Поширені гінекологічні захворювання

Гінекологічні хвороби - це захворювання жіночих статевих органів. Найбільш поширені захворювання викликаються такими причинами, як інфекції, травми і гормональні порушення. До цих захворювань відносять тазову біль, запалення матки, маткових труб, піхви або вульви, доброякісні новоутворення матки, наприклад фіброміоми.

Досить часто гінекологічні захворювання пов'язані з менструаціями - наприклад, передменструальний синдром і біль під час менструації (дисменорея). Хоча деякі розлади можуть бути легкими і проходять без спеціального лікування, інші, як, наприклад, інфекційні запалення, є небезпечними для здоров'я і вимагають кваліфікованої допомоги.

Тазовий біль

Область малого тазу, в якій розташовуються матка, маткові труби, яєчники, піхва, сечовий міхур і пряма кишка, є самою нижньою частиною тулуба; вона розташована нижче черевної порожнини і оточена сідничними і лобковими кістками, крижами і куприком. У жінок нерідко спостерігаються болі в цій ділянці. Ці болі варіюють по типу та інтенсивності, їх причину іноді важко встановити.

Біль в області малого тазу часто, але не завжди, пов'язаний із захворюваннями статевих органів. Причини болю можуть бути обумовлені також захворюваннями кишечника або сечовивідних шляхів. Психічні фактори часто суб'єктивно підсилюють відчуття болю або навіть провокують її при відсутності органічного захворювання.

Вагініт і вульвіт

Вагініт (кольпіт) - запалення слизової оболонки піхви. Вульвіт - запалення вульви (зовнішніх жіночих статевих органів). Вульвовагініт - одночасне запалення вульви і піхви.

В основі цих захворювань лежить запальний процес, часто супроводжуваний виділеннями з піхви. Можливі причини - інфекція, дія подразнюючих речовин або предметів, розвиток пухлини або інших патологічних процесів, променева терапія, прийом деяких ліків і гормональні зміни в організмі. Недотримання особистої гігієни часто сприяє зростанню і поширенню бактерій і грибів, що викликає запалення. Кал може надходити в піхву через патологічний отвір (норицю) з кишечнику, що призводить до вагініту.

У репродуктивний період життя жінки гормональні зміни можуть проявлятися нормальними піхвовими виділеннями - водянистими, слизовими або молочно-білими, відмінними за кількістю і типом в різні фази менструального циклу. Після припинення менструацій слизова оболонка піхви і тканини вульви стають більш тонкими і атрофічною, виділення з піхви зменшуються через нестачу естрогенів, з'являється сухість у піхві, підвищується ймовірність інфікування і пошкодження вульви і піхви.

У новонароджених дівчаток можуть спостерігатися виділення з піхви, викликані впливом естрогенів, що потрапляють до плоду від матері перед пологами. Це явище зазвичай проходить самостійно протягом 2 тижнів.

Симптоми

Найбільш поширений симптом вагініту - патологічні виділення з піхви. Виділення вважаються патологічними, якщо виникають у великій кількості, мають неприємний запах або супроводжуються сверблячкою, болючістю або болем у піхву. Часто патологічні виділення більш густі, ніж нормальні і мають інший колір. Наприклад, вони можуть мати консистенцію сиру або бути жовтого, зеленуватого або червонуватого відтінку.

• Бактеріальна інфекція піхви зазвичай супроводжується появою білих, сірих або митних жовтуватих виділень із запахом риби або іншим неприємним запахом. Запах може посилюватися після статевого акту або використання мила при митті - в обох випадках зменшується кислотність середовища піхви, що сприяє розмноженню бактерій. Вульва може бути подлразнена, часто виникає свербіння.

• Грибкова (кандидозна, дріжджова) інфекція супроводжується помірним або сильним свербінням і печінням в ділянці вульви і піхви. Відзначається гіперемія (почервоніння) шкіри, яка може бути і вологою на дотик. Густі, казеозні (сироподібні) виділення з піхви прилипають до його стінок. Симптоми можуть посилюватися за тиждень до менструації. Ця інфекція часто виникає повторно у жінок,  які страждають цукровим діабетом,особливо у стадії декомпенсації.

• Інвазія найпростішої трихомонади супроводжується білуватими, сіро-зеленими або пінистими жовтуватими виділеннями. Виділення часто з'являються незабаром після менструації, вони можуть мати неприємний запах і супроводжуватися сильним свербінням.

• Водянисті виділення, особливо з домішками крові, можуть бути викликані раком піхви, шийки матки або слизової оболонки матки (ендометрію). Поліпи шийки матки часто бувають причиною кров'янистих виділень або кровотеч після статевого акту. Свербіння, дискомфорт в області вульви можуть з'являтися при інфікуванні людським папіломавірусом або розвитком карциноми in situ (дуже рання стадія раку), яка не проникає в інші тканини і зазвичай легко видаляється хірургічно.

