ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ХЛОЕ

(CHLOE)

Склад:

діюча(і) речовина(и): ципротерону ацетат, етинілестрадіол;

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить ципротерону ацетату 2 мг, етинілестрадіолу 0,035 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип A), кремнію діоксид колоїдний безводний, алюмінію оксид, магнію стеарат, Opadry II OY-L-32901 yellow;

таблетка плацебо: лактози моногідрат, повідон, натрію карбоксиметилкрохмаль (тип A), кремнію діоксид колоїдний безводний, алюмінію оксид, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті оболонкою + таблетки-плацебо, комбі-упаковка.

Фармакотерапевтична група. Антиандрогени. Код АТС G03HB01.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування андрогензалежних захворювань у жінок, таких як акне, особливо у вираженій формі, і таких, що супроводжуються себореєю, запаленнями або утвореннями вузликів (папульозно-пустульозні вугри, вузликово-кістозні вугри); андрогенна алопеція; легкі форми гірсутизму. Можливе застосування як контрацептива (проте препарат не можна використовувати виключно з метою контрацепції, а слід призначати жінкам для лікування андрогензалежних станів).

Протипоказання.

Препарати, що містять комбінації естрогену/гестагену, не повинні застосовуватись за наявності жодного із нижчезазначених станів або захворювань. У разі, якщо будь-який із цих станів або захворювань виникає вперше під час застосування препарату, його прийом слід негайно припинити.

• Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого з компонентів препарату.
• Венозні або артеріальні тромботичні/тромбоемболійні явища (наприклад, тромбоз глибоких вен, легенева емболія, інфаркт міокарда) або цереброваскулярний розлад нині або в анамнезі.
• Наявність нині або в анамнезі продромальних симптомів тромбозу (наприклад, транзиторне порушення мозкового кровообігу, стенокардія).
• Мігрень з вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі.
• Цукровий діабет з ураженням судин.
• Наявність тяжких або множинних факторів ризику щодо венозного або артеріального тромбозу також може стати протипоказанням (див. розділи «Побічна дія» та «Особливості застосування»).
• Панкреатит нині або в анамнезі, якщо він пов’язаний із тяжкою гіпертригліцеридемією.
• Наявність нині або в анамнезі тяжких захворювань печінки, доки показники функції печінки не повернуться до нормальних значень.
• Наявність нині або в анамнезі пухлин печінки (доброякісних або злоякісних).
• Відомі або підозрювані злоякісні пухлини (наприклад, статевих органів або молочних залоз), що є залежними від статевих гормонів.
• Вагінальна кровотеча нез’ясованої етіології.
• Відома чи підозрювана вагітність.
• Період годування груддю.

Препарат «Хлое» не призначають чоловікам.

Спосіб застосування та дози.

Препарат «Хлое» призначений для регулярного застосування з метою досягнення терапевтичного ефекту і необхідного контрацептивного захисту. Застосування інших гормональних засобів контрацепції слід припинити. Спосіб застосування препарату «Хлое» не відрізняється від звичайного режиму приймання більшості комбінованих пероральних контрацептивів. Зважаючи на це, слід дотримуватися тих самих вказівок щодо способу застосування препарату. Рекомендується застосовувати Хлое принаймні протягом 3 – 4 менструальних циклів після зникнення симптомів. Якщо симптоми з’являються знову, через кілька тижнів або місяців після закінчення лікування курс лікування Хлое можна повторити. Нерегулярне приймання Хлое може зумовити міжменструальні кровотечі та погіршити терапевтичну і контрацептивну ефективність.

Як застосовується Хлое

Таблетки слід приймати у вказаній послідовності щоденно і приблизно в один і той самий час. У разі потреби таблетки можна запивати водою. Слід приймати по 1 таблетці на добу протягом 28 днів. Таблетки з нової упаковки слід починати приймати після семиденного інтервалу приймання таблеток плацебо, протягом якого менструальна кровотеча у результаті відміни препарату, настає приблизно через 2– 3 дні після останнього приймання активної таблетки. На початку застосування нової упаковки у жінки все ще може тривати менструальна кровотеча.

