ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КАДУЕТ 10/10

(CADUET 10/10)

 

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: овальні таблетки блакитного кольору, вкриті оболонкою, з логотипом «Pfizer» з одного боку і кодом продукту «CDT» і «101» - з іншого;

склад: 1 таблетка містить амлодипіну бесилату еквівалентно амлодипіну 10 мг; аторвастатину кальцію еквівалентно аторвастатину  10 мг;

допоміжні речовини: кальцію карбонат, натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, полісорбат 80, гідроксипропілцелюлоза, вода очищена, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, Опадрі ІІ блакитний 85F10919.

 

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група. Ліпідомодифікуючі засоби, комбіновані препарати. Інгібітори ГМГ-КоА редуктази, інші комбіновані препарати.

Показання для застосування. Комбінований препарат Кадует 10/10 застосовують для лікування:

1. Пацієнтів з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань внаслідок наявності двох факторів ризику – артеріальної гіпертензії і дисліпідемії та/або:

2. Пацієнтів з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань внаслідок наявності проявів ішемічної хвороби серця (ІХС) у вигляді стенокардії з наявністю дисліпідемії як додаткового фактора ризику.

3. Профілактика серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.

Кадует 10/10 показаний для застосування у хворих з множинними кардіологічними ризик-факторами, а саме:

Артеріальна гіпертензія

Компонент препарату Кадует 10/10 амлодипін зазвичай застосовують як препарат першого ряду для монотерапії артеріальної гіпертензії у більшості хворих. Хворим, у яких монотерапія (іншими препаратами, не амлодипіном) не ефективна, призначається амлодипін в складі комбінованого препарату Кадует 10/10 з метою зменшення ризику фатальних серцево-судинних захворювань і нефатального інфаркту міокарда, а також інсульту.

Захворювання коронарних артерій

Компонент препарату Кадует 10/10 амлодипін призначають з метою зменшення ризику необхідності виконання реваскуляризації міокарда або госпіталізації з приводу стенокардії у хворих на серцево-судинні захворювання.

Хронічна стабільна стенокардія

Компонент препарату Кадует 10/10 амлодипін є препаратом першого ряду в лікуванні ішемії міокарду як внаслідок постійної обструкції (стабільна стенокардія) та/або вазоспазму/вазоконстрікції коронарних судин (варіантна або стенокардія Принцметала). Кадует 10/10 можна застосовувати й у тих випадках, коли клінічна картина дозволяє лише припустити існування вазоспазму або вазоконстрикції, хоча їх наявність ще точно не встановлена. Кадует 10/10 можна призначати як засіб монотерапії або у поєднанні з іншими антиангінальними препаратами для лікування хворих на стенокардію рефрактерну до нітратів та/або адекватних доз β-блокаторів.

Дисліпідемія

Компонент препарату Кадует 10/10 аторвастатин показаний як доповнення до дієти для лікування пацієнтів з підвищеним рівнем загального холестерину, холестерин-ліпопротеїнів низької щільності, аполіпопротеїну Б, тригліцеридів, з метою збільшення холестерин-ліпопротеїнів високої щільності у хворих з первинною гіперхолестеринемією (гетерозиготна родинна та неспадкова гіперхолестеринемія), комбінованою (змішаною) гіперліпідемією (Фредриксонівський тип ІІа та ІІb), підвищеним рівнем тригліцеридів в сироватці крові (Фредриксонівський тип IV) та хворих із дисбеталіпопротеїнемією (Фредриксонівський тип ІІІ) у випадках, коли дієта не забезпечує належного ефекту.

Компонент препарату Кадует 10/10 аторвастатин призначають також для зменшення рівня загального холестерину і холестерин-ліпопротеїнів низької щільності у хворих з гомозиготною родинною гіперхолестеринемією, коли дієта й інші немедикаментозні засоби не забезпечують належного ефекту.

