Патологічні похідні гемоглобіну

Карбоксигемоглобін – сполука гемоглобіну з оксидом вуглецю (ІІ) – HbCO. Спорідненість гемоглобіну людини до СО більше ніж у 200 разів перевищує спорідненість до кисню. Токсичну дію на організм справляють навіть невеликі концентрації в повітрі оксиду вуглецю, коли частина гемових груп гемоглобіну зв’язана з СО, а частина з О₂.

Метгемоглобін (MetHb) – гемоглобін в якому Fe²⁺ окислюється до Fe³⁺ дід дією таких агентів, як наприклад амілнітрат, анілін, нітробензол, нітрати і нітрити, тіосульфати, фериціанід та ін. Він не забезпечує транспорт кисню. Щоденно в організмі людини 0,5% всього гемоглобіну перетворюється в метгемоглобін. Однак в еритроцитах міститься фермент метгемоглобінредуктаза, який каталізує відновлення метгемоглобіну до гемоглобіну, тому концентрація метгемоглобіну в крові у нормі є невеликою (0,3-3,0 г/л).

Активність метгемоглобінредуктази знижена при спадковому захворюванні – сімейній метгемоглобінемії, основною ознакою якої є ціаноз різної інтенсивності, що пов’язано з концентрацією метгемоглобіну (від 25 до 45 %). Метгемоглобінемію також спостерігають у клініці після вживання хворими сульфаніламідних препаратів, фенацетину, саліцилатів.

Міоглобін (МГ) – залізовмісний хромопротеїн м’язової тканини, що має властивість приєднувати кисень і служити його джерелом у клітинах. У м’язах людини міститься близько 200 мг міоглобіну на 100г сирої маси м’язів. Фізичне тренування сприяє підвищенню його рівня в м’язовій тканині.

Норма в крові МГ – менше ніж 88 нг/мл.

Підвищення концентрації міоглобіну в сироватці крові спостерігають при інфаркті міокарду (на 2-гу годину), м’язових травмах, алкогольних інтоксикаціях, шокових станах. 

Тропонін Т – протеїновий комплекс, який складається з трьох субодиниць. Виявлення в крові свідчить про ушкодження серцевого або скелетних м’язів. При діагностиці інфаркту міокарду визначають у крові рівень тільки тропоніну Т (Тн Т) і тропоніну І (Тн І). Як специфічний маркер загибелі кардіоміоцитів використовують міокардіальні ізоформи Тн Т і Тн І (серцевий Тн Т і серцевий Тн І).

Норма Тн Т у сироватці крові 0,1 нг/мл, Тн І – 0,3-0,5 нг/мл.