Як розпочинати приймання Хлое

• Якщо раніше ніякі гормональні контрацептиви не приймалися (у попередній місяць)

Прийом таблеток починають в перший день природного менструального циклу жінки (тобто в перший день менструальної кровотечі). Приймати також можна почати на 2 – 5 день, але рекомендується додатково застосовувати бар’єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів першого менструального циклу.

• Перехід з іншого комбінованого перорального контрацептива (КПК)

Починати застосовувати Хлое найкраще одразу на наступний день після останньої активної таблетки перорального контрацептива, який жінка приймала до цього, але не пізніше, ніж на наступний день після звичайного інтервалу без таблеток, або після періоду таблеток плацебо попереднього контрацептива.

• Перехід з методу, що базується на застосуванні лише прогестагену («міні-пілі», ін’єкції, імплантати), або від внутрішньоматкової системи вивільнення прогестагену (ВМС).

Перехід від «міні-пілі» можливий у будь-який час (від імплантату або ВМС – у день їх видалення, від ін’єкцій – на день, коли має бути зроблена наступна ін’єкція), проте у всіх цих випадках рекомендується застосовувати бар’єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів приймання таблеток.

• Застосування після аборту в першому триместрі вагітності

Жінка може одразу почати приймати таблетки. У такому випадку немає необхідності в подальших заходах контрацепції.

• Застосування після пологів або аборту в другому триместрі вагітності

Жінки, що вигодовують дитину груддю, – див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю».

Жінкам необхідно рекомендувати почати приймати таблетки між 21 та 28 днем після пологів чи аборту в другому триместрі вагітності. Якщо вона почне приймати таблетки пізніше, їй рекомендується додатково застосовувати бар’єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів приймання таблеток. Проте, якщо в цей проміжок часу мав місце статевий акт, слід виключити можливу вагітність або дочекатися першої менструальної кровотечі, перш ніж розпочинати застосування Хлое.

Що робити, якщо пропущене одне приймання таблетки

Якщо з моменту пропуску приймання активної таблетки минуло менш ніж на 12 годин, це не вплине на контрацептивний захист. Жінка повинна прийняти таблетку, як тільки вона згадає про неї, і наступну таблетку слід приймати за звичайним графіком.

Якщо запізнення з прийманням активної таблетки становить понад 12 годин, контрацептивний захист може знизитись.

У такому випадку подальші заходи слід вживати, виходячи з таких двох основних правил:

1) Ніколи не слід переривати приймання таблеток більш ніж на 7 днів.

2) Для досягнення відповідного пригнічення активності системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники потрібен 7-денний період безперервного приймання таблеток.

Відповідно до зазначених вище правил, слід керуватися такими рекомендаціями:

• 1-й тиждень

Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку, як тільки вона згадає про неї, навіть якщо доведеться прийняти 2 таблетки одночасно. Після цього таблетки слід приймати у звичайний час. Протягом наступних 7 днів слід додатково застосовувати бар’єрний метод контрацепції, наприклад, презерватив. Якщо протягом попередніх 7 днів мав місце статевий акт, слід зважити на можливість настання вагітності. Чим більшою є кількість пропущених таблеток і ближчим в часі звичайний інтервал приймання таблеток плацебо, тим вищим є ризик вагітності.

•  2-й тиждень

Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку, як тільки вона про неї згадає, навіть якщо їй доведеться прийняти 2 таблетки одночасно. Після цього таблетки слід приймати у звичайний час. Якщо жінка приймала таблетки регулярно протягом 7 днів до першої пропущеної таблетки, немає необхідності у подальших заходах контрацепції. Якщо ж  ні, або якщо жінка не прийняла більше 1 таблетки, рекомендується вживати спеціальних заходів контрацепції протягом 7 днів.

• 3-й тиждень

Оскільки наступним є інтервал прийому таблеток плацебо, існує ризик зниження надійності контрацепції. Проте, незважаючи на це, зниження контрацептивного захисту можна попередити шляхом корекції графіка приймання. Якщо жінка дотримується однієї з двох можливих процедур, наведених нижче, в інших контрацептивних заходах немає необхідності, якщо жінка приймала таблетки правильно у період за 7 днів до першої пропущеної таблетки. В іншому ж випадку жінка повинна використовувати першу з двох можливостей, наведених нижче, і протягом 7 днів додатково вживати контрацептивних заходів:

1. Останню пропущену таблетку жінка повинна прийняти одразу, коли згадає про неї, хоча це і означатиме приймання 2 таблеток одночасно. Після цього вона повинна продовжувати приймати таблетки за звичайним графіком. При цьому наступну упаковку слід розпочинати одразу після повного приймання активних таблеток з попередньої упаковки; таким чином, приймання таблеток плацебо потрібно пропустити. Менструальна кровотеча, пов’язана з відміною препарату, ймовірно, почнеться тільки після повного приймання усіх активних таблеток з другої упаковки, проте протягом приймання цих таблеток можливі кров’янисті виділення («мазанина») або раптова кровотеча.

