ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ДАКТОЛ

(DACTOL)

Склад:

діюча речовина: 1 флакон містить 0,5 мг дактиноміцину;

допоміжні речовини: маніт (Е 421).

 

Лікарська форма. Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Цитотоксичні антибіотики і споріднені препарати. Актиноміцини. Код ATC L01D A01.

 

Клінічні характеристики.

Показання.  Пухлина Вільмса;  рабдоміосаркома у дітей;  трофобластична хвороба вагітних  (в складі комбінованої хіміотерапії); несеміноматозна карцинома яєчок; саркома Евінгса;  рецидивуючі або метастатичні солідні пухлини (шляхом регіональної перфузії як в якості  монотерапії, так і в комбінації з іншими протипухлинними препаратами в паліативній або  ад’ювантній терапії).

 

Протипоказання.

·  Гіперчутливість до дактиноміцину або компонентів препарату;

· вітряна віспа, оперізувальний лишай (оперізувальний герпес, Herpes zoster): може розвинутися тяжке генералізоване захворювання, аж до летального кінця;

·  дитячий вік  -  до 6 місяців;

· пригнічення функції кісткового мозку, виражена цитопенічна реакція при лікарській або радіаційній терапії (в анамнезі);

·  печінкова недостатність;

·  гіперурикемія;

·  вагітність, період годування груддю.

 

Спосіб застосування та дози. Режим дозування встановлюють індивідуально, залежно від розміру і локалізації новоутворення, схеми лікування і переносимості терапії.
Максимальна доза для дорослих і дітей не повинна перевищувати 15 мкг/кг маси тіла або 400 – 600 мкг/м² поверхні тіла на добу внутрішньовенно протягом 5 днів. При розрахунку дози Дактолу для пацієнтів, які страждають ожирінням або з набряками, слід враховувати площу поверхні тіла, щоб доза відповідала "сухій" масі тіла.

Дітям Дактол призначають по 15 мкг/кг на добу внутрішньовенно протягом 5 днів. Альтернативний курс для дітей – загальна доза 2,5 мг/м² внутрішньовенно на тиждень.

Повторний курс може проводитися не раніше ніж через 3 тижні, за умови зникнення всіх ознак токсичних ефектів.

Для приготування розчину Дактолу для внутрішньовенного введення вміст флакона розводять 1,1 мл стерильної води для ін’єкцій (без консервантів). Отриманий розчин має концентрацію близько 500 мкг/мл і може бути доданий в інфузійні ізотонічні розчини 5 % глюкози або 0,9 % натрію хлориду. Препарати, призначені для парентерального введення, перед застосуванням мають бути візуально перевірені на предмет наявності чужорідних частинок і зміни кольору.

Дактол можна також застосовувати методом ізольованої перфузії. Вводять самостійно або у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами або як паліативне лікування, або як доповнення до хірургічного лікування. Перевагою методу є мінімальне потрапляння препарату в інші області через системний кровотік і пролонговану дію на пухлину. Завдяки цій техніці забезпечується постійний приток препарату до пухлини впродовж всього періоду лікування. Доза Дактолу може бути істотно вищою за дозу, яку застосовують при системному шляху введення, при цьому небезпека виникнення токсичних ефектів зазвичай менше. Існує декілька режимів та технік застосування доз. В цілому пропонуються такі дози Дактолу:

·  50 мкг/кг – для нижніх кінцівок і органів таза;

·  35 мкг/кг – для верхніх кінцівок.

При введенні шляхом перфузії в окремих випадках Дактол забезпечує ефективніше тимчасове поліпшення, ніж його системне застосування.

Пацієнтам з надмірною масою тіла, а також у випадках попереднього лікування хіміотерапевтичними препаратами і опромінюванням, рекомендується призначати менші дози Дактолу.

 

Побічні реакції. Токсичні ефекти (за виключенням нудоти та блювання) звичайно не виявляються раніше ніж через 2 – 4 дні після припинення  курсу терапії  і можуть не досягати максимальних проявів протягом перших 1 – 2 тижнів. Є відомості про летальні випадки. Але побічні ефекти зазвичай оборотні після припинення лікування. Вони включають наступне:

Різні:  загальне нездужання, слабкість, млявість, гарячка, болі у м’язах, проктит, гіпокальціємія, затримка росту, інфекції.

Оральні: хейліт, дисфагія, езофагіт, виразковий стоматит, фарингіт.

З боку легенів:  пневмоніти.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, анорексія, болі в животі, діарея, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, проктит. Нудота і блювання, що виникають протягом перших п’яти годин після лікування дактоміцином можуть пом’якшуватись призначенням антиеметиків.

З боку гепатобіліарної системи:  токсичне ураження печінки, а саме: асцит, гепатомегалія, гепатити та  порушення показників функції печінки.