Профілактика серцево-судинних ускладнень

Пацієнтам без клінічних проявів серцево-судинних захворювань, з наявністю або відсутністю дисліпідемії, але які мають кілька факторів ризику серцево-судинних захворювань, таких як тютюнопаління, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, низький рівень Х-ЛВЩ або наявність в родинному анамнезі інформації про захворювання на серцево-судинні хвороби в молодому віці компонент препарату Кадует 10/10 аторвастатин призначають з метою:

-                    зменшення ризику фатальних проявів ішемічної хвороби серця і нефатального інфаркту міокарда;

-                    зменшення ризику виникнення інсульту;

-                    зменшення ризику виникнення стенокардії і необхідності виконання процедур реваскуляризації міокарда.

У пацієнтів з клінічними симптомами коронарних захворювань аторвастатин показаний для

-                    зменшення ризику нефатального інфаркту міокарда;

-                    зменшення ризику фатального та нефатального інсульту;

-                    зменшення ризику процедур реваскуляризації;

-                    зменшення ризику госпіталізації з приводу застійної серцевої недостатності

-                    зменшення ризику стенокардії.

 

Спосіб застосування та дози. Кадует 10/10 є комбінованим препаратом, призначеним для лікування поєднаної серцево-судинної патології – артеріальної гіпертензії/стенокардії і дисліпідемії.

Добова доза для Кадует 10/10 становить 10 мг/10 мг. Стартова доза та підтримуюча доза мають бути індивідуалізовані, залежно від ефективності та переносимості кожного компоненту при лікуванні гіпертензії/стенокардії і дисліпідемії. Стратегія лікування має бути визначена залежно від терапевтичної мети і спиратися на основні показники у кожного пацієнта. Препарат може прийматися в будь-який час протягом доби незалежно від їди.

Як компонент комбінованого лікування Кадует 10/10 слід застосовувати разом з нефармакологічними заходами, які включають відповідну дієту, виконання фізичних вправ і зменшення ваги тіла для пацієнтів з ожирінням, відмову від паління і лікуванням основних медичних проблем, якщо ефективність цих нефармакологічних заходів відсутня.

На початку лікування та/або при титруванні дози Кадует 10/10 слід визначати рівні ліпідів та артеріальний тиск протягом 2-4 тижнів і, відповідно до цього, коригувати дози препарату. Контроль артеріального тиску може виконуватися якщо необхідно і частіше.

Стартова терапія

Кадует 10/10 може застосовуватися як стартова терапія у пацієнтів з гіперліпідемією і гіпертензією і/або стенокардією. Визначення стартової дози амлодипін/аторвастатину повинно ґрунтуватися на відповідних рекомендаціях щодо застосування амлодипіну та аторвастатину окремо. Максимальна доза амлодипіну становить 10 мг один раз на добу. Максимальна доза аторвастатину становить 80 мг на добу.

Підтримуюча терапія

Кадует 10/10 може застосовуватися як додаткова терапія у пацієнтів, що вже отримують один із його компонентів на початку лікування за одним із показань. Рекомендована стартова доза Кадует 10/10 має обиратися згідно із вже застосованою дозою одного з компонентів та рекомендаціями щодо стартової дози для компоненту, що додається.

Для пацієнтів з ІХС рекомендований діапазон доз амлодипіну становить 5-10 мг один раз на добу. У клінічних дослідженнях у більшості пацієнтів необхідне було застосування дози 10 мг один раз на добу.

Первинна гіперхолестеринемія і комбінована (змішана) гіперліпідемія. Для більшості пацієнтів є достатньою доза аторвастатину 10 мг (в таблетці Кадует 10/10) один раз на добу. Терапевтичний ефект досягається протягом 2 тижнів, а максимальний ефект спостерігається протягом 4 тижнів лікування. Ефективність зберігається при тривалій терапії.

Застосування для лікування пацієнтів з порушенням функції печінки. Кадует 10/10 не слід застосовувати у пацієнтів з порушеннями функцій печінки.