2. Жінці також можна порадити почати приймати таблетки плацебо з першої упаковки. Таким чином, буде досягнутий 7-денний інтервал без приймання активних таблеток, включаючи дні, коли активні таблетки пропускались. Після цього слід розпочати активні таблетки з наступної упаковки.

3. Якщо жінка забуває прийняти таблетку і після цього під час першого звичайного інтервалу без таблеток не настане кровотеча, пов’язана з відміною препарату, слід зважити можливість вагітності.

• 4-й тиждень

Таблетки, призначені для приймання протягом 4-го тижня, не містять діючих речовин. Тому, якщо приймання активних таблеток з наступного циклу було розпочато у правильний день, помилками у прийманні цих таблеток можна знехтувати.

Рекомендації у випадку шлунково-кишкових розладів

У разі наявності виражених шлунково-кишкових розладів абсорбція таблеток може бути неповною, і тоді необхідні інші заходи контрацепції.

Якщо протягом 3-4 годин після приймання таблетки сталося блювання, можна застосовувати процедуру, що рекомендована у випадку пропуску таблетки. Якщо жінка не бажає змінювати звичайний графік приймання таблеток, їй слід прийняти додаткову таблетку (таблетки) з іншої упаковки.

Як змінити час виникнення менструації або затримати менструацію

Якщо жінка бажає відвернути менструальну кровотечу, їй слід продовжувати приймати активні таблетки з іншої упаковки Хлое без приймання таблеток плацебо. Таким чином, можна продовжувати приймати активні таблетки до повного приймання всіх активних таблеток з другої упаковки. Протягом цього часу може виникати раптова кровотеча або “мазанина”. Після 7-денного інтервалу приймання таблеток плацебо жінці слід знову продовжувати звичайне приймання Хлое.

Якщо жінка бажає перенести менструацію на інший день тижня, ніж за нормальним графіком, їй можна порадити скоротити початковий інтервал приймання таблеток плацебо та приймати їх протягом стількох днів, скільки вона бажає. Чим коротшим буде цей інтервал, тим вищим  є ризик, що не настане менструальна кровотеча, пов’язана з відміною препарату, проте раптова кровотеча та кров’янисті виділення матимуть місце протягом приймання наступної упаковки (так само, як у разі затримки виникнення менструації).

Тривалість лікування

Тривалість лікування залежить від ступеня тяжкості захворювання. Як правило, лікування повинно тривати кілька місяців.

Рекомендується припинити приймання лікарського засобу через 3-4 цикли після повного зникнення симптомів.

Хоча Хлое має також і протизаплідну дію, його не слід продовжувати приймати виключно як пероральний контрацептив.

Побічні реакції.

За наявності будь-якого із зазначених нижче станів/факторів ризику необхідно зважити користь від застосування Хлое і можливий ризик з урахуванням індивідуальних особливостей кожної пацієнтки та обговорити це з жінкою до того, як вона вирішить приймати препарат. При загостренні, погіршенні або першому виникненні будь-якого із зазначених нижче станів або факторів ризику жінці рекомендується звернутися до лікаря, який повинен прийняти рішення щодо припинення застосування Хлое.

• Циркуляторні порушення

На підставі результатів епідеміологічних досліджень припускають існування зв’язку між застосуванням КПК та підвищенням ризику виникнення венозних та артеріальних тромботичних і тромбоемболічних захворювань, таких як інфаркт міокарда, інсульт, тромбоз глибоких вен та емболія легеневої артерії. Наведені стани виникають рідко.