З боку системи кровотворення: анемія (аж до апластичной анемії), агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, ретикулоцитопенія. При зниженні кількості тромбоцитів і лейкоцитів (підрахунок цих клітин крові проводиться щоденно) прийом препарату слід припинити до відновлення функції кісткового мозку. Звичайно це займає три тижні.

Дерматологічні реакції: алопеція, шкірний висип, акне, рецидив еритеми або посилення пігментації ділянок шкіри, що раніше опромінювалися.

М’які тканини: Дактиноміцин  здатен роз’їдати м’які тканини. У випадку екстравазації під час

необережного внутрішньовенного введення препарату  може розвитись важке  ушкодження

м’яких  тканин. Відомий випадок, коли це призвело до розвитку контрактури верхніх кінцівок.

Описані також випадки епідермолізісу,  еритеми та  набряки у місцях введення.

 

Передозування. Є лише обмежені відомості про випадки передозування Дактолу у людей. Прояви передозування включають нудоту, блювання, діарею, стоматит, шлунково-кишкові виразки, виражене пригнічення гемопоезу, гостру ниркову недостатність і смерть.

Специфічній інформації про лікування передозування Дактолу немає. Лікування симптоматичне і підтримуюче. Рекомендується частий контроль функції нирок, печінки і кісткового мозку.

 

Застосування в період вагітності або годування груддю. Актиноміцин чинить тератогенну, мутагенну та ембріотоксичну дію.

Дактол може призначатися вагітним тільки в тому випадку, якщо очікувана користь для матері значно перевищує потенційний ризик для плода.

Не відомо, чи екскретуєтся Дактол у грудне молоко. Оскільки багато препаратів виділяються у грудне молоко, а також існує ризик тяжких побічних ефектів у дітей, слід ухвалити рішення – або припинити годування груддю, або відмінити Дактол, зважаючи на необхідність прийому препарату для матері.

 

Діти. Препарат не призначають дітям віком до 6 місяців.

 

Особливості застосування. Лікування проводиться під суворим контролем лікаря, який має досвід проведення терапії  із застосуванням протипухлинних засобів.

З обережністю застосовують дактиноміцин пацієнтам з подагрою або нирковими конкрементами (уратний нефролітіаз) в анамнезі (ризик гіперурикемії), попередньою цитотоксичною або променевою терапією.

В період лікування необхідно контролювати ступінь мієлодепресії, а також функції печінки і нирок, концентрацію сечової кислоти в плазмі крові.

Є повідомлення про те, що дактиноміцин може спотворювати результати біологічних проб, які використовують для визначення концентрації антибактеріальних препаратів в плазмі крові.
При застосуванні дактиноміцину одночасно з променевою терапією можливе почастішання токсичних реакцій з боку травної системи та кісткового мозку. Особлива обережність необхідна при призначенні дактиноміцину під час двомісячної променевої терапії правосторонньої пухлини Вільмса, оскільки при цьому спостерігались гепатомегалія і підвищена активність аспартатамінотрансферази (АСТ).

Дактиноміцин застосовують також методом ізольованої перфузії і вводять самостійно або в поєднанні з іншими протипухлинними препаратами або як паліативне лікування, або як доповнення до хірургічного лікування. В окремих випадках дактиноміцин, що призначається перфузійно, забезпечує ефективніше тимчасове поліпшення, ніж його системне застосування.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Не відома.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Інші протипухлинні препарати і променева терапія потенціюють ефект Дактолу.

При одночасному застосуванні Дактолу з препаратами, що чинять мієлотоксичну дію, можливе посилення токсичного ефекту.

При одночасному застосуванні Дактолу з урикозуричними засобами підвищується ризик виникнення нефропатії.

При поєднаному застосуванні з доксорубіцином можливе посилення кардіотоксичної дії.
Дактол може знижувати ефективність вітаміну К.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протипухлинний антибіотик, відноситься до групи актиноміцинів. Інгібує клітинну проліферацію шляхом утворення стабільного комплексу з ДНК і порушення               ДНК-залежного синтезу РНК. Чинить імунодепресивну дію.

Фармакокінетика. Значною мірою зв’язується з білками тканин. Дактол практично не метаболізується, накопичується в ядерних клітинах. Не проникає через гематоенцефалічний бар’єр, проникає через плаценту. Період напіввиведення становить 36 годин. Повільно виводиться з організму (30 % дози протягом 1 тижня): з жовчю – 50 % в незмінному стані, із сечею – 10 % в незмінному стані.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована маса від блідо-жовтого до оранжевого кольору.

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

 

Упаковка. Флакон з порошком, по 1 флакону у картонній коробці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник. Вінус Ремедіс Лімітед.

Місцезнаходження. 51-52, Індустріальна площа-1, Панчкула-134109 (Харіана), Індія.