Поствакцинальні ураження нервової системи у дітей

Поствакцинальні ураження нервової системи у дітей виникають при застосуванні вакцин, до складу яких входять нейротропні ком­поненти: живі нейротропні віруси (вакцина проти кору, краснухи), коклюшний антиген в АКДП-вакцині.

1. Ураження нервової системи після АКДП-вакцннації

АКДП-вакцинація починається з 3-місячного віку, проводиться триразово з інтервалом через 1 місяць, ревакцинація проводиться через1,5-2 роки у віці 6 років. Реактогенність АКДП-вакцини (виробництва Росії) обумовлена наявністю убитого коклюшного збудника, антигени клітинної стінки якого стимулюють утворення антимозкових антитіл. Сучасні АКДП-вакцини містять ацелюлярний коклюшний компонент (тобто без клітинної стінки), завдяки чому вони позбавлені реактогенності. Неврологічні ускладнення АКДП-вакцинації складають 10 до 30 %, спостерігаються частіше у дітей до 1 року; виникають як після першої, так і після повторних введень вакцини. Клініка ускладнень виникає частіше через 24-72 години, але іноді — вже через 30-40 секунд. Найбільш типові такі форми ураження:

— тривалий проникливий крик;

— колапс або циркуляторний шок;

— синкопе;

— анафілактичний шок із судомами;

— енцефалічні реакції;

— поствакцинальні енцефаліти.

Тривалий проникливий крик з'являється через декілька годин після вакцинації, триває від 1 до 10 годин. Крик монотонний, на високих нотах не пов'язаний з високою температурою. Патогенетично обумовлений синдромом ліквородинамічних порушень, формуванням лікворної гіпертензії. Терапія включає діуретики (діакарб, фуросемід).

Колапс (циркуляторний шок) - дитина раптово непритомніє, бліда, з'являється рясний піт, іноді зникнення пульсу, зниження артеріального тиску.

Сінкопе (непритомність) - раптова втрата свідомості, що триває певний період часу, спричинена переляком. Вона може включати або почати продром впродовж 1-2 хвилини та супроводжуватися симптомами запаморочення, почуттям жару, почервонінням, серцебиттям, порушення дихання, дзвоном у вухах, легкою нудотою. Об’єктивно відмічаються холодні кінцівки, блідість шкіри, тахікардія. Для надання допомоги необхідно покласти пацієнта в горизонтальне положення, щоб кінцівки знаходилися вище рівня голови.

Анафілактичний шок - як правило, з'являється відразу після вве­дення вакцини.

Енцефалічні реакції - у вигляді судом, з'являться протягом З діб після вакцинації, частіше на фоні нормальної або субфебрильної температури, рідко на фоні гіпертермії. Судоми нагадують епілеп­тичні напади (одноразові або повторні), можуть бути локальними за типом джексонівських, пропульсивнимн (кивки, абсанси, посмикування окремих м'язів обличчя, кінцівок). Змін в лікворі не виявляють. У неврологічному стані спостерігаються мікросимптоматика - анізорефлексія, тремор кінцівок, пірамідні симптоми.

Поствакцинальний енцефаліт - носить алергійний характер, вини­кає на 3-4 добу після вакцинації, з'являється висока температура, занепокоєння або загальмованість, повторне блювання, генералізовані судоми, парези, паралічі, гіперкінези, ураження черепно-мозкових нервів. Захворю­вання перебігає дуже тяжко з високим ризиком летального кінця або формування апалічного синдрому, епілепсії.

2. Ураження нервової системи при вакцинації проти кору, краснухи 

Вакцинація проти кору і краснухи проводиться вакцинами (які міс­тять живі атенуйовані віруси) в 12 місяців, ревакцинація - в 6 років. Ураження нервової системи виникають рідко (1:2500), частіше у дітей раннього віку, в формі різноманітних неврологічних синдромів:

— енцефалічні реакції;

— серозний менінгіт;

— мієліти;

— мозочкова атаксія;

— поствакцинальний енцефаліт.

Енцефалічні реакції виникають у перші 2-3 доби після вакци­нації, часто без підвищення температури, судоми носять дифузний тоніко-клонічний характер, в окремих випадках спостерігаються пароксизмальні судоми, бувають короткочасними, одноразовими, рід­ко — повторними.

Серозний менінгіт - виникає на 6-9 добу після вакцинації. Клініка проявляється характерною тріадою клінічних симптомів (головний біль, блювання, менінгеальні симптоми), лімфоцитарним плеоцитозом в лікворограмі. Прогноз, як правило, сприятливий.

Поствакцинальний енцефаліт не має специфічних симптомів, ха­рактерних саме для цієї форми хвороби, виникає на 3-8 добу після вакцинації, спостерігаються судоми, розлади координації, пірамідні порушення.

З лікувальною метою проводиться посиндромна терапія з використанням протисудомних. дегідратаційних засобів, глюкокортикоїдів (дексаметазону).