Венозна тромбоемболія (ВТЕ), що проявляється у вигляді венозного тромбозу та/або емболії легеневої артерії, може виникнути при застосуванні будь-якого КПК. Ризик її виникнення є найвищим протягом першого року застосування КПК. Частота ВТЕ у жінок, які  приймають пероральні контрацептиви з низькою дозою естрогенів (< 0,05 мг етинілестрадіолу) становить до 4 випадків на 10000 жінок/рік порівняно з 0,5-3 випадками на 10000 жінок/рік у тих жінок, які не застосовують пероральні контрацептиви. Частота ВТЕ, асоційована з вагітністю, становить 6 випадків на 10000 жінок/рік.

Надзвичайно рідко повідомлялось про виникнення тромбозу в інших кровоносних судинах, наприклад, артеріях і венах печінки, нирок, мезентеріальних судинах, судинах головного мозку або сітківки у жінок, які застосовують КПК. Стосовно зв¢язку цих ускладнень із застосуванням КПК єдиної думки не існує.

Симптомами венозних або артеріальних тромботичних/тромбоемболічних явищ або цереброваскулярного розладу можуть бути: однобічний біль у нижніх кінцівках або їх набряк; раптовий сильний біль у грудях, що може віддавати в ліву руку; раптова задишка; кашель, що раптово почався; будь-який незвичний, сильний, тривалий головний біль; раптова часткова або повна втрата зору; диплопія; порушення мовлення або афазія; вертиго; колапс з фокальним епілептичним нападом або без нього; слабкість або дуже виражене раптове оніміння одного боку або однієї частини тіла; порушення рухових функцій; «гострий» живіт.

Фактори, що підвищують ризик виникнення венозних або артеріальних тромботичних/тромбоемболічних явищ або церебро-васкулярного розладу:

- вік;

- куріння (при інтенсивному курінні ризик з віком зростає, особливо у жінок старше 35 років);

- сімейний анамнез (наприклад, випадки венозної або артеріальної тромбоемболії у братів чи сестер або батьків у відносно ранньому віці). Якщо підозрюється спадкова схильність, перед вирішенням питання про застосування будь-якого КПК  жінку необхідно направити на консультацію до відповідного фахівця;

- ожиріння (індекс маси тіла більше 30 кг/м²);

- дисліпопротеїнемія;

- артеріальна гіпертензія;

- мігрень;

- вади клапанів серця;

- фібриляція передсердь;

- тривала іммобілізація, радикальні хірургічні втручання, будь-які хірургічні операції на нижніх кінцівках, значні травми. В цих випадках рекомендується припинити приймання КПК (при планових операціях щонайменше за чотири тижні до її проведення) і не починати знову його застосовувати раніше, ніж через 2 тижнів після повної ремобілізації.

Немає єдиної думки щодо можливої ролі варикозних вен і поверхневого тромбофлебіту у розвитку венозної тромбоемболії.

Необхідно брати до уваги підвищення ризику розвитку тромбоемболії у післяпологовому періоді.

До інших захворювань, які можуть бути пов’язані з серйозними циркуляторними розладами, належать: цукровий діабет; системний червоний вовчак; гемолітичний уремічний синдром; хронічні запальні захворювання кишечника (хвороба Крона або виразковий коліт) та серпоподібно-клітинна анемія.

Підвищення частоти випадків виникнення мігрені або її вираженості під час застосування КПК (що може бути продромальним симптомом цереброваскулярного розладу) може вимагати термінового припинення застосування КПК.

Біохімічні показники, які можуть бути характерними при спадковій або набутій схильності до венозних або артеріальних тромбозів, включають: резистентність до активованого протеїну С (АРС), гіпергомоцистеїнемію, дефіцит антитромбіну ІІІ, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, антифосфоліпідні антитіла (антитіла до антикардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт).

Аналізуючи співвідношення ризик/користь, лікар повинен враховувати той факт, що адекватне лікування станів, про які згадувалося вище, може знижувати пов’язаний з ними ризик виникнення тромбозів, а також те, що ризик виникнення тромбозів, асоційованих з вагітністю, вищий, ніж при застосуванні низькодозованих КПК (< 0,05 мг етинілестрадіолу).

• Пухлини

Найважливішим фактором ризику розвитку раку шийки матки є персистенція  папіломавірусу. Результати деяких епідеміологічних досліджень вказують на додаткове підвищення цього ризику при довготривалому застосуванні КПК, проте це твердження залишається суперечливим, оскільки остаточно не з’ясовано, наскільки результати досліджень враховують супутні фактори ризику, наприклад, скринінгове дослідження стану шийки матки та статеву поведінку, включаючи використання бар’єрних методів контрацепції.

