Методи використання меду в медицині

Бджолиний мед - один з найдавніших лікувальних засобів, застосовуваних людиною впродовж декількох тисяч років. Мабуть, немає жодного видатного лікаря Стародавнього світу або епохи Середньовіччя, представника Європи або Сходу, який не присвятив би унікальному цілющому продукту особливу увагу.

Поети всіх часів і народів оспівували лікувальні властивості меду у віршах, одах і билинах.

Відомості про використання меду при лікуванні самих різних хвороб і недуг є у великій кількості в руських літописах і рукописних лікарських порадниках.

В даний час мед є одним з найпоширеніших засобів у народній медицині при лікуванні величезної кількості захворювань різного характеру.

Повсюдно його застосовують при простудних захворюваннях (як потогінний) і порушень діяльності шлунково-кишкового тракту.

В останньому випадку мед за великого вмісту цукру і органічних кислот робить на слизову оболонку шлунка і кишечника подразнюючу дію і викликає тим самим легкий послаблюючий ефект.

В залежності від способу і часу прийому меду він може підвищувати або знижувати кислотність шлункового соку. Знижуючи підвищену кислотність шлункового соку, мед сприяє процесу одужання при гастриті, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, що супроводжуються підвищеною кислотністю. У цих випадках мед приймають або вранці - за 2 години до їжі, або ввечері - через 2-3 години після вечері, причому в теплому вигляді: розігрітим на водяній бані або розчиненим у теплій воді.

При лікуванні пацієнтів з низькою кислотністю шлункового соку мед, навпаки, приймають у вигляді холодного водного розчину безпосередньо перед їжею, так як він активізує виділення шлункового соку.

Крім загоєння пошкоджених ділянок, мед знижує у хворих збудливість нервової системи, поліпшує сон, збільшує вагу, концентрацію в крові гемоглобіну, тобто впливає на організм комплексно.

Мед широко вживається як харчовий та лікувальний засіб при виснаженні і ослабленні організму. При цьому він не тільки дає енергію, але і підвищує опірність до негативних впливів зовнішнього середовища (вірусів, інфекцій і т. д.). Надзвичайно ефективним є застосування меду при туберкульозі та інших захворюваннях, коли потрібні посилене харчування і багато вітамінів.

Мед таким пацієнтам часто рекомендується застосовувати в поєднанні з молоком і різними тваринами жирами (вершковим маслом, гусячим салом та ін), а також соком алое.

Бджолиний мед іноді вживають у вигляді поживних клізм в поєднанні з іншими медичними препаратами. Мед знайшов застосування також при захворюваннях серцево-судинної системи в якості засобу для зміцнення серцевого м’язу.

У поєднанні з овочевими соками (морквяним, буряковим), а також соком лимона, настоями лікарських рослин (наприклад, шипшини) його рекомендують пацієнтам, що страждають на гіпертонічну хворобу.

Крім загальнозміцнюючих, добре відомі і заспокійливі властивості меду. Тому його часто використовують у лікуванні захворювань нервової системи. Він надає сприятливу дію при нічному нетриманні сечі у дітей.

При грипі часто приймають медово-часникову суміш (дрібно натертий часник змішують з медом) і приймають по 1 ст. ложці, запиваючи теплою водою.

Допомагає мед при лікуванні хворих хронічним гайморитом (запаленні внутрішньокісткової порожнини верхньої щелепи). У цьому випадку після промивання гайморової порожнини стерильним фізіологічним розчином чистий мед вводять за допомогою шприца.

Показано полоскання розчином меду у поєднанні з відваром з висушених квітів ромашки звичайної при стоматитах та ангінах.

Комплексний вплив меду в поєднанні з медичними препаратами надає позитивну дію на хворих з дизентерією.

Дуже корисний мед при лікуванні захворювань органів дихання, наприклад гострого та хронічного риніту, ларингіту, бронхіту, синуситу, трахеїту, хронічного запалення легенів, бронхіальної астми. Інгаляції 30%-го розчину меду на воді в клініках та інших лікувальних закладах проводять за допомогою спеціальних апаратів-інгаляторів.

Протимікробні та протизапальні властивості меду використовуються також в урології при лікуванні захворювань сечовивідних шляхів та в гінекології (при кольпіті і білях, ерозіях шийки матки та ін.) Застосовують як медові розчини у вигляді компресів, ванночок, примочок, спринцювання, так і мед у чистому вигляді.

Відомі позитивні результати використання меду при артритах. Народні лікарі вже багато століть застосовують мед у чистому вигляді або у складі різних сумішей при деяких захворюваннях шкіри (наривах, лускатих шкірних висипах та ін). В останні роки в наукових журналах з'явилися повідомлення про успішне застосування медових мазей при лікуванні туберкульозу шкіри.

Мед широко використовується в профілактичній та лікувальній косметології для очищення шкіри обличчя і попередження зморшок. У поєднанні з яєчним білком і жовтком, борошном, гліцерином, спиртом, соком лимона готують найрізноманітніші маски: дезінфікуючі, живлять, пом'якшують і розгладжують шкіру обличчя і рук.

Хороші результати застосування меду (в тому числі і в поєднанні з іншими препаратами) досягнуті в офтальмології при запаленні рогової оболонки ока (кератиті), виразках рогівки, при різних ураженнях очного яблука та інших очних захворюваннях. Як і в інших випадках, позитивний ефект в першу чергу пов'язаний з протимікробною дією. Мед часто вводять до складу очних мазей або використовують в розчині для зрошення слизової оболонки очей.

Здавна мед використовували для лікування зовнішніх ран, опіків і виразок.

Знищуючи хвороботворні мікроби, мед, накладений на рану, одночасно підсилює потік крові і відтік лімфи, які механічно промивають рану і формують оптимально кращі умови для регенерації клітин в пошкодженій ділянці. Особливо ефективні медові пов'язки при лікуванні погано заживаючих ран та виразок.

В останні десятиліття фармацевтична промисловість для лікування опіків, гнійних довго не заживаючих ран і трофічних виразок випускає багато препаратів, до складу яких входить мед. У багатьох випадках обробка ран медом або медовими сумішами виявляється єдиним ефективним засобом, сприяючим відновленню пошкоджених органів і тканин.