Застосування для лікування пацієнтів з порушенням функції нирок. У пацієнтів із порушеннями функції нирок будь-якої корекції дози не потрібно.

Застосування для лікування літніх хворих. Для літніх хворих будь-якої корекції дози не потрібно.

Застосування для лікування  дітей. Спеціальні дослідження безпеки та ефективності Кадует 10/10 в педіатричній популяції відсутні. Однак проводилися дослідження в педіатрії окремо амлодипіну й аторвастатину. Оскільки дози амлодипіну більше 5 мг на добу у педіатрії не досліджувалися, застосування лікарської форми препарату Кадует 10/10 для лікування дітей не рекомендовано.

Дослідження аторвастатину

Застосування у комбінації з іншими медичними препаратами.

Якщо є необхідність одночасного застосування аторвастатину та циклоспорину, доза аторвастатина не повинна перевищувати 10 мг (див. розділ «Особливості застосування»

- дія на скелетні м’язи та розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами» –Інгібітори переносника).

 

Побічна дія. Застосування комбінованого препарату вивчали в подвійних сліпих плацебо-контрольованих дослідженнях лікування артеріальної гіпертензії і дисліпідемії. В цих дослідженнях побічні ефекти характерні для комбінованого препарату не виникали. Амлодипін загалом добре переносився. У плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях застосування амлодипіну для лікування пацієнтів з артеріальною  гіпертензією або стенокардією найчастіше відмічалися такі побічні ефекти:

Організм загалом – слабкість.

Серцево-судинна система – набряки, пальпітація.

Центральна і периферична нервова система – запаморочення, головний біль, припливи.

Травний тракт – біль у животі, нудота.

Психічні – сонливість.

Не було виявлено суттєвих відхилень лабораторних показників, пов’язаних із застосуванням  амлодипіну.

На постліцензійному етапі були виявлені такі додаткові побічні ефекти амлодипіну:

Організм загалом ­– астенія, біль у спині, слабкість, біль, збільшення/зниження ваги тіла.

Серцево-судинна система –  гіпотензія, синкопе, непритомність, васкуліт.

Центральна та периферична нервова система – гіпертонус, гіпостезія/парестезія, периферична нейропатія, тремор, сухість у роті, підвищене потовиділення.

Ендокринна система –  гінекомастія.

Травний тракт ­– порушення функції кишечнику, диспепсія (включаючи гастрит), гіперплазія ясен, панкреатит, блювання.

Обмін речовин ­– гіперглікемія.

Скелетно-м’язова система – артралгії, м’язові посмикування, міалгія.

Система крові – пурпура, тромбоцитопенія, лейкопенія.

Психічні – імпотенція, інсомнія, зміни настрою.

Респіраторна система – кашель, диспное, риніт.

Шкіра/придатки – алопеція, зміни кольору шкіри, кропив’янка.

Органи чуття – зміни смакової чутливості, дзвін у вухах, порушення зору.

Сечовидільна система – почастішання сечовипускання, розлади сечовипускання, ніктурія.

Гепатобіліарна система – гепатит, жовтяниця, підвищення рівнів печінкових ферментів –дуже рідко (переважно при холестазі). Деякі випадки, пов’язані з прийомом амлодипіну, були дуже важкі і потребували госпіталізації. У багатьох випадках причинний зв’язок не встановлений.

Поодинокі побічні прояви – алергічні реакції, включаючи свербіж, висипання, ангіоневротичний набряк, мультиформна еритема.

Як і при застосуванні інших блокаторів кальцієвих каналів, спостерігалися такі поодинокі побічні прояви, які не можна диференціювати від симптомів самої хвороби: інфаркт міокарда, аритмія (включаючи брадикардію, шлуночкову тахікардію та фібриляцію передсердя) та біль у грудях.

Аторвастатин, загалом, добре переносився. Побічні ефекти в цілому були слабко або помірно виражені. Менше 2 % пацієнтів виключено із клінічних випробувань у зв’язку з розвитком побічних ефектів, пов’язаних з аторвастатином.