Мета-аналіз на підставі 54 епідеміологічних досліджень вказує на незначне підвищення відносного ризику (ВР = 1,24) розвитку раку молочної залози у жінок, які застосовують КПК. Цей підвищений ризик поступово нівелюється протягом 10 років після закінчення приймання КПК. Оскільки рак молочної залози у жінок молодше 40 років зустрічається рідко, збільшення частоти діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують у даний час або нещодавно застосовували КПК, є незначним щодо загального ризику раку молочної залози. Результати даних досліджень не надають доказів існування причинного взаємозв’язку. Підвищення ризику може бути обумовлене як більш ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, які приймають КПК, так і біологічною дією КПК або поєднанням обох факторів. Відзначено тенденцію, що рак молочної залози, виявлений у жінок, які коли-небудь приймали КПК, клінічно менш виражений, ніж у тих, хто ніколи не застосовував КПК.

У поодиноких випадках у жінок, які застосовують КПК, спостерігалися доброякісні, а ще рідше – злоякісні пухлини печінки, які в окремих випадках призводили до небезпечної для життя внутрішньочеревної кровотечі. У разі виникнення скарг у жінок, які приймають КПК, на сильний біль в епігастральній ділянці, при збільшенні печінки або ознаках внутрішньочеревної кровотечі при диференційній діагностиці необхідно виключити наявність пухлини печінки.

• Інші стани

Цей лікарський засіб містить лактози моногідрат. Його не слід призначати пацієнткам, які мають такі рідкісні спадкові проблеми, як непереносимість галактози, дефіцит лактази Лаппа або мальабсорбція глюкози-галактози.

Жінки з гіпертригліцеридемією або сімейним анамнезом цього порушення належать до групи ризику розвитку панкреатиту при застосуванні КПК.

Хоча повідомлялося про незначне підвищення артеріального тиску у багатьох жінок, які приймають будь-який КПК, повідомлення про клінічно значуще підвищення артеріального тиску були поодинокими. Проте, якщо тривала клінічно виражена гіпертензія виникає під час приймання КПК, то буде слушним відмінити КПК та лікувати гіпертензію. Якщо це доцільно, застосування КПК може бути відновлено після досягнення нормотонії за допомогою антигіпертензивної терапії.

Повідомлялося про виникнення або загострення зазначених нижче захворювань під час вагітності та при прийманні КПК, але їх взаємозв¢язок із застосуванням КПК не є остаточно з’ясованим: жовтяниця та/або свербіж, пов’язані з холестазом, утворення жовчних каменів, порфірія, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічний синдром, хорея Сиденгама, герпес вагітних, втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.

У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть індукувати або посилювати його симптоми.

При гострих або хронічних порушеннях функції печінки може виникнути необхідність припинити застосування КПК, доки показники функції печінки не повернуться до нормальних значень. При рецидиві холестатичної жовтяниці, що вперше виникла під час вагітності або попереднього застосування статевих гормонів, приймання КПК слід припинити.

Хоча КПК можуть впливати на периферичну інсулінорезистентність та толерантність до глюкози, немає даних щодо потреби змінювати терапевтичний режим у жінок з діабетом, які приймають низькодозовані КПК, що містять < 0,05 мг етинілестрадіолу. Проте жінки, які страждають на цукровий діабет, повинні ретельно обстежуватися протягом приймання КПК.

Хвороба Крона та виразковий коліт можуть бути пов’язані з прийомом КПК.

Іноді може виникати хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінки, схильні до виникнення хлоазми, повинні уникати дії прямих сонячних променів або ультрафіолетового опромінювання під час приймання КПК.

У разі, якщо у жінок, які страждають на гірсутизм, його симптоми виникли нещодавно або значно посилилися, при диференційній діагностиці необхідно враховувати такі можливі причини, як андрогенпродукуюча пухлина або ферментна недостатність надниркових залоз.

Повідомлялося про інші небажані явища при застосуванні Хлое, проте їх зв'язок з прийманням препарату не був ані підтверджений, ані спростований.