• Болюча виразка на вульві може бути пов'язана з інфікуванням вірусом герпесу або нагноєнням (абсцесом). Ознакою раку або сифілісу може бути безболісна виразка. Свербіння в області вульви іноді викликають лобкові воші.

Пухлини або інші патологічні новоутворення

Рак вульви, піхви, шийки матки або слизової оболонки матки (ендометрію)

Запалення органів малого таза

До запальних захворювань органів малого тазу відносяться сальпінгіт - запалення маткових труб, зазвичай викликається інфекцією.

Маткові труби простягаються подібно рукам від дна матки до кожного яєчника.

Запалення маткових труб зустрічається головним чином у сексуально активних жінок. Жінки, що використовують внутрішньоматкові засоби (ВМС), також мають підвищений ризик розвитку сальпінгіту. Запалення зазвичай викликається бактеріальною інфекцією, яка проникає через піхву в матку і маткові труби. Ці інфекції в рідкісних випадках виявляються до першої менструації (менархе), після менопаузи або під час вагітності. Вони, як правило, передаються статевим шляхом. Рідше бактерії потрапляють у маткові труби під час пологів, мимовільного або медичного аборту.

До більш рідкісних причин запального процесу відносяться актиномікоз (бактеріальна інфекція), шистосомоз (паразитарна інвазія) та туберкульоз. Деякі медичні процедури, наприклад введення контрастної речовини в матку і маткові труби під час рентгенологічних досліджень, збільшують небезпеку інфікування.

Хоча клінічні прояви інфекційного ураження можуть бути більш виражені з одного боку, зазвичай одночасно інфікуються обидві маткові труби. Збудник інфекції (або інвазії) може розповсюджуватися через них в черевну порожнину, викликаючи перитоніт. Яєчники більш стійкі до інфекції і рідко уражуються ізольовано.

Симптоми

Ознаки інфекційного запалення зазвичай з'являються незабаром після менструації. Біль у нижній частині живота стає все більш і більш сильним і може супроводжуватися нудотою або блювотою. Спочатку багато жінок відзначають тільки незначне підвищення температури тіла, легку або помірну біль у животі, нерегулярні кровотечі і мізерні піхвові виділення, що ускладнює діагностику. Пізніше з'являються типові ознаки: значне підвищення температури тіла, збільшення кількості гнійних виділень із піхви (хламідійна інфекція може не супроводжуватися виділеннями).

Часто інфекційні процеси призводять до зрощення і непрохідності маткових труб. Маткова труба при цьому збільшується в об'ємі, в ній накопичується рідина. З'являються хронічний біль, нерегулярні менструальні кровотечі, і може розвиватися безплідність. Поширення збудника інфекції на навколишні органи і тканини призводить до рубцювання і утворення патологічних сполучнотканинних тяжів (спайок) між органами черевної порожнини, що викликає хронічний больовий синдром.

У маткових трубах, яєчниках і порожнині малого таза можуть розвиватися абсцеси (скупчення гною). Якщо застосування антибіотиків неефективно, то необхідно хірургічне втручання (розкриття абсцесу, видалення гною). При розриві абсцесу гній потрапляє в черевну порожнину, симптоми швидко наростають - виникають сильні болі в нижній частині черевної порожнини, нудота, блювання та різке зниження артеріального тиску. Якщо інфекція потрапляє в кров і поширюється з кровотоком, виникає стан, який називається сепсисом, який може привести до летального наслідку. При розриві абсцесу потрібна екстренна операція.

Фіброміоми

Фіброміома - це доброякісне новоутворення, що складається з м'язової і сполучної тканини, яке виникає в стінці матки.

Фіброміоми матки зустрічаються принаймні у 20% жінок старше 35 років. Величина фіброміом варіює від мікроскопічної до розміру дині. Причина їх появи невідома, але на розвиток фіброміом впливає концентрація естрогену; часто фіброміоми ростуть швидше під час вагітності і зменшуються після менопаузи.

Симптоми

Навіть у тих випадках, коли фіброміома матки велика, може не виникати ніяких характерних ознак. Симптоми залежать від числа вузлів, їх величини і розташування в матці, а також від їх стану - ростуть вони або зменшуються. Симптомами фіброміоми є рясні або тривалі менструальні кровотечі, а також іноді поява кровотеч між менструаціями, біль, відчуття здавлювання або тяжкості в області малого тазу під час або між менструаціями, більш часті позиви на сечовипускання, збільшення живота, у поодиноких випадках - безплідність, викликана непрохідністю маткових труб або деформацією порожнини матки. Менструальні кровотечі можуть бути важкими, оскільки при фіброміомі збільшується поверхня слизової оболонки матки і кількість тканини, що відторгається під час менструації. Рясні і тривалі кровотечі призводять до розвитку анемії. Фіброміома матки, навіть безсимптомна, може викликати такі ускладнення під час вагітності, як мимовільний аборт, передчасні пологи і післяпологова кровотеча.