Міома представляє собою пухлину, що походить з гладкої м’язової тканини і має доброякісну природу. В літературі зустрічаються і синоніми цього слова – фіброміома, лейоміома. Терміни мають латинське походження і пов’язані з гістологічною будовою новоутворення («фібро» – наявність сполучної тканини, «лейо» – підкреслює походження пухлини з гладкої мускулатури). Хвороба є дуже поширена серед жінок дітородного віку і складає, за даними різних авторів, від 10 до 30% всіх хвороб статевої системи прекрасної половини людства.

Лікування міоми матки може бути консервативним і хірургічним. Консервативне лікування можна застосувати на початкових етапах розвитку захворювання, коли вузли мають малі розміри. Обов’язковою умовою є динамічне УЗД спостереження за змінами розмірів новоутворення. З лікарських препаратів найчастіше застосовують транексамову кислоту, яка діє як кровоспинний засіб і агоністи гонадотропінового рилізинг-гормону, які пригнічують виділення естрогенів і сприяють зменшенню розмірів вузлів. Консервативні засоби здатні на деякий час сповільнити прогресування хвороби і дуже часто застосовуються для закріплення результатів хірургічного втручання.

Хірургічне лікування в більшості випадків проводиться малоінвазивним методом. Найпоширенішими втручаннями зараз є емболізація артерій матки і ультразвукова абляція новоутворень.

Суть емболізації полягає у виключенні з кровотоку артерій, які безпосередньо живлять міому. Виключення відбувається за рахунок введення високомолекулярних сполук, які здатні закупорювати просвіт судини і таким чином викликати її відмирання. Точне потрапляння емболів забезпечується методикою введення катетера через стегнову артерію в гирло маткової артерії. Операціє є відносно не складною і має хороші віддалені результати.

Ультразвукова абляція заключається в концентрації теплової енергії ультразвуку на пухлині, що спричиняє її відмирання. Точне націлювання пучка променів контролюється МРТ. Метод є високоефективним для лікування фіброміом, що пояснюється наявністю в ній сполучної тканини. Сполучна тканина найкраще захоплює УЗ промені, що дає змогу нагрівати тканини до високих температур. Для терапії лейоміом метод не застосовується.

У випадку різноманітних ускладнень та неефективності вказаних методик застосовують лапароскопічні втручання та гістеректомію (видалення матки).