У наступній таблиці узагальнені дані про побічні реакції, які мали місце у жінок, які застосовували комбінацію етинілестрадіолу та ципротерону ацетату. Зв'язок між прийом комбінації не був ані підтверджений, ані спростований. Побічні реакції розподілені на групи згідно з класифікацією MedDRA та за частотою їх виникнення: дуже часті (≥1/10); часті (від ³1/100 до <1/10); нечасті (від ³1/1000 до <1/100); рідкісні (від ³1/10 000 до <1/1000); дуже рідкісні (<1/10,000), частота виникнення невідома (неможливо оцінити, виходячи з наявних даних):

У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть індукувати або посилювати його симптоми.

Передозування.

Про серйозні негативні ефекти внаслідок передозування не повідомлялось. Симптоми: нудота, блювання, а в молодих дівчат - незначна віагінальна кровотеча. Лікування: симптоматичне, жодних антидотів не існує.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Протягом вагітності прийом Хлое протипоказаний. Якщо під час приймання препарату жінка завагітніє, застосування Хлое слід негайно припинити.

Застосування препарату також протипоказане під час лактації. Ципротерону ацетат виводиться у грудне молоко матері. З молоком до дитини переходить приблизно 0,2 % від дози, отриманої матір’ю, що становить приблизно 1 мкг/кг. Під час грудного вигодовування приблизно 0,02 % від добової дози етинілестрадіолу, отриманої матір’ю, може переходити з молоком до немовляти.

Діти.

Препарат не призначають дітям.

Особливості застосування.

Медичне обстеження.

Перед початком або відновленням приймання препарату «Хлое» слід провести повне медичне обстеження та докладно вивчити анамнез пацієнтки, беручи до уваги протипоказання (див. розділ “Протипоказання”) і застереження (див. розділ “Особливості застосування”). При застосуванні препарату рекомендують періодичні обстеження. Проведення таких періодичних обстежень є важливим, оскільки протипоказання (наприклад, транзиторне порушення кровообігу та ін.) або фактори ризику (наприклад, сімейний анамнез венозного або артеріального тромбозу) можуть вперше виникнути вже під час приймання Хлое. Частота і характер цих обстежень повинні ґрунтуватися на існуючих нормах медичної практики з урахуванням індивідуальних особливостей кожної жінки. Однак, як правило, особливу увагу приділяють обстеженню тазових органів, включаючи стандартний аналіз цитології шийки матки, органів черевної порожнини, молочних залоз, виміру артеріального тиску.

Необхідно попередити жінку, що препарат «Хлое» не захищає від ВІЛ СНІДу та інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

Зниження ефективності.

Контрацептивна ефективність Хлое може знижуватись у випадку пропуску прийому драже, розладів шлунково-кишкового тракту (див. розділ «Спосіб застосування та дози») або застосування інших лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами»).

Контроль циклу.

При застосуванні препаратів, що містять комбінацію естроген/гестаген, можуть спостерігатися міжменструальні кровотечі (кровомазання або проривні кровотечі), особливо протягом перших кількох місяців їх застосування. Зважаючи на це, обстеження при появі будь-якої міжменструальної кровотечі слід проводити тільки після періоду адаптації організму до препарату, що становить приблизно три цикли.

Якщо порушення циклу продовжуються або поновлюються після декількох нормальних циклів, слід розглянути питання про негормональні причини кровотеч і провести відповідні обстеження з метою виключення наявності пухлин та вагітності. До діагностичних заходів можна включити кюретаж.

У деяких жінок може не настати менструальноподібна кровотеча під час перерви в прийомі препарату. У випадку застосування КПК відповідно до вказівок вагітність малоймовірна. Проте, якщо приймання контрацептива відбувалося нерегулярно або якщо менструальноподібні кровотечі відсутні протягом двох циклів, перед продовженням застосування КПК необхідно виключити вагітність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Не спостерігалося жодного впливу на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодія препаратів, що містять комбінацію естрогену/гестагену (таких, як Хлое) та інших лікарських засобів може призводити до проривної кровотечі та/або втрати ефективності контрацептива. В літературі повідомляється про нижчезазначені взаємодії.

