклооксигеназа), яка бере участь у перебігу процесів запалення.

Фармакокінетика. Целекоксиб добре всмоктується при пероральному застосуванні. Після прийому одноразових доз в діапазоні 100 – 200 мг пікові концентрації в плазмі крові досягалися  в  середньому  за  3  години та були пропорційні дозам, як і показники AUC (площа під кривою концентрації препарату). Зв'язування целекоксибу  з білками досягало приблизно 97 %.

Целекоксиб метаболізується у печінці за участі системи ізоферментів цитохрому Р-450., а його метаболіти не виявляють інгібіторної активності відносно ізофермінтів ЦОГ-1 та ЦОГ-2.

Целекоксиб виводиться переважно з жовчю у вигляді метаболітів, менш ніж 3% активної речовини потрапляє до сечі та калових мас у незміненому стані.

Кінетичний профіль целекоксибу не змінювався при прийомі препарату з їжею.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: капсули по 100 мг: тверді желатинові капсули з білим корпусом і зеленою кришкою, що містять білий порошок;

капсули по 200 мг: тверді желатинові капсули з корпусом ледь рожевого кольору і кришечкою рожевого кольору, що містять білий кристалічний порошок.

 

Термін придатності. 3  роки.

 

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С, у захищеному від світла, недоступному для дітей місці.

Не допускається застосовувати препарат після дати, зазначеної на упаковці.

 

Упаковка.  По 10 капсул у блістері; по 1 блістеру у картонній коробці.

 

Категорія відпуску.  За рецептом.

 

Виробник. ЮНІМАКС ЛАБОРАТОРИС.

 

Місцезнаходження. Плот № 7, Сектор 24, Фаридабад-121005, Харіана, Індія.

                   

Власник реєстраційного посвідчення. АМЕРІКЕН НОРТОН КОРПОРЕЙШН.