Колостома (класифікація, покази до накладання, догляд)

Колостома – штучний задній прохід накладений хірургічним шляхом на певну ділянку товстої кишки для постійного або тимчасового відведення калу від дистального відділу кишки. 

Незалежно від локалізації і типу колостомія переслідує 2 цілі:

1) Ліквідація кишкової непрохідності

2) Відведення калу від нижчерозміщеної частини кишки

Покази до накладення колостоми:

1 - Для відключення кишки при НВК і поліпозі

2 - Паралельно радикальній операції в ректосигмоїдальному відділі, якщо виникають сумніви в надійності міжкишкового анастомозу

3 - При резекції ректосигмоїдального кута, якщо в післяопераційному періоді передбачається неспроможність анастомозу

4 - В комплексі підготовки до пластичних операцій на промежині для профілактики нагноєння і розходження швів

5 - При обтурації просвіту кишки пухлиною ззовні або зсередини

6 - При підготовці до висічення складних параректальних нориць, особливо якщо внутрішній отвір розміщений в рубцево зміненій стінці кишки

7 - При хворобі Гіршпрунга в якості передопераційної підготовки

8 - Новонародженим з атрезією прямої або ободової кишки, якщо радикальна операція неможлива

9 - При норицевих формах аноректальних аномалій в більш старшому віці, коли операція протипоказана

10 - Травми товстої кишки з пошкоденням її стінки

11 - Ускладнені випадки різних захворювань товстої кишки (дивертикуліт, рак, ішемічний коліт)

12 - Рецидиви раку прямої кишки, шийки і тіла матки, сечового міхура при виникненні пухлинного інфільтрату в малому тазу

13 - Важкі постпроменеві проктити (після променевого опромінення раку шийки матки)

14 - Внутрішні нориці між прямою кишкою і сечовим міхуром або піхвою

Класифікація

За метою:  

- постійна

- тимчасова

По типу:

·         пристінкова

·         петлева

·         роздільна, дводульна

·         однодульна (кінцева)

За способом формування:

А1 – з прямим проведенням через рану передньої черевної стінки

А2 – з поза очеревинним проведенням кишки

Б1 – виведення з надлишком ("стовпчиком”)

Б2 – "плоска” колостома  

За локалізацією:

а) типова зона (сліпа, поперечно ободова, сигмоподібна)

б) нетипова зона (висхідний відділ, печінковий і селезінковий згини, нисхідний відділ ободової кишки)

За наявністю або відсутністю ускладнень:

1)  неускладнена колостома

2)  ускладнена колостома:

- ранні (кишкова непрохідність, евентерація, некроз кишки, ретракція кишки, нагноєння кишки)

- пізні (параколостомічна грижа, евагінація кишки, стриктура стоми, параколостомічні кишкові і лігатурні нориці). 

При накладенні колостоми необхідно щоб вона відповідала певним параметрам:

а) Слизова оболонка повинна виступати над рівнем шкіри на 0,5-0,8 см

б) Просвіт колостоми повинний бути достатнім, але не відкритим (в нього має входити мізинець)

в) Колостома має розміщуватися так, щоб хворий міг її вільно оглянути і легко обробити; не бажаним є постійний контакт з поясом, травмування зв’язане з професійною діяльністю

г) Кінець сигмоподібної або нисхідної кишки слід виводити на передню черевну стінку під невеликим кутом після фіксації до неї очеревини; при цьому не повинно залишатися надлишкової петлі сигмоподібної кишки між передньою черевною стінкою і більш проксимальним сегментом нисхідної кишки, яка може створювати перегини і перешкоджати нормальному спорожненню кишки або її спринцюванню.

Догляд за колостомою

Колостома - це штучно сформована нориця товстої кишки, що виходить на поверхню черевної стінки з утворенням нового виходу для продуктів життєдіяльності організму (калових мас). У домашніх умовах догляд за колостомою хворий здійснює самостійно або за допомогою помічника. Відразу ж після виведення прямої кишки на черевну стінку слід вести догляд за колостомою так як за інфікованою раною. Після очищення від калових мас стому обробляють розчинами антисептиків (фурациліну) і накладають асептичну пов'язку. При правильному догляді пов'язка повинна мінятися відразу ж після забруднення, а шкіра навколо оброблятися антисептиками і цинковою маззю.
Шкіра не повинна піддаватися подразненню.

Для зміни калоприймача слід:
· Підготувати чистий калоприймач (ножицями слід збільшити центральний отвір пластини таким чином, щоб вона акуратно вміщувала в себе колостому);
· Обережно відокремити використаний калоприймач, починаючи з верхньої частини. Намагайтеся не тягнути шкіру;
· Викинути використаний калоприймач, помістивши його в паперовий або пластиковий пакет або загорнувши в газету;
· Шкіру навколо стоми витерти, використовуючи сухі марлеві або паперові серветки;
· Промити стому теплою кип'яченою водою;
· Шкіру навколо стоми промити теплою кип'яченою водою;
· Витерти серветками шкіру насухо (не можна використовувати вату, так як вона залишає ворсинки);
· Шкіру навколо колостоми змастити кремом "Стомагезив" або пастою Лассара;
· Надлишок крему прибрати марлевою серветкою;
· За допомогою мірки проміряти заново розмір колостоми;
· Приклеїти на стому чистий калоприймач, користуючись інструкцією виробника.

Якщо Ваш хворий використовує адгезивні (ті що клеяться) калоприймачі, то розташуйте центр отвору над стомою (використовуйте дзеркальце для перевірки потрібного положення) і рівномірно притисніть його до шкіри, переконавшись в тому, що пластина гладка і не має складок.
Перевірте, щоб дренажний отвір мішка було правильно розташований (отвором вниз) і фіксатор перебував у закритому положенні. Використаний калоприймач слід спорожнити, відкривши нижню частину закритого калоприймачі ножицями, а вміст спустити в унітаз. Ретельно промийте калоприймач під струменем води, загорніть у газету і викиньте в сміттєвий контейнер.