Печінковий метаболізм: може спостерігатися взаємодія з лікарськими препаратами, що індукують мікросомальні ферменти, збільшуючи кліренс статевих гормонів. До них належать, наприклад, фенітоїн, барбітурати, примідон, карбамазепін, рифампіцин і, можливо, окскарбазепін, топірамат, фельбамат, гризеофульвін та лікарські засоби, що містять звіробій. Така взаємодія може спричиняти це зростання.

Також повідомлялось, що інгібітори ВІЛ - протеази (наприклад, ритонавір) та ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (наприклад, невірапін) або їх комбінації потенційно можуть впливати на метаболізм у печінці.

Ентерогепатична циркуляція. Результати деяких клінічних досліджень дають підстави припускати, що ентерогепатична циркуляція естрогенів може знижуватися при прийманні певних антибіотиків, що можуть знижувати концентрацію етинілестрадіолу (наприклад, антибіотики пеніцилінового і тетрациклінового ряду).

При лікуванні будь-яким із наведених вище препаратів жінка повинна тимчасово використовувати бар'єрний метод додатково до приймання Хлое або обрати інший метод контрацепції. При лікуванні препаратами, що індукують мікросомальні ферменти,  бар'єрний метод слід використовувати протягом всього терміну лікування відповідним препаратом і ще протягом 28 днів після припинення його застосування. При лікуванні антибіотиком (за винятком римфапіцину і гризеофульвіну) бар'єрний метод слід використовувати ще протягом 7 днів після його відміни. У разі, якщо бар'єрний метод все ще використовується, а драже в упаковці Хлое уже закінчились, застосування драже з наступної упаковки слід починати без звичайної перерви.

Пероральні контрацептиви можуть впливати на метаболізм інших препаратів. Зважаючи на це, концентрації діючих речовин у плазмі та тканинах можуть збільшуватися (наприклад, циклоспорину) або знижуватися (наприклад, ламотригетину).

Примітка: для встановлення потенційної можливості взаємодії з лікарськими засобами, що призначаються одночасно з КПК, рекомендується ознайомитися з інструкціями для медичного застосування цих препаратів.

Вплив на результати лабораторних досліджень. Застосування таких препаратів, як Хлое, може вплинути на результати певних лабораторних аналізів, в тому числі на біохімічні параметри функції печінки, щитоподібної залози, надниркових залоз та нирок, показники вмісту в плазмі білків(носіїв), таких як глобулін, що зв'язує кортикостероїди, і фракції ліпідів/ліпопротеїнів, параметри вуглеводного обміну, а також параметри коагуляції і фібринолізу. Зазвичай такі зміни перебувають у межах норми.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Активна речовина, що міститься в препараті «Хлое», ципротерону ацетат, інгібує вплив андрогенів, які утворюються в організмі жінки. За допомогою цієї речовини можна лікувати захворювання, викликані збільшеним синтезом андрогенів, або захворювання, викликані підвищеною чутливістю до цих гормонів.

Протягом прийому Хлое інгібується підсилена функція сальних залоз, які відіграють важливу роль у розвитку акне та себореї. Це зазвичай призводить до зникнення існуючого висипу протягом 3 – 4 місяців лікування. Раніше звичайно зникає надмірна жирність шкіри та волосся. Як правило, знижується або зникає випадіння волосся, що часто супроводжує себорею. Лікування Хлое показане жінкам репродуктивного віку, у яких виявляються помірні форми гірсутизму, особливо злегка підвищене оволосіння обличчя. Проте результати стають очевидними не раніше, ніж через кілька місяців лікування.

Окрім антиандрогенного ефекту, ципротерону ацетат також має виражену гестагенну дію. За цієї причини прийом тільки ципротеронацетату може призвести до розладів циклу, чого можна уникнути, поєднавши його з етинілестрадіолом, як це має місце в Хлое. Ця комбінація є ефективною, якщо препарат приймають циклічно згідно з інструкцією, наведеною нижче.

Контрацептивний ефект Хлое базується на сумісній активності різних факторів, найважливішим з яких є пригнічення овуляції та зміни цервікальної екскреції. Окрім захисту від вагітності, комбінація естрогену/гестагену відносно до антиандрогену надає додаткові переваги, які можуть бути корисними при вирішенні того, чи варто застосовувати даний метод контрацепції. Цикл стає регулярнішим, менструація стає менш болючою, а менструальна кровотеча слабшою. Завдяки цьому можна знизити частоту виникнення залізодефіцитної анемії. Існують докази того, що при застосуванні високих доз комбінованих пероральних контрацептивів (0,05 мг етинілестрадіолу) було продемонстровано зниження ризику розвитку кіст яєчника, запальних захворювань органів таза, доброякісних пухлин молочної залози та позаматкової вагітності. Ще має бути підтверджено, чи мають такий самий ефект і низькі дози комбінованих пероральних контрацептивів.