Найчастіше (³1 %) у контрольованих клінічних випробуваннях зустрічалися такі побічні ефекти, пов’язані з терапією аторвастатином:

Психічні розлади – інсомнія.

Порушення з боку нервової системи – головний біль.

Розлади травного тракту – нудота, діарея, біль у животі, диспепсія, запори, метеоризм.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини – міалгія.

Загальні розлади – астенія.

Крім того, в клінічних дослідженнях аторвастатину відмічалися такі побічні ефекти:

Метаболічні порушення і розлади обміну речовин – гіпоглікемія, гіперглікемія, анорексія.

Порушення з боку нервової системи – периферична нейропатія, парестезія.

Розлади травного тракту – панкреатит, блювання.

Розлади гепатобіліарної системи – гепатит, холестатична жовтяниця.

Розлади з боку шкіри та підшкірної тканини – алопеція, свербіж, висипання.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини – міопатія, міозит, судоми м’язів.

Розлади репродуктивної системи – імпотенція.

Не всі ці побічні прояви мали причинний зв’язок із прийомом аторвастатину.

На постліцензійному етапі були виявлені такі додаткові побічні ефекти аторвастатину:

Розлади з боку крові і лімфатичної системи – тромбоцитопенія.

Розлади з боку імунної системи –  алергічні реакції (включаючи анафілаксію).

Травми, отруєння - розриви сухожилок.

Метаболічні порушення і порушення обміну речовин – збільшення ваги тіла.

Порушення з боку нервової системи – гіпостезія, амнезія, запаморочення, дисгевзія.

Порушення з боку органа слуху та рівноваги – дзвін у вухах.

Порушення з боку шкіри та підшкірної тканини – синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, бульозні висипання, кропив’янка.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи і сполучної тканини – рабдоміоліз, артралгія, біль у спині.

Загальні розлади – біль у грудях, периферичні набряки, слабкість, млявість.

 

Протипоказання. Кадует 10/10 протипоказаний у таких випадках:

1)      Відома гіперчутливість до дигідропіридинів, амлодипіну, аторвастатину, або будь-якого компоненту препарату.

2)      Хвороба печінки в активній фазі або збільшення рівнів сироваткових трансаміназ, що втричі перевищує нормальні показники з незрозумілих причин.

3)      Вагітність, годування груддю або дітородний вік при відсутності застосування адекватних засобів контрацепції.

 

Передозування. Відомості щодо передозування амлодипін/аторвастатину у людей відсутні.

Зважаючи на інтенсивне зв’язування амлодипіну та аторвастатину з білками плазми, малоймовірно, що гемодіаліз може суттєво підвищити кліренс амлодипін/аторвастатину. Додаткові дані щодо вживання амлодипіну свідчать, що значне передозування може призвести до суттєвої периферійної вазодилатації та можливої рефлекторної тахікардії. Описаний розвиток вираженої та тривалої системної гіпотензії, включаючи шок з летальним наслідком. Показано, що застосування активованого вугілля у здорових добровольців негайно або протягом 2 год після прийому 10 мг амлодипіну суттєво знижує абсорбцію амлодипіну. У деяких випадках може бути корисним промивання шлунка. Клінічно значуща гіпотензія, пов’язана із передозуванням амлодипіну, потребує активної корекції серцево-судинних функцій, постійного моніторингу серцевої та дихальної функцій, підняття кінцівок, уваги до контролю об’єму циркулюючої рідини та сечовипускання. З метою корекції судинного тонусу та артеріального тиску може бути корисним застосування вазоконстрикторів, при умові, якщо немає протипоказань для їх призначення. Внутрішньовенне введення глюконату кальцію може бути корисним з точки зору корекції ефектів, пов’язаних із блокадою кальцієвих каналів.

