Лікування п'явками

Гірудотерапія - лікування різних захворювань із застосуванням медичної п'явки, ферментів її слини. Іншою менш відомою назвою гірудотерапії є бделотерапія. Різниця в назві закладена в походженні гіруда (латина) - п'явка, бделла (грецький) - п'явка.

Слід враховувати, що медична п'явка є лікарським препаратом і офіційно зареєстрована в "Реєстр лікарських засобів".

Основи гірудотерапії

Протипоказання, обмеження застосування гірудотерапії

Гірудотерапія має ряд протипоказань:

- вагітність;

- анемія (при важкому ступені анемії лікування п'явками заборонено категорично);

- геморагічні діатези;

- гемофілія.

Крім протипоказань є ще ряд випадків, коли треба обмежити застосування п'явок для лікування або здійснювати лікування тільки під наглядом лікаря:

- онкологія;

- менструація, ПМС;

- стійка гіпертонія;

- різні форми індивідуальної непереносимості.

Слід також розуміти, що всі призначення, рекомендації щодо застосування гірудотерапії здійснюються лікарем гірудотерапевтом. В деяких випадках лікар може дозволити проводити процедури в домашніх умовах, але в більшості випадків бажано проводити всі процедури у відповідних медичних центрах. Це пов'язано з тим, що в медичних установах у пацієнта є набагато більше шансів на отримання кваліфікованої медичної допомоги.

Показання до застосування лікування п'явками

Давно доведено, що лікування п'явками, завдяки безлічі взаємодоповнюючих механізмів впливу, надає комплексний цілющий ефект. Це визначає широкий спектр захворювань, при яких гірудотерапія може бути призначена як у якості основного методу лікування, так і в якості допоміжного. На практиці, у більшості медичних установ, гірудотерапія призначається як допоміжний (підтримуючий, комбінований) спосіб лікування.

Основні лікувальні ефекти: тромболітичний, антикоагулянтний, антигіпоксичний, гіпотензивний, протинабряковий, імуностимулюючий, загально-рефлекторний, відновлення мікроциркуляції і ряд інших. Всі ці ефекти досягаються завдяки унікальному складу слини п'явки (науково доведено), рефлекторному впливу в місці укусу п'явки (науково доведено) а також, імовірно, тому, що п'явка вибирає, в якості місця укусу, біологічно активні точки (зони).

Все вищевказане в показаннях і визначає широкий спектр захворювань, при яких лікування п'явками дає позитивні результати. Гіпертонічна хвороба, тромбофлебіти, простатит, аденома простати, головні болі і запаморочення, безсоння, радикуліт, ожиріння, вугрі, нейродерміт, холецистит, артрити - далеко не повний список застосування гірудотерапії.

Для більш повного охоплення захворювань слід сказати, що лікування п'явками застосовується в:

а) урології;

б) неврології;

в) ендокринології;

г) кардіології;

д) пульмонології;

е) гастроентерології;

є) офтальмології;

ж) ревматології;

з) хірургії;

и) проктології;

і) ЛОР-захворюваннях та інші напрямки медицини.

Підготовка до гірудотерапії

Підготовка до процедур гірудотерапії полягає, по-перше, в приготуванні доброякісних п'явок і, по-друге, в обробці шкіри хворого безпосередньо перед сеансом. Необхідно знати, що важким хворим ставити п'явки має право тільки лікар - кваліфікований гірудотерапевт або спеціаліст із захворювань, якими страждає пацієнт.

При легких захворюваннях постановку п'явок здійснює зазвичай медична сестра. Самостійна постановка допустима лише в найпростіших випадках і за однієї умови: медичні працівники повинні навчити пацієнта всім правилам проведення цієї процедури. При деяких недугах самостійна постановка п'явок пацієнтом суворо заборонено. Обробку шкіри перед сеансом гірудотерапії проводить медична сестра (фельдшер) або сам пацієнт, якому попередньо докладно пояснюють, що вимагається зробити.

В день проведення сеансу хворий не повинен приймати ванну, користуватися милом, косметикою та іншими пахучими засобами; виключається вживання алкоголю. Протягом декількох (бажано 3-4) годин до сеансу хворий зобов'язаний утримуватися від куріння. Необхідно відмовитися від робіт по дому, в саду або в гаражі: після них на шкірі людини зберігається стійкий запах різних технічних речовин, до яких чутливі п'явки.

Сказане відноситься і до лікаря (медпрацівника), який проводить постановку п'явок. Його руки не повинні пахнути спиртом, медикаментами, формаліном, іхтіоловою маззю, тютюном тощо. Відчувши різкий запах, п'явки відмовляються присмоктуватися до шкіри пацієнта. Незалежно від того, звідки виходить подразливий запах, п'явки опускаються на дно банки і утворюють там живу купку, намагаючись сховатися один під одним.