Фармакокінетика.

• Ципротерону ацетат

Після перорального застосування ципротерону ацетат абсорбується швидко та повністю. Пікова концентрація у сироватці – 15 нг/мл, досягається приблизно через 1,6 години після прийому. Біологічна доступність становить 88 %.

Ципротерону ацетат майже повністю зв’язується виключно з плазматичним альбуміном. Приблизно 3,5 – 4 % загальної концентрації у сироватці присутні у вільній формі. Етинілестрадіол – індуковане підвищення рівня глобуліну, що зв’язується зі статевим гормоном, не справляє ніякого впливу на протеїновий зв’язок ципротерону ацетату. Об’єм розподілу ципротерону ацетату становить 986 ± 437 л.

Ципротерону ацетат метаболізується майже повністю. Основний метаболіт у плазмі визначений як 15β-ОН-СРA та формується ферментом CYP3A4 цитохрому P450. Кліренс у сироватці для ципротерону ацетату становить 3,6 мл/хв/кг.

Рівень ципротерону ацетату у сироватці знижується в два етапи елімінації, що характеризуються періодом напіввиведення у 0,8 години та 2,3 – 3,3 дня. Ципротерону ацетат частково виводиться у незмінному стані. Його метаболіти виводяться з сечею та жовчю у співвідношення 1:2. Період напіввиведення метаболітів становить приблизно 1,8 дня.

На фармакокінетику ципротерону ацетату не впливають рівні глобуліну, що зв’язує статевий гормон. Після щоденного прийому препарату його рівень зростає приблизно в 2,5 разу, і у другій частині терапевтичного циклу досягається стабільний стан.

• Етинілестрадіол

Після перорального застосування етинілестрадіол абсорбується швидко та повністю. Найвища концентрація у сироватці – приблизно 71 пкг/мл, і досягається протягом 1,6 год. У ході абсорбції та під час першого проходу через печінку етинілестрадіол активно метаболізується, що призводить до середньої пероральної біологічної доступності приблизно 45 % та до значної міжіндивідуальної варіабельності приблизно 20 – 65 %.   

Етинілестрадіол активно, проте неспецифічно зв’язується з альбуміном сироватки (приблизно 98 %) та індукує підвищення концентрації у сироватці глобуліну, що зв’язує статевий гормон. Об’єм розподілу становить приблизно 2,8 – 8,6 л/кг.

Етинілестрадіол підлягає системній кон’югації як у стінці тонкого кишечника, так і в печінці. Етинілестрадіол в основному метаболізується через ароматичне гідроксилювання, проте синтезується велика кількість різноманітних гідроксильованих та метильованих метаболітів і ці метаболіти присутні у вільній формі або кон’юговані з глюкуроновою та сірчаною кислотою. Метаболічний кліренс встановлений як 2,3 – 7 мл/хв/кг.

Рівень етинілестрадіолу знижується у два фармакокінетичні етапи з періодами напіввиведення приблизно 1 год. та 10 – 20 год. Незмінений етинілестрадіол не елімінується, його метаболіти екскретуються з сечею та жовчю у співвідношенні 4:6. Період напіввиведення метаболітів становить приблизно 1 добу.

Стабільний стан досягається у другій частині терапевтичного циклу, при рівнях у сироватці на 60 % вищих, аніж у порівнянні з індивідуальною дозою.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: жовто-оранжеві двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою; плацебо: білі двоопуклі таблетки.

Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці, недоступному для дітей місці при температурі до 25 °С.

Упаковка. По 21 таблетці жовто-оранжевого кольору та по 7 таблеток плацебо білого кольору в блістері; по 1 або по 3 блістери в упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. ТОВ «Зентіва», Чеська Республіка.

Місцезнаходження. У кабеловни 130, 102 37 Прага 10, Долні Мєхолупи, Чеська Республіка.