Додаткові дані щодо вживання аторвастатину свідчать про відсутність специфічного лікування передозування аторвастатину. У випадку передозування необхідне застосування симптоматичної терапії та, при необхідності, підтримуючих заходів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Дані щодо лікарської взаємодії амлодипіну і аторвастатину у здорових осіб свідчать, що фармакокінетика амлодипіну при одночасному застосуванні цих засобів не змінюється. Амлодипін не впливає на показник С_мах для аторвастатину: 91 % (90 % довірчий інтервал: 80-103 %), але збільшує AUC аторвастатину на 18 % (90 % довірчий інтервал: 109-127 %).

Дослідження медикаментозної взаємодії між амлодипін/аторвастатином та іншими засобами не проводилося, але існують дослідження щодо дії амлодипіну та аторвастатину окремо. Ці отримані дані наведено далі.

Амлодипін може безпечно застосовуватися разом із тіазидними діуретиками, α-блокаторами, β-блокаторами, інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту, нітратами тривалої дії, сублінгвальними формами нітрогліцерину, нестероїдними протизапальними засобами, антибіотиками та пероральними гіпоглікемічними засобами.

Дані in vitro, отримані при дослідженні плазми крові людей, свідчать, що амлодипін не впливає на зв’язування з білками дигоксину, фенітоїну, варфарину чи індометацину.

Циметидин – сумісне застосування амлодипіну та циметидину не змінює фармакокінетику амлодипіну.

Сік грейпфрута – сумісне застосування 240 мл соку грейпфрута й одноразової пероральної дози 10 мг амлодипіну у 20 здорових добровольців не впливало на фармакокінетику амлодипіну.

Алюміній/магній (антацид) – сумісне застосування алюмінію/магнію (антацид) й одноразової дози амлодипіну не впливає на фармакокінетику амлодипіну.

Силденафіл – одноразова доза 100 мг силденафілу в осіб з есенціальною гіпертензією не впливало на фармакокінетичні параметри амлодипіну. При сумісному застосуванні амлодипіну та силденафілу кожний із засобів незалежно проявляє свій гіпотензивний ефект.

Дигоксин – сумісне застосування амлодипіну та дигоксину не змінює сироваткові концентрації та нирковий кліренс дигоксину у здорових добровольців.

Етанол (алкоголь) – одноразова та багаторазові дози 10 мг амлодипіну не впливають на фармакокінетику етанолу.

Варфарин – сумісне застосування амлодипіну та варфарину не змінює варфарин-залежний протромбіновий час.

Циклоспорин – фармакокінетичні дослідження циклоспорину свідчать, що амлодипін не змінює фармакокінетику циклоспорину.

Вплив на показники лабораторних тестів – невідомий.

Ризик розвитку міопатії при лікуванні інгібіторами ГМГ-КoA-редуктази (у тому числі аторвастатином) зростає при супутньому застосуванні циклоспорину, похідних фіброєвої кислоти, ліпід-модифікуюча доза ніацину, еритроміцину, азольних протигрибкових засобів .Інгібітори цитохрому Р450 3А4. Аторвастатин метаболізується за допомогою цитохрому Р450 3А4. Одночасне застосування аторварстатину з інгібіторами цитохрому Р450 3А4 може призвести до збільшення концентрації аторвастатину. Сила взаємодії та потенціювання ефекту залежить від варіабельності дії на цитохрому Р450 3А4. 

Інгібітори переносника

Аторвастатин та його метаболіти є субстанціями ОАТР1В1 переносника. Інгібітори ОАТР1В1 (наприклад циклоспорин) можуть підвищити біодоступність аторвастатину. Одночасне застосування аторвастатину 10 мг та циклоспорину 5,2 мг/кг/добу спричиняє підвищення у 7,7 разів експозиції аторвастатину.

Еритроміцин/кларитроміцин – сумісне застосування аторвастатину та еритроміцину (500 мг 4 рази на добу) чи кларитроміцину (500 мг двічі на добу) – відомих інгібіторів цитохрому Р450 3А4 – збільшує плазмові концентрації аторвастатину.