Перед сеансом лікар готує необхідні пристосування для проведення процедури. Гірудотерапевт бере чистий спирт, склянку з гарячою водою (температура до +55 ° С), клейонку і стерильний лоток з медичним інвентарем - стерильним пінцетом і стерильними ватними тампонами або марлевими кульками кількістю 7. Іноді, якщо п'явки будуть приставлятися на потилицю і соскоподібні відростки за вухами, знадобиться запастися рушником.

Обробка шкіри проводиться з метою видалення хвороботворних бактерій, усунення залишкових запахів, які не сприймаються людиною, але добре уловлюються п'явкою, а також щоб викликати приплив крові до шкірних покривів (гіперемію). Спочатку шкіру при необхідності голять, а потім ретельно протирають тампоном, змоченим у спирті.

Після цього спирт змивають тампонами, змоченими в гарячій воді. Це допоможе позбутися від запаху алкоголю і посилить приплив крові до шкіри. Ділянка шкіри завжди обробляється "з надлишком" (на більшій площі, ніж це необхідно). Слід ретельно протерти ділянки, прилеглі до зони постановки п'явок.

Що стосується приманок, то думки різних вчених з цього приводу розходяться. Спочатку медики заперечували необхідність нанесення на шкіру яких би то не було солодких або поживних речовин (крові, глюкози, цукру і т. п.), мотивуючи це тим, що приманки забруднюють шкіру пацієнта. Згодом деякі види приманок були дозволені. Відомий знавець бделотерапії В.І. Крістман рекомендує використовувати злегка підсолоджену цукром воду, яку необхідно наносити на шкіру в місцях постановки п'явок.

Пацієнт перебуває в положенні сидячи лише в тому випадку, якщо п'явки ставляться на соскоподібні відростки за вухами. У всіх інших випадках йому дозволяється лежати або напівлежати. Незалежно від початкового положення тіла після постановки п'явок пацієнт повинен лягти. Сеанс гірудотерапії триває від 30 до 90 хв. Зберігати стільки часу нерухоме положення незручно для пацієнта, особливо при деяких захворюваннях.

П'явки беруться з банки для консерваційного зберігання голими руками. Медпрацівник захоплює п'явку пальцями біля головного відділу і в такому вигляді переносить на шкіру до місця присмоктування або пересаджує її в спеціальний посуд, за допомогою якого здійснюється постановка.

Якщо потрібно посадити п'явку в пробірку, доводиться використовувати пінцет. У всіх інших випадках його застосування небажане. Пінцет подразнює п'явки і не дає можливості як слід їх розглянути, щоб оцінити стан.

Здорові п'явки можуть бути непридатними для лікування. Зазвичай це стосується ситих особин. Вони відмовляються присмоктуватися  до шкіри людини, оскільки не відчувають голоду. Застосовувати подібні екземпляри марно. Доброякісні п'явки демонструють адекватну харчову поведінку. Їх рухова активність дозволяє їм вести пошук жертви в будь-який момент, як тільки вони отримали інформацію про присутність поблизу людини.

Якщо зовні п'явки виглядають цілком здоровими, встановити їх дійсну придатність можна за допомогою наступного тесту. У посудину з п'явками необхідно опустити руку. Доброякісні п'явки дуже швидко обліплять її і почнуть жадібно кусати. Цей тест має і іншу позитивну сторону: він дозволяє помітити відрижки п'явки. Почавши смоктати кров, нездорова п'явка час від часу відригує. Застосовувати її для лікування не можна.

Медицина не володіє великим фактичним матеріалом з приводу ускладнень, які тягне за собою застосування хворих п'явок: експерименти в цьому напрямку з зрозумілих причин не проводились. Гірудотерапевти вирішили не ризикувати і не уточнювати, наскільки небезпечні для організму пацієнта нездорові п'явки.

Зайве нагадувати, що, проводячи тест на придатність гірудин не можна дозволяти присмоктатися до руки п'явкам забирати багато крові. Переконавшись у тому, що п'явки поводяться нормально, їх негайно знімають з руки.

З'ясувати, чи здорова п'явка, дозволяє і більш простий тест. Кілька п'явок поміщають в банку з незначною кількістю води. Якщо вони здорові, то незабаром почнуть дертися на стінки банки. Зазвичай медичній п'явці потрібно 30 хв., щоб зорієнтуватися в нових умовах, покинути воду і закріпитися на склі.

Інший нехитрий тест на перевірку рухових рефлексів п'явки проводиться наступним чином. П'явку беруть в руки і злегка здавлюють пальцями. Нормальна п'явка за рахунок сильного скорочення м'язового мішка стискається у грудочку. Її тіло стає пружним і щільним, значно зменшуючись в розмірах.