Інгібітори протеаз – сумісне застосування аторвастатину та інгібіторів протеаз – відомих інгібіторів цитохрому Р450 3А4 – призводить до зменшення плазмових концентрацій аторвастатину.

Ділтіазем гідрохлорід. Одночасне застосування аторвастатину  40 мг з ділтіаземом 240 мг призводить до підвишення плазмових концентрацій першого.

Циметидин – при дослідженні взаємодії аторвастатину та циметидину при сумісному застосуванні будь-якої клінічно значущої взаємодії не виявлено.

Інтраконазол: Одночасне застосування аторвастатину (20-40 мг) та інтраконазолу (200 мг) супроводжувалось збільшенням AUC першого.

Грейпфрутів сік. Містить речовини, які є інгібіторами цитохрому Р450 3А4 та може підвищувати концентрацію аторвастатину, особливо при вживанні грейпфрутового соку більше 1,2 л на добу. 

Стимулятори цитохрому Р450 3А. Одночасне застосування аторвастатину і стимуляторів Р450 3А4 (рифампіцин, ефавіренз) може призвести до різного рівня зниження концентрації аторвастатину в плазмі. Рифампіцин, взв’язку з подвійним механізмом дії (індуктор цитохрому Р450 3А4 та інгібітор ферменту-переносчика ОАТР1В1 в печінці), рекоменовано одночасно застосувати з аторвастатином, так як відстрочене  застосування  аторвастатина після терапії рифампіцином супроводжувалось із значним зниженням концентрації аторвастатину в плазмі.

Антациди – сумісне застосування аторвастатину та оральних суспензій антацидів, що містять гідроокиси магнію та алюмінію, знижує плазмові концентрації аторвастатину приблизно на 35 %; при цьому, однак, величина зменшення рівня Х-ЛНЩ не змінюється.

Антипірин – оскільки аторвастатин не впливає на фармакокінетику антипірину, взаємодія з іншими засобами, що метаболізуються через ті ж самі ізоферменти цитохромів, є малоймовірною.

Холестипол – при сумісному застосуванні холестиполу і аторвастатину плазмові концентрації знижуються майже на 25 %. Однак, вплив на ліпіди вираженіший при сумісному, ніж при окремому застосуванні цих засобів.

Дигоксин – при сумісному застосуванні багаторазових доз дигоксину та 10 мг аторвастатину рівновагові плазмові концентрації дигоксину не змінюються. Однак, при сумісному застосуванні дигоксину та 80 мг аторвастатину на добу концентрації дигоксину збільшуються майже на 20 %. Над пацієнтами, що приймають дигоксин, необхідно встановити відповідний контроль.

Азитроміцин – сумісне застосування аторвастатину (10 мг один раз на добу) та азитроміцину (500 мг один раз на добу) не змінює плазмові концентрації аторвастатину.

Оральні контрацептиви – сумісне застосування з оральними контрацептивами, що містять норетіндрон та етинілестрадіол, збільшує рівні AUC для норетіндрону та етинілестрадіолу приблизно на 30 і 20 %. Це підвищення має братися до уваги при виборі орального контрацептиву для жінок, що приймають аторвастатин.

Варфарин – при дослідженні взаємодії аторвастатину та варфарину при сумісному застосуванні будь-якої клінічно значущої взаємодії не виявлено.

Інші засоби – у клінічних дослідженнях аторвастатин застосовувався разом з антигіпертензивними засобами та засобами естроген-замісної терапії. Будь-якої клінічно значущої небажаної взаємодії не виявлено. Дослідження взаємодії із специфічними засобами не проводилося.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, темному і сухому місці, при температурі 15 – 25 °С. Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску. За рецептом.

Упаковка. По 30 таблеток блістерах з ПВХ і алюмінієвої фольги; в картонній коробці.

Виробник. Гедеке ГмбХ, Німеччина. Адреса. Mooswaldallee 1, 79090 Freiburg, Germany.